Вивчено особливості впливу фізико-хімічних чинників, що реалізуються у процесі кріоконсервування (pH і осмолярність середовища, вид і концентрація кріопротектора, швидкість охолодження) на морфофункціональні властивості клітин кісткового мозку здорових тварин, з ад'ювантним артритом і експериментальним алергійним енцефалітом у системах in vitro та in vivo. Показано принципові відмінності похідного функціонального статусу клітин кісткового мозку здорових донорів і з аутоімунними захворюваннями, а також його зміни за аналогічних умов кріоконсервування. Зазначено, що "оптимум" колонієтвірної активності кровотвірних клітин-попередників здорових тварин і з аутоімунними захворюваннями реалізується під час кріоконсервування кісткового мозку за різних режимів. Установлено ефект "реставрації" зміненої патологією функції кровотвірних попередників різного рівня диференціювання кісткового мозку тварин з аутоімунними захворюваннями за певних умов кріоконсервування (концентрація кріопротектора, швидкість заморожування).

  Скачати повний текст

Вперше доведено, що внесення в область дефекту кріоконсервованих фібробластів без додаткового культивування забезпечує вірогідне скорочення термінів його загоєння. Експериментально обгрунтовано переваги іммобілізації фібробластів у метилцелюлозному гелі у разі нанесення їх на дефект шкіри. Виявлено, що динаміка зміни показників гострої фази запалення корелює з гістоморфологічними змінами в тканинах після нанесення на дефект кріоконсервованих і негативних фібробластів. Вказано на можливість отримання фібробластів з біоптатів шкіри після їх гіпотермічного зберігання протягом 14-ти діб. Експериментально обгрунтовано склад середовищ для гіпотермічного зберігання біоптатів шкіри з метою наступного отримання фібробластів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості впливу кріоконсервування, таких як концентрація кріопротектора, склад розчину кріоконсервування, швидкість охолоджування-відігрівання на морфофункціональні властивості ембріональних нервових клітин (ЕНК). У порівняльному аспекті оцінено кріоконсервовані та нативні ЕНК з використанням двох модельних систем - культивування останніх in vitro та після введення тваринам з індукцією експериментального алергійного енцефаломієліту як аналога розсіяного склерозу людини. Описано характер росту та морфологічні зміни кріоконсервованих ЕНК залежно від терміну розвитку експлантатів, складу живильного середовища та типу культуральної системи. Відзначено, що успіх проведеної терапії ембріональними клітинами визначається вихідним статусом трансплантату та фазою розвитку імунозапального процесу. Наведено дані про особливості дії кріоконсервованих ЕНК у порівнянні з нативними за умов введення щурам з ЕАЕ, насамперед різного ступеня корекції клініко-неврологічних, імунологічних та метаболічних порушень, що може свідчити про модифікацію антигенного спектра та зміну здатності ЕНК до продукції регуляторних цитокінів після кріоконсервування.

  Скачати повний текст

Вперше доведено ефективність використання кріоконсервованої алогенної плаценти (КАП) у разі корекції гіпотиреоїдного стану. Встановлено, що використання фрагментів кріоконсервованої ксеногенної фетальної щитовидної залози (ККФЩЗ), на відміну від введення фрагментів КАП, стимулює проліферативну активність гепатоцитів, яка підсилюється за комбінованого введення біоматеріалу. Виявлено, що введення фрагментів ККФЩЗ, у порівнянні з введенням фрагментів КАП та їх комбінованим введенням, викликає більшу антигенну стимуляцію тимуса в ранні терміни дослідження, а у відділенні - уповільнює вікову інволюцію органа. Показано, що комбіноване введення фрагментів КАП і ККФЩЗ сприяє подовженню збереження ксеногенного ко-трансплантата в організмі реципієнта.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено активність основних ферментів сперми людини після низькотемпературного консервування у разі захисту середовища гліцерин - лактоза - жовток з використанням розробленого режиму заморожування. Проведено теоретичне обгрунтування оптимальної швидкості охолодження сперміїв людини на всіх етапах кріоконсервування, що підтверджено результатами експериментальної роботи. Уперше для підвищення рухливості сперміїв установлено доцільність додавання адреналіну в середовище їх інкубації до та після розморожування. Визначено діелектричну проникність сперми людини у разі норми та за умов патології сперматогенезу, а також після експозиції з середовищем гліцерин - лактоза - жовток.

  Скачати повний текст