Наведено значний епідеміологічний матеріал поєднаного пошкодження органів черевної порожнини залежно від ступеня алкогольної інтоксикації, вікових ознак, ступеня тяжкості травми, ЦНС, механізму травми, видів травматизму. Розроблено та науково обгрунтовано медичні технології діагностики й лікування на госпітальному етапі хворих даної категорії, спрямовані на удосконалення надання невідкладної медичної допомоги та профілактику післяопераційних ускладнень. Доведено, що впровадження алгоритму застосування діагностично-лікувальних технологій у потерпілих з абдомінокраніальною травмою сприяє зниженню частоти діагностичних помилок з 4,19 до 1,06 %, що дало змогу покращати результати лікування на підставі своєчасного виконання оперативного втручання на органах черевної порожнини та головного мозку.

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано критерії для кількісної оцінки ступеня зміни форми тіл хребців, а також алгоритм, що дозволяє перетворювати координатну інформацію про контур тіл хребця у функціональну залежність, до якої можна застосовувати методи цифрового аналізу. Розроблено новий двосторонній підхід до створення моделі тіл хребця: структурної моделі хребця, яка дає змогу дослідити зміну геометричних параметрів його тіл та аналітичної моделі для опису їх контурів. Розроблено структуру автоматизованої системи обробки рентгенограм поперекового відділу хребта, запропоновано технічну реалізацію комплексу, а також створено багаторівневе програмне забезпечення. Наведена система дозволяє здійснювати введення координатної інформації з рентгенограм поперекового відділу хребта, одержувати кількісні характеристики, необхідні фахівцеві для постановки діагнозу згідно з існуючими методиками, дослідити форму тіл хребців, одержати вектор ознак їх структурної моделі та апроксимувати графік розгортки контуру певного тіла хребця (аналітичну модель цього тіла).

  Скачати повний текст

Уперше розроблено структуру автоматизованої системи визначення життєздатності клітин і підтримки прийняття рішень щодо стану культивованих фібробластів. Для першої стадії розвитку культури запропоновано метод оцінки життєздатності клітин, який передбачає застосування ентропійного еквівалента. Розвинуто метод побудови класифікаційних векторів зображень моношарів фібробластів, що грунтується на обчисленні логарифмічно-полярних вейвлет-сигнатур. Наведено метод класифікації зображень моношарів фібробластів. На базі розроблених методів і алгоритмів реалізовано програмне забезпечення автоматизованої системи визначення життєздатності клітин на прикладі культивованих фібробластів, яка дозволяє збільшити оперативність і підвищити точність прийняття рішення про життєздатність клітин.

  Скачати повний текст

Враховуючи результати обстеження та лікування пацієнтів з переломами довгих кісток з'ясовано, що після перенесених післяопераційних ускладнень регенераторні властивості кісткової тканини значно знижуються, що призводить до розвитку хибних суглобів. На основі експериментальних досліджень встановлено, що використання ембріональної кісткової тканини сприяє більш активному перебігу репаративного остеогенезу, формуванню та перебудові сформованого регенерату. Розроблено методику прогнозування на базі теорії непарних множин, що дозволяє з високою вірогідністю передбачити розвиток уповільненої консолідації довгих кісток та хибних суглобів на основі анамнестичних та об'єктивних даних, одержаних під час обстеження хворого. Клінічно доведено, що застосування ембріональної кісткової тканини є ефективним методом стимуляції репаративного остеогенезу за ускладнених переломів довгих кісток.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено та вдосконалено методи оперативного та консервативного лікування поширених атеросклеротичних оклюзій нижніх кінцівок, застосування напівзакритих дезоблітерацій. Визначено методику малоінвазивної тромбоендартеректомії з наступною імплантацією внутрішньопросвітних протезів. Досліджено ефективність застосування алопластичного матеріалу в процесі проведення шунтувань дистального сегмента підколінної артерії та гомілкових артерій, розглянуто способи покращання функціонування алошунтів і зниження частоти тромбозів у віддаленому періоді. У разі неможливості реконструктивного втручання запропоновано застосовувати патогенетично обгрунтовані способи впливу на регіонарний кровоплин з використанням оригінальної методики локальної корекції ендотеліальної дисфункції, різновидів гемодилюції та малоінвазивного поперекового хімічного симпатиколізу.

  Скачати повний текст

На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження, девіацій біохімічних показників та параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи у разі застосування методики альбумінового перитонеального діалізу та інших еферентних методів у процесі лікування хворих з печінковою недостатністю здійснено спробу систематизувати основі зміни, що відбуваються у метаболізмі, серцево-судинній та дихальній системах з метою вивчення ефективності лікувальних засобів і своєчасного виявлення та запобігання ускладненням. Для лікування хронічної печінкової недостатності розроблено програмну методику замісної терапії, що включає альбуміновий перитонеальний діаліз, ультрафільтрацію, сорбцію асциту з наступною внутрішньовенною реінфузією у комбінації з гіпербаричниою оксигенацією. Для лікуваня фульмінантної печінкової недостатності запропоновано варіанти замісної терапії альбуміновим перитонеальним діалізом з можливим комбінуванням з іншими еферентними методами гемокорекції (гемодіаліз з ультрафільтрацією, застосування дискретного плазмаферезу). Визначено ефективність використання методу альбумінового перитонеального діалізу у лікуванні хворих з хронічною та фульмінантною печінковою недостатністю.

  Скачати повний текст

Розроблено підходи щодо проведення інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою з метою покращання результатів їх лікування. Наведено результати аналізу перебігу посттравматичного періоду, а також ефективності проведеної терапії у 270-ти постраждалих з тяжкою політравмою. У разі розвитку синдрому поліорганної недостатності (СПОН) виявлено постійно високі рівні у плазмі прозапальних цитокінів на фоні прогресуючого зростання протизапальних медіаторів, виснаженні спонтанної та індукованої продукції імуноцитами прозапальних цитокінів. У разі розвитку СПОН у постраждалих виявлено лімфопенію, зниження рівня T-лімфоцитів, а саме: T-хелперів, стабільно низькі рівні B-лімфоцитів, зниження у крові рівнів основних класів імуноглобулінів, значне пригнічення регуляторного впливу цитокінів на вираженість клітинної та гуморальної імунної відповіді. Проведення аналгоседації на тлі раннього етерального та парентерального живлення у досліджених постраждалих лімітує збільшення у плазмі рівня прозапальних цитокінів, сприяє збереженню балансу прозапальних і протизапальних цитокінів, а також спонтанної секреції імуноцитами прозапальних цитокінів, запобігає порушенню активації імуноцитів і виснаженню цитокінпродукувальних функцій імунних клітин, сприяє підтримці збалансованої цитокінової відповіді за умов антигенної стимуляції. Використання аналгоседації, а також нутритивного забезпечення дозволяє знизити частоту розвитку СПОН (3 70 до 32,8 %) і летальність (з 50 до 30 %).

  Скачати повний текст

Висвітлено питання оптимізації технології подовження стегна за методом Блискунова. Встановлено причини виникнення дистракційних вивихів та підвивихів стегна, проведено біомеханічні розрахунки дії векторів сили м'язів з урахуванням особливостей дистракції. Розроблено нову конструкцію ендодистрактора для лікування хворих з укороченнями стегна та дисплазією тазостегнового суглоба. Проаналізовано загальнохірургічні ускладнення у разі подовження стегна і визначено заходи щодо їх профілактики.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця людини та запропоновано їх варіанти, які можна використовувати як структурні критерії норми. За допомогою статистичного аналізу та математичного моделювання підтверджено морфофункціональну неоднорідність різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Запропоновано нові морфофункціональні принципи оптимальності різних ділянок внутрішньоорганного артеріального русла серця людини. Доведено, що русло повинно забезпечувати не лише мінімальні витрати біологічного матеріалу та мінімальну роботу, необхідну для просування крові, але й забезпечувати кров'ю максимально можливу за площею ділянку серцевої стінки. Обгрунтовано, що русло повинно забезпечувати максимальну тривалість експозиції крові й артеріальної стінки. З використанням генетичного алгоритму проведено селекцію оптимальних, відповідно до запропонованих принципів, кількісних показників внутрішньоорганного артеріального русла серця, які можна використовувати як структурні критерії норми. На базі математичної моделі створено комп'ютерну програму, що дозволяє генерувати фізичну модель внутрішньоорганного артеріального русла серця людини за умов норми, одержувати її візуальні зображення, імітувати внутрішньоартеріальну гемодинаміку.

  Скачати повний текст

Встановлено морфологічні та морфометричні характеристики системи судин і ворітної вени (ВВ). Зазначено, що структура (мезо-, браді- і доліхоморфна), стать та тип будови ситеми судин ВВ (магістральний, змішаний та розсипний) впливають на морфометричні показники ВВ та її судин. У ході дослідження виявлено, що формоутвірна сутність системи судин і самої ВВ значною мірою залежить від статури та типу будови системи судин ВВ, а морфометричні показники - від статі.

  Скачати повний текст

Розроблено оптимальний варіант анастезіологічного забезпечення слухопокращувальних отомікрохірургічних втручань, який можна використовувати за умов стаціонару одного дня. Виявлено недоцільність використання атропіну сульфату перед отомікрохірургічними втручаннями. Математичний аналіз варіабельності ритму серця визнано якісним моніторингом стану пацієнта в периопераційному періоді. Тепінг-тест і оцінка оперативної пам'яті дозволили швидко та легко оцінювати ступінь реадаптації хворих. Виявлено переваги седації пропофолом перед седацією тіопенталом і доцільність використання пропофолу у разі анестезіологічного забезпечення отомікрохірургічних втручань за умов стаціонару одного дня.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено диференційовану патогенетично обгрунтовану періопераційну терапію та раціональне знеболювання. Обгрунтовано та впроваджено протокол профілактики серцевих ускладнень з використанням у періопераційному періоді препаратів -адреноблокуючої дії. Надано протокол періопераційного ведення хворих з аневризмою черевної частини аорти. Використання даних методів анестезіологічного забезпечення попереджає виникнення системних ускладнень, зменшує летальність в плановій та невідкладній хірургії хворих з аневризмою черевної частини аорти.

  Скачати повний текст

Вперше розроблено комплексну програму анастезії та фармакологічного протиішемічного та протиреперфузійного захисту трансплантантів нирки та печінки. Обгрунтовано застосування блокаторів кальцієвих каналів і манітолу, які дозволили істотно зменшити число випадків відстроченої функції ниркових трансплантатів. Встановлено цільовий рівень центрального венозного тиску перед реперфузією ниркового трансплантата, яким визначається об'єм керованої інфузійної терапії кристалоїдами. Вивчено особливості кисневого режиму в ранньому післяопераційному періоді, динаміки змін продуктів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи. Досліджено їх роль залежно від типу початкової функції ниркового трансплантата. Запропоновано анастезію та інтраопераційну інтенсивну терапію за умов ортотропної трансплантації печінки. Наведено методику та тактику керування гемодинамікою вазоактивними препаратами та інфузійно-трансфузійною терапією з застосуванням селсейвера та системи швидкодії інфузії на добезпечінковому, безпечінковому етапах, а також у реперфузійну фазу післябезпечінкового етапу ортотропної трансплантації печінки без веновенозного обходу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми діагностики та хірургічного лікування різних форм аномалії Ебштейна (АЕ) з використанням ехокардіографії, ангіокардіографії та рентгенографії. Досліджено клінічні, гемодинамічні і морфологічні особливості різних типів АЕ, наведено результати різних методів їх хірургічного лікування (протезування трикуспідального клапана, пластичних операцій на клапані, відновлення конфігурації правого шлуночка). Розроблено алгоритм діагностики та хірургічного лікування АЕ. На підставі вивчення симптоматики захворювання розроблено та впроваджено в клінічну практику комплексну систему діагностики аритмій з використанням електрофізіологічного дослідження, що дозволяє виявити пацієнтів із супутнім синдромом перезбудження та визначити показання до переривання додаткових провідних шляхів на доопераційному етапі. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування у пацієнтів з АЕ та встановлено переваги пластичних операцій у порівнянні з протезуванням трикуспідального клапана.

  Скачати повний текст

Вивчені фізико-механічні властивості нового антибактеріального шовного розсмоктувального матеріалу. Апробація антимікробних полімерних розсмоктувальних матеріалів (ниток та плівок ЕСБАГ, ЕСБАДХ) в плановій та ургентній абдомінальній хірургії проведена на 545 хворих різного віку та статі. Антимікробні розсмоктувальні полімерні матеріали використані при чистих, умовно-чистих та бактеріально забруднених оперативних втручаннях. Контрольною групою були 310 хворих, яким були виконані аналогічні оперативні втручання, але з використанням нерозсмоктувального шовного матеріалу. Аналіз даних експериментальних досліджень показав, що антимікробний розсмоктувальний матеріал за своїми фізико-механічними властивостями відповідає вимогам, які ставляться до розсмоктувального шовного матеріалу, мають мінімальні капілярні властивості, відсутній ефект "гноту", мають антибактеріальну дію на основні збудники хірургічної інфекції. При формуванні кишкових анастомозів антибактеріальними розсмоктувальними нитками, міцність останніх збільшується в 1,5 рази. Завдяки антибактеріальному розсмоктувальному шовному матеріалу регенеративні процеси в зоні анастомозів випереджають такі ж самі, в анастомозах, сформованих капроновою ниткою та розсмоктувальною ниткою Капромед, і наближаються до асептичного. Розсмоктування ниток наступає на 210 добу після операції. Порівняльний аналіз післяопераційних ускладнень в основній та контрольній групі показав, що завдяки використанню антибактеріальних полімерних розсмоктувальних матеріалів вдалось зменшити кількість гнійнозапальних ускладнень в 4,7 рази.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему покращання результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок (ГКГДВ) шляхом оптимізації виконання антрумектомії з ваготомією (АЕ + ВТ). Виявлено, що на тлі зниження з 40,9 % до 3,6 % загальної оперативної активності збільшується з 18,4 % до 30,8 % внаслідок поширеної виразкової деструкції частка АЕ + ВТ у разі ГКГДВ. Проведено порівняльний аналіз частоти та структури ранніх післяопераційних ускладнень (РПУ). За результатами патоморфологічних досліджень доведено, що у слизовій оболонці антрального відділу спостережено гіперпластичні (73,7 %) або субатрофічні (26,3 %) зміни, а м'язовий шар зазнає гіпертрофії, склерозу та різноспрямованої орієнтації волокон, що негативно впливає на моторику шлунка. Розроблено та впроваджено раціональну тактику й алгоритм виконання АЕ + ВТ у разі ГКГДВ, завдяки яким зменшилась кількість РПУ з 28,9 % до 13,2 %, деструктивного панкреатиту з 5,1 % і летальність з 2,1 % до 0. У віддаленому (до 10-ти років) періоді досягнуто зменшення з 42,3 % до 21,2 %. кількості постваготомних і пострезекційних синдромів. За даними анкетування (SF-36) досягнуто покращання якості фізичного, психічного та загального статусів життя пацієнтів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий малоінвазивний спосіб лікування дегенеративної нестабільності - метод артифіціальної фібротизації зв'язок (АФЗ). На підставі математичного й експериментального моделювання та морфологічного дослідження 72-х лабораторних тварин доведено можливість і доцільність артифіціального підвищення носійної спроможності хребтового рухового сегмента. У процесі математичного моделювання методом кінцевих елементів встановлено, що блок фібротизованих між- та надостових зв'язок певних геометричних розмірів протидіє зсувним навантаженням, а також сприяє зниженню напруження у зоні міжхребцевого диска. На підставі експериментальних біомеханічних і морфологічних досліджень виявлено, що для досягнення кістково-фіброзного блоку за АФЗ оптимальним є використання електротермічного впливу - електрокоагуляції. Зазначено, що жорсткість хребтових сегментів підвищується залежно від термінів після моделювання. Для проведення клінічних випробувань розроблено технологію використання методу АФЗ. Доведено ефективність застосування нового малоінвазивного способу лікування дегенеративної нестабільності на підставі результатів обстеження 30-ти хворих з застосуванням сонографічного, клінічного й рентгенологічного (зокрема, рентгенометричного) методів дослідження.

  Скачати повний текст