Дисертація присвячена виченню впливу індивідуальної та колективної психокорекції та дієти на відновлення ваги і на зміну обмінних процесів та імунного статусу у хворих з різним ступенем ожиріння. Викладені результати обстеження 257 хворих на ожиріння з використанням методу лікування даної нозології, розробленої автором і підтвердженої патентами України та Росії. Вивчено вплив тривалого застосування психологічного впливу на колектив при підтримці певної ваги. Доведено тривалий 52 тижневий курс лікування, враховуючи повну нормалізацію показників ліпідного, пігментного та імунного стану для хворих з усіма ступенями ожиріння.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості метаболічного синдрому та імунологічного фенотипу лімфоцитів у хворих на ожиріння та цукровий діабет II типу. Обстежено 104 особи - 24 хворих на цукровий діабет та ожиріння, 18 пацієнтів з діабетом та нормальною вагою тіла, 31 особу з ожирінням, але без діабету, та 31 особу без діабету з нормальною вагою тіла. Розглянуто стан секреції інсуліну та проведено оцінку чутливості периферичних тканин до дії гормону. Виявлено залежність вмісту інсуліну та інсулінової чутливості тканин від присутності цукрового діабету та ваги тіла обстежених осіб. Знайдено особливості ліпідного обміну, які проявляються вірогідним підвищенням вмісту тригліцеридів крові у хворих на ожиріння, як у тих, що хворіють на цукровий діабет, та у осіб без діабету. Виявлено особливості імунологічного фенотипу лімфоцитів у хворих на цукровий діабет з різною вагою тіла. Знайдено суттєве підвищення кількості великих грануловмісних лімфоцитів у периферичній крові хворих на цукровий діабет з ожирінням, що супроводжувалося порушеннями ультраструктури цих клітин. За результатами дослідження поглиблено уявлення про етіопатогенез цукрового діабету II типу та висунуто припущення про роль імунологічних порушень у розвитку даного захворювання та метаболічного синдрому.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи передопераційної підготовки, оперативного втручання і післяопераційного ведення хворих з косметичними дефектами, передньої черевної стінки і ожирінням ІІ - ІІІ ступеня. Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у хворих з ожирінням ІІ - ІІІ ступеня, а також комплексний підхід до хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у хворих з ІІ - ІІІ ступенем. Досліджено особливості кровопостачання передньої черевної стінки, зміни центральної гемодинаміки, функції зовнішнього дихання, газового складу крові, які відбуваються під час адаптації організму до підвищеного внутрішньочеревного тиску. Визначено оптимальний термін проведення передопераційної підготовки і встановлено критерії їх ефективності, запропоновано схему вибору методу операції залежно від типу дефекту передньої черевної стінки, а також нові способи абдомінопластики, трансплантації пупку та його штучного відтворення; доведено їх клінічну ефективність. Надано оцінку ефективності комплексного хірургічного лікування косметичних дефектів передньої черевної стінки у хворих з ожирінням ІІ - ІІІ ступеня на підставі результатів їх лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до тактики хірургічного лікування, що базується на аналізі результатів лікування, показників ліпідного обміну, перебігу супутніх захворювань, впливу операцій на морфофункціональний стан органів та систем. За результатами дослідження впливу операцій на ліпідний обмін встановлено, що виконання операції єюноілеошунтування у строки до шести місяців забезпечує нормалізацію всіх показників ліпідного обміну, а після здійснення операції бандажування шлунка через шість місяців відзначено підвищення коефіцієнту атерогенності. Проведено порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів операцій єюноілеошунтування та бандажування шлунка. Запропоновано шляхи профілактики післяопераційних ускладнень та нові методики оперативних втручань. Доведено, що після операції єюноілеошунтування можливе виникнення тяжких ускладнень, її можна застосовувати тільки за умов суворого відбору пацієнтів як тимчасовий метод. За результатами досліджень післяопераційних ускладнень у разі хірургічного лікування хворих з ожирінням розроблено класифікацію патологічних синдромів, методи їх діагностики та лікування. Обгрунтовано оцінку результатів хірургічного лікування, хірургічну тактику та критерії вибору методу операції в хворих з ожирінням.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення показників добового моніторування артеріального тиску, ехокардіографії, мікроциркуляції, обміну азоту оксиду, жирних кислот, ейкозаноїдів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) із супутнім ожирінням виявлено особливості гемодинаміки, вмісту сироваткових ліпідів, спектру жирних кислот мембран еритроцитів і функції ендотелію. Установлено кореляційні зв'язки між гуморальними змінами та порушеннями гемодинаміки в цій групі хворих. Проаналізовано ефективність медикаментозного лікування еналаприлом або гуанфацином у комбінації з гіпокалорійною дієтотерапією у хворих на ГХ з супутнім ожирінням. Доведено ефективність застосування еналаприлу у комбінації з дієтотерапією стосовно впливу на функцію ендотелію, стан мікроциркуляції, метаболізм арахідонової кислоти та жирнокислотний спектр ліпідів еритроцитарних мембран, а також виявлено ефективність використання гуанфацину в комбінації з дієтотерапією у зазначених хворих для корекції гіпертригліцеридемії та покращання мікроциркуляції.

  Скачати повний текст

Вивчено стан дофамінової системи та її вплив на нейрогуморальні фактори розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих з ожирінням. Показано, що у цих хворих на відміну від осіб з АГ без ожиріння спостерігається зменшення активності дофамінергічної системи у вигляді зменшення добової експресії дофаміну, збільшення добової екскреції нарадреналіну з сечею, збільшення концентрації пролактину, альдостерону, лептину в плазмі крові. Визначено негативний корелятивний зв'язок добової екскреції дофаміну з сечею, індексом маси тіла, концентрацією пролактину, альдостерону, лептину. Установлено меншу загальну потужність коливань варіабельності ритму серця з меншою активністю парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, більшим внеском симпатичного відділу та стресорним напруженням вегетативної регуляції серцевої діяльності, ніж у хворих без ожиріння, з порушенням циркадності тонусів різних відділів вегетативної нервової системи протягом доби. За даними добового моніторингу артеріального тиску (АТ) в хворих з АГ та супутнім ожирінням виявлено більші показники "навантаження тиском", варіабельність АТ і порушення його ритму (визначення типу "non-dipper" у 52,6 % випадків), ніж у хворих без ожиріння. Патогенетично обгрунтовано доцільність і доведено ефективність призначення агоністу дофамінових рецепторів - бромокриптину: зменшення АТ, маси тіла, добової екскреції норадреналіну, зменшення концентрації пролактину, альдостерону в плазмі крові, збільшення загальної потужності коливань варіабельності серцевого ритму.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до вирішення науково-практичного завдання підвищення ефективності лікування хворих на аліментарно-конституційне ожиріння (АКО) із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) шляхом призначення розвантажувально-дієтичної терапії (РТД) у поєднанні з вітаміном Е. Досліджено клінічну ефективність та вплив даного методу на ліпідні параметри крові, показники перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту, гемостаз та морфофункціональну структуру тромбоцитів. Доведено доцільність застосування РТД у поєднанні з вітаміном Е у комплексному лікуванні хворих на АКО та АГ, що сприяє усуненню клініко-лабораторних проявів хвороби, нормалізує показники ліпідного обміну, коагуляційний і фібринолітичний потенціал крові, усуває дисбаланс оксидантно-антиоксидантної системи.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-психопатологічне, експериментально-психологічне та нейрофізіологічне обстеження хворих на аліментарно-обмінне ожиріння з використанням психологічних методів дослідження, вивчено вплив психопатологічних змін на клінічну картину ожиріння. Здійснено кореляційний аналіз психопатологічних і клініко-електрофізіологічних змін у разі аліментарно-обмінного ожиріння. Встановлено значення надлишкової ваги в структурі психосоматичних розладів. Досліджено ефективність емоційно-стресової терапії за різних форм надлишкової ваги в обстеженої категорії хворих. Розроблено критерії психологічної діагностики хворих на аліментарно-обмінне ожиріння, запропоновано комплекс терапії з використанням емоційно-стресового психотерапевтичного впливу, наведено рекомендації щодо їх впровадження в практичну діяльність лікувально-профілактичних установ.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему оптимізації хірургічного лікування ранніх стадій раку ендометрія (РЕ) шляхом розробки диференційованого підходу до вибору оперативного доступу. Проведено порівняльне дослідження результатів абдомінальних гістеректомій у хворих на РЕ з нормальною масою та з ожирінням. Встановлено, що хворі з ожирінням мають вірогідно більшу кількість ускладнень за імовірно кращого онкологічного прогнозу. Розроблено та впроваджено у практику алгоритм комплексного обстеження та вибору оперативного доступу (абдомінального, вагінального, лапароскопії) у хворих на ранній стадії РЕ з супровідним ожирінням. Показано, що застосування алгоритму у 150-ти жінок з атиповою гіперплазією та РЕ I стадії забезпечило збіг діагнозу на I стадії захворювання у 100 % випадків, вірогідне зниження кількості ускладнень і поліпшення якості життя пацієнток.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-біохімічні, лабораторні та сонографічні особливості неускладнених форм холестерозу жовчного міхура, розглянуто методи їх діагностики та лікування у хворих з надлишковою масою тіла. Встановлено, що для неускладненого холестерозу жовчного міхура характерний латентний перебіг, помірні зміни показників функціонального стану печінки, дисліпідемія, зниження моторно-евакуаторної функції жовчного міхура, зменшення вмісту жовчних кислот і підвищення концентрації холестерину, особливо в міхуровій порції жовчі, наявність великої кількості кришталиків холестерину та мікролітів за мікроскопії центрифугату міхурової жовчі. Виявлено, що скоротлива функція жовчного міхура найбільш знижена за дифузних форм холестерозу - сітчастої та поліпозно-сітчастої, а за поліпозної - у меншій мірі. Доведено, що дієта з обмеженням енергетичної цінності за рахунок вуглеводів збагачена полієнами, харчовими волокнами, вітамінами та мінералами, а також подовжені курси терпії лецитином та урсофальком сприяють нормалізації ліпідного, вуглеводного обмінів, біохімічного складу жовчі, запобігають прогресування та викликають регрес сонографічних показників холестерозу жовчного міхура.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування хворих на хронічний гепатит (ХГ) на фоні аліментарного ожиріння шляхом розробки та використання лікувальних комплексів, а також індивідуального дієтичного харчування, яке передбачає вживання продуктів спеціального призначення та препаратів "Гепар композитиум", "Берлітіон", "Стифімол". Розроблені лікувальні комплекси позитивно впливають на динаміку клінічних проявів у хворих на ХГ з ожирінням, зменшують прояви астено-вегетативного, больового диспепсичного синдромів. Застосування цих комплексів зумовлює вірогідне зниження індексу маси тіла та позитивний вплив на функціональний стан печінки, ліпідний обмін, показники перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного вивчення та зіставлення характеру обміну ліпідів, оксидативного гомеостазу та метаболічного стану системи нейрогуморальної регуляції у хворих на пептичну виразку (ПВ) дванадцятипалої кишки (ДПК) і хронічного безкам'яного холециститу (ХБХ) з різною масою тіла досліджено вплив дисметаболізму й оксидативного стресу на виникнення структурних і функціональних змін в органах езогастродуоденальної зони (ЕГДЗ) і біліарної системи. Установлено, що перебіг ПВ ДПК і ХБХ на тлі ожиріння супроводжується взаємообтяжливим впливом, а саме: порушенням обміну ліпідів та їх перекисного окиснення за умов зниження контролювальної функції нейрогумальної системи регуляції, які підтримують запальний процес у жовчному міхурі та слизовій оболонці ЕГДЗ. Загострення запального процесу сприяє розвитку оксидативного стресу, що створює умови для утворення своєрідного "порочного кола". Розвинуто концепцію оцінки стану окиснювального гомеостазу на базі моделі стрес-синдрому Сельє, згідно якої кисневий гомеостаз розглянуто як найважливішу складову формування адаптаційних процесів. У хворих з ожирінням у разі розвитку ПВ ДПК, поєднаної з ХБХ, сформульвано типи реакцій ендогенної антоксидантної системи (АОС) у відповідь на надлишкову продукцію малонового діальдегіду, а саме: мобілізаційний, компенсаторний, ригідний і декомпенсаторний. Установлено їх вплив на розвиток функціональних і морфологічних змін органів ЕГДЗ і біліарної системи. Установлено, що тільки ригідний і декомпенсаторний типи реагування АОС супроводжуються тяжкими порушеннями у травній системі, які обумовлені недостатньою адаптаційно-трофічною функцією симпатоадреналової лімітувальної функції та вірогідно визначають наявність оксидативного стресу. Виявлено розбіжності у механізмах порушень окиснювально-відновних процесів у хворих на ПВ ДПК і ХБХ залежно від маси їх тіла: у разі ожиріння більш виражена пероксидація нейтральних ліпідів, а у хворих з нормальною масою тіла - фосфоліпідів. Обгрунтовано диференційований підхід до лікування хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХБХ і ожирінням з урахуванням визначених типів реагування ендогенної АОС і функціональних порушень шлунка й органів біліарної системи, застосування якого обумовлює позитивний перебіг захворювань і запобігає прогресуванню функціональних і метаболічних розладів.

  Скачати повний текст

У теоретичному та практичному аспектах досліджено проблему поліпшення результатів лікування тварин, хворих на фіброміому матки на фоні ожиріння, за результатами визначення стану ендотелію та обміну ліпідів. Установлено, що у хворих на фіброміому матки на фоні ожиріння відбуваються патологічні зміни, які призводять до порушення рівноваги у гемокоагуляційному гемостазі та до ендотеліальної дисфункції, яка є однією з причин розвитку гіпоксії. Удосконалено алгоритм обстеження хворих на фіброміому матки з метою здійснення ранньої діагностики порушення функції ендотелію. Показано, що для нормалізації ендотеліальної дисфункції та ліпідного обміну доцільно використовувати у комплексі лікувальних заходів прогестагени ("Дуфастон"), а також озонотерапію.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику функціонального стану ендотелію, базуючись на результатах вивчення вазоділататорних і вазоконстрикторних чинників регуляції судинного ендотелію (ендотелійзалежної та ендотелійнезалежної вазодилатації, ендотеліальної та індуцибельної NO-синтази, метаболітів оксиду азоту й ендотелін-1), ступеня активності антиоксидантної системи для патогенетичного обгрунтування лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з супутнім ожирінням. За результатами обстеження 25-ти хворих на АГ з супутнім ожирінням виявлено ендотеліальну дисфункцію у 86 % випадків, яка супроводжується судинним ремоделюванням (збільшенням товщини комплексу інтіма-медіа, зменшенням діаметра судин, порушенням енделій опосередкованої вазодилатації), дисбалансом у системі оксиду азоту, оксидантним стресом. Установлено, що порушення у системі, що регулює наявність в організмі людини оксиду азоту, притаманні хворим на АГ з супутнім ожирінням, характеризуються зниженням у крові рівня чинників, що відображають стан ендотелійзалежного компоненту підтримки гомеостазу та надмірною їх концентрацією. Ця гетерогенність змін у системі NO асоціюється з розвитком оксидантного стресу та підвищенням рівня вазоконстриктору ендотеліну-1. За результатами дослідження запропоновано практичні рекомендації для впровадження у відділеннях терапевтичного та кардіологічного профілю.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-гормональні та метаболічні особливості перебігу нейроендокринного ожиріння. Обгрунтовано діагностичні та терапевтичні алгоритми даної патології у жінок репродуктивного та пременопаузального віку. На підставі комплексного дослідження виділено клінічні варіанти перебігу нейроендокринного ожиріння. За допомогою методу дискримінантного аналізу обгрунтовано доцільність розподілу хворих на групи на підставі наступних ознак: наявність і виразність цефалгій, ступінь ожиріння, рівень артеріального тиску, наявність гірсутизму, порушення менструального циклу, рівень пролактину крові. Вперше проаналізовано взаємозв'язок між ожирінням, гіпер-інсулінемією, інсулінорезистентністю, дисліпопротеїдемією, змінами продукції кортизолу, екскрекцією 17-кетостероїдів і пролактинемією. Обгрунтовано доцільність застосування в комплексній терапії жінок з нейроендокринним ожирінням і верхньопороговим рівнем пролактину препаратів групи бігуанідів і доведено їх короткострокову ефективність.

  Скачати повний текст

Досліджено метаболічні зміни, структурно-функціональний стан міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з проявами метаболічного синдрому та удосконалено методи її лікування на базі визначення метаболічного та кардіопротективного ефектів інгібітора АПФ (еналаприлу) та агоніста імідазолінових рецепторів (моксонідину) як у монотерапії, так і в комбінації з гіпоксично-гіперкапнічними тренуваннями (ГГТ). Встановлено порушену толерантність до глюкози у 10 % та гіперінсулінемію натще в 13 % хворих на ГХ без ожиріння, а у пацієнтів з ГХ з ожирінням - відповідно у 25 % та 34 %. Виявлено, що гіпертрофія міокарда лівого шлуночка у разі ГХ прогресує за наявності інсулінорезистентності (ІР) та ожиріння та виявляється лише в 16,7 % хворих без наявності ІР та в 61,3 % - з ІР. Доведено позитивний метаболічний та кардіопротективний ефекти еналаприлу та моксонідину. Показано перевагу використання комбінованої терапії (антигіпертензивної терапії у поєднанні з ГГТ) для лікування хворих на ГХ з супровідним цукровим діабетом II типу у порівнянні з традиційною антигіпертензивною терапією, що проявляється суттєвим покращанням показників вуглеводного та ліпідного обмінів.

  Скачати повний текст

Досліджено патогенез порушень добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з супутім ожирінням. На підставі вивчення змін стану кардіореспіраторної системи, зсувів у жирнокислотному складі сироваткових ліпопротеїдів низької та високої щільності у хворих на ГХ з супутнім ожирінням виявлено зв'язок порушень добового профілю АТ з порушеннями мікроциркуляції, а також ліпідного обміну, обумовлених надмірною активацією симпатичної нервової системи (дисбалансом між активністю альфа- та бета-адренорецепторів). Встановлено, що у разі порушень добового профілю АТ у хворих на ГХ з супутнім ожирінням активізуються зміни стану мікроциркуляторного русла та гіперкінетичний тип відповіді на фізичні навантаження. Виявлено кореляційні зв'язки між порушеннями добового профілю АТ та зсувами у жирнокислотному складі сироваткових ліпопротеїдів низької та високої щільності. Досліджено доцільність лікування хворих на ГХ з супутнім ожирінням за допомогою різних терапевтичних підходів із застосуванням інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту та альфа-адреноблокатора, бета-агоніста, фізичних навантажень. Доведено, що найбільш ефективним є поєднання інгібітору ангіотензинперетворювального ферменту з альфа-адреноблокатором або фізичними навантаженнями.

  Скачати повний текст

Одержано дані про особливості клінічних проявів холестерозу жовчного міхура (ЖМ) у хворих з ожирінням. Наведено результати вивчення частоти та варіантів дисфункції ЖМ і біліарних сфінктерів у таких пацієнтів. Показано, що за умов холестерозу у разі ожиріння превалює гіпокінетично-гіпотонічна дисфункція ЖМ, недостатність сфінкера Одді, рідко мають місце клінічні, лабораторні та сонографічні прояви загострення хронічного холециститу. Вивчено функціональний стан печінки та ліпідний спектр крові за холестерозу ЖМ на фоні ожиріння. Виявлено, що найбільш характерним типом дисліпідемії за сполученої патології є тип IIB. Доведено доцільність і ефективність використання комбінації антигомотоксичних препаратів ("Гепар композитум", "Хепель" і "Лімфоміозот") за умов проведення комплексної терапії холестерозу ЖМ у хворих з ожирінням. Показано позитивний вплив такого лікування на клінічні прояви, біохімічні та сонографічні показники у цих хворих.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему хірургічного лікування хворих на аліментарно-конституціональне ожиріння шляхом впровадження лапароскопічного методу бандажування шлунка. Показано, що впровадження таких методів та нових конструкцій бандажів дозволяє суттєво зменшити кількість ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень та значно підвищити ефективність лікування зазначених хворих. Доведено, що лапароскопічне бандажування шлунка знижує нажлишкову масу тіла пацієнта, а також за цього значно зменшується симптоматика проявів супутньої патології. Розроблено методику повторних баріатричних лапароскопічних операцій за низької результативності лапароскопічного бандажування шлунка.

  Скачати повний текст