Досліджено вікові особливості відновлення скорочувальної функції (СФ) ізольованого серця (ІС) щурів під час реперфузії після довготривалої ішемії за умов застосування ішемічного прекондиціонування (ІП). Вивчено вплив різних концентрацій ауринтрикарбонової кислоти (АТК) на постішемічне відновлення серцевої діяльності. Досліди проведено на ІС дорослих (віком 6 - 8 міс.) і старих (віком 24 - 26 міс.) щурів лінії Вістар. Установлено, що один цикл ІП не впливає на відновлення показників частоти серцевого скрочення та коронарного кровотоку, але у 40 % дослідів сприяє підвищенню силових і швидкісних показників ІС дорослих щурів під час реперфузії після тривалої ішемії. В ІС старих тварин один цикл ІП у третині експериментів спричиняє підвищення реперфузійних значень ритму серця та його сили скорочень і не впливає на відновлення швидкісних показників і коронарного кровотоку. АТК, що додається у перфузійний розчин за різних концентрацій, має неоднаковий вплив на роботу ІС щурів. Сприятливими для відновлення роботи ІС є концентрації 0,1 мкмоль/л та 1,0 мкмоль/л, АТК за концентрації 0,01 мкмоль/л не впливає на роботу ІС після ішемії, а за концентрації 10 мкмоль/л погіршує її.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості холінергічної регуляції серця за розвитку некротичного процесу на тлі оваріектомії та корекції гормонального фону моно- та комбінованою гормонотерапією. Встановлено, що корекція гормонального фону гексестролом і прогестероном на відміну від застосування лише гексестролу відновлює вихідний баланс активності обох ланок автономної нервової системи, збільшує чутливість серця до ендо- й екзогенного ацетилхоліну, відновлює вміст парасимпатичного медіатора в серці та активність його ферментативного гідролізу, запобігає активації ліпопероксидації та некротично-дистрофічним змінам у міокарді самок. Розвиток некротичного процесу в серці на тлі комбінованої замісної гормонотерапії гексестролом і прогестероном відбувається за аналогічної тваринам зі збереженими гонадами активності регуляторних ланок автономної нервової системи, чутливості серця до ендогенного та дещо меншої чутливості до екзогенного ацетилхоліну, аналогічної за динамікою вмісту ацетилхоліну в міокарді шлуночків, активності його ферментативного гідролізу. За застосування гексестролу та прогестерону реєструється мінімальна відмінність від тварин зі збереженими гонадами за вмістом продуктів ліпопероксидації в міокарді та крові, висока активність ферментів антиоксидантної системи, що сприяє меншому, ніж за застосування гексестролу, ступеню пошкодження міокарда.

  Скачати повний текст

Висвітлено актуальне питання сучасної фізіології, а саме: визначення пріоритетності двох чинників: інтенсифікації вільнорадікального окиснення чи нестачі кисню в порушенні функціонального стану серця та оксидантного гомеостазу його тканин. Науково обгрунтовано використання оксигенованих під тиском в 3 атмосфери розчинів з антиоксидантами як розчинів, що підтримують оксидантний гомеостаз тканин серця. Показано, що інфузія як стандартного, так і оксигенованого розчинів та розчину Рінгера-Локка супроводжувалася різним підвищенням концентрації продуктів вільнорадикального окиснення на фоні зниження активності ферментів антиоксидантного захисту. З'ясовано, що додавання в оксигенований розчин антиоксидантів прямої дії сприяло зниженню рівня продуктів пероксидації за умов низької активності антиоксидантних ферментів, збереженню функціональних показників протягом перших трьох хвилин інфузії. Доведено, що позитивний вплив оксигенованого розчину обумовлено як використанням кисню скоротливими кардіміоцитами та структурами провідної системи, так і дією кисню на нервово-рефлекторні механізми регуляції роботи серця. Встановлено, що у разі гіпоксії (аноксії) стан серця більшою мірою залежить не від продуктів пероксидації, а від нестачі кисню.

  Скачати повний текст

Виявлено особливості структури кардіальної патології у хворих на хронічний калькульозний холециститом і метаболічним синдромом (МС) в періопераційному періоді. Вперше встановлено, що для таки хворих ХКХ і МС характерна артеріальна гіпертензія з порушенням добової періодичності, високе гідродинамічне навантаження на органи-мішені з найбільшою вираженістю в пасивний період доби як до, так і після оперативного лікування, що свідчить про підвищений ризик ускладнень з боку серцево-судинної системи. Збільшення відмінностей між показниками варіабельності систолічного та діастолічного артеріального тиску у пацієнтів з метаболічними порушеннями до оперативного втручання може свідчити, що МС є чинником кардіоваскулярного ризику. Порівняльна зміна показника індексу площі у хворих на ХКХ періопераційного періоду виявила його суттєве збільшення у пацієнтів, які хворіють на ХКХ і МС. Вперше визначено, що порушення судинної реактивності, які виявляються у збільшені пікової систолічної швидкості кровотоку, усередненій під час швидкості кровотоку, і підвищені ехогенності комплексу інтима-медіа, реєструються в передопераційному періоді тільки у хворих на ХКХ з супутнім МС. Встановлено, що для хворих на ХКХ з кардіальними порушеннями на відміну від пацієнтів з холецисто-кардіальним синдромом, характерне зниження антикоагулянтної активності крові на тлі пригнічення функціональної активності системи фібринолізу. Виявлено, що моксонідин здійснює сприятливий вплив на добовий профіль систолічного артеріального тиск у хворих на ХКХ з метаболічними змінами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено морфофункціональні особливості зміни серця щурів у разі коарктації аорти та за дії надвисокочастотного (НВЧ) випромінювання. Завдяки одержаним результатам розвинуто уявлення про міокард експериментальних тварин. Розкрито нові морфологічні аспекти дії НВЧ-випромінювання на серце в цілому та на окремі його структури. За використання комплексу морфологічних методів дослідження встановлено закономірності змін серця на різних рівнях структурної організації (органному, тканинному та клітинному), за дії НВЧ-випромінювання на міокард інтактних щурів. Вивчено закономірності змін за умов коарктації міокарда інтактних щурів, а також у разі коарктації аорти та за одночасної дії НВЧ-випромінювання на серце.

  Скачати повний текст

Наведено модель ішемічного пошкодження структур передсердно-шлуночкового відділу з визначенням ролі судин у формуванні аритмогенного серця. Визначено щільні об'єми судин гемоциркуляції провідної системи в нормі, експерименті та за вроджених вад серця у порівнянні з даними показниками прилеглого скорочувального міокарда. Встановлено, що у ранньому постнатальному онтогенезі відбуваються важливі морфогенетичні відтворення у вигляді компактизації, резорбційних і фібропластичних процесів провідної системи, збільшення щільного об'єму її міоцитів і судин гемоциркуляції.

  Скачати повний текст

Вивчено принципи структурно-функціональної організації частин серцевого м'яза інтактних білих щурів-самців лінії Вістар. Досліджено варіанти перебудови всіх камер серця експериментальних тварин за умов помірних динамічних навантажень, залежно від особливостей вегетативної регуляції серцевого м'яза. З'ясовано характер і направленість змін міоендокринних клітин передсердь експериментальних тварин у разі систематичних фізичних навантажень. Встановлено, що систематичні тренування супроводжуються помірно вираженою структурною перебудовою частин серцевого м'яза, яка характеризується різними варіантами гіпертрофії та розширення камер серця та має збалансований і пропорційний характер на тканинному та клітинному рівнях структурної організації. Зазначено, що гіпертрофія частин серця виникає внаслідок потовщення та подовження кардіоміоцитів. Збалансовані впливи симптоматичної та парасимпатичної ланок вегетативної нервової системи на роботу серця зумовлюють помірну рівномірну гіпертрофію та зростання просторових характеристик частин серця з переважанням цих явищ у лівому шлуночку. Визначено, що домінування ватонічних впливів супроводжується більшим ступенем розширення камер серця в порівнянні зі зростанням їх маси. Доведено, що посилення симпатичних впливів викликає переважаюче збільшення маси досліджених систем серцевого м'яза. Встановлено, що фізичні навантаження посилюють синтетичну та секреторну активність кардіоміоцитів, у разі домінування вагосимпатичних впливів на серцевий м'яз найбільш виражене зростання відносного об'єму мітохондрій спостерігається в серцевих м'язових клітинах лівого шлуночка, а переважаюче збільшення кількості секреторних гранул - в кардіоміоцитах лівого передсердя.

  Скачати повний текст

Визначено особливості холінергічних процесів у серці тварин різної статі під час дії адреналіну в кардіотоксичній дозі в умовах активації та блокади опіатних рецепторів. Встановлено, що даларгін у дозі 0,01 мг/кг посилює холінореактивність серця. Виявлено, що ефекти модуляторів опіатних рецепторів за умов реалізації кардіонекрозогенного впливу адреналіну вагоміші в самок щурів, що свідчить про їх статеві відмінності. Проаналізовано, що отримані дані можуть бути використані під час подальших досліджень механізмів взаємодії ендогенної опіоїдної системи та холінергічної ланки автономної нервової системи з метою пошуку адекватних засобів кардіопротекції.

  Скачати повний текст

Досліджено питання оптимізації діагностики ураження серця за метаболічного синдрому (МС) на підставі вивчення структурно-функціональних моделей міокарду у взаємозв'язку з рівнем матриксної металопротеїнази-1 (ММП-1) і порушенням енергетичного балансу. Відображено зміни у системі ММП-1 як інтегрального показника наявності та ступеня міокардіального фіброзу у хворих з різними компонентами МС. Установлено взаємозв'язок цих змін з формуванням певного геометричного типу міокарда лівого шлуночка (ЛШ). Показано, що у хворих з МС активність ММП-1 знижена, про що свідчив надмірний вміст у плазмі крові її неактивної проформи та тканинного інгібітора. У хворих з 4-компонентним МС частіше спостерігались гіпертрофічні типи ремоделювання ЛШ у порівнянні з хворими з 3-компонентним МС. За гіпертрофічних типів ремоделювання міокарда ЛШ у хворих з МС спостерігались максимальні зміни маркерів міокардіального фіброзу. У хворих на артеріальну гіпертензію в асоціації з метаболічними порушеннями відзначено тенденцію до аналогічних, але меншою мірою виражених змін. Стан енергетичного забезпечення міокарда хворих з МС виявився найбільш несприятливим у випадку комбінації 4-компонентного МС з гіпертрофічними типами (особливо ексцентричною гіпертрофією) ЛШ. Установлено, що ожиріння супроводжується значним погіршенням окиснювально-відновлювальних процесів у порівнянні з хворими, що мали надмірну масу тіла. На підставі взаємозв'язку між рівнем проММТ-1 і дистанційними маркерами енергетичного метаболізму доведено, що ушкодження позаклітинного матрикса супроводжується змінами окиснювально-відновлювальних реакцій міокарда.

  Скачати повний текст

Одержано нові дані щодо ролі мітохондріальної пори (МП) у корекції функціональних порушень серця у щурів під час старіння за умов активації біосинтезу убіхінону та тривалих фізичних навантажень. Вперше встановлено, що активація in vivo синтезу убіхінону за допомогою курсового введення старим щурам попередників біосинтезу убіхінону - параоксибензойної кислоти, метіоніну та вітаміну E - супроводжується підвищенням вмісту коензиму Q. Досліджено, що тривалі фізичні навантаження й активація біосинтезу убіхінону сприяють запобіганню оксидативному стресу шляхом зменшення продукції супероксидного та гідроксильного радикалів, вмісту низько- та високомолекулярних нітрозотіолів у мітохондріях серця старих щурів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-експериментальне вивчення структурних основ альтернативних і компенсаторно-пристосувальних процесів в гемо-лімфомікроциркуляторному руслі та стромі міокарда за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Здійснено теоретичне узагальнення структурних змін міокарда у разі експериментальної алкоголізації напоями різної міцності та якості на органному, тканинному, клітинному й ультраструктурному рівнях. Установлено, що хронічна алкогольна інтоксикація спричиняє зміни міокарда на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено необоротні та прогресуючі зміни на рівні мікроциркуляторного русла та у стромі серця. Пошкодження серця у разі алкогольної кардіоміопатії пов'язане з деструктивними змінами кардіоміоцитів і пошкодженнями його гістогематичного бар'єру. З'ясовано, що тривала динамічна та резорбтивна недостатність лімфатичного русла серця спричиняють хронічний набряк строми, який призводить до розвитку прогресуючого дифузного фіброзу строми. Застій лімфи, який є склерогенним і пошкоджуючим паренхіму агентом, ускладнює та посилює перебіг патологічних процесів в ураженому алкоголем серці та призводить до декоменсації серцевої діяльності. Проведено морфологічний аналіз стану м'язового та стромального компонентів серця після експериментального відтворення хронічної алкоголізації напоями різної міцності та якості та установлено взаємозалежність між рівнем вираженості морфологічних змін і етапами експериментального алкоголізму як прогредієнтного процесу.

  Скачати повний текст