З використанням санітарно-хімічних, токсикологічних, імунологічних і мікробіологічних методів розроблено та науково обгрунтовано гігієнічні критерії безпеки для здоров'я дітей підгузників, виготовлених на основі полімерних матеріалів. Запропоновано методичну схему санітарно-епідеміологічної експертизи цих виробів. Установлено, що підгузники можуть: бути джерелом міграції комплексу хімічних речовин, мати місцево-подразнювальний, шкірно-резорбтивний і сенсибілізувальний вплив на організм, зумовлений дією низькомолекулярних фракцій поліакрилату натрію, призводити до інфекційного ураження шкіри. Токсикологічними критеріями безпеки використання підгузників є відсутність місцевоподразнювального ефекту на непошкоджену та пошкоджену шкіру, а також сенсибілізувальної дії виробів. Мікробіологічними критеріями безпеки підгузників є відповідність рівнів мікробного обсіменіння виробів до використання допустимим значенням. Додатковими запобіжними заходами є дотримання рекомендацій щодо безпечного безперервного терміну перебування дітей у одному і тому ж підгузнику (не більше 3,5 год), недопустимість використання підгузників за наявності патологічних змін шкіри в дітей, обмеження у застосуванні виробів під час догляду за дітьми, схильних до алергічних реакцій.

  Скачати повний текст

Виявлено, що до чинників, які детермінують відсутність природного вигодовування відносяться: патологія вагітності, відсутність спостереження жінки під час вагітності, оперативне розродження, передчасні пологи, наявність у матері власного негативного досвіду вигодовування в анамнезі, а також соціальні причини. Для підвищення частоти та тривалості природного вигодовування необхідна підготовка вагітної, своєчасний початок природного вигодовування, його адекватна підтримка в період становлення лактації й ефективний супровід.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-лабораторного оцінювання ефективності ентерального харчування (ЕХ) за умов інтенсивної терапії новонароджених і дітей першого року життя доведено, що розвиток критичних станів у немовлят супроводжується порушенням функціональних можливостей шлунково-кишкового тракту, диссимілятивною направленістю білкового обміну, проявами холестазу, напруженням захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ). Уперше визначено наявність зв'язків між рівнем збереження білкового синтезу на початку ЕХ та тривалістю природного вигодовування та парентерального харчування, а також між рівнем сироваткових тригліцеридів і тривалістю хвороби та парентерального харчування. Доведено більшу ефективність впливів напівелементних гідролізатів (НГ) на стан білкового та ліпідного обмінів, зниження виразності холестазу та напруження цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ у немовлят у критичних станах у порівнянні з сумішами на основі коров'ячого молока. Уперше встановлено, що зниження функціонального навантаження захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ із застосуванням НГ у даного контингенту дітей призводить до зменшення проявів холестазу, що реалізується через зміни тонусу симпатичної нервової системи. Із урахуванням виявлених метаболічних змін та функціональних порушень ШКТ і гепатобіліарної системи, на підставі клініко-математичного аналізу вперше визначено ознаки ефективності ЕХ за умов ІТ новонароджених і дітей першого року життя.

  Скачати повний текст

Вперше серед новонароджених Львівської області встановлено частку дітей з підвищеним рівнем загального IgE у пуповинній крові та підвищеним ризиком реалізації атопії за даними алергологічного анамнезу, що дозволяє сформувати групу підвищеного ризику реалізації харчової алергії. Одержано дані про вплив штучного вигодовування, зокрема, використання адаптованих молочних і гіпоалергенних сумішей, на розвиток атопії залежно від часу введення сумішей, їх складу та ступеня ризику реалізації алергії. Обчислено значення відносного ризику розвитку клінічних проявів алергії у дітей віком 6 та 12 міс, підвищення рівня загального у венозній крові та еозинофілії у периферичній крові у дітей віком 12 міс на різних термінах упровадження штучного чи змішаного вигодовування, що дозволило дати рекомендації щодо вигодовування дітей з групи ризику реалізації алергії.

  Скачати повний текст