Досліджено адаптивні зміни активності гідролаз органів травлення курей у разі впливу раціонів, відмінних за складом кормових інгредієнтів і біологічно-активних речовин, але ідентичних за поживністю, а також за умов дії Т-2 токсину. Встановлено на 3-, 10- та 20-ту добу після зміни корму адаптивний характер активності гідролаз органів травлення, що відповідає стадіям годівельного стресу (за Сельє). Показано, що адаптивні зміни гідролаз у тонких кишках курей залежать від включення домішок DL-метіоніну, сульфату натрію та йодистого калію а також ферментних препаратів Ревабіо та Натуфос у склад ячмінно-бобово-ріпакового комбікорму, а також біомаси дріжджів Phaffia rhodizyma у склад стандартного комбікорму. Проаналізовано динаміку активності гідролітичних ферментів органів травлення курей на 10-, 20- та 30-ту добу за експериментального Т-2 токсикозу. Виявлено, що гідролази тканини печінки реагують на дію токсину більше, ніж ферменти тонких кишок.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено вплив різного рівня вітаміну А та каротиноїдів у комбікормі племінних курей у період інтенсивної несучості на ліпідний склад та антиоксидантний стан тканин курей та їх ембріонів. Встановлено, що зростання у складі комбікорму для курей у репродуктивний період рівня вітаміну А з 10-ти тис. до 40-ка тис. IO та каротиноїдів з 8-ми до 32-х мг на кг комбікорму підвищує в крові та печінці курей та ембріонів вміст фосфоліпідів і загальних ліпідів, збільшує в складі останніх рівень ненасичених і зменшує рівень насичених жирних кислот, а також знижує в їх крові вміст продуктів ПОЛ і підвищує активність супероксиддисмутази, каталази та рівень церулоплазміну. Вперше визначено оптимальний рівень вітаміну А та каротиноїдів у раціоні курей у репродуктивний період, показано їх вплив на депонування цього вітаміну та токоферолу у жовтку яєць, в тканинах курей та ембріонів, а також на виводимість курчат.

  Скачати повний текст

Представлені дані про зміни антиоксидантного статусу курчат яєчного напрямку продуктивності в період з 30- до 60-добового віку. Встановлено, що в період найбільш інтенсивного росту курчат з 38- до 45-добового віку в їх організмі різко посилюються процеси перекисного окиснення ліпідів. Запропоновано способи зменшення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів в організмі курчат у вказаний період, в основі яких лежить використання в їх годівлі водорозчинних препаратів селену (селеніту натрію) і вітаміну Е (аквавіту-Е). Встановлений позитивний вплив використання добавок вітаміну Е і селену у годівлі курчат яєчних ліній на їх ріст.

  Скачати повний текст

Установлено, що тривале згодовування курям-несучкам ячмінно-бобового комбікорму з вмістом 40 % ячменю та 20 % екструдованих кормових бобів сприяє підвищенню активності ферментів систем антиоксидантного захисту (САЗ) в ооцитах у процесі оогенезу. Установлено високий рівень ПОЛ, каталазної та глутатіонпероксидазної активностей на ранніх стадіях оогенезу. Визначено, що стабілізація рівня показників неферментативної САЗ (каротиноїдів, вітамінів А і Е) відбувається після досягнення ооцитом маси більше двох грамів.

  Скачати повний текст

Установлено фоновий вміст ртуті у грунтах, воді, кормах, організмі курей-несучок дослідних господарств. Виявлено біогенну міграцію ртуті у системі грунт - вода - корми - організм курей-несучок. Проаналізовано вплив пектиновмісного препарату на концентрацію сполук ртуті в органах і тканинах продуктивної птиці. З'ясовано, що використання пектиновмісного препарату, який виготовлений на основі виноградних вичавок (95 %) і містить пектинові речовини, аскорбінову кислоту (4 %) й активоване вугілля (1 %), сприяє виведенню ртуті з організму курей-несучок дослідних груп на 45 - 67 % у порівнянні з контрольною. Відзначено, що за умов використання даного препарату відбувається збільшення показників: яйценоскості курей-несучок, поліпшення показників біологічної цінності м'яса, підвищення показників морфологічного та хімічного складу отриманих яєць у дослідних групах у порівнянні з контрольною. Уперше визначено коефіцієнт накопичення та коефіцієнт біотрансформації ртуті в організмі продуктивної птиці. Наведено рекомендації щодо використання пектинових речовин з відходів виробництва у птахівництві.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію мікроелементів цинку, марганцю, селену, вітамінів A та E в організмі племінних курей-несучок. Проаналізовано особливості накопичення даних речовин на тканинному рівні, досліджено їх вплив на продуктивні ознаки та деякі біохімічні показники обміну речовин й обгрунтовано шляхи підвищення вітамінного та антиоксидантного статусу організму птиці. Проведено порівняльне вивчення динаміки вмісту мікроелементів цинку, марганцю та селену, які входять до складу антиоксидантних ферментів. Досліджено активність даних ферментів у тканинах курей, вміст продукції перекисного окиснення ліпідів і жиророзчинних вітамінів. Показано, що збагачення раціону мікроелементами та вітаміном E сприяє підвищенню антиоксидантного статусу організму, зниженню рівня перекисних процесів у тканинах і покращенню відтворних і продуктивних якостей птиці. Встановлено кореляційний зв'язок між рівнем мікроелементів у кормі, їх кількістю в органах і тканинах та активністю перекисного окиснення ліпідів. Встановлено негативний вплив нестачі мікроелементів на зниження активності глутатіонзалежних ферментів. Вперше встановлено, що одночасне використання мікроелементів і вітамінів A та E сприяє максимальному гальмуванню перекисних процесів. Доведено вплив комплексної вітамінно-мінеральної домішки на біологічну активність окремих ланок антиоксидантної системи крові та функціональних тканин організму птиці, що сприяє підвищенню заплідненості яєць, виводу молодняка та несучості курей.

  Скачати повний текст

Досліджено завдання створення кормової суміші для курей-несучок, збагаченої ферментним препаратом ладозим проксі та її дії на продуктивні якості птиці. За результатами першого та другого науково-господарських дослідів на основі теоретичних і практичних висновків створено кормову суміш. На третьому етапі поставлено один науково-господарський й один виробничий досліди, мета яких полягає в перевірці ефективності застосування ферментного препарату ладозим проксі у годівлі курей-несучок яєчного напряму продуктивності як регулятора по перетравності поживних речовин комбікорму в їх організмі.

  Скачати повний текст

Наведено результати науково-господарських досліджень ефективності передінкубаційної обробки яєць селенітом натрію, а також впливу різних рівнів селену (0,2; 0,3; 0,4 і 0,5 мг/кг комбікорму) на продуктивність і обмін речовин у ремонтного молодняку і курей-несучок. Установлено, что передінкубаційна обробка яєць 0,01 %-им розчином селеніту натрію сприяє підвищеному вмісту цього елемента в компонентах яйця (білку, жовтку та шкарлупі), внаслідок чого у жовтку збільшується концентрація вітаміну E та каротиноїдів, а також зменшуються відходи інкубації та зростають виводимість яєць (на 7,2 %) - і виведення курчат (на 9,7 %). Визначено оптимальну дозу селену в комбікормі для ремонтного молодняку і курей-несучок, яка становить 0,3 мг/кг. Доведено, що забезпечення в комбікормі цієї дози сприяє підвищенню середньодобового приросту курчат та молодняку на 12,6 %. За результатами дослідження з'ясовано, що згодовування курям-несучкам комбікорму з вмістом селену 0,3 мг/кг зумовило підвищення несучості на 10,5 % та маси яйця - на 6,2 %. Відзначено, що яйця курей дослідженої групи відрізнялись від контрольної більшою масою білка (на 9,9 %) і жовтка (на 20,0 %), концентрація селену у білку зростала у 2,08 рази, а у жовтку - у 2,3 рази. Показано, що застосування селену в раціоні курей-несучок сприяє покращанню інкубаційних якостей яєць, завдяки чому виводимість їх у дослідній групі становила 97,2 %, у контрольній - 90,2 %, а виведення курчат - відповідно 90,7 % та 79,1 %. Виявлено позитивний вплив підвищеної дози селену на перетравність поживних речовин, баланс кальцію, фосфору, селену та зростання вмісту у крові ремонтного молодняку і курей-несучок гемоглобіну, загального білка, gamma-глобулінів, кальцію, фосфору, сірки, селену та вітаміну E. Визначено економічну доцільність застосування селеніту натрію для обробки яєць перед інкубацією та забезпечення оптимального рівня селену в раціоні курей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено спосіб одержання гліцинату марганцю з сульфату марганцю та гліцерину, що дало можливість підвищити вихід продукту реакції до 75 %. На підставі результатів досліджень щодо вивчення впливу гліцинату марганцю на клініко-гематологічні показники, функціональний стан внутрішніх органів, продуктивність і збереження курчат-бройлерів, уперше встановлено його оптимальну дозу (380 мг/кг корму) у складі комбікормів для них. Експериментально доведено, що заміна у комбікормах сульфату марганцю на гліцинат і його згодовування впродовж 42-х діб курчатам-бройлерам сприяє посиленню трансмембральних процесів у слизовій оболонці тонкого кишечнику, реакцій переамінування амінокислот у печінці, а також - збільшенню маси тіла птиці, зменшенню витрат корму на одиницю продукції, забезпеченню високої ефективності використання марганцю за стабільних значень клініко-гематологічних показників і обміну речовин у тканинах.

  Скачати повний текст

Розроблено та експериментально обгрунтовано оптимальний рівень додавання сіркомістких амінокислот, бурякової меляси та риб'ячого жиру в ячмінно-соняшниковий комбікорм для яєчних курей промислового стада. Створено амінокислотно-енергетичний кормовий домішок для курей, який складається з 0,05 - 0,10 % бурякової меляси, що дозволяє суттєво підвищити ефективність ячмінно-соняшникового комбікорму зі зниженим вмістом тваринного протеїну (9 % від сирого протеїну). Вивчено вплив різного рівня метионіну, бурякової меляси та риб'ячого жиру в раціоні яєчних курей на вагу внутрішніх органів, морфологічний стан печінки, вагу, об'єм, щільність та товщину шкаралупи харчових яєць, а також концентрацію вітаміну А та каротиноїдів у жовтку. Встановлено взаємозв'язок маси печінки з нагромадженням жиру в цитоплазмі гепатоцитів, товщиною шкаралупи та інтенсивністю яйцекладки, вагою, об'ємом та щільністю яєць з віком курей.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено вплив згодовування різних доз мінеральної домішки "Анальцим" на продуктивність, якість м'яса, стан крові й особливості розвитку органів травної та ендокринної систем. Установлено, що таке згодовування дає можливість підвищити продуктивні показники, морфологічний, хімічний склад та інкубаційні властивості яєць. Відзначено, що використання у складі комбікорму анальциму дозволяє одержати курятину з добрими фізико-хімічними показниками її якості, за цього істотного впливу на морфологічну структуру печінки та підшлункової залози курок-несучок даного препарату не виявлено. З'ясовано позитивну значущість анальциму на перетравність поживних речовин раціону, обмін азоту та засвоєння мінеральних елементів, а також експериментально обгрунтовано його найбільш доцільну дозу за умов введення до раціонів курей-несучок.

  Скачати повний текст

Установлено жирнокислотний склад вітатону та сел-плексу, наведено дані щодо його амінокислотного та мікроелементного складу. Визначено оптимальні дози згодовування кормових мікробіологічних домішок курям-несучкам. Вивчено продуктивність і перетравність поживних речовин у курей за комплексного включення біомаси мікробіологічного каротину (вітатону) і сел-плексу до складу комбікормів. З'ясовано вплив вітатону, каротиноїдних дріжджів і сел-плексу на особливості енергетичного обміну в організмі курей, їх резистентність, морфологічний склад тушок, якість яєць (накопичення в них каротиноїдів, селену, вітамінів A, E, Bz), амінокислотний та жирнокислотний склад грудних м'язів курей-несучок на гістологічну будову щитовидної залози. Вивчено конверсію кормів та економічно обгрунтовано використання досліджених кормових домішок.

  Скачати повний текст

Здійснено селекцію штамів дріжджів P.rhodozyma - надсинтетиків каротиноїдів, визначено умови, що стимулюють ріст та продуктивність різних штамів, вивчено біохімічні характеристики біомаси у порівнянні з кормовими дріжджами та іншими добавками у корм птиці, зокрема, вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів та стан системи антиоксидантного захисту. Одержано штами, що продукують до 1 мг каротиноїдів на грам сухої маси клітини. Показано резистентність клітин до дії УФ-променів залежно від вмісту в них каротиноїдів. Визначено жирнокислотний та фракційний склад ліпідів, вміст білка, підібрано оптимальне середовище та режим культивування для одержання більшого виходу біомаси дріжджівP.rhodozyma. Вперше використано як домішку до раціону курей-несучок та молодок надсинтетик каротиноїдів. Досліджено позитивний вплив цієї домішки на процеси перекисного окиснення ліпідів, стан системи антиоксидантного захисту, продуктивність птиці та якісні показники яєць.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив гліцинатів заліза та кобальту на клінічні, гематологічні, біохімічні та зоотехнічні показники в організмі курчат-бройлерів. Викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо удосконалення існуючих методів синтезу. Вивчено фізико-хімічні та токсикологічні властивості гліцинатів заліза та кобальту. Досліджено вплив гліцинатів кобальту на клінічний стан і обмін речовин в організмі лабораторних тварин та курчат-бройлерів кросу Кобб-500. Показано, що удосконалений спосіб одержання хелатних сполук заліза та кобальту з гліцином сприяє збільшення виходу чистих продуктів реакції синтезу (для гліцинату заліза - 80 %, гліцинату кобальту - 85 %), що на 18 та 30 % вище за існуючі методи. Вперше доведено, що гліцинат заліза належить до малотоксичних сполук, а гліцинат кобальту - до помірно токсичних згідно з класифікацією отруйних речовин за ступенем небезпечності (ГОСТ 12.1.007.76), але не комулюються органами та тканинами птиці. Встановлено, що застосування досліджуваних органічних комплексів замість традиційних сірчанокислих солей заліза та кобальту в годівлі курчат-бройлерів позитивно впливає на приріст маси тіла, засвоюваність корму, збереженість та інші економічні показники, суттєво не змінюючи перебіг обміну речовин в організмі птиці. Вперше науково обгрунтовано оптимальні дози застосування хелатних сполук заліза та кобальту для курчат-бройлерів (для гліцинату заліза - 260, для гліцинату кобальту - 2,1 мг/кг комбікорму) та наведено рекомендації щодо їх практичного застосування у процесі вирощування курчат-бройлерів кросу Кобб-500.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено доцільність використання комплексних сполук - метіонату, гліцинату та лізицинату міді у годівлі лабораторних тварин і курчат-бройлерів. Уперше вивчено їх токсичність, яка становить для метіонату міді 335,0 мг/кг, гліцинату - 640,0 та лізицинату міді - 390,0 мг/кг маси тіла, що характеризує комплексні сполуки міді як малотоксичні речовини. Установлено стимулювальний вплив гліцинату та лізицинату, меншою мірою - метіонату міді на активність травних ферментів курчат-бройлерів <>I>in vitro. Виявлено, що у разі введення щурам метіонату, гліцинату та лізинату міді у різних дозах підвищується енергозабезпечення тканин організму, уповільнюються процеси уреогенезу у печінці, змінюється активність певних травних і тканинних ферментів і не змінюються білковий спектр сироватки крові, гематологічні показники та клінічний стан тварин. Показано, що у разі тривалого згодовування курчатам-бройлерам з комбікормом метіонату, гліцинату та лізинату міді забезпечується їх ефективне використання за відсутності кумулятивної дії, підвищується активність ряду ферментів плазми крові, підшлункової залози та тонкого кишечника та не відбувається змін клінічного стану, гематологічних показників, рівня енергетичних процесів, фракційного складу білків сироватки крові, маси внутрішніх органів, має місце висока інтенсивність росту птахів, а також збереженість їх поголів'я.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив раціонів відмінних за складом кормових інгредієнтів та біологічно-активних речовин, але ідентичних за поживністю (ячмінно-бобово-ріпакового та стандартного) для племінних курей-несучок на процеси білкового та вуглеводного обмінів, інкубаційні якості яєць, обмінні процеси у ембріонів, ріст і розвиток потомства та метаболічні процеси в їх організмі. Встановлено, що згодовування курям-несучкам ячмінно-ріпакового комбікорму з домішками метіоніну, сульфату натрію та вищим на 33 % вмістом йоду у порівнянні з рекомендованим рівнем, сприяє інтенсифікації білкового та вуглеводного обмінів, нормалізує функціональну діяльність щитовидної залози, покращує якість інкубаційних яєць, їх заплідненість і виводимість курчат, підвищує життєздатність виведеного молодняку та проявляє тривалий позитивний ефект на ріст, розвиток та метаболічні процеси у потомства. З'ясовано динаміку змін вмісту розчинних білків, амінного азоту, активності протеїназ, амінотрансфераз, концентрації глюкози, пірувату та кількості глікогену у залишковому жовтку і тканині печінки ембріонів під час їх розвитку.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення технологічного процесу інкубації яєць та розробки методів підвищення виводимості курчат яєчного кросу курей "ISA-WHITE". Розглянуто морфологічні й інкубаційні якості яєць та особливості ембріонального розвитку під час інкубації яєць курей даного типу з урахуванням віку несучок і термінів передінкубаційного збереження яєць. Удосконалено температурно-вологісні режими інкубації в інкубаторах. Розроблено методи біологічного контролю й оцінки добового молодняка даного кросу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено особливості енергетичного обміну на різних етапах вирощування курчат-бройлерів, впливу кормових домішок гумінових кислот (Гуміксолу) та мікробактеріального каротину (Вітадексу) на основні реакції біологічного окиснення у клітинах печінки та пішлункової залози м'ясних курчат, а також їх дії на інтенсивність росту, розвиток, збереженість поголів'я та конверсію кормів. На підставі результатів проведених досліджень показано, що активність одного з головних ферментів гліколізу (фосфофруктокінази) підвищується, а дегідрогеназ циклу трикарбонових кислот alpha-кетоглутаратдегідрогенази і сукцинатдегідрогенази) знижується впродовж вирощування курчат-бройлерів. Установлено максимальну активність оксидазної та фосфорилювальну активність мітохондрій печінки на початку дослідження, за цього ефективність та інтенсивність окисного фосфорилювання підвищувалась впродовж дослідженого періоду розвитку птахів. Виявлено позитивний вплив кормових домішок Вітадепсу (2,7 г/кг корму) та Гумісолу (20 мл/кг корму) на реакції енергетичного обміну. Одержано дані щодо впливу зазначених кормових домішок на продуктивність, ефективність приросту та збереженість птахів.

  Скачати повний текст