З метою удосконалення виробництва препаратів для захисту лісу на основі ентомопатогенних вірусів та їх тестування визначено оптимальні умови одержання личинок комах-хвоєгризів з різним типом сезонного розвитку (звичайного та рудного соснових пильщиків, соснового шовкопряда, соснової совки) у різні терміни, а також оптимальні умови їх утримання та накопичення вірусного матеріалу. Визначено залежність термінів вильоту імаго рудного та звичайного соснових пильщиків, реактивації діапаузи гусениць соснового шовкопряда від температури та фотоперіоду утримання коконів. Визначено вплив на життєздатність комах-хвоєгризів якості корму, температури та фотоперіоду, а для соснового шовкопряда - щільності утримання. Установлено оптимальні значення віку личинок, концентрації вірусної суспензії під час інфікування та тривалості утримання на контамінованій хвої для одержання найбільшої кількості вірусного матеріалу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано фенологічну теорію, яка пояснює причини відмін за тривалістю та інтенсивністю масових розмножень комах-хвоєлистогризів у географічних і екологічних популяціях. Розроблено класифікацію цих комах за типами сезонного розвитку і методику його прогнозування для основних представників. Доведено зв'язок багаторічної динаміки популяцій хвоєлистогризів за умов сезонного розвитку особин в окремі роки. Виконано районування території України за імовірністю масових розмножень комах. Розроблено методику оцінки принадності ділянок насаджень для їх окремих видів, що дає змогу визначити площі та межі потенційних осередків масового розмноження. Складено схему та запропоновано методи науково обгрунтованого прогнозування просторово-часової динаміки популяцій основних видів комах-хвоєлистогризів.

  Скачати повний текст

Розглянуто лісівничо-екологічні особливості формування осередків всихання похідних смеречників і характер поширення осередків всихання за різних лісотипологічних умов, а також залежно від експозиції схилів. Досліджено мікрокліматичні умови уражених і пошкоджених ялинових деревостанів. Розроблено заходи щодо покращання санітарного стану деревостанів.

  Скачати повний текст

Вперше визначено динаміку сили струмопровідності прикамбіального шару дерев сосни різного санітарного стану залежно від віку насаджень, сезону та часу доби. Встановлено зв'язок між механічним складом грунтів і санітарним станом насадження, ураженого кореневою губкою. Для профілактики масового поширення захворювання вперше запропоновано штами гливи звичайної, що характеризуються високою дереворуйнівною активністю стосовно деревини сосни.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад комплексу фітонематод тимчасових лісових розсадників Центрального Полісся України. Виявлено 49 видів фітонематод, які належать до 41-го роду, 21-ї родини та 5-ти рядів. Встановлено суттєву подібність видового складу нематод у різних розсадниках. Визначено екотрофічну належність і статус домінування виявлених видів. Показано вплив на динаміку чисельності фітонематот на сіянцях сосни звичайної таких чиників, як район розташування розсадника, вид і вік деревних рослин і погодні умови. Встановлено, що шкідливість нематод групи фіто- та мікогельмінтів проявляється у зниженні загальної біомаси сіянців сосни та маси їх кореневої системи, про що свідчить наявність негативних кореляційних зв'язків між даними показниками (від -0,57 до -0,73). Розраховано пороги шкідливості для сумарної чисельності фіто- та мікогельмінтів, а також для окремих представників цих екотрофічних груп. Встановлено високу протинематодну ефективість дії передпосівного протруювання насіння сосни звичайної пестицидами Фурадан, 35 ST, пс., Промет 400 CS, мк.с., Фундазол 50 % з.п., що дозволяє контролювати чисельність шкідливих нематод.

  Скачати повний текст

Виявлено найшкідливіші види шкідників (непаристої прядки, американського білого метелика, каліфорнійської щитівки, кримського плосконосу), установлено їх кормові зв'язки й уточнено біологічні особливості у районі досліджень. За умов передгірного Криму визначено видовий склад шкідників полезахисних лісових смуг і лісових насаджень, що прилягають до сільськогосподарських угідь. З'ясовано ресурси корисних організмів, що обмежують чисельність найшкідливіших видів. Визначено породи, які не заселяються шкідниками взагалі (маклюру оранжеву, софору японську) або слабо заселяються (платана східного, лябурнуму звичайного, вузьколистового та мигдалю звичайного), що має велике значення у разі закладання полезахисних і вітроломних лісових смуг на території сільськогосподарських угідь. Випробувано сучасні заходи захисту насаджень, а також рекомендовано виробництву ефективні засоби боротьби з указаними найбільш небезпечними шкідниками.

  Скачати повний текст