На ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області виявлено 141 вид комах фітофагів і 18 видів ентомофагів листогризих шкідників фундука та ліщини. Найбільше видове різноманіття комах-фітофагів встановлено на ліщиновому підліску лісових насаджень лісостепової частини Харківської області, а найменше - на плантаціях фундука в степовій частині (індекс Жаккара - 18,8 %). Виявлено механізми, що визначають розвиток ліщинового довгоносика за однорічним або дворічним циклом. Встановлено, що пошкоджуваність горіхів жуками у разі додаткового живлення залежить від тривалості періоду від запліднення горіхів до затвердіння шкаралупи, а пошкоджуваність внаслідок відкладання яєць і розвитку личинок - від тривалості періоду від початку інтенсивного росту ядра до затвердіння шкаралупи. Експериментально доведено, що пошкодження клопами може бути причиною опадання 24,4 % зав'язей та появи горіхів з плямистими ядрами. Встановлено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів та клопів. Обгрунтовано оптимальні терміни та норми витрати інсектицидів: регенту 80 % в.г., 0,02 г/га, базудину 60 % в.е., 0,6 л/га, шерпи 25 % к.е., 0,1 л/га, фастаку 10 % к.е., 0,1 л/га, діміліну 25 % з.п., 0,1 л/га для захисту врожаю горіхів від ліщинового довгоносика, визначено економічну ефективність їх застосування.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад і динаміку чисельності комплексу фітонематод агроценозів хмелю. Показано, що тривале його вирощування в монокультурі зумовлює формування в ризосфері стабільного комплексу паразитичних видів. Виділено найшкідливіші види паразитичних нематод, до яких віднесено D. destructor і Н. humuli. Проаналізовано характер і ступінь впливу паразитичних нематод на рослини хмелю. Визначено рівні шкідливості D. destructor, Н. humuli і комплексу червоподібних паразитичних нематод на хмелю. Досліджено динаміку чисельності фітонематод за період вегетації хмелю та вплив на неї погодних умов. Встановлено сукцесію мікогельмінтів, паразитичних і сапробіотичних нематод залежно від ступеня ураження тканин. Вивчено біологічні особливості розвитку Н. humuli на хмелю. Вдосконалено методи виявлення, обліку та діагностування домінуючих видів фітонематод. Запропоновано метод оздоровлення маток від фітонематод у період проведення ранньовесняного фітосанітарного обстеження хмільників. Вивчено вплив мінеральних та органічних добрив на комплекс фітопаразитичних нематод та урожайність хмелю. Встановлено оптимальні норми витрати та способи застосування хімічних засобів захисту для контролювання чисельності фітопаразитичних нематод.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено видовий склад фітофагів агроценозу смородини чорної за агроекологічних умов Центрального Полісся України. Уточнено видовий склад домінуючих видів сисних фітофагів в насадженнях смородини та визначено рівень шкідливості великої смородинової, червоносмородинової галової, агрусової пагонової попелиць, смородинового брунькового та звичайного павутинного кліщів. Встановлено вплив різних рівнів мінерального живлення, позакореневого підживлення мікроелементами та комплексними добривами на чисельність сисних шкідників і толерантність рослин. Визначено різку зміну вмісту активнодіючих речовин в листках та ягодах смородини чорної. Вдосконалено методику оцінювання заселеності рослин сисними шкідниками. Досліджено ефективність біологізованих елементів інтегрованої системи заходів захисту смородини чорної проти сисних шкідників та оцінено її господарську, економічну та енергетичну ефективність.

  Скачати повний текст

Виявлено місця резервації збудника бактеріального опіку плодових, визначено метеорологічні умови, що призводять до розвитку захворювання, здійснено прогнозування виникнення його симптомів і розроблено засоби контролю. Підтверджено наявність збудника бактеріального опіку плодових на території України. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні та серологічні властивості виділених ізолятів. Виявлено селективний вплив однорічних пагонів та багаторічних гілок на агресивність популяцій E. amylovora. Запропоновано модель короткочасного прогнозування розвитку бактеріального опіку плодових, яка дає змогу заздалегідь передбачити спалахи захворювання. Розроблено шкалу взаємодії максимальних і мінімальних добових температур для визначення рівня навантаження інфекційного навантаження, а також асортимент бактерицидів для контролю захворювання. Доведено доцільність використання стрептоміцину для знезараження прищепного матеріалу з метою обмеження розповсюдження патогену.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між метеорологічними умовами та розвитком хвороби. Досліджено біологічні та екологічні особливості збудника Ph. mali. , а також динаміку розвитку хвороби на різних за стійкістю сортах яблуні. Уточнено спосіб перезимівлі збудника та весняного відновлення інфекції. Визначено вплив філостикозу на процес метаболізму в листках яблуні. Виявлено найефективніші фунгіциди (хорус 75 % WG 0,25 кг/га, стробі 50 % в.г. 0,2 кг/га, флінт 50 % в.г. 0,15 кг/га, топаз 100 E к.с. 0,3 л/га, скор 250 EC к.с. 0,2 л/га.) проти філостиктозу. Розроблено доцільну систему захисту багаторічних насаджень яблуні, що орієнтована на застосування нових ефективних препаратів і агротехнічних прийомів, зокрема, формування крон за типом площинного веретена та суперверетена, утримання міжрядь під чорним паром, проведення літньої обрізки. Показано біологічну ефективність даної системи захисту проти філостиктозу яблуні, її вплив на підвищення урожаю та його якості, обгрунтовано економічну доцільність застосування. Проведено оцінку стійкості 94-х сортів та 8-ми перспективних гібридних форм яблуні.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

  Скачати повний текст

Розглянуто видовий склад домінуючих лускокрилих фітофагів промислових і приватних насаджень чорної смородини в Центральному Лісостепу України. Встановлено, що серед них домінують: листовійки - розанна, смородинова, заморозкова, а також смородинова склівка, агрусова вогнівка та смородинова брунькова міль. Досліджено вплив природних регуляторних чинників на динаміку чисельності лускокрилих фітофагів чорної смородини, онтогенез яких пов'язаний з грунтом. Обгрунтовано, розроблено й апробовано оригінальну, екологічно безпечну систему захисту чорної смородини від даної групи шкідників. Запропоновані методи показують високий рівень економічної й екологічної ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних видів тетраніхових кліщів і визначено їх видову і стадійну чутливість до акарицидів. Відмічено тенденцію до виникнення групової і перехрестної стійкості кліщів до токсичної дії різних хімічних сполук. Встановлено, що зменшення обсягів застосування фосфорорганічних препаратів призводить до реверсії чутливості резистентних популяцій кліщів. Обгрунтовано тактику застосування акарицидів проти червоного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності. Рекомендовано перспективні акарициди та визначено оптимальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням найбільш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур: смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п'ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлено причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад листовійок - філофагів в яблуневих садах Передгірного Криму. Досліджено фенологічні особливості основних видів листовійок залежно від гідротермічних умов. Вивчено видовий склад паразитів, хижаків і патогенів листовійок і роль у регулюванні їх щільності в яблуневих насадженнях. Визначено ступінь впливу хімічних і біологічних препаратів на природні популяції ентомофагів. Вивчено початкову та залишкову токсичність сучасних інсектицидів на трихограму. Визначено ефективність сучасних інсектицидів у різні фенофази яблуні та механічних прийомів проти листовійок-філофагів. Проведено оцінювання економічної ефективності заходів захисту яблуні від комплексу листовійок - філофагів.

  Скачати повний текст

Упроваджено до садівницької практики науково обгрунтовані інтегровані системи захисту плодового саду. З'ясовано, що складові частини таких систем - оригінальні біопрепарати, створені на основі ентомопатогенних грибів, вірусів, мікроспорідій, паразитів гусениць і лялечок листокруток та інших лускокрилих, аскогастер, мікродус, ітоплектіс, апантелес, вирощених за оригінальними технологіями. Запропоновано оригінальні технології вирощування хазяїв ентомофагів: зернової молі, корисних шовкопрядів. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу про існування універсального механізму, який сприяє перекодуванню екологічної інформації про стан навколишнього середовища видовим складом і концентрацією фітогормонів. Зазначено, що останні синхронізують сезонний розвиток рослин з розвитком комах, оскільки така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту комах з середовищем. Встановлено, що бездіапаузний розвиток комах відбувається за умови переважаючого вмісту в рослинах фітогормонів - активаторів росту (ауксинів, гіберелінів і цитокінінів). Доведено, що достатній вміст у рослинах абсцизинів та етилену (інгібіторів росту рослин) створює передумови для формування особин у популяціях комах. Зроблено висновок, що узгоджена взаємодія розвитку рослин і комах контролюється єдиним універсальним механізмом - фітогормональним статусом рослин.

  Скачати повний текст

Визначено, що у зв'язку з розвитком інтенсивного садівництва в Україні зростають вимоги до захисту рослин від шкідників і хвороб, ефективність якого залежить від культури садівництва, а також комплексу агротехнічних, механічних, біологічних і карантинних прийомів боротьби. Несвоєчасне проведення заходів щодо захисту плодово-ягідних рослин призводить до загибелі 50 - 70 %, а іноді й усього врожаю. У зв'язку з цим для знищення комах-шкідників у саду було розроблено пересувна установка з оптичним атрактантом для заманювання комах і електрофізичним вузлом для їх знищення. Проведені виробничі випробування електрофізичних установок показали, що їх застосування для боротьби з нічними літаючими комахами-шкідниками плодових культур, дозволить покращити зовнішній вигляд садів.

  Скачати повний текст

Уточнено видовий склад садових довгоносиків і трубковертів. Узагальнено матеріали щодо біології, екології, сезонної динаміки та шкідливості яблуневого квіткоїда залежно від строків дозрівання плодів яблунь. Встановлено, що максимальна чисельність квіткоїда до цвітіння спостерігається від фенофази розпускання бруньок до відокремлення бутонів. Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок квіткоїда у пошкоджених бутонах і значення ентомофагів у динаміці чисельності шкідника. Вдосконалено елементи заходів захисту яблуневого саду від шкідників за рахунок перенесення обприскування інсектицидами з фенофази рожевого бутона на більш ранню фенофазу відокремлення бутонів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогенезу, особливості прояву та розвитку хвороби залежно від екологічних умов та певних прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітетійної ситуації, а також методи та технічні засоби його забезпечення. Проаналізовано наслідки вивчення ефективності фунгіцидів за різних систем і способів застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи запобігання та подолання. Значну увагу приділено розробці біологічного методу захисту насаджень на підставі результатів вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень установлено, що за умов північного Лісостепу України збудник стовпчатої іржі чорної смородини Cronartium ribicola Diethr характеризується повним циклом розвитку. З'ясовано, що проміжним господарем збудника є сосна веймутова, на гілочках якої розвиваються еціоспори, що є первинним джерелом інфекції. Визначено оптимальні умови проростання уредініоспор та розвитку збудника хвороби. Доведено, що останній в уредініостадії не зимує. Виявлено ряд сортів та гібридів чорної смородини, які проявили польову стійкість проти стовпчатої іржі за умов зони досліджень. Визначено вплив розвитку хвороби на особливості метаболізму листків і сортів, різних за стійкістю. Розроблено комп'ютерну математичну модель прогнозу розвитку хвороби на сприйнятливих і високосприйнятливих сортах. Здійснено оцінювання господарської та економічної ефективності застосування фунгіцидів проти стовпчатої іржі та інших хвороб досліджуваної культури.

  Скачати повний текст

Зроблено еколого-гігієнічне оцінювання сучасних інсектицидів і фунгіцидів для захисту яблуневих садів й науково обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування. Встановлено допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи новалурону у повітрі робочої зони, атмосфері та водоймах господарсько-питного та культурно-побутового призначення, харчових продуктах (яблуках, соку) та грунті. Виявлено закономірності поведінки інсектицидів і фунгіцидів в об'єктах навколишнього середовища та розраховано екотоксикологічний ризик. Вивчено умови праці та визначено ризик шкідливого впливу досліджуваних пестицидів на здоров'я робітників. Розроблено аналітичні методи визначення новалурону в об'єктах навколишнього середовища та продукції садівництва.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку таксономічної та кількісної структури угруповання комах різних стацій за роками. Особливо чисельними та шкодочинними є суничний прозорий кліщ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосистий довгоносик (Polydrosus inustus Zerm.) та кропивний довгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значну шкоду можуть завдавати борозенчастий плосконіс (Otiorrhynchys sulcatus L.), суничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus L.) та розанний гребінчастовусий пильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.). З 71 сорту суниць немає жодного стійкого до листогризучих та сисних шкідників. Сорти "Істочник", "Дукат", "Машенька", "Присвята", "Дарунок вчителю" менше пошкоджуються листогризучими видами шкідників. Суничний прозорий кліщ найсильніше заселяє сорт "Русанівка". Найбільш стійкими до пошкодження суничним прозорим кліщем у регіоні є сорти суниці: "Істочник", "Машенька", "Хоней". Витривалими є сорти суниці: "Дукат", "Дарунок вчителю", "Ельвіра", "Кент", "Коралова-100", "Теніра", "Сигнал". Обприскування суниці до цвітіння актелліком 50% к.е. за витратою 0,6 л/га знизило заселеність кліщем сорту "Русанівка" в 21 раз; урожайність збільшилася майже в 3 рази; за витратою 0,4 і 0,5 л/га врожайність була вище за контрольну відповідно у 2 і 2,5 рази. Встановлено високу ефективність препарату фітоверм для захисту суниці від основних листогризучих та сисних шкідників.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст