Наведено теоретичні узагальнення проблеми оцінки впливу клімату на продуктивність культури рису на півдні України. Установлено залежність розвитку рослин та їх продуктивність від погодних умов року. Визначено температурні показники для певних періодів росту. Виділено сорти рису, які найкраще реалізують продуктивний і адаптивний потенціал і забезпечують високий рівень урожаю. Установлено, що кращі за продуктивним потенціалом є сорти "Престиж", "Україна-96", "Антей", а за адаптивними - сорти "Пам'яті Гічкіна" й "Антей". Сорти рису, які вирощуються на півдні України, здатні стійко зберігати генетично заданий рівень показників якості зерна та крупи за кліматичних умов, які змінюються кожний рік. Розглянуто питання формування елементів фотосинтетичної продуктивності сортів рису з різним морфотипом, прогнозування врожаю, економічної ефективності енергетичного оцінювання вирощування сортів рису різних груп стиглості за умов півдня України.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення особливостей формування солонців лучних кіркових, мілких, середніх і глибоких зони Сухих Степів, їх сольових профілів і фізико-хімічного стану. Виявлено тісний генетичний зв'язок між окремими видами грунтів і встановлено самомеліорацію солонців у процесі їх еволюції від кіркових до глибоких. Досліджено спрямованість і масштаби трансформації екології солонців лучних, які використовуться більше 30-ти років у рисово-люцерновому агроценозі, будови їх профілю, водного та сольового режимів. Розроблено й використано усереднену модель, яка характеризує найважливіші фізико-хімічні показники окремих генетичних горизонтів з урахуванням долі виділених видів солонців у структурі грунтового покриву. Виявлено специфіку процесів розсолення та розсолонцювання солонців під затоплюваною культурою рису.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості гумусового та агрофізичного стану солонців лучних у природних біоценозах, їх зміни у процесі тривалого рисосіяння та вплив на врожай рису. Вивчено механізм зміни швидкості грунтотвірних процесів солонців лучних за природних умов та у разі освоєння їх під культуру рису. За умов Присивашшя встановлено позитивний вплив тривалого затоплення на трансформацію солонців лучних у зональні лучно-каштанові грунти за високої та стійкої продуктивності рису та супутніх культур сівозміни. Визначено кореляційні зв'язки між показниками різних елементів грунтової родючості та врожаю рису, що дозволяє розробляти та впроваджувати більш раціональні прийоми управління грунтовою родючістю та технологічні операції за умов вирощування рису. Доведено, що вирощувати рис енергетично, екологічно й економічно набагато вигідніше на грунтах з високим рівнем родючості.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано ресурсозберігальний режим зрошення рису, проведено нормування показників водоподачі та водовідведення на рисових зрошувальних системах (РЗС), розроблено нову технологію нормованого водокористування під час вирощування рису з врахуванням вимог ресурсо- та природозаощадження. Визначено нормативи ГДС речовин дренажно-скидного стоку в Чорне море для типових дренажних колекторів РЗС і такими показниками якості води як БПК, завислі речовини, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфати, базагран, ордрам, сиріус, фацет.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено ефективність використання нових технологій вирощування сталих урожаїв зерна і високоякісного насіння рису. Досліджено доцільність застосування в первинних ланках насінництва технологічних прийомів виділення насіння з головних і бічних порядків волотей з подальшим результативним використанням у посівах. Визначено сортові характеристики формування продуктивного стеблостою, урожаю зерна, виходу конденційного насіння, а також його посівних якостей і вартості готової продукції. Досліджено ефективність впливу рівня азотного живлення та норм висіву на урожайність зерна і вихід насіння рису залежно від сорту сільськогосподарської культури. Визначено показники різноякісності насіння у межах рослини та волоті. Встановлено можливість практичного використання явища різноякісності у первинних ланках насінництва. З метою забезпечення гарантованого урожаю зерна та насіння рису рекомендовано оптимальні дози азотних добрив і норми висіву. Наведено розрахунки економічної доцільності використання запропонованих агротехнічних заходів.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено взаємозв'язок між автотрофними нітрифікаторами та нітратредуцентами в грунті рисового чеку за присутності інгібіторів нітрифікації. Показано позитивну реакцію районованих сортів рису на внесення нових та перспективних інгібіторів нітрифікації КМП, ДЦД, АТГ. Розроблено елементи екологічно безпечної технології вирощування рису з урахуванням біологічних особливостей нових та районованих сортів. Внаслідок цього підвищується коефіцієнт продуктивного кущіння, озерненість волоті, продуктивність і якість зерна рису. Виявлено, що збільшення урожайності зерна рису від застосування мінеральних добрив сумісно з інгібітором нітрифікації КМП складали 11,2 ц/га або 15 %. ДЦД - 13,1 ц/га або 17,5 %, АТГ - 12,0 ц/га або 16,1 % по відношенню до варіанту з внесенням азотних добрив уроздріб (стандарту). Для одержання стабільних і високих урожаїв рису запропоновано застосовувати інгібітори нітрифікації КМП і АТГ у концентрації 2 %, ДЦД - у дозі 10 % від вмісту азоту в добриві. Подано порівняльний аналіз впливу інгібіторів нітрифікації на урожайність рису різних сортів, посівні й технологічні якості насіння. Визначено шляхи зниження втрат азоту з грунту та добрив у процесі застосування в рисівництві нітрифіцидів. Виявлено економічну та біоенергетичну доцільність застосування інгібіторів нітрифікації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст