Дослідження присвячено питанням одержання безвипалювальних теплоізоляційних матеріалів, виготовлених за піногазовим методом, на основі доменних шлаків і вскришних глин. Розроблений склад і технологія дозволяють наносити цей матеріал на криволінійну поверхню. Міцність напівфабрикатів підвищується також за рахунок армування виробів дискретними мулитокремнеземистими волокнами. Перевіркою експериментальних даних на виробництві доведено, що внаслідок застосування розробленого методу виготовлення скоротився час виготовлення, витрати енергетичних ресурсів та витрати теплової енергії.

  Скачати повний текст

Наведено результати термодинамічних і кінетичних досліджень реакцій термічного розкладання двоводного гіпсу, реакцій гідратації і твердіння напівводного гіпсу, обгрунтовано технічні заходи щодо ефективного покращення його властивостей. Експериментальними дослідженнями кінетики процесів дегідратації гіпсу під час його випалу в турбулентному потоці газоподібного теплоносія встановлено, що за даного режиму швидкість повного перетворення двогідрату у напівгідрат більш ніж на три порядки вища у порівнянні з режимом випалу у варочних казанах. На підставі моделювання процесу випалу в турбулентному потоці газоподібного теплоносія розроблено основні параметри дослідно-промислової установки з реактором-конфузором. Виконано термодинамічні розрахунки іонних рівноваг процесу гідратації гіпсу, визначено константи швидкостей реакцій розчинення, гідролізу та кристалізації. Встановлено, що процес гідратації протікає переважно по крізьрозчинному механізму, а найповільнішою стадією є процес кристалізації. Досліджено закономірності структуроутворення і механізм об'ємних змін гіпсового каменю, встановлено вплив на них колоїдно-хімічних явищ. Теоретично обгрунтовано способи підвищення міцності і водостійкості гіпсу за рахунок замішування гіпсових сумішей насиченим розчином дво- або напівгідрату сульфату кальцію і введення комплексної домішки, що містить сульфат алюмінію, вапно і аеросил. Розроблено склади піно- і газогіпсобетонів, а також цементного пінобетону на безгіпсовому цементі (БГЦ) з домішкою гіпсу у вигляді насиченого розчину.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено можливість реалізації комплексу технологічних рішень щодо використання резервів будови мінеральних речовин у виробництві вапняно-кремнеземистих композитів неавтоклавного твердіння й стінових виробів на їх основі. Розроблено модель кінетики процесів гідратації вапняно-кремнеземистого в'яжучого, активованого разом з дрібнозернистим заповнювачем, що всебічно описує процеси гідратації й містить сім рівнянь. Проаналізовано механізм і побудовано допоміжні математичні моделі кристалізації на зернах в'яжучого аморфної (трепел) і кристалічної (кварц) структури. Розроблено кінетичну модель процесів гідратації у часі, що дозволяє аналізувати зміну міцності у тривалі періоди часу. Розроблено оптимальні склади та режими твердіння, які забезпечують одержання вапняно-кремнеземистих композитів різного призначення з рівнем необхідних властивостей з застосуванням багатокритеріальної оптимізації. Доведено, що впровадження даних виробів дозволяє знизити витрати на виробництвао більш ніж на 25 %, а на будівництво будинків більш ніж на 20 %.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально підтверджено можливість одержання механоактивованого високошвидкісним подрібненням комплексного силікат-натрієвого в'яжучого та стінових карбонатних матеріалів з його використанням. Встановлено вплив швидкості навантаження під час подрібнення та температури на процес декарбонації зразків вапняку різного розміру. Показано роль оксиду кальцію, що утворюється на поверхні вапнякових частинок у формуванні структури матеріалу на силікат-натрієвому в'яжучому. Виявлено закономірності утворення структури та властивостей карбонатних матеріалів з використанням механоактивованого комплексного силікат-натрієвого в'яжучого залежно від витрат даного матеріалу, співвідношення його компонентів та рівня механохімічної активації. Показано, що наявність у комплексному механоактивованому силікат-натрієвому в'яжучому піритних недогарків сприяє утворенню в цементуючій масі опаловидного мінералу бобковиту та підвищенню міцності матеріалу. З використанням комплексного механоактивованого силікат-натрієвого в'яжучого розроблено стіновий карбонатний матеріал і створено ресурсозберігаючу технологію його виготовлення, що дозволяє у процесі механохімічної активації знизити витрати енергоємної силікату-брили до 10 - 20 % без зниження фізико-механічних властивостей виробів.

  Скачати повний текст