Здійснено синтез нових 2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів з гетерильними та арильними замісниками, вивчено їх хімічні властивості у реакціях з електрофільними та нуклеофільними реагентами. Показано, що залежно від електронної природи замісника у гетероїлоцтових ефірах та о-фенілендіамінах та умов проведення реакції конденсації утворюються ефіри 3-заміщенних акрилових кислот або 4-гетерилбензодіазепінони. Встановлено утворення ізомерних 7- і 8-R-гетерилбензодіазепінонів у разі використання несиметричних о-діамінів. Вперше зроблено оцінку реакційної здатності 4-гетерил-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів у реакціях електрофільного заміщення: алкілування, галогенування, аміноалкілування. Відзначено інертність фуранового замісника щодо дії галогенуючого агента. Показано, що N- і S-нуклеофільні реагенти регіоселективно взаємодіють з 3-бромо-1,5-бензодіазепінонами за положенням ІІІ гетероциклу. Встановлено залежність термічної стійкості бензодіазепінонів у реакції бензімідазольного перегрупування від електронної природи замісника у положеннях ІІІ і ІV гетероциклів. Одержано дані про фармакологічну активність 4-гетерил(арил)-2,3-дигідро-1H-1,5-бензодіазепін-2-онів.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано систему автоматизації керування процесом аерозольного нанокаталізу для утилізації відходів хлорорганічного синтезу з застосуванням сучасних програмно-технічних засобів для підвищення ефективності процесу утилізації широкого спектру хлорорганічних відходів хімічного виробництва та збільшення виходу продуктів для подальшого синтезу. Розроблено математичну модель процесу та проведено його декомпозицію на підсистеми. Запропоновано структуру та методи реалізації дворівневої системи автоматизації керування процесом. Встановлено методи компенсації збурень та координації контурів керування. Визначено програмне забезпечення системи автоматизації та систему відображення.

  Скачати повний текст

Розроблено методи математичного моделювання та засобів функціональної діагностики характерних порушень технологічних режимів хімічного виробництва. Досліджено специфічні зв'язки та сполучення несправностей матеріальної структури об'єкта з порушеннями технологічного процесу у аспекті побудови системи функціональної діагностики, що дозволяє розширити можливості традиційних моніторингових систем. Виявлено та класифіковано основні причини порушень і ускладнень технологічних режимів виробництва формаліну, базуючись на результатах оцінювання параметрів, зокрема з урахуванням невизначеності за запасами каталізатора. Запропоновано метод оперативного групування діагностичної інформації для визначення можливих стратегій пошуку несправностей, що дозволяє зменшити час пошуку найбільш небезпечних порушень. Модифіковано існуючі діагностичні алгоритми для одержання якісної та кількісної оцінки порушень режимів з урахуванням ступеня відхилення параметрів, що сприяє підвищенню стійкості системи допомилкових рішень і підвищенню точності пошуку несправностей. Розроблено алгоритмічне та програмне забезпечення системи діагностики та підтримки прийняття рішень щодо керування технологічною безпекою виробництва формаліну.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив на каталітичну активність промислового каталізатора (ПК) гідрокрекінгу домішок вуглецевих полімерних матеріалів (ПМ), одержаних на основі ацетилену, карбаміду, полівінілхлориду з інжектованою протонною провідністю. Встановлено, що додавання до ПК гідрокрекінгу до 10 % ПМ зменшує температуру активації каталізатора та в 1,5 - 2,5 раза підвищує конверсію вихідної сировини. Зазначено, що доданий полімер сприяє прискоренню перенесення активного водню у вигляді протона від окисно-відновних до кислотно-основних центрів каталізатора з утворенням нових бренстедівських центрів. Доведено, що в 10 раз підвищилась активність ПК у комбінації з полімерною домішкою в потоці протонів внаслідок генерації іонів й радикалів водню у водневому середовищі. Розроблено спосіб одержання композитних мембранних каталізаторів (МК) у складі біфункціонального каталізатора і вуглецевого полімеру та визначено високу активність МК у реакціях гідрокрекінгу та гідроочистки на прикладі модельних сполук (ізопропілбензол, тіофен, фурфурол, хінолін).

  Скачати повний текст

Встановлено високу структурну чутливість фожазитів щодо води навіть до 10C. Вперше показано, що гідротермальний іонний обмін і термопарова модифікація оптимізують кислотний спектр каталізатора завдяки вилученню кислотних центрів олігомеризації бутенів. Виявлено коливальний перебіг реакції газофазного алкілування ізобутану бутенами. Під час вивчення кислотності каталізаторів алкілування з використанням методу крекінгу кумолу встановлено, що ця реакція також триває у коливальному режимі. Коливання трактовано як періодичну конкуренцію між прекурсорами коксу та ізобутаном чи кумолом на поверхні каталізатора. Оптимізація кислотного спектра в поєднанні з реалізацією коливального режиму у рідкофазному алкілуванні дозволила подвоїти тривалість міжрегенераційної роботи каталізатора.

  Скачати повний текст

Знайдено оптимальні умови синтезу in situ та наступної модифікації гідроксидом натрію гранульованого цеоліту Y на основі Просянівського каоліну (Україна) з виходами 70 - 75 % , високою міцністю та мезопористістю гранул. Показано, що синтезовані зразки переведено у каталізатори з унікальним спектром кислотності. Експериментальні результати узагальнено у вигляді принципово нового механізму алкілування з провідною роллю первинних карбокатіонів на основі ізобутану та незначною роллю карбоній - іонів - трет - бутилу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне теоретичне й експериментальне дослідження впливу озону, вихідних і кінцевих продуктів на корозійно-електрохімічну поведінку конструкційних матеріалів у процесах озонного синтезу піридинів-N-оксидів та піридинкарбонових кислот в нейтральних, оцтово- та сульфатнокислих середовищах. Встановлено основні закономірності корозійної поведінки алюмінію, вуглецевих, марганецьвмісної та деяких хромонікелевих сталей у фосфатному pH буфері, 5 % оцтовій та 70 % сульфатній кислоті за присутності озону, гомологів піридину, їх N-оксидів та нікотинових кислот. За умов промислового синтезу дипіколінової кислоти в оцтовокислому розчині, 4-метилпіридин-N-оксиду у фосфатному буфері, а також препаративного синтезу нікотинової кислоти в сульфатній проведено вольтамперні та масометричні дослідження різних конструкційних матеріалів та наведено рекомендації щодо їх використання для виготовлення реакторів процесів озонування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що дія озону базується не тільки на деполяризації катодного процесу, але й на специфічному впливі його на анодне розчинення металів за рахунок відновлення через активні форми кисню за участю водню. Вплив озону може бути як захисним, пасивуючим, так і активуючим із переводом металів у транспасивний стан. Визначено існування двох областей потенціалів з різними механізмами відновлення озону. Висока початкова теплота адсорбції кисню на поверхні перехідних металів, відповідна малим покриттям, сприяє розкладанню озону, у разі збільшення покриття теплота адсорбції кисню зменшується та створюються умови для стабілізації молекулярного озону. Продукти, які утворюються в озонових синтезах кисневмісних сполук стимулюють корозію за рахунок відновлення їх на металах. Для зварних з'єднань у середовищах, що озонуються, характерне збільшення густини анодних струмів у всьому діапазоні потенціалів, сформульовано умови використання зварних з'єднань. Практично реалізовано використання озонування як способу захисту нержавіючих сталей, титану й його сплавів від корозії. Розроблено газову витратовимірювальну установку для подачі та вимірювання зразкової кількості газу, експериментально-аналітичну методику визначення концентрації озону у водних розчинах кислот. Запропоновано спосіб захисту нержавіючої сталі в сірчаній кислоті, що озонується, шляхом збагачення її поверхні хромом.

  Скачати повний текст

Визначено концентрацію модифікатора (W, (Co)) щодо срібла, яка знижує швидкість його необоротної дезактивації за рахунок уповільнення процесу спікання. Встановлено взаємозв'язок між каталітичною активністю та значенням позірної енергії активації процесу відновлення срібла та металів-модифікаторів з їх амінокомплексів розплавом карбаміду. Запропоновано використання продуктів переробки збіднених фосфоритів України для виготовлення алюмосилікатного носія (АСН) з високим значенням силікатного модуля, який визначає активність модифікованого срібного каталізатора. Розроблено технологічну схему приготування каталізатора Ag-Co/АСН, проведено його промислові випробування й одержано формальдегід, що відповідає сертифікату якості.

  Скачати повний текст

Запропоновано зручну методику виділення стереоізомерних екзо- й ендо-2-амінометилбіцикло[2.2.1]гептанів відновленням гідрохлоридів ненасичених аналогів, одержано та направлено для вивчення противірусної дії гідрохлоридів амінів. Порівняння реакційної здатності каркасних амінів показало, що головним фактором є стерична доступність реакційного центру - атома нітрогену аміногрупи. Досліджено епоксидування сечовин ряду норборнену. Здійснено функціоналізацію аміноспиртів за аміно- і гідроксильними групами та послідовне введення ацильних замісників до конкуруючих нуклеофільних центрів. У ході проведення фармакологічних дослідів похідних ендо-5-амінометилбіцикло[2.2.1]гепт-2-єну (гідрохлориду, фосфонамідів, аміноспиртів) виявлено вплив замісників при атомі нітрогену на силу та характер нейротропної дії препаратів.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив протонного струму на перебіг реакції гідратації пропену. Розроблено мембранно-каталітичний реактор, в якому процес гідратації здійснюється в реакційному об'ємі, утвореному двома протонопровідними мембранами на основі перфторсульфованих катіонітів (МФ-4-СК, Nafion). Показано, що шляхом зміни інтенсивності потоку протонів крізь мембранний каталізатор можна створювати та стабільно підтримувати певну гідратну структуру активних центрів. З'ясовано, що у разі оптимальних значень інтенсивності протонних струмів крізь плівки мембран питома каталітична активність останніх перевищувала відвідні дані для гранульованого каталізатора у проточному реакторі у 5 разів. З використанням одержаних експериментальних результатів і літературних відомостей щодо механізму протонного перенесення у твердих середовищах запропоновано модель транспорту протонів крізь мембрани та структуру бренседівського кислотного центру за умов перебігу реакції гідратації. Базуючись на запропонованих структурах, пояснено наявність високої протонної провідності мембран за присутності значної кількості води, дегідратуючої здатності протона та її зв'язок з каталітичною активністю мембран. Установлено ефект впливу протонного струму на підвищення активності каталізатора.

  Скачати повний текст

З'ясовано вплив потоку протонів на перебіг реакцій дегідратації спиртів до етеру й алкену на мембранних каталізаторах. Цей вплив полягає у відведенні води у складі гідратного оточення протонів від активних центрів мембрани та відновленні високого рівня їх активності. Розроблено математичну модель розрахунку кінетики дегідратації низькомолекулярних аліфатичних спиртів у запропонованому мембранному реакторі. Запропоновано механізм дегідратації спиртів і протонопровідних каталітичних мембранах, що враховує відомості про рухливість протонів вздовж системи вуглецевих зв'язків молекул спирту та задовільно пояснює утворення етеру й олефіну.

  Скачати повний текст

Установлено основні закономірності реакції окиснювального алкоксилювання ненасичених альдегідів у спиртах за присутності селеновмісного каталізатора - селен (IV) оксиду. Запропоновано кінетичну модель реакції окиснення ненасичених альдегідів у спиртах та обчислено їх параметри. Визначено оптимальні умови (концентрацію каталізатора, температуру, співвідношення спирт / ненасичений альдегід), за яких можна досягнути максимального співвідношення естер / кислота. Запропоновано принципові технологічні схеми процесу одержання ненасичених кислот та їх естерів окисненням ненасичених альдегідів пероксидом водню.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив поверхнево-активних сполук нейрогенної природи на процес рідиннофазного окиснення циклогексан (ЦГ) до циклогексанолу та циклогексанону з метою створення ефективних каталітичних систем. Визначено роль бінарних каталітичних систем і розчинів у складі основного промислового каталізатора процесу - нафтенату кобальту та поверхнево-активних сокаталізаторів нейоногенної природи. Установлено значущість умов проведення процесу (природи, концентрації каталізатора, сокаталізатора та розчинника, співвідношення між складовими каталітичної системи) стосовно основних техніко-економічних параметрів окиснення ЦГ. Визначено оптимальний склад і умови застосування аталітичних систем у процесі рідиннофазного окиснення ЦГ. Проведено фізико-хімічні дослідження з метою з'ясування ефективності створення каталітичних систем. Обгрунтовано можливість їх практичного використання.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес гетерогенно-каталітичної гідратації нітрилів карбонових кислот у аміди на мідних та мідьвмісних каталізаторах. Вивчені кінетичні закономірності процесу гідратації нітрилів акрилової, метакрилової, оцтової, пропіонової кислот у відповідні аміди. Досліджено вплив промотуючих добавок та pH середовища на активність мідного каталізатора та встановлено оптимальні концентрації добавок. Розроблені основи технології процесу гідратації нітрилів на мідних каталізаторах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано ефективні каталізатори для процесів окиснювального амонолізу ізобутилового спирту, окиснення ізомасляного альдегіду до ізомасляної кислоти, окиснювального дегідрування метилізобутирату до метилметакрилату. Вдосконалено вже існуючі каталітичні контакти окиснення ізобутилового спирту до метакролеїну й окиснення метакролеїну до метакрилової кислоти. Визначено вплив оксидного каталізатора окиснювального амонолізу ізобутилового спирту на його каталітичну активність і селективність, встановлено фазовий склад оптимального каталізатора та визначено його активну фазу. На підставі досліджень кінетичних закономірностей процесу окиснювального амонолізу ізобутилового спирту створено його кінетичну модель, згідно з якою визначено оптимальні умови здійснення процесу. Розроблено основи технології одержання метакрилонітрилу.

  Скачати повний текст

Показано, що реакція ізомерних амінотолуолів з озоном перебігає з високою швидкістю за аміногрупою з утворенням полімерних азосполук. Визначено, що ацилювання аміногрупи веде до зміни напряму реакції. Досліджено кінетику та схему реакцій озону з ізомерними ацетамінотолуолами в оцтовій кислоті та визначено, що озон витрачається за двома напрямами. З'ясовано, що в присутності ацетату кобальту (II) селективність окиснення ізомерних ацетамінотолуолів озоном за метильною групою дещо збільшується, але основним напрямом реакції залишається озоноліз ароматичного кільця. Вивчено кінетику основних стадій каталітичного циклу. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу та знайдено оптимальні умови синтезу амінобензойних кислот. Одержані дані складають теоретичні основи процесу окиснення амінотолуолів та їх ацильованих похідних і дозволяють здійснювати цілеспрямований підбір каталізаторів та перебігу реакції.

  Скачати повний текст