Проаналізовано проблеми електроживлення та керування машинами для контактного точкового зварювання опором (КТЗ). Проаналізовано та визначено найбільш перспективні напрямки для подальших робіт в цій галузі. Систематизовано відомі системи живлення для КТЗ та проведено теоретичне і розрахункове оцінювання найбільш перспективних систем. Для створення систем живлення потужністю до 100 кВА з поздовжньою компенсацією реактивної складової опору розроблено програму автоматизованого розрахунку коефіцієнтів потужності, значень відносних напруг і струмів за заданими значеннями кута включення за різних значень активного опору навантаження. Визначено як перспективну систему живлення з трифазним перетворювачем числа фаз та частоти струму 30 Гц для машин КТЗ потужністю більше, ніж 100 кВА. Доведено, що квазісиметрична робота перетворювача дозволяє одержати сриятливий розподіл струму за фазами мережі без завантаження нульового дроту, а зниження робочої частоти струму - підвищити коефіцієнт потужності машини. Для зварювання та мікрозварювання деталей з малою (менше 1 мм) й особливо малою (менше 0,1 мм) товщиною запропоновано використання інверторного перетворювача підвищеної частоти зварювального струму як альтернативу машинам конденсаторного зварювання. Описано процеси розробки та виготовлення дослідного експериментального зразка інверторного джерела живлення підвищеної частоти струму 500 Гц за розробленого автоматичного керування режимом зварювання. Наведено результати експериментального дослідження мікрозварювання зразків виробів з нержавіючої сталі 08Х18Н10Т, виконаних з його використанням.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення якості металу шва та зварювально-технологічних властивостей ільменітових електродів до рівня рутилових. Досліджено новий напрямок використання вуглецю як дешевого та ефективного розкислювача у разі зварювання плавленням. Шляхом термодинамічного аналізу встановлено, що температура початку відновлення оксидів вуглецем у металевій фазі нижча, ніж у шлаковій, що забезпечує розкислення за більш низьких температур. Зазначено, що це дозволяє використовувати зв'язаний у складі сплаву Fe - C вуглець, наприклад, у вигляді чавунного порошку як розкислювача. Розроблено методику розрахунку рівноважного вмісту C і Mn у наплавленому металі, визначено максимальний вміст чавунного порошку в електродних покриттях ільменітового виду. Досліджено механізм та запропоновано схему процесу розкислення чавунним порошком. Показано, що процес протікає в основному на стадії краплі в шлаковій фазі дуги, під нижньою частиною краплі. Встановлено, що швидкість окиснення вуглецю у складі чавунного порошку в 2 рази вища, ніж графіту, кількість неметалічних включень у наплавленому металі зменшилась у 1,3 - 1,4 рази, пори і тріщини відсутні. Розроблено склад покриття ільменітових електродів з чавунним порошком на базі нової мінеральної сировини України з використанням цеоліту і мергелю як замінників слюди та магнезиту. Зазначено, що механічні властивості та хімічний склад наплавленого металу відповідають типу Э46 за ГОСТ 9467, у разі високих зварювально-технологічних властивостей та продуктивності на рівні рутилових електродів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності утворення структурних неоднорідностей у з'єднаннях, отриманих зварюванням тиском з підігрівом маловуглецевих низьколегованих трубних сталей класу міцності Х60 - Х70. Розглянуто вплив зовнішнього середовища, термодеформаційних параметрів зварювання, підготовки контактуючих поверхонь та оксидних плівок на формування структури у зоні з'єднань, одержаних зварюванням тиском у вакуумі та повітрі. Феритна смужка (ФС) утворюється по лінії з'єднання в результаті зневуглецювання прилеглих до поверхні шарів зварюваного металу, зв'язаним з наявністю поверхневих оксидних плівок, і термодинамічної нестійкості перлітного цементиту в полях високих внутрішніх напружень. У зоні, що на шліфтах має світле травлення, вміст вуглецю знижується на 30 - 40 %. Встановлено механізм формування ФС як сукупність дії дифузійних і рекристалізаційних процесів. Описано взаємозв'язок розмірів ФС з інтенсивністю масопереносу вуглецю в зоні контакту: у разі введення в стик перед зварюванням вуглецевовмісних речовин, ФС не утворюється. За результатами досліджень зразків, випробуваних на ударну в'язкість, доведено, що руйнування завжди відбувається за межами ФС.

  Скачати повний текст