Вперше проведено дослідження особливостей електрофізіологічних характеристик шкіри та індивідуальних реакцій людини на подразники різної модальності та встановлено зв'язок одержаних даних з результатами психометричних тестувань. Визначено типологічні особливості латентних періодів простої сенсомоторної реакції на візуальний подразник за умов різних режимів подачі сигналу, за розумових навантажень та підвищеного емоційного напруження. На підставі вивчення особливостей розподілу статичних електричних потенціалів у біологічно активних зонах шкіри з'ясовано значущість досліджуваних параметрів під час їх застосування для подальшої типізації. Встановлено вірогідні відмінності між асиметріями статичних електричних потенціалів шкіри та змінами латентних періодів простої сенсомоторної реакції за розумового навантаження за умов різного рівня емоційного напруження. Визначено зв'язки електрофізіологічних характеристик шкіри зі значенням сенсорних порогів різної модальності та психологічими особливостями обстежуваних. Обгрунтовано доцільність застосування нових підходів щодо типізації індивідуальних особливостей людини.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни показників латентних періодів простої сенсомоторної реакції та характеристик психоемоційних самооцінок, які відбуваються у разі впливу наднизькочастотних флуктуацій атмосферного тиску (ФАТ) у людей з різними індивідуальними особливостями. Визначено основні статистичні характеристики сезонних проявів латентних періодів простої сенсомоторної реакції та оцінок самопочуття, активності та настрою (САН) людей з різними індивідуальними особливостями. На підставі проведеного щоденного моніторингу наднизькочастотних коливань атмосферного тиску й основних метеорологічних чинників у Києві (Україна) та р. Ширза (Іран) у 2005 і 2006 рр. показано, що найбільш значущими параметрами флуктуацій атмосферного тиску, що впливають на психофізіологічні показники та визначальними щодо метеочутливості є коливання амплітуди ФАТ. Установлено, що представники персидської етнічної групи мають менші латентні періоди простих сенсомоторних реакцій у порівнянні з представниками слов'янської групи, а у разі оцінювання тесту САН це не виявляється. У разі визначення латентних періодів простих сенсомоторних реакцій відзначено, що незалежно від сезону спостережень, часу реакції у чоловіка менша, ніж у жінки. Зроблено висновок, що ФАТ по-різному впливають на ці псхофізіологічні показники в жінки та чоловіка. За результатами дослідження з'ясовано нормалізацію функціонального стану організму після проведення самонавіяння, за цього відбувається оптимізація регуляції багатьох вегетативних процесів.

  Скачати повний текст

Оцінено вплив несприятливих факторів довкілля на психофізіологічну діяльність людини. Виявлено взаємозв'язок комплексу психофізіологічних показників (уваги, пам'яті, прийняття рішень, психофізіологічної надійності, адаптивності, генеральної та поточної домінуючої мотивації) від умов життєдіяльності людини. Розроблено спосіб "Оцінка впливу екологічних умов на людину за психофізіологічним станом органіму". Встановленно зміни функціонування психофізіологічної діяльності людини за хронічного (більше 10-ти років) впливу несприятливих екологічних умов, що має прояв у стиску інтегральних психофізіологічних показників і відповідних інформативних комплексів, а також у зрушеннях і оберті динамічного психофізіологічного показника. Виявлено 4 комплексні фактори психофізіологічної діяльності людини (мотиваційний, інформаційно-адаптивний, сприйняття інформації та розумових здібностей), які є стрижнем процесу навчання для трансформованих промисловістю умов. Виявлено механізми психофізіологічної діяльності людини, які характеризують ступінь сприйняття суб'єкта до негативної сугестивності. З використанням розробленого способу тренувань знижених психофізіологічних функцій для зміцнення психофізіологічного стану людини та її адаптивності на несприятливих техногенно-трансформованих територіях перевірено адекватність застосування векторних, тензорних і спінорних моделей.

  Скачати повний текст

Досліджено психофізіологічні функції людей зрілого віку та вивчено зв'язки індивідуально-типологічних властивостей ВНД з сенсомоторними, психічними, вегетативними функціями та рисами особистості. За результатами дослідження встановлено, що психофізіологічні функції людей зрілого віку характеризуються закономірностями: досягнення максимального розвитку та стабілізація на високому рівні, нерівномірний та гетерогенний характер їх формування, високий ступінь залежності прояву сенсомоторних, психічних, вегетативних функцій, психологічної структури особистості від індивідуально-типологічних властивостей ВНД. Виявлено, що на етапі онтогенезу в осіб віком 18 - 27 років функціональна рухливість та сила нервових процесів, різні за складністю зорово-моторні реакції, властивості пам'яті та уваги досягають свого найвищого розвитку у людей віком 18 - 23 роки та мало змінюються до 25-ти років, а згодом мають поступове їх зниження. Установлено залежність між параметрами властивостей основних нервових процесів і складних сенсомоторних реакцій, обсягом короткочасної пам'яті та уваги, факторами психологічної структури особистості, а також характером реакцій серцево-судинної системи та її вегетативної регуляції під час вираженого нервово-емоційного напруження на екзамені. Виявлено, що особи з високими градаціями індивідуально-типологічних властивостей ВНД характеризуються більш короткими латентними періодами сенсомоторних реакцій, більшим об'ємом короткочасної пам'яті, уваги, вищими показниками моральної нормативності, стійкості до стресу та нижчими параметрами тривожності, нижчим рівнем функціонування серцево-судинної системи, а також меншою напруженістю регуляторних механізмів, ніж особи з низькою градацією типологічних властивостей ВНД.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності (ВНД) у характері прояву психофізіологічних функцій за умов розумової діяльності, що є одним з основних питань диференціальної психофізіології. Наведено дані про зв'язок індивідуально-типологічних властивостей нервової системи учнів молодшого шкільного віку з параметрами пам'яті, уваги та серцевого ритму за умов виконання розумової роботи різної складності та навчальної діяльності. Найбільш значуші взаємозв'язки властивостей нервових процесів з психічними та вегетативними функціями виявлено за умов розумового навантаження з максимальним темпом пред'явлення подразників. Доведено, що учні з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються достовірно вищими показниками розумової працездатності, пам'яті та уваги, більш вираженою активацією механізмів регуляції серця, ніж особи з низьким рівнем типологічних властивостей ВНД. Відзначено, що підвищення темпу та збільшення тривалості розумової роботи призводить до меншої психомоторної вегетативної реактивності, появи розугодження у механізмах регуляції серця, а також зниження залежності цих функцій від індивідуально-типологічних властивостей нервової системи. Установлено взаємозв'язок успішності навчання та психофізіологічних функцій, що доводить доцільність їх використання у системі оптимізації розумової діяльності. Наголошено на поліфункціональності, універсальності типологічних властивостей ВНД стосовно розвитку психофізіологічних функцій людини, зазначено, що вони є нейродинамічною основою інтегративної діяльності мозку за умов реалізації когнітивних, поведінкових реакцій та їх вегетативного забезпечення.

  Скачати повний текст

Встановлено, що властивості основних нервових процесів (функціональна рухливість і сила), сенсомоторні та психічні функції стабілізуються на максимальному рівні у віковій групі 21 - 25 років, після чого спостерігається їх поступове зниження - сповільнене у першому зрілому та більш інтенсивне у другому зрілому, а також похилому віці. Визначено динаміку зв'язків властивостей нервових процесів із сенсомоторними та психічними функціями. З'ясовано, що деякі показники сенсомоторних реакцій різного ступеня складності, параметри пам'яті та уваги досліджуваного вікового періоду мають мінливі зв'язки з властивостями основних нервових процесів. Вперше досліджено вікову динаміку психофізіологічних функцій у людей віком 21 - 74 років з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів. Доведено, що у обстежуваних з різним рівнем розвитку властивостей функціональної рухливості та сили нервових процесів, характер та спрямованість онтогенетичних змін психофізіологічних функцій однакові, але враженість їх різна. Особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризувались достовірно вищими показниками пам'яті, уваги, сенсомоторної реактивності, меншими змінами та більш пізнім початком їх зниження, ніж люди з низьким рівнем розвитку типологічних властивостей вищої нервової діяльності.

  Скачати повний текст

Розроблено психо-сомато-вісцеральну типологію людини. Розглянуто доцільність використання інтегральних показників (ІП) для аналізу великої кількості параметрів організму. Визначено три ІП, що характеризують різні системи організму - серцево-судинну, соматичну та нервову. На підставі інтегральних показників за допомогою методу кластерного аналізу виділено три типологічні групи (кластери) обстежуваних та надано характеристику особам кожної із них. Уперше встановлено потрійні кореляційні зв'язки одночасно між показниками вказаних систем. На базі врахування неоднорідності вибірки за статевим фактором та наявності статевих відмінностей індивідів за рядом досліджуваних показників, типологічні групи виділені окремо у чоловіків і жінок. За допомогою тривимірної графіки визначено ступінь однорідності різних типологічних груп. У кожному кластері виявлено найбільш інформативні та методично доступні показники, за якими можна швидко виділити типологічні групи людей.

  Скачати повний текст