Здійснено експериментальне дослідження енергетичного обміну ембріональних тканин і клітин до та післяалотрансплантації зрілому реципієнту. На підставі одержаних даних установлено, що ембріональний обмін речовин залежить від рівня розвитку тканини, характеризується високою активністю енергетичного обміну. Для ембріональних тканин і клітин характерне одночасне існування й активне функціонування ембріонального типу енергообміну й енергообміну, характерного для зрілого організму. Активність ферментів енергетичного обміну трансплантованих ембріональних тканин і клітин не залежить від метаболічних змін оточуючих тканин зрілого реципієнта. Морфологічна трансформація ембріональних трансплантатів зумовлює їх перехід на тип енергообіну, притаманний зрілому організму. За екстремальних, несприятливих умов можливий перехід ембріональних обмінних процесів до більш ранніх філогенетичних форм метаболічної організації. Для клінічного застосування запропоновано спосіб перитонізації кукси дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження на 78-ми препаратах трупів плодів за методами макромікроскопії, морфометрії, рентгенографії, ін'єкції кровоносних судин. Здійснено ультразвукове дослідження 32-х дітей першого року життя за допомогою апарата "SonoLine G60S" і високощілинного лінійного датчика 7,5 МГц. Визначено типові анатомічні ознаки гастродуоденального сегмента у перинатальному періоді, варіантної проекції воротаря шлунка стосовно передньої серединної лінії, морфологічної основи формування дуоденального закутка, гістоструктурної організації гастродуоденального сегмента, хронологічної послідовності його топографо-анатомічних взаємовідношень з суміжними органами та структурами живота й ультрасонографічних параметрів у новонароджених і грудних дітей. Досліджено закономірності вікової анатомії перехідних ділянок порожнистих органів травної системи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено у порівняльному аспекті дії фракції до 5 кДа з кордової крові великої рогатої худоби та препарату актовегін на ріст диплоїдної та двох перещеплюваних клітинних культур за додавання до складу ростових середовищ та їх здатності прискорювати відновлювальні процеси у клітинах. Встановлено здатність фракції до 5 кДа з кордової крові й актовегіну прискорювати вступ клітин до розподілу та підвищувати мітотичну активність культур, що вивчаються. Показано покращання процесів адгезії клітинних культур і загальної морфології клітин за додавання фракції до 5 кДа з кордової крові чи актовегіну до середовищ культивування. Доведено доцільність створення регенераційних середовищ для клітинних культур, підданих кріоконсервуванню, де в якості активного начала застосовується фракція до 5 кДа з кордової крові великої рогатої худоби.

  Скачати повний текст

Показано, що як дозована киснева, так і дозована аліментарна депривація (знижений раціон харчування на 40 %) призводять до цитоморфометричних змін гепатоцитів. Встановлено, що дозована киснева депривація в режимі 10/10 (10 хв. деоксигенація і 10 хв. реоксигенація тривалістю 4 год. щодня, протягом 28-ми діб) посилює рівень експресії гену інсуліноподібного фактора росту-1 у печінці. Показано, що активність печінкових амінотрансфераз і ферментів енергетичного метаболізму (сукцинатдегідрогенази та глюкозо-6-фостази) у разі впливу дозованої кисневої або аліментарної депривації залежить від віку тварин. Показано, що дозована аліментарна депривація здійснює більш виражену активацію процесів регенерації та функціональної діяльності паренхіми печінки, ніж киснева депривація саногенного рівня (обмеження надходження кисню на 43 % від норми).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано можливість використання кровезамісника з функцією транспорту кисню для зберігання сперміїв людини за умов гіпотермії. Визначено ефективну концентрацію препарату у середовищі - 40 % за об'ємом. Досліджено специфічні взаємозв'язки процесів перекисного окиснення ліпідів у сперміях людини з інкубацією клітин у середовищі з підвищенним вмісто кисню. Уперше встановлено та науково обгрунтовано антиоксидантний ефект емульсії "Перфторан" як компонента кріозахисного середовища для збільшення життєздатності відігрітих сперміїв, доведено неможливість використання перфторану як кріоконсерванту.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку формоутворення чоловічих статевих органів протягом внутрішньоутробного періоду розвитку людини. Встановлено особливості топографо-анатомічних взаємовідношень чоловічих статевих органів із суміжними органами та структурами від моменту їх утворення до народження. Визначено й охарактеризовано періоди інтенсивного та уповільненого росту чоловічих статевих органів, досліджено їх індивідуальну та вікову анатомічну мінливість протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Визначено критичні періоди розвитку та морфологічні передумови можливого виникнення природжених вад чоловічих статевих органів. З'ясовано, що темпи опускання яєчок у калитку не завжди співпадають з відповідною стадією розвитку плода. Доведено, що одним з основних факторів каудального переміщення яєчка є його повідець. Виявлено, що джерелом формування пристінкової пластинки піхвової оболонки яєчка є піхвовий відросток очеревини, а її нутрощевої пластинки - нутрощева очеревина.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності ембріогенезу та динаміки становлення топографо-анатомічних взаємовідношень бранхіогенної групи залоз. Установлено особливості таких взаємовідношень щитовидної, загрудничної та прищитовидних залоз з суміжними органами та структурами від моменту їх закладки до народження, а також періоди їх інтенсивного й уповільненого росту. Виявлено індивідуальну та вікову анатомічну мінливість баранхіогенних залоз упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Визначено критичні періоди розвитку та морфологічні передумови можливого виникнення природжених вад бранхіогенних залоз. З використанням методів гістоморфологічних досліджень, цито-, гісто- і лектиногістохімії, біометрії за різних видів статистичного аналізу визначено тканинну природу епітелію бранхіогенних залоз як ектордермальну. Установлено розташування та доведено наявність ефекту послідовного перерозподілу глікополімерів - рецепторів лектинів у клітинах, на їх поврехні та у позиклітинних тканинних структурах у разі органоспецифічного диференціювання епітеліальних і мезенхімних зачатків щитовидної, загрудничної та прищитовидної залоз.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розвитку та особливості будови передсердно-шлуночкових клапанів серця в пре- та постнатальному онтогенезі. За допомогою використання комплексу морфологічних методик, що включає імуногістохімічні методи, вивчено 96 препаратів передсердно-шлуночкових клапанів серця. Вперше показано зміни формоутворення передсердно-шлуночкових клапанів серця. Виявлено утворення ендокардіальних подушок передсердно-шлуночкового каналу, епітеліально-мезенхімних перетворень, делямінації стінки передсердно-шлуночкового каналу та утворення делямінаційної пластинки. З використанням імуногістохімічних методик (маркера CD 34) уточнено дані про розташування кровоносних судин у стулках передсердно-шлуночкових клапанів. Вперше встановлено вікову динаміку структур передсердно-шлуночкових клапанів серця в онтогенезі, а також визначено закономірності даних змін.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив умов гіпотермії на життєздатність, кінетичну активність, збереження активності ферменту акрозину та запліднювальну здатність сперміїв людини під час лікування безплідності методом екстракорпорального запліднення. Розроблено новий спосіб зберігання активнорухливої фракції сперміїв. Виявлено, що за температури <$E8 symbol Р~ roman C> у середовищі Menezo B2 спермії найкраще зберігають свою кінетичну рухливість, життєздатність та активність акрозину. На підставі результатів дослідження ефективності запліднення ооцитів після їх дозрівання сперміями, які зберігалися за умов гіпотермії, встановлено здатність незрілих ооцитів дозрівати in vitro і запліднюватись. Розроблено методику реінсемінації незапліднених ооцитів сперміями, що зберігалися за умов гіпотермії, застосування якої дозволяє зберігати сперматозоїди у функціонально активному стані та покращувати ефективність програми екстракорпорального запліднення ооцитів людини під час лікування безплідності методами допоміжних репродуктивних технологій.

  Скачати повний текст

Наведено дані досліджень щодо ідентифікації активностей АТРазних систем з зовнішньо- та внутрішньоклітинною локалізацією активних центрів у сперматозоїдах чоловіків. Вивчено особливості їх функціонування за нормального стану даних систем та у разі олігозооспермії. Установлено зміни вмісту нітритів за умов розвитку цієї патології. Установлено, що олігозооспермія зумовлює значну частку випадків (30 %) чоловічого безпліддя. Запропоновано новий біохімічний тест на наявність олігозооспермії, який грунтується на визначенні величини "загальної" еозин Y-чутливої АТРазної активності сперматозоїдів за умов додавання 0,5 % розчину сапоніну.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему нейрофізіологічного забезпечення вищих коркових функцій у стані фізіологічного психічного старіння та у випадках хвороби Альцгеймера. Обгрунтовано концепцію розвитку патологічного психічного старіння, розроблено критерії ранньої діагностики та прогнозування хвороби Альцгеймера на підставі виявлення механізмів розвитку когнітивних порушень, зумовлених хворобою, а не фізіологічним психічним старінням (за допомогою методів викликаних потенціалів мозку та електроенцефалографічного картування). Наведено патогенетичне обгрунтування змін в діяльності центральної нервової системи, обумовлених порушеннями в інших (імунній, генетичній та антиоксидантно-оксидантній) системах організму, у випадках хвороби Альцгеймера.

  Скачати повний текст

Проведено експериментальні дослідження, в яких обгрунтовано застосування декаметоксину та препаратів з плаценти людини - амніоцену і біоглобіну за новим призначенням як імуностимуляторів. Протимікробний препарат декаметоксин у дозах від 10 до 20 мг/кг, протизапальні препарати "Амніоцен" і "Біоглобін" є імунологічно безпечними, мають селективну здатність впливати на клітинну ланку імунної системи, а також чинять виразну стимулювальну дію на антитілогенез, що зумовлює доцільність їх використання як імуномодулюючих засобів. Показано протективну роль інтактних та активованих амніоценом та біоглобіном імуноцитів у разі синьогнійної інфекції. Обгрунтовано ефективність використання декаметоксину, амніоцену та біоглобіну у разі експериментальної синьогнійної інфекції.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено структурним механізмам ангіогенезу кровоносних і лімфоносних судин мікроциркуляторного русла червоподібного відростка людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що органоспецифічне гемо- і лімфомікроциркуляторне русло червоподібного відростку людини в пренатальному періоді онтогенезу розвивається за рахунок вторинного ангіогенезу. Вторинний ангіогенез включає: 1) розвиток артеріол з м'язовою оболонкою; 2) розвиток посткапілярних і збиральних венул, в тому числі і специфічних посткапілярних венул з високим ендотелієм; 3) формування "бруньок росту", з яких розвиваються вторинні кровоносні капіляри; 4) формування "бруньок росту", з яких розвиваються вторинні лімфатичні капіляри. Найбільш характерним проявом вторинного ангіогенезу в червоподібному відростку людини в пренатальному періоді онтогенеза являється: 1) брунькування; 2) анастомозування; 3) ремоделювання капілярної петлі і формування капілярної сітки.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження на серцях ембріонів, плодів і плацент людини в кількості 180 з використанням морфологічних методів дослідження. Комплексно вивчено особливості розвитку ворсин хоріона ранньої плаценти в ембріогенезі та плодовому періоді пренатального періоду онтогенезу, міжпередсердної, міжшлуночкової перегородок, а також клапанного апарата та проведено паралелі між етапами формування ранньої плаценти та серця людини. Встановлено, що процеси структурної організації серця та ранньої плаценти людини тісно взаємозв'язані та лише різні в часовому проміжку. Виявлено, що розвиток ранньої плаценти випереджає розвиток серця в середньому на два тижні. Вивчено порушення формування плаценти та розвитку атріовентрикулярних клапанів і перегородок серця з використанням морфологічних та ембріональних методик.

  Скачати повний текст

Встановлено, що провідними морфофункціональними ознаками токсичного та радіаційного пошкодження сперматозоїдів є зниження загальної кількості та кількості рухливих сперміїв, порушення структури плазмолеми та внутрішньоклітинних мембран акросоми та мітохондрій, а також пошкодження апарату руху чоловічих гамет.

  Скачати повний текст

Вперше показано, що кріоконсервовані клітини гранульози та кумулюсу (КГК) яєчка людини можуть бути використані у разі сокультивування з ембріонами людини як компонент живильного середовища, який сприяє дозріванню ембріонів до стадії бластоцисти. Вперше проведено оцінювання стану та збереженості КГК і деяких органел клітин за допомогою різних флуоресцентних зондів після дії низьких температур.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості судин і нервів вилочкової залози (ВЗ) у плодів та новонароджених з використанням макромікроскопічного, морфометричного, ін'єкційного, гістологічних і статистичних методів дослідження. За результатами проведеного досліження встановлено, що для будови ВЗ плодів і новонароджених характерна виражена індивідуальна анатомічна мінливість залежно від форми та кількості часток, статі, віку та типу статури. Виділено три основні форми будови загрудинної залози у плодів і новонароджених. Визначено варіанти розподілу вилочкових артерій, вен, нервів. Будова нервів ВЗ пов'язана з особливостями розподілу гілок вилочкових артерій, між нервами наявна велика кількість зв'язків, для нервів характерна виражена асиметрія. З'ясовано, що місцями найбільш частого проникнення нервів у залозу є верхній полюс і бічні краї часток. Початок мієлінізації нервів визначено у плодів віком 32 тижнів гестації. У новонароджених виявлено продуктивний розвиток мієлінових волокон, що характеризується збільшенням загальної кількості волокон і диференціюванням волокон середнього діаметра, мієлоархітектоніка нервів ВЗ - віковими, кількісними та якісними змінами.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено морфофункціональні характеристики ембріонів людини, що знаходяться на різних стадіях морфогенезу, визначено оптимальний термін розвитку та морфологічні параметри ембріонів для кріоконсервування. Вивчено швидкість морфогенетичного розвитку ембріонів людини після кріоконсервування. Виявлено, що використання лише морфологічних параметрів і темпів дроблення in votro недостатня для оцінки їх життєздатності, оскільки не враховує вплив факторів кріоконсервування на генетичний апарат ембріонів. Обгрунтовано необхідність подальшого вивчення генетичної повноцінності кріоконсервованих ембріонів з залученням цитогенетичних і молекулярно-генетичних досліджень. Вперше показано, що фактори кріоконсервування знижують мітотичний індекс наступного поділу ембріонів після кріоконсервування, збільшують кількість патологічних станів мітозів та індукують виникнення пікнотичних ядер. Виявлено, що у доімплантаційних ембріонах людини після кріоконсервування зростає частота анеуплоїдії хромосом групи G, збільшується частота мозаїцизму та поліплоїдії. Продемонстровано, що грубі хромосомні аберації в нативних і деконсервованих ембріонах виявляються у вигляді порушення каріо- та цитокинезу, зокрема зафіксовано утворення полімультинуклеарних бластомерів і фрагментів бластомерів, що містять нерівномірні маси хроматину. Доведено необхідність вивчення внеску батьківського та материнського геномів у частоту хромосомної нестабільності преімплантаційних ембріонів. Вперше показано ефективність сокультивування з біологічно активними рідинами, клітинами кумулюсу та гранульози для підвищення життєздатності кріоконсервованих ембріонів людини.

  Скачати повний текст