Вивчено особливості біології щитоносок бурякового агробіоценозу за умов Центрального Лісостепу України. Уточнено їх видовий склад. Виявлено 9 видів щитоносок, серед яких домінує Cassida nebulosa L., її кількість складає 93,7 %. Виявлено, що трофічні зв'язки з лободовими бур'янами дають змогу фітофагові уникнути контакту з токсичними рослинами цукрових буряків ранньої весни. З'ясовано, що характерним є кількісне збільшення особин у другу половину вегетації, а масова міграція комах на плантації цукрових буряків найбільш вірогідна з 20 червня до 24 липня. Вивчено вплив на щитоносок на певних етапах розвитку вологості середовища, температурного режиму й ентомофагів. Встановлено значення пошкодження щитоносками листкової поверхні на масу коренеплодів і їх цукристість. Вивчено ефективність дії деяких пестицидів у разі обробки насіння та обприскування посівів цукрових буряків проти Cassida nebulosa і C. nobilis L.. Зазначено, що у другу половину вегетації доцільно застосовувати діазинон - 60 % к.е. (2 л/га або 1,5 л/га), фастак - 10 % к.е. (0,1 л/га), нурел Д - 55 % к.е. (0,8 л/га) і шерпу - 25 % к.е. (0,1 л/га).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено особливості синекологічної структури ентомокомплексів вусачів і закономірностей її динаміки під впливом лісових екосистем і комплексного висотного градієнта. Виокремлено моно-, оліго- та полідомінантні етномокомплекси, які об'єднані в передгірну (спорідненість 50 - 53 %) та гірську групи (спорідненість 69,6 %). Зазначено, що за трофічними зв'язками в гірських переважають олігофаги хвойних дерев, а в передгірних - поліфаги листяних. Результати дослідження спрямовано на проведення довготривалого моніторингу лісопатологічного стану в лісах Карпат, інвентаризацію та збереження видового різноманіття природно-заповідних територій.

  Скачати повний текст

Виявлено нові таксономічні та діагностичні ознаки агіртидів, колонідів, лейодидів і таксонів. Значну увагу приділено ревізії системи агіртидно-колонідної групи родин Staphylinoidea на підставі нових і вже відомих ознак. Досліджено палеонтологічні матеріали мезозойського віку з даних груп. Впорядковано номенклатури зазначеної групи Staphylinoidea. Детально проаналізовано еволюцію підродин і триб лейодид.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Складено мапи поширення всіх видів скритників, що зустрічаються на сході України. Знайдено особливості будови крила скритників, що є вагомими ознаками на родовому та видовому рівнях. Виявлено явище поліморфізму та різні форми редукції крил видів родини Latridiidae. Виявлено й описано випадки морфологічних аномалій у імаго жуків цієї родини. Складено таблиці для визначення імаго всіх родів і видів родини Latridiidae Східної України з оригінальними рисунками. Вперше досліджено тривалість життєвих циклів та описано всі преімагінальні фази розвитку для трьох видів скритників (E. rugosus, L. consimilis, L. hirtus), уточнено найважливіші морфологічні особливості личинок жуків даної родини. Виявлено фенологічні особливості, досліджено біотопічний і мікростаціальний розподіл скритників у природних і трансформованих біоценозах Сходу України. Одержано нові дані щодо трофічних зв'язків скритників з грибами та міксоміцетами у степових і лісових біоценозах сходу України й особливості паразитування перетинчастокрилих комах у личинках скритників.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено Acticinae південного сходу України, а саме: їх видовий склад, подібність фаун, ареали, біотопічний розподіл, трофічну спеціалізацію. Фауна блішок південного сходу України нараховує 166 видів та 190 родів. Уперше для фауни регіону зареєстровано 49 видів і 5 родів, з них уперше для фауни України - 5 видів (Altica deserticola Wse., Aphthona kuntzei Roubal., Longitarsus nebulosus (All.), L. brisouti Hktg., L. kushera deserticola Wse., Aphtona kuntzei Roubal., Longitarsus nebulosus (All.), L. brisouti Hktg., L. kutshera (Rye.)), для степової зони України - 7 і для лівобережної України - 10 видів. На підставі аналізу розподілу Alticinae за ботаніко-географічними округами виділено 6 фауністичних угруповань. Проаналізовано Alticinae південного сходу України з чотирма регіональними фаунами у межах східноєвропейської рівнини. Встановлено закономірність зростання кількості видів у степовій зоні з півдня на північ. На підставі результатів проведеного зоогеографічного аналізу виділено 11 ареалів. З'ясовано відсутність ендеміків і вузько ареальних видів, що доводить про відносну молодість регіональної фауни. Основу фауни складають представники мезофільної групи, серед яких переважають мезогігрофіли та мезоксерофіли. Проаналізовано розподіл блішок у біотопах за основними типами рослинних формацій, а також сезонну динаміку видів і виділено п'яти фенологічних груп. Розглянуто трофічні зв'язки Alticinae південного сходу України. Встановлено механізми, які допомагають уникнути імаго блошек трофічної конкуренції, за умов розвитку на загальній кормовій рослині.

  Скачати повний текст

Вивчено морфологію личинок стрибунів світу, що дало змогу розробити засади для повноцінних досліджень філогенії та систематики світової фауни жуків-стрибунів. Описано личинки 42-х видів з 10-ти родів. Переописано - близько 20-ти родів і підродів, особливо з ряду найбільш проблематичних у таксономічному відношенні, уточнено діагностику всіх відомих личинок стрибунів і виявлено комплекс нових (філогенетично і систематично) важливих ознак. Уперше, на підставі ознак личинок обгрунтовано та підтверджено систематичний статус жуків-стрибунів як родини підряду Adephaga. З використанням морфології личинок уперше розглянуто філогенетичні відносини жуків-стрибунів та виявлено необхідність ряду таксономічних змін. На підставі комплексу даних стосовно личинок та імаго проведено ревізію Cicindelidae зі зміною статусу деяких таксонів, особливо в трибі Megacephalini. Виділено дві нові підтриби, змінено таксономічний статус одної триби та відновлено одну трибу. У межах підтриби Cicindelina Палеарктики обгрунтовано виділення одного нового роду, двох нових груп видів і уточнено межі трьох інших груп видів. Уперше складено найбільш повні таблиці для визначення личинок стрибунів (усіх триб, підтриб і основних родів) світової фауни, а також багатьох родів, підродів і видів підтриби Cicindelina Палеарктики. Уточнено видовий склад даної підтриби та складено найбільш повний каталог, що нараховує 210 видів і 360 підвидів з 22-х родів, з докладними даними всіх морф і аберацій. Описано один новий вид і три нових підвиди жуків-стрибунів, а біля семидесяти назв, що використовували раніше як синоніми, виведено з уживання, як невідповідні правилам Кодексу зоологічної номенклатури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано екологічні особливості розподілу турунів за основними типами обстежених природних та антропогенно трансформованих екосистем. На території Присамар'я Дніпровського протягом 8 років обстежено 240 біогеоцинозів, в яких виявлено 262 вида турунів. Для всіх типів еталонних екосистем встановлено фонові види турунів та екоморфічну структуру карабідофауни. Досліджено зміни видового складу, загальні характеристики карабідофауни та її екоморфічну структуру залежно від грунтово-кліматичних умов та складу фітоценозу, виділено індикаторні види для цих умов. Встановлено, що в більшості обстежених типів біогеоценозів туруни складають 40 - 80 % видового складу герпетобію. Досліджено зміни екоморфічної структури, загальних характеристик і видового складу карабідофауни, що відбуваються під впливом підтоплення шахтними водами за різних грунтово-рослинних умов. Проаналізовано зміни структури карабідофауни степових ділянок, що відбуваються через пасквальну дегресію фітоценозів. Досліджено карабідофауну штучних лісових насаджень за умов плакору, встановлено її подібність до фауни турунів природних байрачних лісів. Виявлено рідкісні для Степового Придніпров'я види турунів, проаналізовано основні причини їх зникнення та запропоновано заходи, необхідні для їх охорони.

  Скачати повний текст

Проведено оцінювання реакції твердокрилих (Coleoptera) на зменшення пестицидного навантаження за умов біогеоценозів степової зони України. Як тестові проаналізовано агрофітоценози Triticum vulgare Host., Hordeum sativum L., Pisum sativu L., Zea mays L., Helianthus annus L. і Medicago sativa L., а також біогеоценози степових балок і полезахисних лісосмуг. У порівняльному аспекті висвітлено характеристики досліджень періодів: широкомасштабного застосування пестицидів (з 1983 до 1989 рр.) та значного зменшення обсягів пестицидного навантаження в Україні (у 10 - 12 разів) у 1999 - 2005 рр. Показано, що за умов, наявних у другому періоді, у досліджених біогеоценозах відбулося збільшення в 2 - 3 раза кількості видів твердокрилих та їх динамічної щільності. На цій підставі обгрунтовано відновлення екологічного потенціалу біогеоценозів. Установлено вірогідне збільшення щільності жуків-зоофагів у агроценозах у середньому в 11 разів. Аналогічні показники наведено для степових балок і лісопосадок. На тлі значного зменшення обсягів застосування пестицидів обгрунтовано здатність природних комплексів хижих жуків щодо ефективної регуляції чисельності шкідливих видів фітофагів за умов агрофітоценозів без додаткового використання отрутохімікатів.

  Скачати повний текст

Зазначено, що найбільшим видовим багатством характеризуються утворення малахіїд і дазітид лучних біоценозів Закарпатської низовини та передгір'їв південно-західного макросхилу. Виділено екологічні та трофічні групи малашок і дазітид. Встановлено терміни льоту імаго, тривалість стадій яйця, личинки та лялечки.

  Скачати повний текст

На території Українських Карпат виявлено 73-и види жуків родини м'якотілок з дев'яти родів, серед яких шість видів вперше зафіксовано у фауні України. Проведено порівняльний аналіз видового складу кантарід за регіонами та вертикальним поширенням. Вперше описано личинки трьох видів м'якотілок. Доповнено дані щодо розвитку шести видів кантарід. Виділено комплекс основних, стабільних для досліджуваної групи, діагностичних ознак родів і видів. Уперше описано особливості живлення м'якотілок. Встановлено, що у раціоні м'якотілок домінує тваринна їжа, а як джерело води вони вживають рослинний сік або нектар. Досліджено вплив факторів середовища на тривалість розвитку преімагінальних стадій м'якотілок Українських Карпат, виділено періоди та тривалість активності імаго кантарід. Здійснено зоогеографічний аналіз м'якотілок Українських Карпат. Вперше складено таблиці для визначення м'якотілок регіональної фауни за імаго. На підставі вивчення морфології преімагінальних стадій кантарід вперше складено визначник за личинками.

  Скачати повний текст