Проаналізовано функціонування ценопопуляцій однорічного виду Salicornia europaea L. і вивчено залежності популяційних процесів від факторів зовнішнього середовища. Виявлено ряд механізмів популяційного рівня, спрямованих на підвищення виживання виду за екстремальних умов засолених місцевиростань. Серед них механізми, що забезпечують проростання насіння в момент найбільш сприятливих погодних умов, можливість існування у популяціях декількох когорт сходів. З'ясовано, що відмирання рослин протягом життєвого циклу носить щільнісно-незалежний характер. Встановлено високий ступінь залежності морфометричних і алометричних показників від двох провідних факторів середовища - вологості грунту та ступеня загущеності ценопопуляцій. Виявлено щільну залежність процесів розвитку особин Salicornia europaea від чинників зовнішнього середовища. У разі погіршання умов рослини прискорюють перехід від однієї фенологічної фази до іншої та проходять їх більш синхронно. Тривалість фаз, як правило, залишається незмінною. Адаптаційні механізми розвитку забезпечують дозрівання насіння в однакові строки протягом сезону в різні роки і у популяціях, що перебувають за різних екотопічних умов. Виявлено дві групи параметрів генеративної сфери, які по-різному реагують на варіювання середовища. Маса насіння, відсоток насіннєфікації та репродуктивне зусилля - стабільні показники, які мало залежать від оптимальності умов середовища. Величина врожаю насіння ценопопуляції пов'язана зі щільністю рослин, які приймають участь у репродукції, та їх реальною насіннєвою продуктивністю. У межах одного рівня значень екологічних факторів відбувається стабілізація розміру урожаю насіння у ценопопуляціях різної щільності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Описано різноманіття будови оболонки пилкових зерен родини Amaranthaceae. Виділено близько 30 ознак будови оболонки пилкових зерен для кожної з двох підродин (Amaranthoideae та Gomphrenoideae) родини. Підтверджено належність пилкових зерен родини Amaranthoideae до двох паліноморфотипів, досліджених Г.Ердтманом у 1956 р. (Amaranthus- тип та Gomphrena-тип), у межах панпоратного палінокласу. Висвітлено 23 підтипи і 4 групи пилкових зерен у межах морфотипів. Навдено зведення паліноморфологічних даних в 85 % родів та 27 % видів родини Amaranthaceae, дихотомічний і політомічний методи для визначення видів родини Amaranhaceae за будовою оболонки пилкових зерен.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного таксономічного та фітогеографічного аналізу родини Chenopodiaceae у світовій флорі, отриманих на основі вивчення матеріалів 48-ми гербаріїв світу та значної кількості літератури. Внесено суттєві таксономічні зміни до системи родини та систем родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum (Chenopodiaceae) та Amaranthus (Amaranthaceae). У процесі дослідження валідизовано 57 нових таксонів і номенклатурних комбінацій, провізорно запропоновано ще 43 нові таксони та комбінації. У родині Chenopodiaceae визнано 12 триб, 100 родів і принаймні 1325 видів. Проведено детальний аналіз філогенетично-таксономічної диференціації та запропоновано історико-фітогеографічні реконструкції для родини у цілому, а також для модельних родів Chenopodium, Dysphania, Corispermum, Salsola та Amaranthus. Виділено основні історичні міграційні шляхи представників Chenopodiaceae. Розглянуто закономірності розселення адвентивних та інвазійних видів родини. Обгрунтовано оригінальну концепцію, що пояснює передумови доместикації предків культурних рослин шляхом аналізу їх еколого-ценотичних стратегій. Уточнено критерії відбору видів для охорони та запропоновано взяти під охорону деякі види Chenopodiaceae.

  Скачати повний текст