Всебічно досліджено агарикоїдні базидіоміцети (Agaricales s.l.) лісів Українського Розточчя. Встановлено, що мікрофлора регіону налічує 341 вид з даної групи грибів, які належать до 88-ми родів 18-ти родин 5-ти порядків класу Basidiomycetes. Зазначено, що 330 видів - нові для району досліджень, 5 - для України. Проведено систематичний, екологічний та географічний аналізи мікрофлори регіону. Досліджено розподіл грибів за основними типами рослинних угрупувань, виділено специфічні для кожної формації комплекси макроміцетів. Проаналізовано сезонну динаміку плодоношення цих грибів у регіоні. Вивчено вплив доглядових рубок на видовий склад і плодоношення грибів. Проведено обстеження двох об'єктів природно-заповідного фонду Українського Розточчя (природного заповідника "Розточчя" та Національного природного парку "Яворівський"), де виявлено 234 види агарикоїдних грибів. Встановлено, що мережа природоохоронних територій регіону є недостатньо репрезентативна стосовно грибів порядку Agaricales s.l.. Запропоновано заходи щодо охорони рідкісних видів грибів Українського Розточчя.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Мета дослідження - побудова та експериментальне підтвердження кількісної моделі кріопошкодження суспензії дріжджоподібних грибів Saccharomyces cerevisiae у розчині "диметилсульфоксид (10 об.%) - 0,135 М хлориду натрію - вода" за лінійних та нелінійних режимів охолодження на етапі її кристалізації. Методами вольюмометрії, світлової мікроскопії та термодинаміки необоротних процесів визначено величину осмотично неактивного об'єму дріжджових клітин, значення коефіцієнтів проникності для води та кріопротекторів крізь плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae та енергії активації процесів їх проникання. Показано, що 1,2-пропандіол впливає на плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae, знижуючи енергію активації проникання молекул води крізь неї. Розроблено кількісну модель кріопошкодження клітин на етапі кристалізації, яка створює можливість визначати оптимальні умови їх охолодження, спираючись на невелику кількість даних про транспортні та геометричні параметри цих клітин. У моделі враховано внесок у кріопошкодження двох основних чинників, які протилежно залежать від швидкості охолодження - ефектів розчину та внутрішньоклітинної кристалізації. На основі моделі визначено оптимальні з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження лінійний і нелінійний режими охолодження суспензії мікроорганізмів Saccharomyces cerevisiae. Доведено, що механізм кріозахисної дії швидкого двоступінчатого охолодження принципово не відрізняється від оптимального з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження режиму охолодження зі сталою швидкістю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості представників родини Morchellaceae Sacc. Eckbl. (Ascomycota) за різних умов культивування. Вивчено 30 штамів 11-ти видів: Disciotis venosa (Pers.) Bond., Morchella angusticeps Peck., M. crassipes (Vent.) Pers., M. conica Pers., M. esculenta (L.) Pers., M. elata Fr., M. semilibera D C., M. spongiola Boud., M. steppicola Zer. Дані культури виділено на території України та одержано з інших колекцій (Ізраїлю, Німеччини, США, Франції). Визначено радіальну швидкість росту вегетативного міцелію, встановлено залежність даного показника від складу агаризованих живильних середовищ і температури інкубації. Описано морфологію колоній досліджених видів на всіх використаних середовищах і визначено такі, які сприяють формуванню склероціїв. Вперше з використанням кольорових якісних реакцій виявлено ферменти вуглецевого, азотного та ліпідного метаболізму й окисно-відновні процеси, визначено специфічність прояву даних реакцій у різних видів. Встановлено вплив світла різної довжини хвилі на ріст, морфологію та біосинтетичну активність вегетативного міцелію. Вперше з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії встановлено мікроморфологічні характеристики вегетативного міцелію досліджених видів. Одержано нові відомості про наявність у них нестатевих спороношень та інших мікроструктур. На рідких живильних середовищах виявлено джерела вуглецевого й азотного живлення, встановлено значення кислотності середовища (pH), сприятливі для росту вететативного міцелію. Досліджено динаміку росту та синтезу екзополісахаридів за умов глибинного культивування. Запропоновано склад живильного середовища з глюкозою, пептоном і дріжджовим екстрактом, яке забезпечує вихід сухої маси міцелію до 17-ти г/л на 7-му добу культивування. За комплексом ознак відібрано штами цінних їстівних видів з лікувальними властивостями - Morchella conica 1737 і M. esculenta 1755.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано вплив арбускулярних мікозних (АМ) грибів на рівень поглинання радіостронцію та радіоцезію рослинами за результатами лабораторних і польових експериментів. Установлено, що ефективність використання АМ грибів визначається видом рослини-господаря, типом грунту та умовами експерименту. Виділено й ідентифіковано арбускулярні мікозні гриби з ризосфери рослин, які були відібрані у різних частинах 30-кілометрової зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення ЧАЕС та характеризувалися за цього великими значеннями коефіцієнтів накопичення радіонуклідів. За допомогою морфометричних і молекулярних методів установлено, що виділені АМ гриби відносяться до виду Glomus geosporum (Nicolson та Gerdermann) та Glomus intraradices (Schench та Smich). На основі цих ізолятів АМ грибів одержано інокулюм з високою інфекційною здатністю та показано можливість його використання для модифікації накопичення радіостронцію та радіоцезію рослинами. З використанням методу реєстрації характеристичного рентгенівського опромінення показано, що локалізація радіоцезію у кореневій системі рослин збігається з локалізацією структур арбускулярних мікозних грибів, що підтверджує пряму участь АМ грибів у транспорті радіонуклідів у рослину.

  Скачати повний текст

Вивчено чутливість дріжджових організів до впливу неіонізувального електромагнітного випромінення (ЕМВ) радіочастотного діапазону нетермальної інтенсивності. За результатами досліджень встановлено вплив ЕМВ частотою 40,68 МГц, потужністю випромінення 15 та 30 Вт та тривалістю експозиції 5 - 180 хв на фізіологічні, біохімічні та структурні характеристики дріжджів Saccharomyces cerevisiae, Schizosacchamyces pombe та Cadida utilis. На клітинному та субклітинному рівнях відмічено зміни активності окисно-відновних ферментів дегідрогеназ пентозофосфатного циклу та циклу трикарбонових кислот, зменшення проникності цитоплазматичної мембрани. Виявлено, що внаслідок дії ЕМВ відбуваються певні модифікації у характеристиках поверхні клітинної стінки, що відображається у структурних і в'язко-пружних перебудовах і в утворенні полісахаридного шару на поверхні клітин. Одержані дані сприяють з'ясуванню механізмів протекторної дії ЕМВ на біологічні системи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено видову різноманітність грибів у кількості 237 видів, з яких 79 видів вперше знайдено для Лівобережного Злакового Степу, 39 - для Степової зони, 3 - взагалі для України. Розглянуто особливості таксономічної та екологічної структури. Вивчено консортивні зв'язки грибів відділу з судинними рослинами, в тому числі - з ендемічними, рідкісними, синантропними. Всебічно досліджено видові комплекси грибів відділу Ascomycota s.1. у рослинних угрупованнях. Визначено вплив еколого-фітоценотичних умов рослинних угруповань трьох типів рослинності та морфологічні ознаки 10 видів аскових грибів, а також видовий склад грибів відділу Ascomycota s.1. двох ділянок Чорноморського біосферного заповідника та територій, зарезервованих для створення природоохоронних об'єктів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше для характеристики росту міцеліальних організмів застосовано поняття інтенсивності освоєння субстрату (I) на прикладі мікроскопічних грибів. Вивчено ростові параметри ряду мікроміцетів, виділених із зони відчуження ЧАЕС, що дало змогу виявити дві притаманні їм принципово різні стратегії освоєння субстрату: швидкий ріст зі слабким спороношенням та навпаки - досить повільний ріст з утворенням великої кількості дрібних конідій. За результатами дослідження властивості радіотропізму серед широкого кола грибів виявлено адаптивний характер цієї ознаки, яка притаманна лише штамам, виділеним з радіоактивних субстратів. Спостережено реакцію позитивного радіотропізму у меланінвмісних і світлозабарвлених видів, яка проявлялась у штамовому, а не на видовому рівні. Розроблено модельну систему для дослідження впливу слабкого освітлення (1 лк) білим світлом на розвиток грибів та показано їх високу чутливість до такої дії. Виявлено повне співпадання реакцій радіотропізму та фотостимуляції у досліджених грибів. Зроблено припущення щодо універсальності фото- та радіорецепторних систем у грибів. Розроблено та вперше використано оригінальну методику для вивчення впливу перекису водню на їх апікальний ріст.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонів важких металів на мікобіоту сучасних грунтів на території заводів у Запоріжжі, Артемівську (на Донеччині), ділянці мідних покладів у х.Картамиш (на Луганщині) та території стародавніх плавильних гонів у заповіднику "Ольвія" (на Миколаївщині). Показано, що у цих грунтах кількість темнозабарвлених видів мікроскопічних грибів становила 40 - 42,5 %, а у грунтах заповідників "Мамай-гора" і "Михайлівська цілина" - 13,3 - 24,1 %. Виявлено 3 нових для мікобіоти України види: Gelasinospora retiapora Cain, Wardomyces simplex Sugijama і Monodictys asperospora (Cooke et Massee) M.B. Ellis та 12 рідкісних видів. Серед досліджених 34-х штамів 22-х видів 12-ти родів мікроскопічних грибів виявлено 11 високорезистентних (8 видів 6-ти родів), 13 резистентних (12 видів 9-ти родів), 8 чутливих (7 видів 6-ти родів) і 2 надчутливих штами (1 вид) до іонів міді. Розроблено модельну систему, яка дала змогу встановити відстань (4 см), за якої швидкість радіального росту досліджених видів грибів достовірно зменшувалась у 1,5 - 2 рази за дії іонів міді у концентраціях 6 - 10 мМ. Відзначено, що розроблена модельна система дає змогу досліджувати різні види мікроміцетів для визначення прояву цієї ознаки щодо іонів інших металів. Проведено скринінг активних сорбентів іонів міді серед 72-х штамів 29-ти видів 16-родів мікроскопічних грибів, виділених з сучасних і стародавніх грунтів. Визначено 4 найактивніших штами: Cladosporium cladosporioides 77 і C. cladosporioides 716, Stachybotrys chartarum 357 і S. chartarum 424, сорбційна здатність яких становить 71,4 - 83,6 %. Уперше показано, що серед досліджених 7-ми видів 4-х родів (7-ми штамів) мітоспорових грибів найактивнішими біодеструкторами бетону, що використовується для контейнерів, призначених для зберігання низько- та середньоактивних відходів, були штами Cladosporium cladosporioides 3, Alternaria alternata 37 і Aspergillus niger 42.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст