Досліджено номінаційні процеси у східнополіських говірках, зокрема закономірность виникнення похідних флорономенів, їх мотивації. Виявлено мотиваційні зв'язки похідних назв рослин з назвами інших тематичних груп лексики (ТГЛ), відношення кожного мотивованого знака до мотивуючого. Проаналізовано процеси, що супроводжують виникнення та функціонування лексем цієї ТГЛ. Розглянуто мотиваційні ознаки, на яких базуються похідні номени. Виявлено моделі мотивації ботанічних назв (до основи виділення моделей мотивації покладено ідеографічний принцип - належність мотиватора та мотивованого знака до відповідної тематичної групи лексики). Визначено ступінь їх продуктивності. Проаналізовано відношення флорономенів як окремого сегмента лексичної системи східнополіського діалекту до номінативних одиниць інших тематичних груп. Досліджено способи називання флорооб'єктів, репертуар словотвірних засобів та їх функціональне навантаження. Відтворено просторові характеристики кожної номінативної одиниці, її формальні (акцентні, фонетичні, словотвірні) варіанти, локалізацію кожного мотиву номінації. З метою дослідження мотивації як прояву номінаційних процесів у діалектичному мовленні цінними є свідчення мовної свідомості діалектоносіїв, їх коментарі щодо причин та умов постання номінативних одиниць.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність явища епідигматики, досліджено природу внутрішньослівних і міжслівних відношень, встановлено їх мовну та позамовну зумовленість. Наведено характеристику народної етимології як вияву "асистемних" епідигматичних зв'язків і простежено її вплив на слова, що належать до макроепідигм з вершиною "назва рослини". Вперше встановлено та описано типологію формальних і семантичних інтра- та інтервербальних відношень слів макроепідигм флоролексем шляхом виведення їх тематичних і семних моделей, проаналізовано співвідношення семантичного обсягу вихідних та результативних одиниць. На підставі вивчення мотиваційних зв'язків між словами або семемами у макроепідигмах флороназв встановлено, що у кількісному відношенні та за рівнем регулярності найбільш важливим типом асоціативно-дериваційних епідигматичних зв'язків є метонімія, метафора та гіпо-геперонімія. Виявлено процеси словотворення, зумовлені відношеннями подібності та суміжності між самими мовними одиницями (окремі випадки префіксації, суфіксації та універбації).

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано чеську дендронімну лексику у етимологічному та семантико-словотвірному аспектах. Висвітлено питання історичного становлення та сучасного функціонування ботанічної номенклатури. Визначено питомий і запозичений шари чеських дендрономенів. З'ясовано, що окрім лексики, успадкованої з праслов'янської мови, здавна відомих слов'янських слів, творення власне чеських назв, словниковий склад дослідженої групи поповнювався також лексикою іншомовного походження. Показано, що чеські назви дерев, кущів та їх плодів, а також похідні утворення від них мають словотвірні особливості. Досліджено специфіку творення від чеських дендрономенів зменшувальних назв, похідних на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; назв напоїв і слів на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять.

  Скачати повний текст