Вперше на прикладі водосховищ Дніпра та деяких непроточних ставків встановлено зворотний зв'язок між зміною концентрацій розчинених у воді поліфенолів і процентним вмістом синьозелених водоростей у складі фітопланктону. Вперше доведено, що особливість впливу екзометаболітів фенольної природи на функціональну активність синьозелених і зелених водоростей зумовлена концентраційним ефектом. Доведено, що активність поліфенольних сполук пов'язана з їх хімічною структурою, відновлювальними властивостями, а також величиною pH водного середовища. Встановлено, що речовини зазначеної природи (наприклад, гідрохінон, пірокатехін, кофейна кислота) можуть окиснюватись до відповідних хінонів без участі ферментних систем водоростей. Виявлено, що заростання окремих мілководних ділянок водойм вищими водяними рослинами супроводжуться випадінням з планктону видів синьозелених водоростей, які є збудниками "цвітіння" води. Запропоновано гіпотетичну схему механізму впливу екзогенних легковідновлюваних хінонів, які потрапили у клітини водоростей, на гальмування синтезу органічних метаболітів даних гідробіонтів, що обумовлено використанням іонів водню для відновлення окиснених фенолів.

  Скачати повний текст

За результатами проведених експериментальних досліджень показано, що у разі стафілококової інфекції у мишей та шлунково-кишкових захворювань телят недостатність імунної відповіді на збудник обумовлена пригніченням ефекторних функцій фагоцитів та їх здатності до продукції ключових медіаторів імунної та запальної реакції організму - ІФН та фактору некрозу пухлин (ФНП). Основою протективної дії ІФН та його індукторів за вказаних захворювань є їх здатність підсилювати неспецифічну резистентність організму, зокрема, підвищувати функціональну активність фагоцитів та природних клітин-кілерів, а також здійснювати регулюючий вплив на продукцію цитокінів - ІФН та ФНП.

  Скачати повний текст

Уперше проведено імунохімічний аналіз двох українських штамів PVM U1 і PVM U7 за допомогою моноклональних антитіл. Локалізовано антигенні детермінанти, які специфічно розпізнаються MKA M6D5 і M9G1 на поліпептидних ланцюгах білків оболонки PVM U1 І PVM U7, та установлено розташування антигенних детермінант, що взаємодіть з MKA M4C1, M6D5 і M9G1, відносно одна одної. Показано, що N-кінцева ділянка білків оболонки (БО) PVM експонована на поверхню білкової субодиниці та вірусної частки. Шляхом модифікації пептидів цитраконовим ангідридом визначено внесок бокової групи лізину у взаємодію антигенних детермінант з відповідними антитілами. Здійснено аналіз синтетичних аналогів пептидів, що розпізнаються MKA M6D5 і M9G1, та установлено внесок негативно заряджених залишків амінокислот у формування комплексу антиген-антитіло. На підстві результатів аналізу та порівняння первинних і вторинних структур БО карлавірусів виявлено особливості, властиві лише їм, а також ряд спільних ознак в організації капсидних білків вірусів зі спиральним типом капсиду. Уперше запропоновано загальну схему вторинної структури БО карлавірусів.

  Скачати повний текст

Досліджено біологічні властивості ізоляторів фагів, поширених в агроценозах України. Встановлено динаміку чисельності конкуруючих бактеріофагів у природному агроценозі, а також динаміку декількох популяцій фагів антагоністичних до різних бактерій, що одночасно зустрічаються в оточуючому середовищі. У складі білків фагів виявлено загальні антигенні детермінанти, досліджено їх поліпептидний склад. Встановлено, що геноми фагів представлені двонитковою ДНК, яка характеризується відсутністю фрагментованості в структурі. Запропоновано модифікований метод виділення ДНК, який дозволяє швидко та ефективно з отриманих ізоляторів виділяти нуклеїнові кислоти одночасно для великої кількості проб без застосування фенолу. Створено лабораторну колекцію ізоляторів фагів (понад 400 зразків), виділених з агроценозів.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості вірусів, що уражують лікарські рослини, які вирощуються в Україні. За методом візуального діагностування виявлено чотири лікарські культури, що мали найвищий відсоток вірусного ураження, а саме: женшень справжній (Panax ginseng C.A. Meyer), подорожник великий (Plantago major L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) та ураженості різних рослин, різноманітність симптомів захворювання та наявність домінуючих симптомів на певних культурах. Експериментально підібрано й опрацьовано оптимальні методики для виділення збудників, за якими вперше одержано високоочищені та концентровані препарати вірусів і встановлено локалізацію патогенів у рослинах. Вивчено біологічні, морфологічні та фізико-хімічні властивості виявлених вірусів. Установлено молекулярну масу вірусних структурних білків. Показано, що геноми вірусів, які інфікують рослини Panax ginseng, Plantago major та Valeriana officinals, представлені одноланцюговою РНК. З використанням методу імуноферментного аналізу (ІФА) й електронної мікроскопії доведено, що вірусна хвороба рослин Echinacea purpurea спричинена вірусом огіркової мозаїки. Встановлено негативний вплив вірусної інфекції на метаболізм у рослині та кількісний вміст основних біологічно активних речовин у рослинах Panax ginseng та Echinacea purpurea. Вперше одержано поліклональні кролячі антисироватки до вірусів, виділених з Valeriana officinalis та Panax ginseg, які можуть використовуватися для діагностування вірусів за методом ІФА.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто негативний вплив фагів високого титру на якість та рівень епідеміологічної безпеки цільового продукту. Наведено результати досліджень фагочутливості культури термофільних стрептококів, показано здатність фагів перехресно лізувати штами мезо- і термофільних молочнокислих бактерій. Висвітлено морфолого-структурну організацію фагових часток та їх поліпептидний склад. Встановлено високий ступінь серологічної спорідненості с2-подібних фагів, а між ізолятами морфотипів В1 та В2 спільних антигенних детермінант не виявлено. Визначено чутливість фагів до фізико-хімічних факторів і стабільність вірусів за різних умов зберігання.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до визначення вірусів безпосередньо в клітинних гомогенатах за допомогою специфічних антитіл методом поверхневого плазмонного резонансу (ППР). Запропоновано нову модифікацію поверхні сенсора для визначення вірусів шляхом формування на його поверхні мономолекулярного шару з ефективним негативним зарядом, що запобігає денатурації білків і забезпечує їх орієнтовану іммобілізацію. Розроблено та випробувано на прикладі вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) загальний підхід до виявлення та кількісного визначення вірусів методом ППР за допомогою специфічних антитіл, іммобілізованих на модифікованій KNCS і білком A. St. aureus поверхні сенсора. На прикладі культури зеленої водорості Bracteacoccus minor, інфікованої ВТМ на стадії зооспор, показано, що така модифікація поверхні сенсора дозволяє адекватно визначати вірус у клітинних гомогенатах, що підтверджено методами ІФА і світлової мікроскопії. На прикладі моделі структурного білка Х-вірусу картоплі і гексону аденовірусу типу 2 встановлено можливість використання такого підходу для визначення вірусних білків. Запропоновано нову оригінальну процедуру кількісного визначення вірусу шляхом іммобілізації комплексу специфічні IgG-вірус на модифіковану тіоціанатом і білком A поверхню сенсора. На прикладі Nicotiana tabacum за допомогою даного підходу досліджено розвиток вірусної інфекції у рослинах. Одержано узгодження між даними ППР та ІФА.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано можливість діагностування фітовірусих інфекцій з застосуванням спектрометричних методів досліджень, які базуються на вимірюванні концентрації хлорофілу. Головною перевагою даного методу є знаходження відмінностей у спектрах відбиття контрольних і системно інфікованих вірусом тютюнової мозаїки рослинах, які можна спостерігати ще до появи перших симптомів інфекції. Виявлено негативний вплив вірусної інфекції на структуру та функціональний стан фотосинтетичного апарата з переважним ураженням фотосистеми II. Встановлено, що під час оцінки впливу вірусу на рослину за допомогою спектрального методу необхідно використовувати також параметри відбиття, чутливі до зміни величини листового індексу.

  Скачати повний текст

Досліджено конформаційну рухливість протеази ВІЛ-1 за різних умов, зокрема фізіологічних, і сформовано уявлення про конформаційний простір протеази ВІЛ-1 у наносекундному часовому інтервалі. На основі розрахунку та аналізу молекулярної динаміки (МД) резистентних дистальних мутантів та порівняння з МД нативної протеази ВІЛ-1 зроблено висновок про існування двох механізмів впливу резистентних мутацій шляхом перерозподілу амплітуди узгоджених рухів та зміни доступних конформаційних рухів. Розроблено методику порівняння колективних конформаційних рухів між двома системами (карта різниць - динамічна крос-кореляційна матриця).

  Скачати повний текст

Виділено ізоляти з Канівського природного заповідника, вивчено їх біологічні властивості та фізичні показники. Проаналізовано тонку структуру синьо-зеленої люмінесценції протопластів тютюну, встановлено чутливість її компонент до вірусу тютюнової мозаїки. Виявлено збільшення функціональної активності макрофагів селезінки та перитонсального ексудату білих мишей після введення їм ВТМ, встановлено зростання їх фагоцитарної активності під час введення вірусу грипу та ВТМ окремо та за умов його попереднього введення тваринам. Встановлено, що під час трасформації клітин ссавців епітеліального та лімфоїдного походження РНК ВТМ, з використанням ДЕАЕ-декстранового методу в інфікованих клітинах виявлено антигени ВТМ, що призводять до морфологічних змін клітин. Показано прояву інфекційності гомегенату з інфікованих клітин на рослинах-індикаторах Ch.amaranticolor, Ch.album та D.stramonium.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що зовнішнє використання коротких одноланцюгових фрагментів ДНК вірусу обумовлює достовірне підвищення смертності гусениць непарного шовкопряда. Знайдено генетичну відмінність особин непарного шовкопряда, що пов'язана з інтенсивністю розвитку вірусної інфекції. Зазначено, що генетичні маркери стійкості та чутливості особин непарного шовкопряда до вірусного та бактеріального препаратів, що були знайдені за допомогою RAPD-PCR-аналізу й алозимного аналізу, створюють можливість планувати лісозахисні заходи диференційовано залежно від того, які генотипи переважають у популяції - чутливі до вірусного чи чутливі до бактерійного препарату.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено антифітовірусну активність гетерополіядерних координаційних сполук перехідних металів in vitro та in vivo. Виявлено найбільш активні препарати, які проявляють віруліцидну активність щодо вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) та X-вірусу картоплі (XВК). Показано, що координаційні комплексні сполуки впливають на серологічні властивості бактеріофагу Т4, ВТМ та XВК. Встановлено, що під час дії на віріони найбільш активні сполуки зумовлюють агрегацію віріонів між собою. Зазначено, що в деяких випадках під впливом гетерополіядерних координаційних сполук відбувається порушення морфологічної цілісності віріонів. Виявлено, що додавання препаратів координаційних сполук у середовище для культивування рослин значно редукує розвиток вірусної інфекції. Встановлено, що обробка експлантів з вірусінфікованих рослин зменшує кількість вірусу в одержаному калусі.

  Скачати повний текст

Вивчено здатність препарати з антивірусною дією індукувати утворення інтерферону та можливість безпосередньо пригнічувати репродукцію вірусу. Предметом дослідження були молекулярні комплекси одноланцюгової РНК з тилороном. Визначено параметри токсичності препаратів молекулярних комплексів дріжджова РНК - тилорон гідрохлорид. Вказані препарати повністю нетоксичні в діапазоні доз від 2,5 до 250 мкг/мл. Розроблено способи збільшення продукції інтерферону шляхом праймінгу. Молекулярні комплекси мають чітку антивірусну дію: пригнічують репродукцію вірусів в культурі клітин у ході профілактичного та терапевтичного використання. ХТІ досліджених препаратів складає 10. Антивірусна дія вивчених препаратів зумовлена, в основному, дією власне МК і тільки незначною мірою індукованим ним інтерфероном. Визначене дозволяє розглядати молекулярний комплекс дріжджова РНК - тилорон як перспективний противірусний препарат.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст