Розроблено методи підготовки базальтової сировини до вилучення саморідної міді та досліджено проблему комплексної переробки вміщувальних порід для їх подальшого раціонального використання на підставі аналізу структури, кількісного оцінювання вмісту й установлених закономірностей руйнування, класифікації та вилучення. Встановлено закономірності розподілу корисних компонентів в основних породах, що складають базальтовий масив. Досліджено закономірність тріщиноутворення в його масиві, особливості руйнування на дробильному устаткуванні та класифікації за крупністю з урахуванням процентного складу компонентів у кожному класі. Визначено параболічну залежність зростання тріщиноутворення у вибої за висотою уступу та відповідно величини у масиві, що є важливим для складання паспорту буропідривних робіт. Розглянуто та встановлено закономірності розподілу саморідної міді в різних класах крупності вміщувальних порід. З використанням методу спектрального аналізу визначено мінералогічний склад порід. Показано промислово доцільний вміст саморідної міді в базальті (0,43 %), у туфі (0,7 %) і лавобрекчії (1,74 до 5,0 %). За методом магнітної сепарації встановлено високу магнітну сприйнятливість складових базальтового масиву Рафалівського кар'єру. За цього базальт містить 55 %, лавобрекчія - 33 %, туф - 54 % магнітно-сприйнятливого продукту. Одержані результати свідчать про доцільність використання комплексної технології переробки базальтів. Відзначено, що базальт видобувають для одержання будівельного щебеню. З використанням моделі тріщинуватості уступу кар'єру розроблено методику прогнозування окремостей у вибої для Рафалівського базальтового кар'єру. Методику впроваджено для коригування паспорту буропідривних робіт. Розроблено методику визначення тріщиноутворення у трьох базальтових кар'єрах Рівненщини. Очікуваний економічний ефект від впровадження результатів роботи становить 297 тис. грн на рік.

  Скачати повний текст

Вивчено мінеральний склад бентонітових глин Кудринського родовища, екологічної обстановки деяких районів Криму. Розроблено технології санірування територій, забруднених токсичними важкими металами. Досліджено питання очищення стічних вод на міських каналізаційних очисних спорудах та економічної ефективності розробки Кудринського родовища в цілому. Комплексно проаналізовано особливості бентонітових глин з кар'єру ТОВ "Бентокрим" та проведено їх порівняльну оцінку з глинами Кудринського родовища. Розглянуто питання мінералогії, фізико-хімічних властивостей, склад і генезис Кудринського родовища бентонітових глин. Запропоновано та впроваджено рекомендації щодо використання бентонітових глин Кудринського родовища для охорони навколишнього середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив особливостей структурної будови бентонітів (смектитів) і карбонатів на колоїдно-хімічні властивості та структуроутворення алюмосилікатних і залізооксидних дисперсних систем. Вивчено мінеральний склад бентонітів, розраховано структурні формули алюмосилікатів. Встановлено, що бентоніти нових родовищ України представлені діоктаедричними смектитами: Al-Fe-бейделітом (Ільницьке родовище) та Al-Fe-монтморилонітами (Томашпільське, Непоротовське, Варварівське). Досліджено вплив іонного обміну, термічної та кислотної обробки на їх колоїдно-хімічні властивості. Встановлено прямо пропорційну залежність ступеня руйнування смектитів під час кислотної обробки від катіонного складу октаедричного шару мінералів. Уточнено уявлення про роль ультрадисперсних частинок смектитів і карбонатів у структуроутворенні водних алюмосилікатних і карбонатно-залізооксидних дисперсій. Встановлено переважне утворення феритів магнію шляхом блокування ультрадисперсними смектитами частинок карбонату кальцію з одночасною взаємодією ультрадисперсного гідроксокарбонату магнію з поверхнею гематитів і феритів. Результати наукового дослідження використано для цілеспрямованого регулювання властивостей алюмосилікатів й обгрунтування оптимального складу водних композицій залізооксидних шламів з домішками ультрадисперсних смектитів і карбонатів кальцію у процесах одержання високоякісних бурових і кольматуючих розчинів.

  Скачати повний текст

Розроблено критерії оцінки їх якості: розміри та форму зразків; тріщинуватість; різновиди текстури, контрастності малюнка, кольору та потужності текстурних елементів, що визначають сортність сировини й асортимент продукції. Виявлено закономірний взаємозв'язок між гемологічними характеристиками та вартістю джеспіліту. Запропоновано модель використання декоративних джеспілітів у межах концепції розвитку каменесамоцвітного ринку України.

  Скачати повний текст

З'ясовано роль літостатичних і тектонічних тисків на формування колекторських властивостей пісковиків. Установлено вплив речовинного складу та структурної неоднорідності зерен основних породотвірних мінералів пісковиків на їх колекторські властивості. Уперше встановлено закономірне зменшення відкритої пористості пісковиків відкладів карбону південно-західної частини Донбасу на 3 % зі збільшенням сучасної глибини залягання на 1 000 метрів. Запропоновано новий комплексний підхід до прогнозної оцінки та визначення перспективних ділянок для попередньої дегазації пісковиків і видобутку метану з використанням карт палеореконструкції максимальних глибин занурення, тектонічної дислокованості, структурної оцінки пісковиків та розрахунків глибин їх товщ з максимальною потенційною газонасиченістю пористих колекторів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан світового та вітчизняного ринку бентонітових глин: об'єми видобутку, об'єми експорту й імпорту, ціни та галузі застосування бентонітової сировини. Наведено геолого-промислову класифікацію вітчизняних родовищ бентонітових глин, геологічні та техніко-економічні характеристики окремих родовищ. Проведено геолого-економічну оцінку мінерально-сировинної бази бентонітових глин України за допомогою бальної шкали, методики коефіцієнтів приведення, регресійно-кореляційного аналізу. За результатами геолого-економічної оцінки, проведеної за трьома методами, серед об'єктів вітчизняного надрокористування Черкаське родовище бентонітових і палигорськітових глин визначено як найбільш значиме. Серед родовищ, запаси яких є балансовими, підтверджується перспективність таких родовищ, як Ільницьке, Горбківське, Григорівське. Серед родовищ, що не враховані Держбалансом запасів корисних копалин України, найбільш перспективним об'єктом є Соршценське родовище. Визначено оптимальні параметри для експрес-діагностики глинистої речовини. Застосування поєднання рентгенофазового та рентгеноспектрального електронно-зондового мікроаналізу для експрес-діагностики їх речовинного складу дозволяє надавати початкову оцінку якості корисної копалини, яка, в свою чергу, визначає перспективність об'єкта для подальших досліджень.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасний стан промислової бази плавиковошпатової сировини в Україні з метою визначення доцільності створення власного виробництва плавиковошпатових концентратів. Встановлено, що Покрово-Киреєвське та Бахтинське родовища флюориту належать до гідротермального малосульфідного стратиформного типу родовищ, що підтверджує можливість використання їх руд для виробництва флотаційних плавиковошпатових концентратів. Здійснено оцінку кон'юнктури світового, регіонального та внутрішнього ринків плавикошпатової продукції. Встановлено, що головними показниками економічної цінності родовищ за сучасних умов є ціна концентратів та обсяги їх споживання вітчизняними підприємствами. Досліджено сучасні геологічні передумови економічно ефективного освоєння родовищ плавикового шпату на території України. Доведено, що найбільш перспективним об'єктом плавиковошпатової бази України є Бахтинське родовище, доцільність розробки якого визначається умовами реалізації випущеної продукції за ринковими цінами, сприятливою міжнародною кон'юнктурою та значеннями ставки дисконтування не вище 8 - 10 %. Досліджено вплив фінансово-економічних факторів на ефективність розробки даного родовища. Обгрунтовано можливі шляхи інвестиційного забезпечення під час експлуатації Бахтинського родовища плавикового шпату.

  Скачати повний текст

Вперше детально вивчено хімічний склад газових компонентів у включеннях (різного генетичного типу) у галіті соленосних товщ залежно від наявності чи відсутності покладів вуглеводнів у підсольових відкладах. Показано генетичну інформативність результатів комплексного геохімічного дослідження флюїдних включень у галіті та бітумів у солях щодо виявлення ореолів розсіювання та прогнозу покладів вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розвитку та динаміки техногенно-активізованого карсту для різних типів геологічного середовища (ГС) Передкарпаття з метою обгрунтування інженерного захисту процесонебезпечних природно-техногенних систем (ПТС) різних стадій функціонування територій калійно-соляних і сірчаних родовищ Західного регіону України. Розроблено спеціальні постійно діючі моделі стану ГС у межах прогнозу й управління. Уточнено оцінку інженерного ризику ПТС, обгрунтовано рішення, спрямовані на його зменшення.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено каменесамоцвітну сировину у геологічних формаціях східної частини України. Наведено характеристику та визначено структурне та просторове положення кожного виду даної сировини. Встановлено закономірності розподілу та проведено мінерагенічне районування каменесамоцвітної сировини на формаційній основі. Результати комплексного геолого-гемологічного вивчення каменесамоцвітної сировини уможливили визначення запасів і виявлення галузі використання у ювелірній та каменерізній промисловості кольорового каміння дослідженого району, а також виділення об'єктів першої черги інвестування: джеспіліту, письмового пегматиту, епідозиту, мармуризованого вапняку. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, турмалін, содаліт, нефелінове кошаче око, скам'яніла деревина та кремінь. Розроблено модель розвитку мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини, основними елементами якої є методологія, прогресивні методи геологічного вивчення, видобуток, переробка та формування вітчизняного ринку каменесамоцвітної сировини. Відзначено, що впровадження запропонованих заходів має сприяти раціональном використанню рудних і нерудних корисних копалин, розробці сучасної стратегії геологорозвідувальних і експлуатаційних робіт.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено речовинний склад різного рівня організації та різної форми існування матерії: породи - мінерали - хімічний макросклад - мікроелементний склад - ізотопи вуглецю, кисню, водню; розсіяна в мінералах та породах рідка та газова фази, а також розсіяна органічна речовина. Встановлено хімічну та ізотопну ідентичність осадових вапняків всього розрізу тираського горизонту, яка відрізняє їх від метасоматичних погіпсових вапняків. Встановлено, що сучасні гідрогеологічні умови суттєво відрізняються від палеогідрогеологічної обстановки процесу рудоутворення відсутністю припливу глибинних солянок. Визначено: частина газопроявів на сірчаних родовищах мають специфічний хімічний склад, що зумовлено їх участю в процесах сіркоутворення.

  Скачати повний текст

Вирішено наукове завдання обгрунтування ролі літолого-петрографічного, структурно-тектонічного та палеогеографічного факторів у формуванні потенційно алмазоносних формацій райгородської товщі, сформульовано нові прогнозно-пошукові критерії та виділено перспективні на розсипи алмазів ділянки. Райгородська товща представлена вулканогенно-осадовими та флюїдизатно-експлозивними утвореннями, що сформувались за континентальних і прибережно-морських умов у маастрихті-палеоцені на ларамійському етапі тектоно-магматичної активізації Українського щита. Імовірними джерелами надходжень в прибережно-морські райгородські відклади алмазоносного уламкового матеріалу можна вважати безпосередньо перероблені хвильоприбійною діяльністю слабоеродовані кімберлітові трубки, що локалізовані в межах берегової лінії мілководного морського басейну. Перспективність її алмазоносності обумовлена виявленням алмазів, мінералів-супутників, кімберлітових ксенотуфобрекчій, схожістю формаційного типу з пірокластичними кімберлітами області Форт а ля Корн (Канада) та вперше встановленими флюїдизатно-експлозивними утвореннями, які аналогічні алмазоносним мінетам зони Паркер Лейк, Канада та рівненськітам Українського щита.

  Скачати повний текст

Показано, що крайові частини глибинних магнітних блоків земної кори у поєднанні з вузлами перетину трансмегаблокових коромантійних структур є перспективними на кімберлітовий магматизм, а немагнітні - на кімберліт-лампроїтовий магматизм. Вдосконалено процес уведення вхідних даних, методику аналізу магнітного поля та тривимірного моделювання із застосуванням сучасного програмного забезпечення. Розроблено теоретичну магнітну модель кімберлітової трубки. Вперше розроблено ЗD магнітні моделі Зеленогайської, Грузької та Щорсівської ділянок.

  Скачати повний текст

Створено мінералого-генетичну класифікацію агатів, що базується на закономірному розташуванні мінеральних з'єднань усередині мигдалини. Запропоновано механізм утворення основних мінералів, які визначають цінність агатів. У результаті проведених досліджень створено еталонну колекцію агатів Рафалівського родовища. За допомогою оригінальної методики гемологічної оцінки каменесамоцвітної сировини визначено область застосування агатів, розроблено вимоги щодо якості сировини та встановлено сортові групи агатів.

  Скачати повний текст

Описано модель прогнозування та розшуків джерел корінної алмазоносності з використанням системного аналізу із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій. Досліджено просторову зміну потужності літосфери Українського щита (УЩ) як петрологічної передумови алмазоносності, її зв'язок з хімізмом кристалічних порід фундаменту. Розкрито особливості будови земної кори УЩ, закономірності розвитку мантійно- та внутрішньокорових зон розломів, просторове положення та геологічну сутність різноглибинних неоднорідностей. Проаналізовано просторове розташування, ознаки та роль стовбурних зон мантійної і корової проникності, які є прообразом зон прихованих розломів та транспортними шляхами для кімберлітових і лампротеїтових розплавів. Визначено зони динамічного впливу глибинних розломів на різних глибинних рівнях кори та на еродованій поверхні фундаменту, просторове розташування площ, потенційно перспективних на корінну алмазоносність. Відзначено, що на УЩ в межах потенційно алмазоносних літосферних сегментів (Кіровоградський мегаблок) збереглись вулканічні апарати кімберлітового (лампроїтового) складу. Визначено перспективні щодо корінної алмазоносності ділянки УЩ. Доведено ендогенне походження Зеленогайської структури.

  Скачати повний текст

Визначено особливості розподілу урану та стронцію у матеріалах нижнього захисного шару (НЗШ) приповерхневих сховищ твердих радіоактивних відходів (ТРВ). Досліджено механізм фіксації урану та стронцію компонентами даного шару за прогнозованих умов приповерхневих сховищ ТРВ. Розвинуто й адаптовано до методу мінімізації енергії Гіббса, виконано реалізацію у рамках програмного комплексу GEM та верифікацію моделей сорбції урану і стронцію на оксидах кремнію: монтморилоніті та гідроксиді Fe (III). Для опису поглинання речовин піщано-глинистими породами з декількома сорбентами розроблено фізико-хімічну модель "ефективних фаз", яка дозволяє одночасно враховувати сорбцію на мінералах однакового хімічного складу з різними термодинамічними властивостями. Оцінено умови, які потенційно можуть виявитись у НЗШ під впливом інших конструкційних елементів сховища. Установлено основні закономірності розподілу Sr та U(VI) у мінеральних компонентах НЗШ сховищ ТРВ. Визначено основні механізми фіксації урану та стронцію у нижньому захисному шарі залежно від фізико-хімічних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено текстурно-колористичні ознаки декоративності гірських порід, що використовуються під час проведення геолого-розвідувальних робіт та у процесі промислової оцінки родовищ нерудних корисних копалин. Розвинуто новий підхід до оцінки декоративності природного каміння, який базується на врахуванні напрямків його використання. Показано взаємозв'язок декоративності гірських порід та їх комерційної вартості на прикладі гранатів Українського щита (УЩ). Розроблено уніфіковану системну методику для формальної та об'єктивної оцінки декоративних якостей гірських порід за їх текстурно-колористичними ознаками. На підставі узагальнення наукових результатів проведено геолого-промислову класифікацію формаційних типів гірських порід УЩ, які є перспективними для проведення геолого-розвідувальних робіт на декоративне каміння.

  Скачати повний текст

Наведено оцінку перспектив алмазоносності Кіровоградського рудного району шляхом використання систем розломів, виділених за даними гравітаційного та магнітного полів за методикою К.Ф.Тяпкіна, в основу якої покладено концепцію ротаційного режиму Землі. Запропоновано нову методику прогнозу різномасштабних алмазоперспективних об'єктів, яка базується на застосуванні визначених в процесі дослідження закономірностей та критеріїв, що випливають з ротагенної природи структуроутворення в їх зв'язку з системами розломів, достовірність якої перевірена бурінням. Виділено алмазоперспективні об'єкти різного ієрархічного рівня: мінералогічна зона, кімберлітове поле, кущ трубок, локальні трубки. Розроблено модель формування експлозивних структур зсувних розломів четвертого порядку, зумовлених ротагенними причинами. Виявлено декілька алмазоперспективних структур зазначеного типу у районі досліджень. Встановлено спільність мінерагенії алмазів та урану, що зумовила визначену комплексну металогенічну спеціалізацію широтних розломів, які значною мірою контролюють прояви порід алмазоносних формацій та скупчення урану, що дозволило додатково розширити перспективні площі на пошуки алмазоносних об'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову, речовинний склад, структурно-текстурні особливості та фізико-механічні властивості соляних порід формаційного комплексу солянокупольних структур щодо придатності для розміщення підземних сховищ різного цільового призначення. Надано аналітичний огляд стану основних аспектів напрямку роботи: стану проблем сховищ енергетичної сировини, хімічних продуктів, технологічних газів, ізоляції токсичних і радіоактивних відходів у світовій практиці та в Україні та їх використання (з оцінкою перспектив) у поданих напрямках. Розроблено методологію та визначено методичні прийоми цільових досліджень. Використано методологічний апарат вибору та оцінки геологічних об'єктів різного рангу для розміщення підземних сховищ, який містить прийоми: комплекс еколого-геологічних критеріїв вибору та розробку оціночних моделей геологічних об'єктів. Розроблено комплекс еколого-геологічних критеріїв вибору та оцінки ділянок для розміщення сховищ різного цільового призначення. На базі детальних літологічних та структурних досліджень внутрішньої будови масивів, їх речовинного складу та структурно-текстурних особливостей, з урахуванням кореляції останніх міцнісних властивостей та проникності, розроблено крупномасштабні цільові структурно-літологічні моделі трьох солянокупольних структур північно-західної частини Дніпровсько-Донецької западини з геометризацією та прогнозом в соляному масиві структурних елементів з різними характеристиками міцнісних властивостей і проникності. У межах соляних масивів виділено ділянки (майданчики, інтервали), сприятливі для підземного будівництва, з виділенням несприятливих інтервалів. Методика може бути застосована з метою вибору геологічних об'єктів на етапах регіональних досліджень, а також на етапах геологорозвідувальних робіт, спрямованих на виділення та оцінку ділянок соляного масиву, придатних для розміщення підземних ємкостей різного цільового призначення - сховищ нафти та нафтопродуктів, вуглеводневих газів, інертних газів, хімічних продуктів, акумуляторів стисненого повітря, а також ізоляції радіоактивних і токсичних відходів.

  Скачати повний текст

Досліджено постседиментаційні перетворення пісковиків руслових фракцій та узбережжя моря в південно-західних, центральних і північно-східних промислових районах Донбасу. Визначено типи мікродеформацій їх структури, появу яких спонукали тектонічні процеси у супроводі реакцій розчинення одних мінералів та утворення інших. На підставі аналізу поширення певних типів мікропорушень і характеру деформуючих процесів, зафіксованих мінералами пісковиків, встановлено їх взаємозв'язок та узгодження з тектонічною структурою, етапами розвитку басейну. За результатами дослідження карбонатів та інших мінералів визначено їх вплив на колекторські властивості. Розроблено способи реконструкції умов деформації, застосування яких ще на стадії попередніх геологічних робіт дозволяє оцінити фізичний стан гірничого масиву та підвищити рівень безпеки праці гірників.

  Скачати повний текст