Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутськоі зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості геологічної будови приштокових зон та перспективи їх нафтогазоносності у південно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини, із родовищ якої ведеться основний видобуток газу в Україні. Встановлено, що товщини відкладів нижньої кори та байоського ярусу середньої юри збільшуються над соляними штоками, а деякі їх значення співпадають із контурами соляних штоків на рівні пермі та карбону. Виявлено ідентичність співвідношення числових значень товщини цих відкладів над контуром соляних штоків і за їх межами на тектонічно неактивних ділянках та його збільшення приблизно у півтора раза. Втановлено чітку закономірність збільшення коефіцієнта діаметра свердловини з наближенням до соляних штоків. На підставі статистичного аналізу значень даного коефіцієнта в приштокових зонах виділено підзони з різним відносним рівнем тектонічної деформованості порід, яка виникла внаслідок впливу процесу розвитку соляних штоків. З'ясовано, що найбільш перспективними для утворення покладів вуглеводнів є перша підзона приштокових блоків крутопоставлених шарів деформованих гірських порід (задири), що утворилися в результаті прориву осадових порід соляними штоками. Встановлено порядок використання приштокових зон у пошуково-розвідувальному бурінні. Наведено оцінку прогнозних ресурсів вуглеводнів у перспективних приштокових блоках.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему вдосконалення методів виявлення прихованих розломних зон підвищеної проникності (РЗПП) гірських порід для оперативного вирішення різнотипних геоекологічних завдань. Визначено оптимальний комплекс непрямих методів прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишнє середовище, що передбачає виконання поетапних робіт за схемою: лабораторні дослідження (геоструктурне обгрунтування тектонічних порушень та пов'язаних з ними потенційних зон сучасної підвищеної геодинамічної активності гірських порід), польові інструментальні дослідження (еманаційна й атмогеохімічна зйомки, термометричні та гідрометричні дослідження). Доведено ефективність застосування розробленої методики (за інформативністю, швидкістю отримання польових даних та їх обробки, вартістю) під час вибору місць поховання радіоактивних відходів у кристалічних породах фундаменту, прогнозування шляхів розповсюдження радіоактивного забруднення, вивчення взаємозв'язку підземних і поверхневих вод, визначенні місць активізації суфозійно-карстових процесів, розробки рекомендацій щодо створення оптимальної мережі моніторингу екологонебезпечних сучасних геологічних процесів.

  Скачати повний текст