Уперше здійснено комплексний аналіз і встановлено взаємозв'язки між основними складовими гідрологічного та гідрохімічного режимів системи озер Кугурлуй - Ялпуг. На підставі матеріалів інтегрованого моніторнигу Tacis-2001 визначено та кількісно оцінено ступінь просторової неоднорідності полів мінералізації за акваторією озер. Запропоновано математичну модель функціонування водойми Кугурлуй-Ялпуг, на базі якої здійснено генерацію часового ходу мінералізації у ньому за період 1963 - 2001 рр. Визначено межові величини мінералізації у межах озер за існуючої системи водообміну між ними та р.Дунай. Здійснено сценарне моделювання водно-сольового режиму озер стосовно заданих показників мінералізації з метою використання його результатів за умов експлуатації водойми. Запропоновано комп'ютерний модуль, який дозволяє здійснювати оптимізацію умов водообміну за заданими показниками мінералізації у системі озер Кугурлуй - Ялпуг у вегетаційний період.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності впливу гідрологічних процесів на формування кисневого режиму Канівського водосховища та розроблено засоби його поліпшення у критичні періоди. Методологію оптимізації розроблено на базі регулювання об'ємів та режиму пропусків вище та нижче розташованих ГЕС. З метою поліпшення кисневого режиму верхньої (річкової) ділянки водосховища у літній період запропоновано збільшення об'ємів пропусків Київської ГЕС та підтримання їх нерівномірного режиму. Встановлено, що в зимовий період підвищення концетрації кисню у воді річкової ділянки досягається збільшенням розмірів пригреблевої ополонки. Розроблено методику призначення режиму пропусків ГЕС, які можуть забезпечити необхідний розмір ополонки та достатню кількість надходження до неї кисню за рахунок атмосферної аерації. З метою поліпшення кисневого режиму нижньої (озерної) ділянки водосховища як у літній, так і в зимовий періоди рекомендовано активізувати внутрішній водообмін шляхом асинхронної роботи Київської та Канівської ГЕС. На підставі контрольних розрахунків за запропонованою методикою та результатів натурних спостережень виявлено, що найбільшого ефекту можна досягти на так званих застійних зонах, зокрема у місцях зимівлі риб (зимувальних ямах).

  Скачати повний текст

Розглянуто літолого-мінералогічні та геохімічні особливості донних відкладів Дністра та Дністровського водосховища, внутрішні зв'язки між окремими літолого-мінералогічними та геохімічними показниками, що характеризують склад і властивості осадів. На підставі системно-статистичної обробки результатів аналізів виділено групу мікроелементів у донних відкладах шляхом вивчення їх розподілу в гранулометричному спектрі й асоціації рухомих форм макро- і мікроелементів у донних відкладах. Визначено джерела надходження мікро- і макрокомпонентів у донні відклади, встановлено ряд геохімічної рухомості мікроелементів, виявлено закономірності просторового розподілу хімічних елементів у донних відкладах р.Дністер і Дністровського водосховища, наведено комплексну еколого-геохімічну характеристику донних відкладів як невід'ємного компонента гідроекосистеми.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Установлено закономірності лімногенезу й особливості природних, а також антропогенно та техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їх басейнах з урахуванням зональної та регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм. Проаналізовано існуючі їх галузеві класифікації як наукову базу геологічних досліджень і синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови та чинники формування станів і функціонування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Проведено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію, які вивчено як середовища осадонагромадження й акумуляції донних відкладів. Установлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів. Обгрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми. Виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання й охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обгрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

  Скачати повний текст

Виконано обгрунтування та створена математична оптимізаційна модель пошуку режимів експлуатації каскаду водосховищ по водогосподарським та екологічним критеріям, яка базується на сучасній методології багатокритеріальної оптимізації та камерних моделях транспорту забруднювачів у водоймищах. Модель використовується для розрахунків режимів роботи Дніпровського каскаду водосховищ в умовах забруднення води радіонуклідами в результаті Чорнобильської аварії.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розроблення нових методів побудови інформаційно-вимірювальних систем оперативного визначення інтегральних параметрів водного середовища та донних відкладів. Описано методологію розв'язання задач з урахуванням лінійних і нелінійних ефектів взаємодії акустичних коливань з досліджуваними середовищами та введенням нових інформативних параметрів багаторазово відбитих сигналів, що допомогли підвищити чутливість визначення загальної концентрації речовин у воді та точність класифікації донних відкладів. Висвітлено новий інваріантний до температури акустичний метод оперативного вимірювання концентрації речовин у воді, проаналізовано неорганічні та органічні рідини. Запропоновано нові інформативні амплітудні та спектральні параметри багаторазово відбитих сигналів, на основі яких розроблено нові дистанційні акустичні інваріантні методи з підвищеною вірогідністю класифікації параметрів донних відкладів. Описано нові завадостійкі методи вимірювання часових та амплітудних вимірювань акустичних імпульсних сигналів на основі інтегрувального перетворення, що підвищують завадостійкість і точність вимірювань.

  Скачати повний текст

Визначено набір основних приладів і параметрів для водних середовищ в озерознавстві. Сформовано основні параметри та балансові співвідношення для імітаційної математичної моделі, яка описує відновлювальні процеси у водному середовищі. Розроблено концептуальну основу введення множини діагностичних ознак і відповідний алгоритм. Розроблено алгоритм аналізу надійності всієї інформації й оцінювання зв'язків в системі ризик - небезпека на підставі термодинамічного підходу. Введено факторні індекси, які характеризують якість водного середовища, з їх допомогою проведено оцінку темпів відновлювальних процесів, і на прикладі даних для озера Світязь встановлено градації екологічного ризику. Здійснено проект стандарту "Вимоги щодо компетентності екологічних лабораторій".

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні положення формування та функціонування екосистем евтрофікованих малих водосховищ різного цільового призначення Степової зони України за умов зростаючого екологічного моніторингу. Запропоновано концепцію збереження та поліпшення якості води за рахунок біомеліорації. Розроблено еколого-графічну класифікацію гідроекосистем малих водосховищ різного рівня евтрофікації. Надано токсикологічну та радіологічну оцінку якості рибопродукції, яка формується у процесі біомеліоративної експлуатації малих водосховищ. Розвинуто положення щодо стабілізації порушених екосистем таких водосховищ за рахунок регулювання продукційно-деструкційних процесів, яким передбачено вилучення органічної речовини та важких металів за участі трофічних ланцюгів живлення й одержання якісної рибопродукції. Удосконалено модель оцінювання екологічного стану екосистем малих водосховищ різних рівнів евтрофікації та алгоритм поліпшення якості води за методом цілеспрямованого формування іхтіоценозу.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретико-методологічне та методичне обгрунтування й апробацію концепції геоінформаційного моделювання водозбірної організації флювіального рельєфу. Встановлено, що водозбірні басейни є найбільш значним типом одиниць морфогенетичного районування земної поверхні у регіонах поширення водноерозійної морфоскульптури. Доведено, що водозбори є єдиним функціональним цілим, а особливості їх поверхні та процесів, які на ній відбуваються, мають досить різноманітні просторові зміст і відображення. Наведено визначення флювіальної геоморфосистеми як транзитивного (між геоморфологією та гідрологією) предмета дослідження. Показано, що водозбірну організацію рельєфу річкових та яружно-балкових басейнів необхідно розглядати як інваріантну щодо масштабу досліджень. Здійснено просторовий гідролого-геоморфологічний аналіз, у межах якого процес флювіального рельєфоутворення досліджено в анізотропному просторово-часовому континуумі земної поверхні єдиним гідролого-геоморфологічним процесом за паритетною участю рельєфу та гідрологічного стоку. Обгрунтовано твердження, що флювіальний рельєф функціонує як підситема, що належить до гідролого-геоморфологічної системи водозбору - реальної існуючої геосистеми. Доведено, що модель флювіального рельєфу повинна бути адекватною його ієрархічній організації і лише за даних умов забезпечує розв'язання сучасних задач інвайронментального менеджменту. Запропоновано оригінальну методологію розробки геоінформаційних моделей водозборів. Для різних природних умов помірних широт наведено послідовні приклади геоінформаційного моделювання морфології та морфометрії поверхні водозборів, динаміки та функціонування флювіального рельєфу, гідрологічного режиму та деяких інших складових природно-антропогенного середовища тестових водозбірних басейнів. Обгрунтовано принципи формалізації менеджменту водозборів на підставі гідролого-геоморфологічного підходу. Описано інтерфейс і функціональність розробленого програмного забезпечення щодо геоінформаційного моделювання та дослідження водозборів.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси формування просторового розподілу, накопичення та міграції важких металів у екосистемі означеної території. Проведено облік та аналіз основних джерел техногенного навантаження. Побудовано карти забруднення абіотичних і біотичних компонентів екосистеми Бузького лиману важкими металами з застосуванням ГІС-технологій. Виявлено ариали з підвищеним техногенним навантаженням, локалізація яких приурочена до розташування промислових підприємств. Визначено закономірності вертикального розподілу умовно розчинених і завислих форм мікроелементів у даній екосистемі. Вивчено накопичення важких металів у гідробіонтах. Комплексно оцінено екологічний стан лиману, що відповідає розвитку катастрофічної екологічної ситуації.

  Скачати повний текст

Створено нову теорію транспорту теплової енергії вглиб водойми в літній період, яка дає змогу на основі фізичних законів пояснити явище розширення епілімніону та переміщання металімніону вглиб. Побудовано лімнологічну модель водойми. Одержано результати лабораторних досліджень стосовно транспорту теплової енергії вглиб водойми в літній період, визначено умови інверсії температури води у водоймі. Введено нову систему координат, в якій віссю абсцис є вісь металімніону. Завдяки представленому розподілу концентрації іонів в цій системі у просторі водойми систематизовано явище міграції іонів протягом літнього сезону. Змодельовано термодифузію з метою з'ясування цієї міграції, що надало змогу визначити розподіл їх концентрації в шарах термічної стратифікації у водоймі.

  Скачати повний текст