Досліджено структурно-морфологічні особливості та теплові переходи в сегментованих поліуретанах (ПУ) з карбоксильними та Li-, Na-, K-карбоксильними групами у складі гнучкого поліефірного (полі(тетраметиленгліколь)) сегмента та різною довжиною жорсткого сегмента, а також діелектричну релаксацію та йонну провідність в даних системах. Проведено систематичне дослідження ряду відповідних модельних ПУ з застосуванням методик широко- та малокутового розсіювання рентгенівських променів, диференціальної скануючої калориметрії, широкополюсної діелектричної релаксаційної спектроскопії. Показано, що нейтралізація карбоксильних груп призводить до пригнічення процесів кристалізації поліетерних блоків. Визначено, що в даних ПУ йономерах, поряд з наявністю типової для сегментованих ПУ мікрофазово розшарованої структури, відбувається формування агрегатів йонних груп, яке супроводжується збільшенням ступеня сегрегації блоків різної природи та зниженням йонної провідності майже на порядок; йонна та протонна провідність досліджуваних ПУ зростає за умов зменшення довжини жорстколанцюгових сегментів. Часи релаксації провідності є суттєво більшими за часи релаксації сегментальної рухливості поліефірних ланцюгів. Встановлено, що даний ефект збільшується у разі переходу від кислотної до йонної форми ПУ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему синтезу сегментованих поліуретанів (ПУ) з аніоноактивною функцією у гнучкому сегменті. Встановлено зв'язок між їх хімічною будовою та структурою. Вивчено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу двох типів карбоксиловмісних олігоалкіленоксидів, що відрізняються природою кінцевих груп, кількістю карбоксильних груп та їх розташуванням у ланцюзі олігомеру. Відзначено, що реологічні, поверхнево-активні та іонопровідні властивості отриманих карбоксиловмісних олігоалкіленоксидів регулюють шляхом зміни кількості та місцрозташування карбоксиловмісних груп. Розроблено два методи синтезу нового типу ПУ іономерів. Характерною особливістю їх будови визначено наявність карбоксильних груп у складі гнучкого сегмента різної довжини у разі змінної кількості, різної довжини жорстких сегментів. Визначено, що для даних ПУ поряд із звичайною для сегментованих ПУ мікрофазовою жорстко доменною структурою сформовано мультиплетно-кластерну морфологію іонних агрегатів. Доведено, що синтезовані сполуки перспективні для створення полімерних матриць і твердих електролітів з одноіонним механізмом провідності - протонною та металкатіонною.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми регулювання структури і властивостей сітчастих поліефірів і поліуретанів за допомогою малих добавок нереакційноздатних поверхнево-активних речовин (ПАР). На поліуретанових та поліефірних системах доведено, що вирішення даної проблеми зумовлене здатністю деяких ПАР в об'ємі реакційноздатних олігомеріви формувати упорядковані структури. З таких ПАР були вибрані блок-кополімери поліорганосилоксану і поліоксиалкілену, а також оксиетиловані ефіри алканолу та алкілфенолу. Визначено: ці ПАР здатні до специфічних взаємодій із функціональними групами олігомерів, що забезпечує умови для побудови полімерної сітки відповідно упорядкованим структурам ПАР. Розглянуто можливість напрямленого регулювання властивостей сітчастих поліефірів і поліуретанів малими добавками подібних ПАР. Одержано полімерні матеріали із високими фізико-механічними характеристиками. З використанням композицій даного типу розроблено екологічно чисті однокомпонентні еластичні клеї з високими показниками міцності і водостійкості для з'єднання металів, пластмас, гуми та інших неметалевих матеріалів.

  Скачати повний текст