Досліджено вініл-<$Ebeta>-дикетонати перехідних металів як ініціаторів, комономерів та інгібіторів радикальної полімеризації. Використання вініл-<$Ebeta>-дикетонатів як ініціаторів радикальної полімеризації дозволяє одержувати полімери з розгалуженою структурою. Вивчено вплив природи металу та ліганду у вініл-<$Ebeta>-дикетонатах. Запропоновано ефективну низькотемпературну ініціюючу систему АПД (Co) - ПД для проведення радикальної полімеризації метилметакрилату (ММА), яка значно перевищує за ефективністю бензоїлпероксид. Показано, що незалежно від природи металу та ліганду вініл-<$Ebeta>-дикетонати здійснюють ініцюючу та інгібуючу дії. Змінюючи умови проведення полімеризації (концентрацію, температуру, використання донорних розчинів), можна керувати співвідношенням процесів ініціювання та інгібування. Досліджено ряд зразків щодо стійкості до термоокиснювальної деструкції. Полімери, одержані за умов ініціювання вініл-<$Ebeta>-дикетонатами, мають більшу стабільність, ніж полімери, одержані за умов застосування перекисного ініціатора.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Створено діагностичні полімерні тест-системи на основі композицій полімер - біополімер. Розроблено умови синтезу полістирольних мікросфер з застосуванням методу емульсійної беземульгаторної полімеризації для одержання монодисперсних, агломераційно стійких у фізіологічних розчинах полімерних дисперсій з заданим комплексом властивостей. Наведено методику модифікації поверхні полістирольної дисперсії за методом зародкової полімеризації з використанням суміші водо- й олієрозчинних ініціаторів і структурно-механічних стабілізаторів, без додаткового зародження нових частинок дисперсної фази у ході модифікації. З застосуванням методу рентгеноелектронної спектроскопії установлено склад і структуру міжфазного шару полістирольних дисперсій з контрольованою природою поверхні. Вивчено вплив способу іммобілізації біолігандів на стійкість полімерної дисперсії. Одержано високочутливі полімерні біотест-системи для діагностування інфекційних захворювань.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу полімерних носіїв з діаметром 0,5 - 1,5 мкм та розроблено технологію отримання на їх основі композицій полімер - біополімер. Отримано частки структури "ядро - оболонка" з карбоксильними та перестерними групами на поверхні та частки "волосяної" структури з заданою довжиною спейсера, який містить гідрофільну групу. На базі таких систем створено поліефірні носії з біологічно активними групами на поверхні для іммобілізації та визначено оптимальні умови його проведення. Запропоновано технологію отримання композиції полімер-біополімер на основі синтезованих полімерних носіїв, вивчено їх властивості. Досліджено адсорбцію біоспецифічного ліганду методом лазерного сканування дисперсних систем. Розроблено технології отримання діагностикумів для експрес-індикації дифтерії та правцю на основі реакції аглютинації латексу. Описано технологічну схему отримання композиції та проведено лабораторний регламент синтезу. Встановлено можливість використання композицій полімер - біополімер на базі полістирольних мікросфер з функціональними групами на поверхні як діагностикумів завдяки їх високій специфічності та чутливості.

  Скачати повний текст

Досліджено стабілізувальну дію розробленого на кафедрі хімії ВМС нового класу легуючих мономерів - імідофеніл(мет)акрилатів за їх ковалентного введення в макромолекули полістиролу. Розглянуто можливий механізм цієї дії в інертній атмосфері. Показано, що на термостабільність модифікованого полістиролу (ПС) практично не впливає ізомерія мономеру (мета- або пара-похідна) та наявність акрилату або метакрилату. Виявлено, що оптимальною концентрацією введення імідофеніл(мет)акрилатів, що стабілізують ПС за його термодеструкції на повітрі є близько 5 % моль, а в інертній атмосфері - близько 1 % моль. Доведено, що процес деструкції ПС в інертній атмосфері інгібують або уповільнюють продукти розпаду імідного фрагмента додатку.

  Скачати повний текст