Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що активна маса каталізатора знаходиться у вигляді каталітично малоактивної CuO. Визначено, що обробка нановолокон beta-SiC фторводневою кислотою сприяє частковому розчиненню поверхневого шару нановолокон. Висвітлено, що за умов роботи в реакційному середовищі каталітично активна маса поступово перетворюється на менш активну CuO. Досліджено, що лімітувальною стадією реакції окиснення CO на даних каталізаторах є взаємодія молекулярного кисню з поверхнею каталізатора.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження рідиннофазного окиснення молекулярним киснем етил- і ізопропілбензолу за присутності органічних пероксидів і амонієвих солей. Показано, що пероксиди в комбінації з галогенідами четвертинного амонію є ефективними ініціювальними системами за температур 283 - 323 K, за яких традиційні ініціатори не діють. Встановлено залежність ефективності ініціювання систем пероксид бензоїлу - амонієва сіль від природи компонентів бінарної ініціювальної системи. Досліджено вплив електронної будови пероксиду на ініціювальну здатність за присутності онієвих солей. Показано наявність кореляції між швидкістю ініціювання та електроноакцепторною здатністю пероксиду. Доведено, що найбільш ефективною пероксидною складовою ініціювальної системи є пероксид бензоїлу, а серед онієвих солей - броміди тетраалкіламонію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено фізико-хімічні реакції фенольних сполук та їх сумішей у складі рослинних екстрактів з пероксильними радикалами етилбензолу, соняшникової олії та дифенілпікрилгідразилом. Встановлено, що природні орт-поліфеноли є одними з найбільш ефективних антиоксидантів. Зазначено, що кількість і хімічна структура даних поліфенольних сполук у складі біологічно-активних речовин рослин визначає антиоксидантні властивості одержаних з них екстрактів. Визначено оптимальні умови екстрагування фенольних сполук з рослинної сировини. Доведено, що реакційна здатність природних фенолів у реакції з пероксирадикалами, у разі відсутності стеричних ефектів, визначається двома основними факторами: термодинамічним - міцністю зв'язку, що розкривається та полярним - здатністю молекул віддавати електрони та утворювати з пероксирадикалами у перехідному стані структури з розділенням заряду. Досліджено, що висока активність орто-поліфенолів у реакції з пероксирадикалами етилбензолу пояснюється низькими значеннями міцностей зв'язків реакційних центрів та енергій вищих зайнятих молекулярних орбіталей молекул. Встановлено залежності між кінетичними параметрами антирадикальної активності даних рослинних фенолів та їх електронною будовою у вигляді двофакторного кореляційного рівняння, що дозволяє у ряді неутруднених фенолів передбачати їх антирадикальну та антиоксидантну активності. Вивчено особливості хемілюмінесценції, що спостерігаються у процесі інгібованого природними фенолами окисненні етилбензолу та соняшникової олії. Встановлено, що реакція між фено- та пероксильним радикалами може бути джерелом хемілюмінесцентного світіння. Показано, що основні закономірності у зміні антиоксидантної активності даних фенолів і рослинних екстрактів, встановлені у процесі окиснення модельної системи (етилбензол), зберігаються і у разі переходу до природної системи (соняшникової олії).

  Скачати повний текст