Детально проаналізовано механізм здійснення високотемпературного та гістерезисного процесів тепломасообміну та кінетики гетерогенних і каталітичних хімічних реакцій на поверхні рухомих вуглецевих частинок і металів за різних початкових і зовнішніх умов. Досліджено роль у цих процесах випромінювання, стефанівської течії, природної та вимушеної конвекції, вплив термокінетичних параметрів на характеристики гетерогенного займання, горіння та погасання вуглецевих частинок. Розроблено фізико-математичну модель стійких і критичних процесів тепломасообміну твердих тіл під час гетерогенно-каталітичних перетворень для сумішей з різною концентрацією реагуючих компонентів (на прикладі окиснення водню за присутності платинового дротика). Визначено критичні умови протікання хімічної реакції, що характеризують переходи з нижнього теплового режиму каталізатора, який знаходиться у хімічно реагуючій газовій суміші, до верхнього та навпаки. Показано можливість безкризової зміни теплових режимів, коли гістерезисна область відсутня, а також можливість існування гістерезисних режимів тепломасообміну залежно від вмісту водню в суміші.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено експериментальне дослідження та числове моделювання впливу температури на складні режими в автоколивальній хімічній реакції Бєлоусова - Жаботинського (БЖ), що каталізується іонами церію (III), в проточному реакторі постійного перемішування. Встановлено, що вплив температури пов'язаний зі зміною швидкостей реакції відновлення церію (IV) органічним субстратом та його похідними і реакції взаємодії бромід-іонів з бромат-іонами. Вперше експериментально досліджено вплив температури та мікродомішок деяких хімічних сполук на кількісні характеристики перехідного детермінованого хаотичного режиму в автоколивальній реакції БЖ, що каталізується фероїном, в закритому реакторі інтенсивного перемішування. Виявлено, що лінійний характер залежності величини добутку найбільшого показника Ляпунова та індукційного періоду від логарифма концентрації деяких іонів металів обумовлюється здатністю цих сполук брати участь у реакціях з фероїном, бромоксильним радикалом, бромід-іоном та органічним субстратом.

  Скачати повний текст

Запропоновано дискретний підхід до опису динаміки найпростіших хімічних реакцій за участю кристалічного реагенту, який дозволяє включити його кристалічну структуру в межі геометрико-імовірнісного формалізму. Зіткнення зародків формалізовано у термінах випадкових мозаїк, кристалічну структуру - у термінах планігонів і комірок Вігнера - Зейца. Детерміністичний опис вільного зростання зародка зв'язаний з геометрією кристалічного простору твердого реагенту в термінах концентричних поясів і клітинних автоматів. Стохастичний опис зіткнень зародків грунтується на використанні поняття типового елемента випадкової мозаїки. Детерміністичний і стохастичний аспекти подано у вигляді суперпозиції трьох різновидів розбиттів Діріхле.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що розклад вищих аліфатичних монопероксикислот (ПК) у водних лужних розчинах - це багатостадійний процес, який протікає за трьома основними шляхами: гідроліз пероксикислоти і бімолекулярна взаємодія пероксианіону з молекулами ПК чи пероксиду водню. Обчислено кінетичні та активаційні параметри приведених реакцій розкладу. В умовах експерименту виявлено компенсаційний ефект та показано, що емітером хемілюмінесценції люмінолу з монопероксикислотами є 3-амінофталат у збудженому стані, а активними продуктами розкладу ПК є супероксид іон-радикал і синглетний кисень. Визначено критичні концентрації міцелоутворення ПК у водних розчинах. На основі досліджень впливу міцелярного середовища пероксикислоти на кінетику її розкладу і параметри хемілюмінесценції з люмінолом запропоновано хемілюмінесцентний метод визначення критичних концентрацій міцелоутворення (ККМ) вищих монопероксикислот.

  Скачати повний текст

Досліджено термоліз та термодинамічні властивості силіцій- та нітрогенвмісних пероксидів. Визначено енергії активації та константи швидкості їх розкладу, а також ентальпій згорання та утворення в конденсованому та газоподібному станах, температурні залежності тиску насиченої пари, а також ентальпії випаровування семи органічних пероксидів. Проаналізовано можливість застосування існуючих адитивних схем для розрахунку ентальпійних характеристик силіцій- та нітрогенвмісних пероксидів. Розраховано невідомі групові внески до адитивних схем Бенсона, Кізіна - Дворкіна, Лебедєва - Мірошніченко, характерні для досліджених сполук. На підставі визначених термодинамічних характеристик складанням відповідних термохімічних рівнянь розраховано: енергії пероксидного зв'язку в силіцій- та нітрогенвмісних пероксидах; енергії C - N зв'язку в даних пероксидах; ентальпії утворення деяких оксирадикалів.

  Скачати повний текст

Запропоновано кінетичну модель тримеризації діізоціатів за присутності каталітичної системи епоксидний олігомер - третинний амін, що передбачає викристання ізоконверсійного аналізу даних диференціальної скануючої калориметрії. Установлено, що запропонована модель може бути використана для розв'язання кінетичних задач блочного тверднення й аналізу чинників, що впливають на швидкість процесу тримеризації епоксиізоціанатних композицій. Показано, що незалежно від умов, які прискорюють процес тверднення, спостерігається парна кореляція кінетичних параметрів рівняння Арреніуса. На підставі комплексного аналізу даних діелектричної релаксаційної спектроскопії та динамічного механічного аналізу встановлено закономірності впливу щільності полімерних сіток на характеристики релаксаційних переходів. Показано, що у межах моделі Шонхалса - Шлоссера збільшення концентрації поперечних зв'язків супроводжується посиленням рівня дрібномасштабних кореляцій та кооперативності процесу склування. Установлено, що цей ефект не впливає на параметри рівняння Арреніуса, яке відповідає температурній залежності часу beta-релаксації, але супроводжується закономірним зростанням інтенсивності цього переходу. Інтенсивність alpha-релаксації та електричної провідності у високоеластичному стані закономірно зменшується зі зростанням щільності зшивання. Установлено причини множинності релаксаційних переходів у гетероциклічних полімерних сітках на основі епокси-ізоціанатних композицій. Показано, що розщеплення низькотемпературних переходів є наслідком незавершеності реакцій тверднення та прояви локальної рухливості диполів, які належать різним структурним елементам сіток.

  Скачати повний текст

Запропоновано кінетичні моделі стаціонарної лінійної термо- та фотоініційованої полімеризації до глибоких конверсій в оптично тонких шарах із врахуванням мікрогетерогенності системи та проходження процесу в трьох реакційних зонах: рідкій мономер-полімерній фазі, "твердій" полімер-мономерній фазі і в міжфазному шарі на границі їх розділу. Показано, що запропонована кінетична модель фотоініційованої полімеризації кількісно відповідає експериментальним даним. Досліджено кінетику постполімеризації(темнового режиму полімеризації) метакрилатів та запропоновано кінетичну модель постполімеризації в полімермономерній фазі. Отримано константи швидкості лінійного обриву ланцюга метакрилатів, які за порядком величини співпадають з відповідними константами диметакрилатів та діакрилатів, що свідчить про тотожність механізмів їх лінійного обриву. Запропоновано способи та оптимальні умови отримання полімерних мембран, а також новий метод склеювання непрозорих поверхонь на основі постефекту.

  Скачати повний текст

На базі уявлення про мікрогетерогенність системи, яка полімеризується, запропоновано кінетичну схему радикальної тривимірної полімеризації в блоці, яка включає кінетичні схеми гомофазного і гетерофазного процесів. На основі аналізу експериментальних даних виведено загальне кінетичне рівняння стаціонарного і нестаціонарного процесів тривимірної полімеризації. Оцінено константи швидкостей гомофазного і гетерофазного процесів, а також константи швидкостей обриву первинних і вторинних ланцюгів у міжфазному шарі для фотоініційованої тривимірної полімеризації ряду ди(мет)акрилатів.

  Скачати повний текст

На основі експериментальних даних та теоретичного аналізу сформульовано загальні закономірності, що визначають швидкість та селективність процесів окиснення заміщених алкенаренів молекулярним киснем. Встановлено, що селективність радикального утворення епоксидів не є обмеженою величиною 50 % та не супроводжується еквівалентним до епоксидів утворенням побічних поліефірних продуктів. Одержано кореляційні залежності, які дозволяють адекватно передати активність та селективність утворення епоксидів усіх досліджених алкенаренів. Запропоновано розширений механізм оксидації олефінів.

  Скачати повний текст

Досліджено кінетику постполімеризації п'яти диметакрилатів у широкому діапазоні змін параметрів процесу: початкової конверсії темнового періоду, температури, природи та концентрації пластифікуючих додатків.

  Скачати повний текст

Встановлено, що активна маса каталізатора знаходиться у вигляді каталітично малоактивної CuO. Визначено, що обробка нановолокон beta-SiC фторводневою кислотою сприяє частковому розчиненню поверхневого шару нановолокон. Висвітлено, що за умов роботи в реакційному середовищі каталітично активна маса поступово перетворюється на менш активну CuO. Досліджено, що лімітувальною стадією реакції окиснення CO на даних каталізаторах є взаємодія молекулярного кисню з поверхнею каталізатора.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження рідиннофазного окиснення молекулярним киснем етил- і ізопропілбензолу за присутності органічних пероксидів і амонієвих солей. Показано, що пероксиди в комбінації з галогенідами четвертинного амонію є ефективними ініціювальними системами за температур 283 - 323 K, за яких традиційні ініціатори не діють. Встановлено залежність ефективності ініціювання систем пероксид бензоїлу - амонієва сіль від природи компонентів бінарної ініціювальної системи. Досліджено вплив електронної будови пероксиду на ініціювальну здатність за присутності онієвих солей. Показано наявність кореляції між швидкістю ініціювання та електроноакцепторною здатністю пероксиду. Доведено, що найбільш ефективною пероксидною складовою ініціювальної системи є пероксид бензоїлу, а серед онієвих солей - броміди тетраалкіламонію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст