Досліджено взаємодії ароматичних солей діазонію з вініловими етерами. Встановлено, що за умов реакції купрокаталітичного хлорарилювання вінілові етери реагують з хлоридами, тетрафлуорборатами, тетрахлорокупратами арилдіазонію та 1-арил-3,3-диметил-1-триазенами та утворюють нестійкі продукти приєднання - 2-алк(ар)окси-2-хлоретиларени, які легко трансформуються у арилоцтові альдегіди. Визначено оптимальні умови синтезу арилоцтових альдегідів, встановлено залежність їх виходів від природи вінілового етеру, замісника ароматичного радикала діазосолі та значень pH реакційного середовища. Виявлено, що наявність замісників у <$Ealpha>- та <$Ebeta>-положенні подвійного зв'язку вінілбутилового етеру змінює хімічну активність таких етерів і не сприяє їх купрокаталітичному хлор-арилювання. Запропоновано новий ефективний варіант аніонарилювання ненасичених сполук - ацетоксиарилювання вінілових етерів з виходами, близькими до кількісних. Визначено шляхи утворення основних і побічних продуктів реакції, встановлено залежність їх виходів від природи етеру та замісника в ароматичному радикалі триазену. Показано можливість використання 1-арил-3,3-диметил-1-триазенів як альтернативних до солей діазонію арилювальних реагентів у реакціях аніон-арилювання та аніонарилсульфонілювання ненасичених сполук. Виявлено, що деякі з синтезованих похідних арилоцтових альдегідів проявляють рістрегулювальні властивості щодо рослин.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості структури рідких одноатомних спиртів (метанолу та етанолу), визначено фізичні параметри асоціатів, що утворюють цю структуру, та характеру коливальної релаксації в них. Виконано квантово-хімічне моделювання асоціатів, що утворюють структуру рідкого метанолу, розраховано їх оптимальну просторову будову, енергетичні та електричні параметри. Визначено, що структура рідкого метанолу утворена переважно циклічними тримерами та тетрамерами. Вивчено зміни в геометрії молекул метанолу, що виникають у разі їх об'єднання в кластери. З'ясовано, що найбільшого впливу зазнає довжина водневого зв'язку - вона неухильно зменшується зі збільшенням кількості молекул в асоціаті. Досліджено контури смуг комбінаційного розсіяння у метанолі та етанолі у температурному діапазоні існування конденсованої фази (160 - 340 К). Виявлено стабільність К-структури рідких одноатомних спиртів у дослідженому діапазоні температур.

  Скачати повний текст

Встановлено існування стабільних іон-дипольних комплексів, які молекули спиртів утворюють як з катіоном натрію, так і з аніоном хлору. Квантово-механічне моделювання надало пояснення стабілізації таких асоціатів, зумовленої утворенням квазіциклічних структур. Визначено, що енергії взаємодії молекул спиртів як з катіоном, так і з аніоном є близькими за величиною. Наведено пояснення відсутності явища фазового розшарування на макроскопічному рівні у разі охолодження систем "багатоатомний спирт - сіль". Виявлено відмінності у параметрах зв'язування іонів металів у іон-сольватному оточенні азотних основ у рідких і заморожених водних розчинах, які можуть становити один з молекулярних механізмів кріопошкоджень біологічних об'єктів. Експериментально зареєстровано асоціати азотних основ з аніонами хлору, що вказує на необхідність урахування взаємодій не тільки з катіонами, але й з аніонами у іон-сольватному оточенні нуклеїнових кислот. Доведено, що місця зв'язування аніонів з молекулами багатоатомних спиртів і азотних основ задаються розподілом зарядів і локалізацією найнижчої вільної молекулярної орбіталі.

  Скачати повний текст

З'ясовано вплив потоку протонів на перебіг реакцій дегідратації спиртів до етеру й алкену на мембранних каталізаторах. Цей вплив полягає у відведенні води у складі гідратного оточення протонів від активних центрів мембрани та відновленні високого рівня їх активності. Розроблено математичну модель розрахунку кінетики дегідратації низькомолекулярних аліфатичних спиртів у запропонованому мембранному реакторі. Запропоновано механізм дегідратації спиртів і протонопровідних каталітичних мембранах, що враховує відомості про рухливість протонів вздовж системи вуглецевих зв'язків молекул спирту та задовільно пояснює утворення етеру й олефіну.

  Скачати повний текст

Запропоновано ефективні каталізатори для процесів окиснювального амонолізу ізобутилового спирту, окиснення ізомасляного альдегіду до ізомасляної кислоти, окиснювального дегідрування метилізобутирату до метилметакрилату. Вдосконалено вже існуючі каталітичні контакти окиснення ізобутилового спирту до метакролеїну й окиснення метакролеїну до метакрилової кислоти. Визначено вплив оксидного каталізатора окиснювального амонолізу ізобутилового спирту на його каталітичну активність і селективність, встановлено фазовий склад оптимального каталізатора та визначено його активну фазу. На підставі досліджень кінетичних закономірностей процесу окиснювального амонолізу ізобутилового спирту створено його кінетичну модель, згідно з якою визначено оптимальні умови здійснення процесу. Розроблено основи технології одержання метакрилонітрилу.

  Скачати повний текст

Встановлено кількісні дані стадії росту ланцюга з урахуванням молекулярних комплексів комономерів і реакцій передачі ланцюга. Запропоновано кінетичні схеми кополімеризації дво- та трикомпонентних систем мономерів і макромерів зі стиролом, діетиленгліколь-біс-алілкарбонатом (ДБ), акрилонітрилом (АН) і малеїновим ангідридом (МА). Виведено рівняння складу кополімеру та загальної швидкості процесу, що дозволило описати реакцію отримання поліфункціанальних макромерів і реакцію взаємодії їх з вінільними мономерами за низьких конверсій. У стадії росту ланцюга за умов кополімеризації трикомпонентних систем - донор і два акцептори або акцептор і два донори - взяли участь два типи конкуруючих реакцій комплексно зв'язаних мономерів. Встановлено фізико-хімічні закономірності та особливості кінетики кополімеризації трикомпонентних систем донорно-акцепторних мономерів, що є внеском у розвиток теорії комплексно-радикальної кополімеризації вінільних та алільних сполук. Отримано кінетичні дані кополімеризації стиролу з АН і ДБ, визначені основою для синтезу оптично прозорих клейових композицій, оптичних лінз і покриттів, для розробки технології отримання поліграфічних фарб на базі макромера стиролу з малеїновим ангідридом. Доведено можливість отримання прищеплених полімерів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст