Побудовано вибірку з 1561-ї плоских спіральних галактик з каталогу RFGC, стосовно яких існують дані про променеві швидкості та ширини лінії НІ. На її базі визначено величини та похибки параметрів узагальненої залежності Таллі - Фішера у варіанті "лінійний діаметр - ширина лінії НІ" та мультипольних моделей колективного руху галактик. Побудовано об'єднаний масив даних про спіральні галактики з каталогів RFGC і Mark III. З використанням одержаної залежності Таллі - Фішера у варіанті "світність - ширина лінії НІ" оцінено відстані та радіальні пекулярні швидкості галактик двох каталогів. З'ясовано, що положення близьких надлишків густини (атракторів), які знаходяться у межах вибірки, не може бути визначеним з використанням мультипольної моделі колективного руху галактик. Розглянуто 4-атракторну модель розподілу густини на масштабі до 200 Мпк і проаналізовано її відповідність спостереженим даним про великомасштабні рухи галактик. Показано, що дана модель узгоджується з параметрами дипольної складової колективного руху і не узгоджується з параметрами октупольної і квадрупольної складових.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості просторового розподілу квазарів за даними п'ятого видання Слоанівського цифрового огляду неба. Розроблено новий підхід до визначення параметрів просторової двоточкової кореляційної функції, який передбачає застосування пермутаційного методу побудови випадкового каталогу. Досліджено залежність кластеризації квазарів від червоного зміщення та світності. Підтверджено існування слабкої залежності від світності в оптичному діапазоні та показано відсутність такої залежності від світності в радіо- й інфрачервоному діапазонах. Досліджено властивості пар і асоціації квазарів і квазарів поля. Виявлено, що для ізольованих пар кількість яскравих квазарів перевищує кількість слабких удвічі - утричі, для квазарів поля - в чотири рази, а в асоціаціях кількість яскравих квазарів є меншою за кількість слабких у 1,5 раза. Досліджено викривлення двоточкової кореляційної функції у просторі червоних зміщень за рахунок негабблівських рухів квазарів.

  Скачати повний текст

На підставі даних спостережень на супутнику IRAS одержано та проаналізовано інтегральні характеристики випромінювання галактик з активним зореутворенням з Першого та Другого Бюраканських оглядів у далекому інфрачервоному (ІЧ) діапазоні спектра. Запропоновано модель випромінювання блакитних компактних карликових галактик (БККГ) у даному діапазоні спектра, в якій розглянуто області зореутворення та материнську галактику з основним зоряним населенням, для якої прийнято степеневий розподіл поверхневої яскравості вздовж радіуса галактики, характерний для еліптичних галактик. Показано, що модель задовільно пояснює спостережені характеристики БККГ та галактик Маркаряна низької світності у середньому та далекому ІЧ діапазонах спектра. Показано, що швидкість поточного зореутворення в цих галактиках більша, ніж у нормальних спіральних галактиках.

  Скачати повний текст

Визначено вміст кисню в Галактичних НП областях. Встановлено параметри радіального розподілу вмісту кисню у диску Галактики. Показано, що знайдений вміст кисню на сонячній галактичній відстані узгоджується з вмістом кисню у міжзоряному середовищі, який визначений з високою точністю за міжзоряними лініями поглинання в спектрах зір. Відзначено, що даний факт підтверджує правильність використання двозонної моделі НП областей. Проведено дослідження вмісту неону та кисню в НП областях семи спіральних галактик за допомогою P-методу. Визначено параметри радіального розподілу вмісту неону та кисню в дисках даних галактик. На підставі порівняльного дослідження розподілів вмісту неону та кисню в кожній галактиці показано, що нахили розподілів узгоджуються. Встановлено, що відношення вмісту неону та кисню є постійним у межах похибок. Визначено радіальні розподіли вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик. Виконано дослідження глобальної азимутальної асиметрії в розподілі вмісту кисню в дисках досліджуваних галактик. Виявлено, що розподіл вмісту кисню у дисках восьми спіральних галактик є азимутально симетричним, принаймні у першому наближенні.

  Скачати повний текст

Використано спектри областей HII, одержані Ізотовим та іншими (1994 - 1997 рр.). Розраховано сітку фотоіонізаційних моделей свічення (ФМС) областей HII у БККГ. Зазначено, що одержані у результаті діагностики інтегральних спектрів сітки ФМС іонні вмісти використано для виведення нових виразів ICF. Дані вирази протестовано на відтворення хімічного вмісту, заданого у ФМС. Для визначення вмісту гелію виведено новий вираз ICF(He). Розраховано оптимізовані ФМС (ОФМС) 12-ти областей HII у БККГ.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження таких структурних елементів астрофізичних об'єктів, як джети та тори. Розглянуто питання розподілу інтенсивності випромінювання вузлів джетів позагалактичних джерел у радіо- та рентгенівському діапазонах. В межах дифузійної моделі розраховано функцію розподілу електронів для джерела інжекції, що рухається, а також теоретичні розподіли інтенсивності випромінювання для вузлів типових радіоджерел. З'ясовано, що неоднорідне магнітне поле може призводити до відмінностей розподілу інтенсивності у вузлах в радіо- та рентгенівському діапазонах. Показано, що дослідження в міліметровому (субміліметровому) діапазоні дозволяють визначити максимальну енергію частинок по високочастотному завалу радіоспектра. Доведено, що у випадку тороїдального вихора виродженого нейтронного газу виникає область стійкості, яка залежить від циркуляції. Запропоновано дипольно-тороїдальну модель затіняючих торів активних ядер галактик, яка може з'ясувати кореляцію, що спостерігається між оптичними спалахами та появою компонент джетів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено тривалий цикл спостережень 34-х позагалактичних радіоджерел за допомогою радіотелескопу РТ-22, що дало змогу дослідити змінність випромінювання цих об'єктів у міліметровому діапазоні довжинь хвиль, а також одержати амплітуди та моменти максимумів спалахів радіовипромінювання. Зазначено, що одержані дані про змінність квазара ОН 471 на частотах 22 і 36 ГГц свідчать про те, що це джерело є одним із найпотужніших у міліметровому діапазоні довжин хвиль серед відомих квазарів. Виявлено складну структуру радіоджерела: ядро-джет із джетом, витягнутим на відстань близько 5 кутових мілісекунд на схід. На підставі даних спостережень радіоінтерферометрії з наддовгими базами визначено положення станції з точністю до декількох міліметрів. Одержано величину горизонтальної швидкості руху радіоастрономічної станції "Симеїз".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Одержано моделі кутового розподілу яскравості низки радіогалактик і квазарів. Установлено, що основними причинами змінювання структури джерел в даному діапазоні є відхилення спектрів їх компонентів від степеневого закону внаслідок синхротронного самопоглинання в ядрах і гарячих плямах і зменшення синхронних втрат в пелюстках, поява протяжних гало з крутими спектрами та низькою поверхневою яскравістю, збільшення кутових розмірів пелюсток радіогалактик. Визначено спектральні індекси інжекції та синхротронний вік декотрих джерел або їх компонентів. Вдосконалено методи калібрування інтерферометрів і вимірювань функцій видності, розроблено методику підбору моделей кутового розподілу яскравості за модулями функцій видності за слабкого покриття UV-площини.

  Скачати повний текст

Розглянуто нову оригінальну вибірку голубих компактних галактик (ГКГ), в якій встановлено більше десяти екстремальних об'єктів з дуже низьким вмістом важких елементів. Надано оцінку металічності зірок в ГКГ за результатами спостережень в спектрах галактик смуг поглинання окису титану. Досліджено велику вибірку Вольф-Райе галактик, в інтегральних спектрах якої виявлено широкі WR особливості в червоній області спектра. Вперше ідентифіковано декілька нових емісійних ліній у спектрах WR галактик та на їх базі запропоновано метод визначення кількості WNL зірок. Визначено новий напрямок детального вивчення молодих галактик в Локальному Всесвіті, що дозволяє встановити історію зореутворення в цих галактиках та одержати обмеження на їх вік.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження впливу обміну речовиною на хімічну еволюцію галактик та на хімічний склад міжгалактичного газу, що оточує галактики. Розглянуто можливість формування гало галактик шляхом злиття фрагментів. Обгрунтовано припущення, що зоряне населення гало галактики є сумішшю зір, які утворились в окремих фрагментах до їх злиття. У межах даного сценарію розраховано хімічну еволюцію фрагментів, що зливаються, та одержано функції металічності зір поля гало та кулястих скупчень для 7-ми галактик, включаючи нашу Галактику. Досліджено хімічну еволюцію диску Галактики у межах відкритої двозонної моделі хімічної еволюції галактики. Розраховано Галактичну еволюцію магнію, кремнію, кисню та заліза для тонкого та товстого дисків Галактики, а також функцію металічності для тонкого диску. Одержано параметри історії зоретворення для тонкого та товстого дисків Галактики. Виявлено, що акреція газу на диск відіграє важливу роль у виникненні різниці між хімічними характеристиками тонкого та товстого дисків Галактики.

  Скачати повний текст

Визначено об'єкти, що складаються з двох тісних надмасивних чорних дир і центрального акреційного диска. Одержано параметри орбіт компаньйонів подвійних систем, періоди прецесії центральних тіл і час життя до злиття активних ядер галактики (АЯГ). Розглянуто динаміку могутнього спалаху випромінювання в об'єкті 3С454.3 в 2005 - 2006 рр. Одержано детальну кореляцію тривалості та часового профілю спалаху на часових масштабах від декількох днів до року, що дозволило зробити важливий висновок про єдиний механізм випромінювання в джерелі під час спалаху у всьому діапазоні частот - від радіо до оптики. Висвітлено, що для частини об'єктів спалах на високих радіочастотах не супроводжується появою нового РНДБ-компонента, але для ряду джерел зміни потоків на різних радіочастотах відбуваються одночасно, а посилення потоку супроводжується появою нового РНДБ-компонента.

  Скачати повний текст

Оцінено надлишкові маси атракторів Персей - Риби, Великий Атрактор та Кома за їх впливом на рух плоских спіральних галактик каталогу RFGC. Показано кореляцію радіальних компонент полів великомасштабного руху галактик каталогів RFGC і Mark III.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання графів для статистичного опису розвитку відокремлених зоряних систем. Проведено теоретичний розрахунок аналітичного спектра мас компонентів зоряної системи. Надано інтерпретацію спостережним числам галактик-сателітів сімейства Чумацького Шляху, асоціацій і зоряних систем У Місцевій зоряній системі у контексті первинної фрагментації у відповідних протосистемах. Розроблено статистичну модель еволюціонуючих зірок з урахуванням їх елементного складу. Обгрунтовано можливість використання комплексного статистичного методу для оцінювання астрофізичних параметрів найближчих зірок. Розроблено нову еволюційну модель субзірок, що базується на залежності рівняння стану речовини від параметра виродження електронів і ступеня іонізації атомів. Виявлено загальні статистичні закономірності між основними фізичними характеристиками субзірок на стадії охолодження та зірками головної послідовності. Одержано зоряно-субзоряну функцію мас, сумарний спектр мас протозірок попереднього зореутворення та оцінено частковий вклад субзірок серед зоряно-субзоряної популяції. Уперше ототожнено зорі з інфрачервоними потоками та виділено зорі з загальними особливостями у власних рухах (які виділилися у кластери) у радіусі 10 пк від Сонця. Виконано комплексне визначення віку найближчих до Сонця зірок і субзірок на підставі даних, одержаних завдяки проведеним дослідженням.

  Скачати повний текст

Досліджено фізичні властивості малонаселених груп галактик Місцевого надскупчення. Розроблено 3-D метод мозаїки Вороного для виокремлення груп галактик, складовою якого є оригінальний спосіб перемасштабування відстаней до галактик з метою уникнення селекційних ефектів вибірки відносно слабких за світністю галактик. Виявлено закономірності фізичних властивостей груп галактик. Зокрема показано, що виявлений взаємозв'язок між морфологічним складом, населеністю, активністю та показниками кольору взаємодіючих галактик у групах та триплетах характеризує еволюційний стан групи та є спостережним свідченням вірогідності моделі поетапного злиття галактик. Відношення віріальної маси триплету до сумарної маси його галактик складає 7 - 40 залежно від вибірки. Показано, що фізичні властивості груп безпосередньо залежать від початкового каталогу галактик та методу відбору Галактик в групи. На підставі державних даних зроблено пропущення щодо більшої вірогідності гіпотези про приховані маси в гало галактик, що входять до потрійних систем, а не гіпотези про розподіл темної матерії за всім об'ємом триплету, крім тісних груп галактик.

  Скачати повний текст

Вперше для вибірки галактик Сейферта NGC 5548, NGC 7469, NGC 3227, MrK 509, Ark 564 та інших було виконано пошук кореляції змінності потоків випромінювання в оптичному та рентгенівському діапазонах для визначення параметрів механізму перевипромінювання, що відбуваються в системі акреційний диск - центральна ЧД. Зазначено, що згідно з будовою активних ядер галактик випромінювання в оптичному діапазоні утворюється в акреційному диску, в рентгенівському - в області, що знаходиться над центральною чорною дирою (ЧД). За даними нового каталогу 2MIG сформовано вибірку 62-х ізольованих галактик, що містять активні ядра. Проаналізовано їх загальні (кінематичні та спектральні) властивості для визначення впливу оточення галактики на активність її ядра.

  Скачати повний текст