Наведено результати моделювання акреційного потоку в магнітних тісних подвійних системах, фотометричних і поляриметричних спостережень, а також методи їх обробки. На основі аналізу 106 спостережень визначено характеристики швидкої аперіодичної і періодичної змінності магнітних катаклізмічних змінних BY Cam, QQ Vul, AM Her, EF Eri, MR Ser і AR UMa, викликаної нестаціонарними процесами в акреційному потоці. Створено каталоги параметрів квазіперіодичних осциляцій, дробового шуму і вибухової активності даних об'єктів. Побудовано моделі акреційного потоку з урахуванням різних нестаціонарних процесів. Показано відповідність між моделями і спостереженими виявами даних процесів.

  Скачати повний текст

Досліджено, що характеристики вибухів карликових нових та активних постових однакові й є описані моделлю теплової нестабільності диска. У асинхронного поляра VI500 Cyg виявлено нелінійність синхронізації орбітально-вісьового обертання та визначено дві її стадії - короткочасної швидкої та тривалої повільної. Зазначено, що у асинхронного поляра BY Cam знайдено складну конфігурацію магнітного поля білого карлика типу "диполь + квадруполь" і визначено геометрію акреції у магнітному полі, яке змінює свою орієнтацію відносно акреційного струменю. Класифіковано карликову нову SDSS J0804 як систему типу WZ Sge з затьмареннями, а також у неї виявлено новий ефект - мультисерійність повторних спалахів і знайдено пульсації білого карлика. Здійснено для вторинного компонента оцінювання маси 0. 014 - 0. 06 сонячних мас. Відкрито негативні на горби у карликової нової MN Dra, пов'язані з нодальною прецесією акреційного диска, площина якого нахилена до орбітальної площини. Знайдено фотометричні періоди у оптичних транзієнтів V404 Cyg та V406 Vul, простежено еволюцію ефекту віддзеркалення у ХТЕ J2123-058.

  Скачати повний текст

Представлено описи методик обробки спостережень і результати дослідження катаклізмічних змінних зір. Проведено вивчення 12-ти катаклізмічних змінних зір (2 поляри, 3 затемнені новоподібні системи і 7 Нових і карликових нових зірок) з використанням оригінальних багатокольорових фотометричних спостережень змінних зір. На підставі аналізу двоколірної фотометрії асинхронного поляра V1432 Орла знайдено третій тип мінімумів, що був ототожнений з акрецією речовини на другий магнітний полюс білого карлика. Розроблено геометричну модель акреції речовини одночасно на два магнітні полюси, що дозволило оцінити радіус захоплення речовини магнітним полем білого карлика, його масу та радіус. Уточнено орбітальний період і період обертання білого карлика. Визначено характерний час синхронізації системи, оцінено швидкість акреції речовини, оцінено напруженість магнітного поля та визначено кольорову температуру та показники кольору у характерних точках фазових кривих. У затемненої новоподібної V1315 Орла визначено кольорову температуру та показники кольору у характерних точках орбітальної фазової кривої. Зафіксовано ефект зменшення кольорової температури зі збільшенням глибини затемнення. Для обробки часових рядів розроблено пакет програм Multi-Column View, в якому реалізовано низку нових алгоритмів для обробки часових рядів багатоколірних спостережень змінних зірок. Розроблено кількісну модель чорнотільного випромінювання. Одержано залежності розподілу енергії у диску від певних параметрів системи, а саме: маси та радіуса білого карлика, радіуса акреційного диска, швидкості акреції. Для зірки V725 Орла уперше проведено фотометричну класифікацію. Виявлено надгорби, визначено їх період, оцінено орбітальний період, що, як виявилося, потрапляє у "провал періодів", на діаграмі розподілу орбітальних періодів катаклізмічних змінних зірок. Для таких зірок ES Дракона, GK Персея, MR Змії, RZ Малого Лева, VW Північної Корони, V603 Орла, V1494 Орла, QW Змії й HS 0728+6738 уточнено параметри змінності.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що у результаті обміну масою у динамічній шкалі часу на ранніх еволюційних стадіях можуть формуватися різні за своїми властивостями об'єкти, а саме: поодинокі зірки з диском і хмарами планетних мас, подвійні зірки з малим співвідношенням мас компонентів, оточені "circumbinary" диском, а також подвійні зірки з "circumprimary" диском. На підставі обчислень, здійснених для широкого діапазону, співвідношення мас компонентів подвійної зірки та коефіцієнтів заповнення компонентами своїх порожнин Роша, показано, що подвійна система, утворена з повністю конвективних компонентів, зберігається у процесі обміну масою, якщо донором є менш масивний компонент. Якщо донором є більш масивний компонент, подвійна зірка зливається, незалежно від властивостей менш масивного компонента. Одержано умови, за яких можливо існування тісних подвійних систем з межово малими кутовими моментами, характерними для планетних систем і систем з газопиловими дисками. На підставі результатів досліджень визначено, що спостережуваний розподіл подвійних зірок за співвідношенням мас компонентів може бути наслідком обміну масою на дозірковій еволюційній стадії. Показано, що деякі допланетні системи могли бути сформовані як результат злиття preMS подвійних зірок. З використанням запропонованої гіпотези формування допланетних систем можна пояснити параметри орбіт планет гігантів, а також асиметричність і нерівномірність розподілу речовини у допланетних дисках.

  Скачати повний текст

Описано методики спостережень та їх обробки, наведено результати дослідження затемнюваних подвійних систем на стадії обміну масами чи еволюційно близьких до них, а також виявлення відмінностей у зірок, що знаходяться на близьких стадіях еволюції. Вивчено 7 затемнюваних систем (CD, And, DG Per, ZZ Cnc, RX Ari, BW Cas, AT Mon та IY Aur). У 2001 - 2003 рр. було проведено фотополяриметричні спостереження трьох затемнюваних систем - RY Per, VW Cyg, 393 Cyg (34, 37 і 65 ночей спостережень відповідно). На підставі аналізу п'ятикольорових поляризаційних спостережень затемнюваної подвійної системи RY Per виділено міжзоряну та власну складові спостерегуваєної поляризації. Ступінь власної поляризації системи поза затемненням досягає максимуму (0,23 %) у смузі B і швидко зменшується у разі зростання довжини хвилі. Відзначено, що така спектральна залежність величини поляризації свідчить про наявність у системі оптично товстого шару. на підставі результатів аналізу поляриметричних спостережень показано, що у даній системі практично відсутній оптично тонкий шар. Це доводить, що у субгіганті не має відбутися найближчим часом заповнення порожнини Роша та обмін речовиною практично відсутній. З використанням методів поляриметрії оцінено масу газової оболонки (RY Per), а у деяких зірок оптично тонкий шар не виявлено (V 393 Cyg), що може вказувати на взаємозв'язок цього шару з фазою еволюції. Зроблено висновок, що поляризаційні спостереження можна використовувати для діагностики еволюційної стадії затемнюваних подвійних систем.

  Скачати повний текст

Зазначено, що Be-феномен спостерігається у 10 - 30 % зір спектральних класів В0-В3. Досліджено еволюційний статус Ве-зір, одержано та вивчено спектри з високою та помірною роздільною здатністю зір ранніх спектральних класів (В0-В3), виявлено неідентифіковані подвійні зорі. Виявлено одну нову Ве-зорю у скупченні h Rer. Розглянуто закономірність розповсюдження Ве-зір ранніх спектральних класів (В0-В3) у молодих розсіяних зоряних скупченнях різного віку. Максимальна частка Ве-зір спектральних класів В0-В3 спостерігається у скупченнях віком 12 - 25 млн років і зменшується з віком.

  Скачати повний текст