У роботі зроблено спробу розв'язання актуальної для сучасної школи проблеми формування змісту біологічної освіти школярів. Проблема реалізується на новій для педагогічної науки методологічній платформі - орієнтація при конструюванні змісту навчального матеріалу на об'єктивну реальність, зокрема, на цілісність та системність живої природи. Визначено методологічні та теоретичні основи відповідної проблеми, врахування яких у комплексі склало основу розробленої дидактичної концепції формування цілісності знань школярів про живу природу. Вона передбачає розв'язання проблеми у двох взаємопов'язаних аспектах: 1) висвітлення в змісті навчального матеріалу цілісності та системності життя; 2) організація спеціальної цілеспрямованої діяльності з формування цілісності знань школярів. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено основні шляхи, методи та засоби реалізації концепції формування цілісності знань школярів про живу природу в контексті здійснення навчально-виховного процесу в сучасній школі в цілому.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено модель професійної діяльності вчителя, спрямованої на розвиток творчих здібностей учнів старших класів. Конкретизовано сутність і структуру понять, визначено критерії та рівневу характеристику готовності вчителя до даної діяльності. Запропоновано й апробовано методику діагностики рівнів готовності вчителя, модель на матеріалі уроків природничо-математичного циклу, науково-методичні матеріали щодо вдосконалення процесу навчання учнів, спецкурс "Організація та управління творчою діяльністю старшокласників на уроках природничо-математичного циклу".

  Скачати повний текст

Висвітлено питання організації диференціації навчання у процесі поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу (на прикладі математики, фізики та інформатики у класах з поглибленим вивченням математики й фізики). Диференціацію навчання в спеціалізованих класах розглянуто як дидактичну систему, до основ побудов якої покладено модульний принцип. Науково обгрунтовано, теоретично розроблено й апробовано всі модулі дидактичної системи (Систему Діагностики реальних навчальних можливостей учня, педагогічну технологію більш ранньої спеціалізації (організацію пропедевтичного курсу), педагогічну технологію організації мобільних груп, програму "Фізмат-дует", Систему Індивідуального Контролю, Систему Індивідуальних Завдань), визначено їх ефективність і надійність. Обгрунтовано можливість диференціації навчання, сформульовано цілі та визначено умови для її проведення у спеціалізованих класах.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості організації навчально-виховної роботи у профільному природничо-науковому ліцеї та висвітлено її вплив на формування творчої особистості учня. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито сутність поняття "готовність ліцеїста до організації та проведення науково-дослідницької діяльності", визначено його зміст, рівні, критерії та показники. Теоретично обгрунтовано зміст ліцейної освіти, орієнтований на специфіку академічного рівня навчання, що знайшло відображення у відповідній структурі робочого навчального плану ліцею. Здійснено відбір форм і методів навчання, які направляють діяльність ліцеїстів на процесуальні аспекти змісту освіти з одночасним формуванням у них особистісної та соціальної спрямованості на професію дослідника в галузі природничих наук. Експериментальним шляхом встановлено наявний рівень творчих можливостей учнів природничо-наукового ліцею. Експериментально доведено результативність впливу системи роботи педагогічного колективу щодо формування творчої особистості ліцеїста на рівень готовності його до організації та проведення науково-дослідницької діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інтеграції знань з природничо-математичних і спеціальних дисциплін у професійній підготовці вчителя трудового навчання. Розглянуто інтеграцію знань, шляхи їх застосування у підготовці вчителя за трьома напрямками: міжпредметні зв'язки, синтез різнопредметних знань на базі однієї кооперуючої дисципліни та інтегровані курси. Визначено основні шляхи інтеграції знань: розв'язання міжпредметних задач і засвоєння виконання комплексних завдань; проведення навчально-комплексних спостережень; організація олімпіад і конкурсів. Розглянуто методичні аспекти проблеми інтеграції знань. З метою підготовки вчителів трудового навчання до здійснення міжпредметних зв'язків у школі запропоновано ввести до навчального плану вузів написання курсових і дипломних робіт з проблем інтеграції.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено доцільність впровадження експертних систем у навчально-пізнавальну діяльність учнів 7 - 8-х класів загальноосвітніх шкіл з предметів природничого циклу. Виявлено дидактичні умови ефективного використання експертних систем щодо формування якісних знань учнів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретико-методологічні, історико-педагогічні і методичні засади організації навчання іноземних громадян у технічному вузі. Науково обгрунтовано і розроблено концепцію цілісної системи пропедевтичної підготовки формування предметних знань на підставі структурування змісту навчальних дисциплін відповідно до законів природних систем і перетворення предметно-змістовної складової в особистісно-значущий зміст навчально-пізнавальної діяльності студента-іноземця. Розроблено структуру пропедевтичної підготовки як цілісної системи, що грунтується на взаємопов'язаній діяльності викладача і студента.

  Скачати повний текст

Проаналізовано організацію педагогічних практик у вищих педагогічних закладах освіти в республіці Польщі відповідно до сучасних орієнтацій в освіті. Обгрунтовано доцільність і необхідність проведення на математично-природничому відділі вищих педагогічних закладів освіти загальнопедагогічної безперервної практики. Розроблено та обгрунтовано системну модель організації педагогічних практик студентів математично-природничого відділу вищих педагогічних закладів освіти, її структурні елементи. Наведено критерії ефективності практичної підготовки студентів. Розвинуто організаційні форми проведення педагогічної практики студентів вищих педагогічних закладів освіти.

  Скачати повний текст

Набуло подальшого розвитку поняття "пропедевтика природничих знань". Удосконалено підходи щодо конструювання змісту робочого зошита з природознавства з друкованою основою, доведено підвищення ефективності вивчення природознавства за умови його використання у поєднанні з підручником. Вперше здійснено періодизацію розвитку курсу "Природознавство" у системі біологічної освіти за період з 1920-х рр. до сучасності, розроблено рівні та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів V класу з даного курсу за 12-бальною шкалою, удосконалено зміст курсу.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано етапи системного підходу до створення засобів навчання як цілісної системи за структурною схемою системи педагогічних вимог до них, а також етапи створення засобів навчання та шляхи реалізації вихідних педагогічних вимог. Уточнено структуру понять класифікації засобів навчання та сформульовано визначення основних таксономічних категорій на видовому рівні об'єктів. Розроблено зміст основних понять класифікаційних категорій та власне термінів та визначено поняття груп і видів засобів навчання. Встановлено вихідні педагогічні вимоги до засобів навчання. Розвинуто класифікацію засобів навчання на підставі теоретико-методологічного обгрунтування. Створено загальнотеоретичну модель навчального середовища.

  Скачати повний текст

Уперше здійснено історико-педагогічний, ретроспективний і компаративний аналіз розвитку технологій навчання учителів-природничників позиції освітніх процесів в Україні за період 1979 - 2001 рр., визначено його етапи. Висвітлено суть понять "гуманізм", "гуманізація", "гуманітаризація" як педагогічні категорії, а також "педагогічна технологія", "базова гуманістично-зорієнтована технологія навчання". Визначено тактичні принципи гуманізації та гуманітаризації викладання предметів природничого циклу.

  Скачати повний текст

Розкрито суть технології реалізації педагогічних умов формування природничих знань дієво практичного характеру, яка полягає в організації навчального процесу на основі: організації чуттєвого сприймання навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей і можливостей дітей молодшого шкільного віку; здійсненні керівництва процесом формування природничих знань дієво практичного характеру з використанням алгоритмів розумової діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності й активності учнів; цілеспрямованого використання системи пізнавальних завдань як засобу формування в учнів даних знань; реалізації міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків у процесі їх формування.

  Скачати повний текст

Розроблено та обгрунтовано технологію формування пізнавальної активності учнів VII - IX класів на уроках природничо-математичного циклу у системі середньої освіти за 12-бальною шкалою, що передбачає взаємозумовлену діяльність учнів та вчителя у процесі засвоєння наукових знань з використанням модульно-пізнавального та дидактично-технологічного аспектів навчально-пізнавальної діяльності. Уточнено суть пізнавальної активності та обгрунтовано можливості використання її як показника розвитку навчального процесу за допомогою розроблених рівнів пізнавальної активності. Виділено у структурі навчання особистісний компонент й визначено його роль у процесі керування навчально-пізнавальною діяльністю учня. Визначено роль теоретичних знань та вплив педагогічних умов на формування пізнавальної активності учнів VII - IX класів у процесі реалізації природничо-математичного циклу.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу теоретичних джерел розкрито зміст поняття "оптимізація". Визначено місце та показано особливості проектування засобів оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації. Здійснено проектування робочого зошита з друкованою основою як засобу оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін та експериментально підтверджено його ефективність. Удосконалено методику використання засобів оптимізації навчання з природничих дисциплін у вищих закладах освіти I - II рівнів акредитації та уточнено педагічні умови їх ефективного впровадження. Експериментально доведено, що застостування засобів оптимізації процесу навчання позитивно впливає на мотивацію та пізнавальну активність студентів.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено дидактичні засади формування професійних знань учнів у процесі позаурочної роботи (ПР) з природничо-математичних дисциплін (ПМД), що є необхідною передумовою зростання інтелектуального рівня та професійної культури майбутнього робітника. Теоретично обгрунтовано доцільність проведення ПР з ПМД у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ) з урахуванням національних традицій та досягнень педагогічної науки. Удосконалено методику формування професійних знань даних учнів завдяки використанню індивідуальних, групових і масових форм ПР. Розвинуто методи та форми підготовки учнів ПТНЗ до оволодіння майбутньою професією у позаурочній роботі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історічний розвиток поглядів щодо проблеми формування мотивів учіння у молодших школярів та узагальнено концепції та підходи до вивчення суті, ролі, структури й вікових особливостей формування мотивів учіння дітей даного віку. Виявлено, що специфіку мотивів учіння (на матеріалі природознавства) відображають пізнавальні мотиви, взаємопов'язані зі змістом даного навчального предмета, а також з процесуальними аспектами учіння. Досліджено рівні розвитку мотивів учіння молодших школярів у процесі навчання природознавства. Доведено, що формування мотивів даного учіння у молодших школярів відбувається більш ефективно у разі комплексної психолого-педагогічних впливів з метою розвитку особистісного ставлення до природи, цілеспрямованого опанування дітьми системою відповідних навчальному матеріалу розумових операцій, реалізацію діяльнісно-проблемного підходу у засвоєнні знань про природу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано зміст, форми та методи формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища у процесі вивчення природничих дисциплін у середній загальноосвітній школі. Розглянуто суть, структуру та особливості естетичного світосприйняття підлітків. Визначено суть і функції естетико-гуманітарного потенціалу зазначених дисциплін, з'ясовано його роль у розв'язанні даного питання. Розроблено методику формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища у процесі вивчення природничих дисциплін у змістовному, процесуальному та оцінно-результативних аспектах. Експериментально доведено ефективність застосування запропонованої методики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми стосовно психолого-педагогічної системи діагностики та запобігання труднощам у засвоєнні молодшими школярами з порушенням мовленнєвого розвитку (ПМР) знань з природознавства з метою забезпечення їх ефективного засвоєння та формування цілісної природничої картини світу. Синтезовано інформаційну модель чотирирівневої структури пізнавальної діяльності, виділено компоненти навчальних природничих здібностей. Визначено рівні навчальних досягнень учнів з ПМР у природознавстві, розкрито особливості, характер і причини труднощів засвоєння знань з цієї дисципліни. Доведено, що подолання цих труднощів та інтеграції даних знань у цілісну картину світу можуть бути ефективними за умови цілеспрямованого формування в учнів з ПМР операціональної складової регулятивного компонента психіки (планів, стратегій і тактики навчально-пізнавальної діяльності) на базі гештальтно-фреймового підходу до організації та представлення знань і розвитку в дітей навчальних природничих здібностей.

  Скачати повний текст

Вперше теоретично обгрунтовано педагогічні умови розвитку логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу. Доведено залежність ефективності розвитку логічного мислення учнів від особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності за умов особистісно орієнтованого навчання. Уточнено зміст поняття "логічне мислення", встановлено критерії та рівні його сформованості. Проаналізовано еволюцію тлумачення сутності поняття "мислення" у філософській та психолого-педагогічній літературі на різних історичних етапах суспільного розвитку. Розроблено основні положення особистісно орієнтованого навчання й обгрунтовано доцільність його використання як ефективної умови розвитку логічного мислення учнів. Розроблено й експериментально перевірено комплекс навчальних завдань, спрямованих на оволодіння учнями логічними операціями та логічними уміннями. Доведено доцільність його використання як ефективного засобу розвитку логічного мислення учнів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

  Скачати повний текст