Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню типів і функцій метафори у промовах сучасних турецьких політиків. У роботі побудовано й описано метафоричні моделі з відповідними фреймами й слотами з урахуванням характеру корелятивного домену, інтерпретовано значення метафор і виявлено їхні типи, що відбивають ментальні особливості носіїв турецької мови. Під поняттям метафора в роботі розуміється засіб відтворення в мові процесу перенесення знань із однієї поняттєвої сфери в іншу на основі асоціації чи аналогії, який відображає національну культуру й національний менталітет.Підтверджено, що метафора як один із ключових засобів політичного й ідеологічного впливу стала невід'ємною частиною промов сучасних турецьких політиків, до якої вони вдаються протягом усієї промови: у вступі, в основній та фінальній частинах. Як ефективний інструмент когнітивного відображення дійсності в турецькій мові й у мовній картині світу загалом, метафора використовується політиками з метою привернути увагу аудиторії, у доступній, стислій формі передати складну ідею або інформацію. Установлено, що ефективним способом для аналізу метафоричних одиниць, виявлених у промовах сучасних турецьких політиків, є методика метафоричного моделювання, яка вперше апробована в українській тюркології. На основі відібраного фактичного матеріалу було побудовано десять метафоричних моделей, які проаналізовано з урахуванням корелятивного й референтного доменів, фреймів і слотів, показників частотності й продуктивності.Новизною відзначено побудову таких метафоричних моделей: СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ РЕЛІГІЇ, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це МІФОЛОГІЧНИЙ СВІТ, СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ ЕПІЧНИХ ГЕРОЇВ і СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ КАЗКОВИХ ГЕРОЇВ, внутрішня структура (фрейми і слоти) яких є повністю унікальною. Метафоричним моделям СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ ЕПІЧНИХ ГЕРОЇВ і СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЙСНІСТЬ – це СВІТ КАЗКОВИХ ГЕРОЇВ характерна найменша продуктивність (сюжети турецької епічної літератури й казок народів світу стали корелятивними доменами для 12 % метафор) та переважно негативні або іронічні конотації.У результаті дослідження визначено 6 типів соціальних метафор у промовах сучасних турецьких політиків: антропоморфна, морбіальна, театральна, спортивна, транспортна та побутова метафори.Установлено, що турецькі політики часто осмислюють навколишню дійсність через категорії здоров'я та хвороб, оскільки 45,6 % метафоричних одиниць ґрунтуються на порівняннях явищ і процесів навколишнього світу та політичних реалій із анатомічними, фізіологічними та психологічними якостями людини. Театральні метафори мають здебільшого негативні, іронічні й рідше нейтральні конотації у промовах сучасних турецьких політиків, символізуючи нещирість, байдужість, підступність.Метафори, засновані на асоціаціях суспільно-політичних явищ і процесів з об'єктами й предметами побутової сфери, відображають як позитивну, так і негативну оцінну модальність, оскільки є засобами вираження впливовості, відновлення, душевного болю, а також внутрішньополітичних чвар, занепаду тощо.Найменш продуктивними у промовах сучасних турецьких політиків виявилися метафоричні одиниці, корелятом для яких послугувала сфера транспорту. Транспортні метафори мають переважно нейтральні й подекуди негативні конотації, позначаючи, як правило, занепад або рух уперед.Доведено, що в сучасному турецькому політичному мовленні метафорична концептуалізація жінки реалізується через численні позитивні образи, оскільки турецькі політики дедалі частіше визнають значущість жінки для суспільства як цілісної системи й рідше вдаються до негативних метафоричних порівнянь.Аналіз функційного потенціалу метафори у промовах сучасних турецьких політиків довів, що її роль в політичній комунікації не обмежується лише наданням мові виразності й образності. Метафора в політичній промові виконує різні функції, серед яких виокремлено чотири основні функції з їхніми різновидами: когнітивна функція (номінативно-оцінна, моделююча, інструментальна й гіпотетична функції), волюнтативна (евфемістична й популяризаторська функції), маніпулятивна (спонукальна й аргументативна функції), емотивно-експресивна функції.Теоретичне значення дисертації пов'язане з розширенням основних концептуальних положень з дослідження метафор у політичній комунікації, зокрема в турецькомовних текстах політичних промов. Виявлення особливостей функціювання метафор у промовах турецьких політиків сприятиме доповненню теоретичних засад для систематизації лексико-граматичних засобів, характерних для турецьких політичних текстів. Лінгвокультурологічний аспект одержаних результатів дисертації є суттєвим внеском у науки міждисциплінарного характеру, об'єктом вивчення яких є ментальність, національна й індивідуальна свідомість носіїв певних мов.^UThe thesis focuses on a complex and thorough study of the types and functions of metaphors in public speeches of modern Turkish politicians. The current study deals with a construction and description of metaphorical models with corresponding frames and slots taking into account the nature of concepts of the correlative domain, interpretation of the meaning of metaphors and identification of their features that reflect mental characteristics of the Turkish people. The dissertation clarifies the notion of the metaphor as a means of reproducing in a language the process of transferring knowledge from one conceptual sphere into another on the basis of association or analogy capable of reflecting the national culture and national mentality.The research confirms that metaphors being one of the key means of political and ideological influence, have become an integral part of public speeches of modern Turkish politicians, and may be used throughout the speech – in the introduction, the main part, at the end. The method of metaphorical modeling which is applied in the Ukrainian Turkish studies for the first time is an effective way to study metaphorical units identified in the speeches of modern Turkish politicians.The research constructs ten metaphorical models on the basis of the selected data. The construction of such metaphorical models as SOCIAL and POLITICAL REALITY is the WORLD of RELIGION, SOCIAL and POLITICAL REALITY is a MYTHOLOGICAL WORLD, SOCIAL and POLITICAL REALITY is the WORLD of EPIC HEROES, and SOCIAL and POLITICAL REALITY is the WORLD of FAIRYTALE HEROES is completely unique. The thesis determines that metaphorical models SOCIAL and POLITICAL REALITY is the WORLD of EPIC HEROES and SOCIAL and POLITICAL REALITY is the WORLD of FAIRYTALE HEROES are characterized by a low productivity (plots of Turkish epic literature and fairy tales of the peoples of the world have become source domains for 12 % of metaphors), and have predominantly negative or ironic connotations.In the speeches of modern Turkish politicians, 39 % of metaphors are based on associations with mythical animals, phenomena and objects of nature, which confirms the importance of mythological ideas of the Turks for the formation of their worldview guidelines. Metaphors of the model SOCIAL and POLITICAL REALITY is a MYTHOLOGICAL WORLD have both negative (symbolize deceit, meanness and evil) and positive (symbolize courage and bravery) connotations.The dissertation identifies 6 types of social metaphors in speeches of modern Turkish politicians: anthropomorphic, morbial, theatrical, sports, transport, and domestic metaphors.The thesis determines that modern Turkish politicians often comprehend the surrounding reality through the categories of health and disease, since 45,6 % of metaphorical units are based on comparisons of the phenomena and processes of the surrounding world and political realities with a human's anatomical and psychological qualities. Theatrical metaphors have predominantly negative, ironic, and less often neutral connotations in speeches of modern Turkish politicians, symbolizing insincerity, indifference, and deceit.Metaphors based on associations of socio-political phenomena and processes with objects of the domestic sphere have both positive and negative evaluative modalities, since they can act as means of verbal expression of integrity, influence, restoration.The study proves that in modern Turkish political communication metaphorical conceptualization of a woman is realized through numerous positive images, since Turkish politicians more often recognize the importance of a woman for society as an integral system and thus, use less negative metaphorical associations.The analysis of the functional potential of metaphors in the speeches of modern Turkish politicians shows that its role in political communication is not limited to the expressiveness and imagery of the language. The research determines that metaphors in political speeches can perform various functions, among which four main functions and their varieties were identified: cognitive function, voluntative, manipulative (incentive, argumentative functions), and expressive functions.The theoretical significance of the dissertation is related to the expansion of the basic conceptual provisions for the study of metaphors in political communication, in particular in the texts of Turkish politicians' speeches. Identifying the peculiarities of the functioning of metaphors in the speeches of Turkish politicians will help to supplement the theoretical foundations for the systematization of lexical and grammatical means characteristic of Turkish political texts. The linguistic and cultural aspect of the dissertation results is a significant contribution to the interdisciplinary sciences, the object of study of which is the mentality, national and individual consciousness of native speakers of certain languages.

У дисертації запропоновано новий комбінаторно-семантичний підхід до вивчення фольклорних демінутивів у колискових піснях новогрецької, сербської та української мов.Уперше в сучасній етнолінгвістиці апробовано термін фольклорні демінутиви, під якими у роботі розуміються зменшувально-пестливі мовно-поетичні знаки, що набули комбінаторно-експресивного потенціалу в такому жанрі народно-поетичної творчості, як колискові пісні, монотонний наспів яких й музичний ритм зумовлюють фонологічну дистрибуцію, граматичну валентність і семантичну сполучуваність як власне демінутивних суфіксів, так і демінутивних одиниць з їх когнітивно-метафоричним змістом.Розкрито комбінаторний потенціал демінутивів у семасіологічному та ономасіологічному аспектах. Установлено зв’язок демінутивної деривації із взаємодією кореневої й афіксальної морфем, результатом якої є трансформація первісного значення і набуття нових смислів, які відображають знання про певний фрагмент дійсності. Демінутивний суфікс, приєднуючись до твірної основи випромінює нову семантику у слова, до якого він додається. ?Схарактеризовано ономасіологічний комбінаторний потенціал демінутивних суфіксів, де вони є ономасіологічним базисом фольклорних демінутивів, а асоціативні комплекси виконують роль перемикачів при взаємодії основи й суфікса.?Розкрито когнітивні механізми модусної мотивації демінутивів в умовах внутрішньої комбінаторики, коли ономасіологічний базис активізує оцінний компонент модусу, який у комбінації з емоціями людини впливає на формування у фольклорного демінутива семантики “зменшеності” та “пестливості”. Схарактеризовано зовнішню комбінаторику модусної мотивації фольклорних демінутивів у широкому контексті як переміщення фольклорного демінутива з однієї концептуальної сфери до іншої.Для розкриття внутрішньої і зовнішньої комбінаторики фольклорних демінутивів української, сербської та новогрецької мов у дисертації розроблено комплексну методику зіставно-типологічного аналізу цих утворень, відібраних із колискових пісень трьох етнокультур.За основу зіставлення обрано категорію демінутивності. У плані формального вираження – це спосіб афіксації, який дав змогу виявити фонологічну комбінаторику (дистрибуцію) демінутивних афіксів; у плані вираження змісту – це способи і засоби вираження комбінаторної семантики зменшеного розміру об‘єкта. ?Установлено, що комбінаторика демінутивних суфіксів на морфонологічному рівні виражається в дистрибутивних особливостях морфів, зокрема в їхній обмеженій дистрибуції, яка відображає вибір суфікса відповідно до фіналі основи, кількості складів і типу наголосу основи в кожній із досліджуваних мов. ?На граматичному рівні в українській мові демінутив "успадковує" рід твірної основи, у новогрецькій мові – "блокує" вихідний рід і надає свій граматичний показник, найчастіше середній рід. У сербській мові співіснують обидва типи демінутивних суфіксів. ?На лексико-семантичному рівні найбільш частотними в текстах колискових пісень є фольклорні демінутиви – назви рослин, що свідчить про тісний зв’язок нащадків індоєвропейців – греків, сербів, українців з природою. У новогрецькій мові виявлено 11 ЛСГ з найбільшими показниками фольклорних демінутивів у 2-х ЛСГ: “Артефакти” та “Тварини”. У сербській мові – 12 ЛСГ, в українській мові 19 ЛСГ. ?На когнітивно-семантичному рівні у функційному плані фольклорні демінутиви є результатом концептуальної інтеграції різних сфер їхнього вживання в колискових піснях. У новогрецькій мові побудовано 10 метафоричних та 2 метонімічні моделі фольклорних демінутивів. В усіх метафоричних моделях фольклорних демінутивів вихідним простором 2 є “Дитина”. У сербській мові – лише 5 метафоричних моделей. Найпродуктивнішою метафоричною моделлю (2 з 5) виявилась модель “Тварина” – “Родинні зв’язки”.В українській мові зафіксовано найбільшу кількість метафоричних (11) та метонімічних (7) моделей, найпродуктивнішими з яких є “Рослина” –“Рослина” (2 з 7) та “Абстрактне поняття” – “Абстрактне поняття” (2 з 7). Когнітивні метафоричні моделі фольклорних демінутивів, які утворили бленд як результат концептуальної інтеграції і які належать до ЛСГ “Вік” або ЛСГ “Родинні зв’язки”, наявні у всіх мовах та найбільш поширені у новогрецькій: “Тварина” – “Вік” αρνάκι – παιδάκι (ягнятко – дитинка). У сербській мові найбільш продуктивні 3 когнітивні метафоричні моделі: “Тварина” – “Родинні зв’язки” јагњенце – син (ягнятко – син) та “Нежива природа” – “Вік” звездице – дитина (зірочка – дитинка).Перспективи подальших наукових досліджень полягають в апробації розробленої комплексної методики для когнітивно-метафоричного аналізу фольклорних демінутивів в жанрі народних казок. Ключові слова: комбінаторна семантика, фольклорні демінутиви, емоційно-експресивний потенціал, синтагматика, фонемна дистрибуція, когнітивна комбінаторика, метафоричні й метонімічні моделі, колискові пісні.^UThe dissertation proposes a new combinatorial-semantic approach to the study of folklore diminutives in lullabies of Modern Greek, Serbian and Ukrainian languages.For the first time in modern ethnolinguistics the term folklore diminutives is tested, which in the research means diminutive linguistic-poetic signs that have acquired combinatorial-expressive potential in such a genre of folk poetry as lullabies, the monotonous melody of which and musical rhythm determine phonological distribution, grammatical valence and semantic conjugation of diminutive suffixes and diminutive units with their cognitive-metaphorical content.The combinatorial potential of diminutives in semasiological (from form to meaning) and onomasiological (from meaning to form) aspects is revealed. The connection of diminutive derivation with the interaction of two morphemes: root and affix, which transforms the semantics of meanings and, accordingly, reflects the knowledge of a particular fragment of reality. The diminutive suffix, joining the creative basis, radiates new semantics. The onomasiological combinatorial potential of diminutive suffixes is characterized, where they are the onomasiological basis of folklore diminutives, and associative complexes play the role of switches in the interaction of base and suffix. Cognitive mechanisms of modus motivation of diminutives in the conditions of internal combinatorics are revealed, when the onomasiological basis activates the evaluative component of the modus, which in combination with human emotions influences the formation of the semantic "diminutive" and "tenderness" in the folklore diminutive. The external combinatorics of modus motivation of folklore diminutives in a broad context as the movement of folklore diminutive from one conceptual sphere to another is characterized.To reveal the internal and external combinatorics of folklore diminutives of Ukrainian, Serbian and Modern Greek languages, the dissertation is developed a comprehensive method of comparative and typological analysis of these formations, selected from the lullabies of three ethnic cultures.The category of diminutiveness is chosen as the basis of comparison. In terms of formal expression - this is a method of affixation, which allowed to identify the phonological combinatorics (distribution) of diminutive affixes in terms of content expression. It is established that the combinatorics of diminutive suffixes at the morphological level is expressed in the distributive features of morphs, in particular in their limited distribution, which reflects the choice of suffix according to the final base, number of syllables and the type of emphasis of the base in each of the studied languages.At the grammatical level, in the Ukrainian language the diminutive "inherits" the genus of the creative basis, in Modern Greek "blocks" the original genus and provides its grammatical index, often the middle genus. In Serbian, both types of diminutive suffixes coexist.At the lexical and semantic level, the most frequent in the lyrics of lullabies are folklore diminutives of plant names, which indicates the close connection of Indo-European descendants that is Greeks, Serbs, Ukrainians with nature. In modern Greek 11 LSGs were found with the highest indicators of folklore diminutives in 2 LSGs: “Artifacts” and “Animals”. In the Serbian language are 12 LSG. There are 19 LSGs in the Ukrainian language. At the cognitive-semantic level folklore diminutives are functionally the result of the conceptual integration of different spheres of their use in lullabies.In modern Greek 10 metaphorical and 2 metonymic models of folklore diminutives are constructed. In all metaphorical models of folklore diminutives, the source space 2 is “Child. There are only 5 metaphorical models in Serbian. The most productive metaphorical model (2 of 5) was the “Animal” – “Family Ties” model.The Ukrainian language has the largest number of metaphorical (11) and metonymic (7) models, the most productive of which are “Plant” – “Plant” (2 of 7) and “Abstract Concept” – “Abstract Concept” (2 of 7).Cognitive metaphorical models of folklore diminutives, which formed a blend as a result of conceptual integration and which belong to LSG “Age” or LSG “Family Ties”, are available in all languages and are most common in modern Greek: “Animal” – “Age” αρνάκι – παιδάκι ( little lamb). In Serbian, the most productive 3 cognitive metaphorical models are: “Animal” – “Family ties” јагњенце (little lamb) and “Inanimate nature” – “Age” звездице (little star). Prospects for further research are to test the developed comprehensive methodology for cognitive-metaphorical analysis of folklore diminutives in the genre of folk tales.Keywords: combinatorial semantics, folklore diminutives, emotionally expressive potential, syntagmatics, phonemic distribution, cognitive combinatorics, metaphorical and metonymic models, lullabies

У дисертації вперше досліджено диференційоване навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців з урахуванням їх рівня володіння іноземною мовою, 4D-навчального стилю, рівня індивідуальної і групової автономії; обґрунтовано концепцію та розроблено методику диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців; запропоновано модель диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців у єдності методологічно-цільового, змістового, організаційно-технологічного, результативно-оціночного блоків. Удосконалено трирівневу модель автономії та дворівневу модель групової автономії майбутніх ІТ фахівців до диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування; критерії оцінювання рівня сформованості професійно орієнтованої англомовної компетентності в аудіюванні, говорінні (діалогічному і монологічному мовленні), читанні і письмі; критерії класифікації вправ; принципи, критерії та фактори відбору професійно орієнтованого англомовного матеріалу з автентичних джерел для диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування. Набули подальшого розвитку: термінологічний апарат методики навчання іноземної мови, зокрема до наукового обігу введено поняття «4D-навчальний стиль», «диференційоване навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування», «групова автономія у диференційованому навчанні», «професійно орієнтована англомовна комунікативна компетентність майбутніх ІТ фахівців», «мовленнєва ситуація професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців», «проблемна ситуація професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців», «ситуаційність у диференційованому навчанні»; акронім “S.T.R.A.T.E.G.I.C. goal” для визначення стратегічної цілі диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування; положення особистісно-діяльнісного, компетентнісного, рівневого, ситуаційного, міждисциплінарного і диференційованого підходів в умовах диференціації; стратегії диференційованого навчання професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутніх ІТ фахівців; спеціально-методичні принципи диференційованого навчання (доповнено принципами диверсифікації стратегій професійно орієнтованого англомовного спілкування, індивідуальної і групової автономії); характеристики ситуації професійно орієнтованого англомовного спілкування майбутнього ІТ фахівця; види міждисциплінарних зв’язків (доповнено організаційними міждисциплінарними зв’язками за опосередкованою та безпосередньою участю викладачів різних циклів дисциплін); дворівнева модель тестування (включено в адаптивне тестування частин тесту з варіюванням навчальним стилем).^UIn the dissertation the concept and methodology of differentiated instruction of professionally oriented English-language communication of the prospective information technology (IT) professionals with a focus on their level of foreign language proficiency, 4D learning style (motivational, cognitive, social and regulatory aspects), level of individual and group autonomy, are substantiated and developed. Within the concept, the macro- and micro-interaction between a teacher and a student is taken place. Scaffolding is used as a method and a tool of differentiated instruction of professionally oriented English language communication. The types of groups in the differentiated instruction of professionally oriented English-language communication are determined: permanent and mobile groups, homogeneous groups (according to the level of foreign language proficiency; the dominant or reserve learning styles; the appropriate level of foreign language proficiency and learning style) and heterogeneous groups with different levels of foreign language proficiency and learning styles. Varying the ways of English for Specific Purposes (ESP) differentiation (goals, content, conditions, product and control) allows the teacher to focus more precisely on the individual needs of the prospective IT professionals. Within the differentiation, classroom and extracurricular work features are outlined. A three-level model of autonomy of the IT students (the partial autonomy, semiautonomy, conditionally full autonomy) and a two-level model of group autonomy (the minimum and relatively maximum level of group autonomy) are proposed. Based on the determined levels of individual and group autonomy, effective and ineffective relationships are established. Factors of effective balance of individual and group autonomy are outlined. The most relevant for the differentiated ESP instruction are student-centered and action-oriented, competence, level, situational, interdisciplinary and differentiated approaches. The professionally oriented approach is revealed through the outlined approaches. The differentiated ESP instruction of the IT students is based on the methodological principles (general and special-methodical principles) and the didactic principles. In terms of ESP differentiation, the strategic goal (acronym “STRATEGIC goal”) is characterized by the criteria: S – specific, T – time-framed, R – relevant, A – achievable, T – transformative, E – evaluative, G – guided, I – integrated, C – complex. It is subjected to interconnected external and internal goals, competencies and principles. The effectiveness of the differentiated instruction of professionally oriented English language communication is ensured by the formation of dominant (speech, strategic) and auxiliary (linguistic, linguosociocultural) competencies, the content of which is characterized through the subject and procedural aspects. Three groups of strategies are defined (strategies according to aspects of learning style; strategies of mastering language competences and speech competences; strategies according to the complexity of use in professional communication in English by the IT students.

У дисертації розроблено новий науковий напрям – семіозис політичної токсичності в компаративно-контрастивній перспективі, який передбачає синтез вербального, паравербального та екстралінгвального знакоконструювання феномену політичної токсичності з позицій медіадискурсології, політичної лінгвоперсонології, когнітивної лінгвокомпаративістики та зіставної типологічної індексації ступенів семіотизації лінгвокогнітивних феноменів. Визначено вербальні, паравербальні й екстралінгвальні засоби ідентифікації токсичності в медіа-політичному дискурсі. Реконструйовано модель просодико-кінесичного відображення токсичності політиків у медійному дискурсі США, Великої Британії і України. Виявлено модуси розгортання токсичного ефекту та диктуми формування токсичного іміджу політика в його колективному, асоціативно-індивідуальному, символічному та медійному дискурс-портреті. Доведено гіпотезу про те, що політична токсичність є результатом сприйняття поведінки політика/політикині, яка завдає репутаційних втрат або дискримінує опонента під час публічної дискурс-конкуренції, семіотизованої в медіадискурсі. Визначено типологічні індекси ступенів семіотизації політичної токсичності в медійних дискурс-портретах політичних діячів США, Великої Британії і України.^UThe thesis presents a new scientific direction – the semiosis of political toxicity in a comparative-contrastive perspective, which involves the synthesis of verbal, paraverbal, and extralingual signs of the political toxicity phenomenon from the standpoints of media discourse, political linguistic personology, cognitive linguistic comparativism, and comparative typological indexing of linguistic-cognitive phenomena degrees manifestation. The dissertation is methodologically based on the synergistic principle of relevant empirical and experimental methods and techniques of comparative and typological research, which were adapted to diagnose the degree of political toxicity manifestation in the media discourse of the USA, Great Britain and Ukraine. The research clarifies the definition of political toxicity as a result of the person’s behaviour perception that causes reputational harm or discriminates a politician. It constructs a scientific model of semantic and value-conceptual features in the structure of TOXICITY concepts in the lexicographic sources of the English and Ukrainian languages and the expansion of their semantic structure in European linguistic cultures, as well as the experimental identification of the associative and figurative zone of political toxicity in the minds of Americans, Britons and Ukrainians. The paper explains the relevance for a comparative and typological research of political toxicity in the media discourse of the USA, Great Britain and Ukraine by the general socio-political situation in the world, where these countries are the key subjects of the new geopolitics, and stimulates scientists to develop new communication strategies to ensure the effective interaction of all participants in the political process, and contributes to the mitigation and neutralization of toxic effects.

У дисертації розроблено новий підхід до дослідження способів словотвору молодіжних соціолектів та їхнього функціонування в мережевому просторі з обґрунтуванням такого мовного утворення як цілісного та невід'ємного складника лексичної системи сучасної японської мови, що впливає на її інноваційні процеси у словотворі і семантиці.Запропоновано визначення молодіжного соціолекту як варіанта загальнонаціональної мови, що репрезентує світосприйняття, культурний досвід та моделі комунікативної поведінки молоді, детермінованого низкою соціолінгвістичних змінних з провідним параметром віку. Творення молодіжних соціолектів детерміновано такими соціолінгвальними параметрами, як соціальний тип, мовна спільнота, соціолінгвальні змінні віку, професії, статі, класу, статусу, належності до певної субкультури, що є критеріями класифікації соціолектів на стратифікаційні підмови.У розробці комплексної інтегративної методики дослідження використано інструментарій сучасних соціолінгвістичних методів і спеціальних методів та прийомів лінгвістики, у тому числі метод деривативного аналізу, формально-структурні прийоми аналізу за безпосередніми складниками, структурно-семантичного компонентного аналізу, елементи ономасіологічного аналізу, прийоми аналізу абревіатур і акронімів, метод концептуальної інтеграції, зіставного і стилістичного аналізів, прагмалінгвістичні методики, метод кількісних підрахунків, метод словникових дефініцій і етимологічного аналізу, а також метод соціолінгвістичного інтерв’ювання і анкетування.виявлено найпоширеніші способи й моделі словотворення у японських молодіжних соціолектах та здійснено їхньої класифікацію; продуктивні дієслівні, іменникові, прикметникові і прислівникові афікси; типи твірних одиниць за їхню частиномовною належністю і походженням, особливості граматичних процесів, що відбуваються у японському молодіжному словотворі під час поєднання афіксів з твірними словами, а також морфологічні і семантичні трансформації похідних слів-новотворів; встановлено значення, які надають афікси похідному слову.Обґрунтовано, що найпоширенішими способами словотворення у японських молодіжних соціолектах є скорочення, афіксація, англомовні запозичення, словоскладання, творення одиниць непрямої номінації і похідних, що ґрунтуються на прийомі словотвірної мовної гри.Скорочення ґрунтується на усіченні одного, двох і більше складників простого або складного слова, етикетних висловів, вільних сполучень і фразеологізмів відповідно до різнокомпонентних абревіатурних моделей, що реалізують принцип мовної економії і прагнення молоді до стислості, екпресивності, емотивності.Установлено, що найпродуктивніші ініціальні абревіатури як латинізація літер повнозначних власне японських лексем і англомовних запозичень представлені "стилем KY" за моделлю усічення кінцевої частини вихідного слова. Скороченню через редукцію дієслівного суфіксу 〜ら найчастіше підпадають дієслова з двома або трьома морами, рідше – з п’ятьма-шістьма морами.Визначено, що найпоширенішою моделлю деривації у молодіжних соціолектах, що зумовлює їхню своєрідну граматику, суфіксальний спосіб за допомогою дієслівних суфіксів ることば, 〜する, 〜つく; прикметникових суфіксів 〜い, ～げ, ～っぽい, у тому числі суфіксів ступеню ～フル і ～レス, вираження стану 〜てる і "родовидових зв’язків" ～系; іменникових суфіксів 〜さ, ～み, гонорифічних суфіксів ввічливості 君, ちゃん, 男, які є маркерами ввічливості; запозичених англійських суфіксів ~ing, ~ee, ~er, суфіксу ～チック, що співвідноситься з японським ～的. Визначено, що процеси запозичення іншомовних слів відзначені такими особливостями, як творення синонімів-дуплетів, інкорпорація неологізмів, формування акронімів, вихідні конститутивні одиниці яких можуть бути і запозиченими, і включати одиниці змішаного типу.Творення молодіжних соціолектів, що ґрунтуються на прийомах мовної гри, залучає редуплікацію ономатопеїчних лексем із подвоєнням кореню, лексеми або морфеми, використання явища паронімії, ненормативну перестановку морфем; каламбури, контамінації із випадінням кінця першої або початку другої лексем, засоби непрямої номінації через метафоризацію і метонімізацію.Серед унікальних засобів творення соціолектизмів мережевого простору виокремлено використання і ненавмисної, і навмисної неправильної конвертації через схожість нотації звукових гіперполів; перетворення на основі графемної подібності ієрогліфів, із заміною похідних символів кількома графемами із розширенням семантики похідного елементу, використання піктограм, символів, адаптованих варіантів японських стилів письма і різномовних абеток, поєднання ієрогліфа з абревіатурами і акронімами від англійських слів.Перспективою подальших досліджень вбачаємо вивчення словотвірних інновацій на фонетичному рівні, а також дослідження словотвору молодіжних соціолектів порівняно з іншими групами лексики обмеженого соціального вжитку.^UThe thesis introduces a new approach to studying the word-formation methods of youth sociolect and its network functioning, with justification for such a linguistic formation as an integral and inseparable component of the lexical system of contemporary Japanese language, influencing its innovative processes in word formation and semantics.The dissertation proposes the definition of youth sociolect as a variant of the colloquial-functional style of the national language that represents the world perception, cultural experience, and models of the communicative behaviour of young people, determined by a set of sociolinguistic variables with the leading parameter being age. The creation of a youth sociolect is determined by such sociolinguistic parameters as social type, linguistic community, sociolinguistic variables of age, profession, gender, class, status, and affiliation with a particular subculture, which serve as criteria for classifying the sociolect into stratification groups and subgroups.Based on derivative analysis and techniques for analyzing abbreviations and acronyms in conjunction with componential and onomasiological analysis, as well as analysis of immediate constituents, the study identifies the most common methods and models of word formation in Japanese youth sociolects and substantiates their classification.The research justifies that the most common word-formation methods in Japanese youth sociolects are abbreviation, acronym formation, the grammatical process of reduction of the verbal suffix -RA, suffixation, compounding, creating units of indirect nomination, and derivatives based on the word-formation language game technique.The study determines that the most common derivation model in youth sociolect, which shapes its distinctive grammar, is the suffixation method using verbal suffixes [ru kotoba], [suru], [zuku]; adjectival suffixes い, ～げ, ～っぽい, including degree suffixes ～フル [furu] and ～レス [resu], as well as state [teru], and "genus-species relationships"「～系; nominal suffixes 〜さ,「～み」 [~mi], honorific politeness suffixes「君」 [kun], 「ちゃん」 [chyan] 「男, which are negative politeness markers in the Japanese politeness system; borrowed English suffixes ~ing, ~ee, ~er, the suffix ～チック [chikku], which corresponds to the Japanese ～的 [teki].The dissertation proves that, unlike the standard language, where suffixes that create units in all three parts of speech can be both inflectional and derivational, they serve a derivational function in youth sociolects. In terms of Japanese word formation the non-standard derivational models provide the expressive, emotive, and evaluative connotations of derived sociolectisms. The creation of youth sociolects, based on linguistic play techniques, involves the reduplication of onomatopoeic lexemes with the duplication of the root, lexeme, or morpheme, the use of the phenomenon of paronyms, non-standard morpheme rearrangement, puns, contamination with the omission of the end of the first or the beginning of the second lexeme, and means of indirect nomination through metaphorization and metonymization. Among the unique means of creating network sociolectisms the dissertation identifies the use of both unintentional and intentional improper conversion due to the similarity of notation of sound hyperpoles. This involves transformation based on the graphemic similarity of hieroglyph characters, substituting derivative symbols with multiple graphemes to expand the semantics of the derivative element, the use of pictograms, symbols, adapted versions of Japanese writing styles, and various alphabets, as well as combining hieroglyph characters with abbreviations and acronyms from English words.The perspective of the further research is the study of word-formation innovations at the phonetic level, as well as the study of word formation in youth sociolects in comparison with other groups of limited social use vocabulary.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню структурно-семантичних і лінгвопрагматичних аспектів сучасного китайськомовного дипломатичного дискурсу. Встановлено, що виокремлення дипломатичного дискурсу як окремого типу дискурсу можливе на основі соціолінгвістичної класифікації дискурсу, яка за ознакою учасників комунікації поділяє всі дискурси на особистісно-орієнтовані (персональні) і статусно-орієнтовані (інституційні). Виокремлення певного типу інституційного дискурсу здійснюється на підставі ступеня розвитку відповідних соціальних інституцій на певному етапі розвитку соціуму. Термін дипломатичний дискурс у роботі розуміється як комплексне комунікативне явище, як одного з типів інституційного дискурсу, який функціонує в межах таких соціальних інституцій, як дипломатія, зовнішня політика, міжнародні відносини, реалізується як публічно, так і непублічно в усній і письмовій формах, регламентується жорсткими рамками як загальних (міжнародних), так й етноспецифічних правил, історичних традицій, риторико-стилістичних норм, а також має власні характерні риси. Для виявлення та характеристики особливостей сучасного китайськомовного дипломатичного дискурсу вперше в українській синології застосовано методику дослідження дипломатичного дискурсу як одного з типів інституційного дискурсу, що передбачає аналіз таких його аспектів як учасники, хронотоп, цілі, ціннісні орієнтації учасників, стратегії, жанри, прецедентні тексти та дискурсивні формули. Встановлено, що учасниками дипломатичного дискурсу є фахові дипломати, високі посадові особи держав, а також самі держави та їхні органи влади. Детально проаналізовано специфічні дискурсивні формули, що вживаються у китайськомовному дипломатичному дискурсі для найменування кожної групи учасників та при звертанні до них. Констатовано, що хронотоп має важливе значення у дипломатичному дискурсі на рівні контексту. Проаналізовано особливості лінгвальних виявів хронотопу в китайськомовному дипломатичному дискурсі, які зумовлені лексичними та граматичними особливостями китайської мови. В процесі дослідження виявлено, що основною метою сучасного китайськомовного дипломатичного дискурсу основною метою є затвердження статусу КНР як одного зі світових лідерів. Лінгвальний вияв цілі дипломатичного дискурсу знаходять насамперед у семантиці та прагматиці дискурсу. Визначено, що ціннісні орієнтації учасників дипломатичного дискурсу випливають з його основних цілей і зазвичай знаходять вияв у ключових зовнішньополітичних документах держави. До основних декларованих учасниками китайськомовного дипломатичного дискурсу цінностей віднесено мир, спільний розвиток, невтручання у внутрішні справи, право нації на вибір власного шляху розвитку.Стратегії дипломатичного дискурсу служать реалізації його цілей та захисту цінностей. Ключовою стратегією дипломатичного дискурсу можна визначити агрументативну, також нерідко застосовуються інформативна, декларативна, рідше – конфронтаційна та дискредитаційна стратегії. Специфікою китайськомовного дипломатичного дискурсу є переважання конструктивних стратегій над конфронтаційними. Лінгвальний вияв стратегії дипломатичного дискурсу в китайській мові знаходять на лексичному, семантичному та контекстному рівні. Встановлено, що жанри дипломатичного дискурсу є типовими для різних держав і мов. Реалізація кожного жанру в китайськомовному дипломатичному дискурсі має певну специфіку, зумовлену як граматикою китайської мови, так і контекстними чинниками: особливостями політичної системи КНР та світогляду китайців. Доведено, що китайськомовний дипломатичний дискурс має значну кількість спільних з іншомовними дипломатичними дискурсами рис, що спричинено самою природою дипломатії як міжнародної діяльності, а також тим, що більшість жанрів китайськомовного дипломатичного дискурсу створювалися носіями китайської мови за іноземними зразками. Водночас лінгвальна реалізація переважної більшості жанрів китайськомовного дипломатичного дискурсу має свою специфіку, спричинену як особливостями китайської мови, так і лінгвокультурними та суспільно-політичними чинниками.Для аналізу семантики та прагматики конкретних фрагментів дипломатичного дискурсу застосовано методики багатоаспектного ного аналізу дискурсу, що поєднують лексичний, семантичний, синтаксичний аналіз; прагматичний аналіз мовленнєвих і комунікативних актів; аналіз специфіки дискурсивних жанрів; семіотичний аналіз звукового, візуального матеріалу та інших мультимодальних параметрів дискурсу й комунікації. У результаті здійсненого дослідження структурних і семантико-прагматичних особливостей повідомлення у ЗМІ про дипломатичну подію встановлено, що цьому дискурсивному жанру властиві стандартна структура, що передбачає дотримання чіткої послідовності. Теоретичне значення дисертації пов’язане з розширенням основних концептуальних положень з дослідження дипломатичного дискурсу, зокрема в його китайськомовному сегменті.^UThe thesis focuses on a complex study of the structural, semantic and linguo-pragmatic aspects of modern Chinese diplomatic discourse. It has been established that the separation of diplomatic discourse as a separate type of discourse is possible on the basis of the sociolinguistic classification of discourse, which divides all discourses into personality-oriented (personal) and status-oriented (institutional) based on the characteristics of communication participants. The identification of a certain type of institutional discourse is carried out on the basis of the degree of development of the relevant social institutions at a certain stage of the development of society. The term diplomatic discourse in the paper is understood as a complex communicative phenomenon, as one of the types of institutional discourse that functions within such social institutions as diplomacy, foreign policy, international relations, is implemented both publicly and privately in oral and written forms, and is strictly regulated by international and ethno-specific rules, historical traditions, rhetorical and stylistic norms.To identify and characterize the features of modern Chinese diplomatic discourse, the methodology of studying diplomatic discourse as one of the types of institutional discourse, which involves the analysis of such aspects as participants, chronotope, goals, values, strategies, genres, precedent texts and discursive formulas, is applied for the first time in Ukrainian sinology.The research confirms that the participants in the diplomatic discourse are professional diplomats, high-ranking state officials, the states themselves and their authorities. The specific discursive formulas used in Chinese diplomatic discourse to name each group of participants and address them are analyzed in detail. The chronotope is important in diplomatic discourse at the level of context. The peculiarities of linguistic manifestations of the chronotope in the Chinese diplomatic discourse, which are conditioned by the lexical and grammatical features of the Chinese language, are analyzed. The study proves, that the main goal of modern Chinese diplomatic discourse is to confirm the status of the PRC as one of the world leaders. The linguistic manifestation of the goals of diplomatic discourse is primarily found in the semantics and pragmatics of the discourse. It is determined that the values of diplomatic discourse derive from its main goals and are usually expressed in the key foreign policy documents of the state. The main declared values of Chinese diplomatic development include peace, joint development, non-interference in internal affairs, and the right of a nation to choose its own path of development.The strategies of diplomatic discourse serve to realize its goals and protect values. The key strategies of diplomatic discourse can be defined as argumentative, informational, declarative, and less often confrontational and discrediting strategies are used. The specificity of Chinese-language diplomatic discourse is the predominance of constructive strategies over confrontational ones. Lingual manifestation of the strategy of diplomatic discourse in Chinese is found at the lexical, semantic and contextual levels. It has been established that the genres of diplomatic discourse are typical for different countries and languages. The implementation of each genre in the Chinese diplomatic discourse has a certain specificity, determined both by the grammar of the Chinese language and by contextual factors: the features of the political system of the PRC and the worldview of the Chinese people.The thesis proves that the Chinese diplomatic discourse has a significant number of features in common with foreign diplomatic discourses, which is caused by the very nature of diplomacy as an international activity, as well as the fact that most genres of Chinese diplomatic discourse were created by Chinese speakers according to foreign models. At the same time, the linguistic implementation of the vast majority of genres of Chinese diplomatic discourse has its own specificity, caused by the peculiarities of the Chinese language.The research applies to the methods of complex discourse analysis: combing lexical, semantic, and syntactic analysis; pragmatic analysis of speech and communicative acts; analysis of the specificity of discursive genres; semiotic analysis of sound, visual material and multimodal parameters of discourse and communication to analyze the semantics and pragmatics of specific fragments. As a result of the research of the semantic and pragmatic features of the media report on the diplomatic event, it was established that this discursive genre is characterized by a standard structure, which requires the observance of a clear sequence.

Дослідження присвячено вивченню лінгвокультурної адаптаціїєвангельських текстів для різновікової аудиторії (італійськомовна та українськомовна перекладацькі традиції). Визначено поняття культурної адаптаціїта її значення у перекладах біблійних текстів. Розглянуто проблеми культурноїадаптації при перекладі біблійних текстів. Наукова новизна дисертації полягає втому, що лінгвопрагматична адаптація синодального перекладу біблійних текстів у різножанровій графічній прозі має перспективи дослідження мовних засобів,стилістичних прийомів, перекладацьких рішень та їхнього впливу на сприйняття тексту, зокрема визначено яким чином графічні зображення, композиція та розміщення тексту впливають на передачу його змісту, та виявлено жанрибіблійних текстів, які найбільше піддаються адаптації в графічній прозі та якіаспекти жанру змінюються у такій адаптації. Дослідження розкрило нові прошарки значень та способи впливу графічного мистецтва на сприйняття біблійних історій, релігійно-пригодницьких коміксів, притч та окремих біблійних цитат, через оцінку прагматичного ефекту, що досягається такою адаптацією. Висновки щодо особливостей розвитку перекладу релігійних текстів після прийняття християнства та висновки щодо особливостей проблем культурної адаптації при перекладі біблійних текстів можуть стати підґрунтям досліджень лінгвокультурної адаптації сакральних текстів. Матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні лінгвокульторології, стилістики італійської мови, лексикології, теорії і практики зперекладу та інших суміжних дисциплін, а також в дослідницькій практиці студентів під час написання курсових та магістерських робіт.^UThe research is dedicated to studying the Linguistic and cultural adaptation of Gospel texts for a multigenerational audience (Italian and Ukrainian translation traditions). The concept of cultural adaptation and its significance in the translation of biblical texts has been defined. The problems of cultural adaptation in the translation of biblical texts have been examined. The scientific novelty of the dissertation lies in the the fact that the linguo-pragmatic adaptation of the synodal translation of biblical texts inmulti-genre graphic prose has prospects for studying language means, stylistic techniques, translation decisions, and their impact on the perception of the text. In particular, it has been determined how graphic images, composition, and text placement influence the conveyance of its content. The study has identified biblical genres that are most susceptible to adaptation in graphic prose and the aspects of genre that change in such adaptation. The research has revealed new layers of meanings and ways in which graphic art influences the perception of biblical stories, religious-adventure comics, parables, and individual biblical quotations through the evaluation of the pragmatic effect achieved by such adaptation. Conclusions regarding the peculiarities of the development of the translation of religious texts after the adoption of Christianity andconclusions regarding the specific issues of cultural adaptation in the translation of biblical texts can serve as the basis for studies on the linguistic-cultural adaptation of sacred texts.The research materials can be used in teaching linguo-culturology, stylistics of the Italian language, lexicology, theory and practice of translation, and other related disciplines, as well as in the research practice of students when writing coursework and master’s theses.

У дисертації розроблено новий науковий напрям – лінгвокультурна семантика мовної кодифікації, що передбачає аналіз процесів кодифікації та виявлення механізмів кодифікації давньокитайських мов веньянь та байхуа на всіх мовних рівнях (фонетичному, лексичному, граматичному з урахуванням стилістичного варіювання) через дослідження впливу культурного середовища на процеси кодифікації та стандартизації мови. Визначено та верифіковано провідні кодифікатори кожного історичного періоду, які є однаково дійсними і для мови веньянь, і для мови байхуа. Обґрунтовано нову модель комплексного аналізу процесів кодифікації мов веньянь та байхуа з урахуванням двох механізмів кодифікації: бінарності та ретроспективної спрямованості. Виявлено ключові мовні елементи фонетичного, лексичного та граматичного рівнів з урахуванням стилістичного варіювання, а також історичної еволюції відповідно до двох механізмів кодифікації мов веньянь та байхуа. Доведено гіпотезу про те, що мовні елементи різних рівнів у давньокитайських мовах веньянь та байхуа є ключовими носіями культурного та історичного кодів і відображають не лише мовні правила та норми, але й культурні цінності, ідеологічні переконання та історичні події, що вплинули на формування китайських літературних мов веньянь і байхуа^UThe dissertation presents a new scientific direction – linguistic and cultural semantics of language codification, which involves the analysis of codification processes and the identification of mechanisms of codification of the ancient Chinese languages Wenyan and Baihua at all levels (phonetic, lexical, grammatical, taking into account stylistic variation) through the study of the influence of the cultural environment on the processes of codification and language standardization. The thesis significantly advances Chinese historical lexicology and lexicography. The dissertation refines understanding of factors influencing the codification of ancient Chinese language and enhances methodologies for describing vocabulary, grammar, and phonetics. Additionally, it delves into the origins and development of lexical units in wenyan and baihua languages, identifying phonetic, lexical, grammatical, and stylistic distinctions. The study also devises approaches for analyzing linguistic devices in text and sentence structure without reliance on punctuation marks, further refining the conceptual and categorical framework of linguistic phenomena inherent in wenyan and baihua. The research has implemented a methodology to study the codification processes of the wenyan and baihua languages from the standpoint of ethical and philosophical principles: the Confucian principle of “filial respect” (which determines the retrospective dynamics of the codification processes of the wenyan and baihua languages); the Taoist principle of “yinyang” ( 阴 阳 ) (expressed through the opposition or comparison of speech elements according to the principle of parity). The thesis proves the hypothesis that the wenyang and baihua languages have constant codification carriers (including phonetic, lexical, and grammatical elements given the stylistic variation) at all language levels, and it is these elements that are key carriers of cultural and historical codes, they reflect not only linguistic rules and norms but also cultural values, ideological beliefs, and historical events that shaped the language formation