Дисертація присвячена проблемі формування професійної компетентності з надання першої долікарської допомоги у майбутніх провізорів.У роботі проаналізовано стан дослідження проблеми у педагогічній теорії і практичній діяльності вищих медичних закладів освіти, розкрито сучасні вимоги до організації підготовки фахівців з фармації, висвітлено сучасний стан підготовки майбутніх провізорів до надання першої долікарської допомоги; обгрунтовано структуру професійної компетентності з надання першої долікарської допомоги у майбутніх провізорів, що складається з чотирьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, знаннєво-практичного, особистісно-психологічного та організаційно-комунікативного компонентів; розкрито зміст компонентів професійної компетентності з надання першої долікарської допомоги у майбутніх провізорів; визначено рівні сформованості по кожному з компонентів: високий, середній, низький; представлено методику формування професійної компетентності з надання першої долікарської допомоги у майбутніх провізорів на засадах симуляційного навчання; проаналізовані технології, форми та методи інтерактивного навчання в медицині та метод симуляційного навчання як різновид активного навчання, що реалізуються підходами «чотирьох кроків», «позитивної критики», «позитивного мотивування» та «постійного оцінювання»; експериментально перевірено ефективність запропонованих методики, змісту, форм і методів формування професійної компетентності з надання першої долікарської допомоги у майбутніх провізорів на засадах симуляційного навчання під час навчання в інтернатурі вищих медичних закладів освіти.^UThe dissertation is devoted to the problem of forming the competence for the provision of the first medical aid to future pharmacists.The paper analyzes the state of the study of the problem in the pedagogical theory and practice of higher medical educational institutions, reveals the modern requirements for the organization of training specialists in pharmacy, highlights the current state of preparation of future pharmacists to the provision of the first pre-care aid; the structure of competence for the provision of the first pre-medical aid to future pharmacists is substantiated, which consists of four components: motivational-value, knowledge-practical, person-psychological and organizational-communicative components; the content of the competence components for the provision of the first pre-care aid to future pharmacists is disclosed, level of formation for each of components are defined: high, average, low; the methodology of forming the competence for provision of the first pre-care assistance to future pharmacists on the basis of simulation training is presented; analyzed the technologies, forms and methods of interactive learning in medicine and the method of simulation training as a kind of active learning implemented by the "four steps" approach, "positive criticism", "positive motivation" and "constant evaluation"; the effectiveness of the proposed methodology, content, forms and methods of forming the competence for the provision of the first pre-medical aid to future pharmacists on the basis of simulation training during internship at higher medical educational institutions was experimentally tested.

У дисертації на основі аналізу психологічної, педагогічної літератури та особливостей професійного становлення майбутніх медичних сестер з'ясовано сутність і структуру їхньої професійної етики, визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісний), показники та рівні її сформованості (емпірично-інтуїтивний, нормативно-репродуктивний, ціннісно-рефлексивний). Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної етики майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки. Розроблено методику реалізації педагогічних умов формування професійної етики майбутніх медичних сестер, що складається з чотирьох блоків (функціонально-цільового, змістово-діяльнісного, управлінсько-технологічного, оцінно-результативного) і комплексно відображає мету, завдання, педагогічні умови, форми, методи, етапи та рівні розвитку досліджуваної якості.^UThe dissertation determines the essence of future nurses' professional ethics as a complex professionally important personal quality which integrates the humanistic value orientations, professional and ethical principles, acquired in the process of moral qualities' professionalization governing professional activity and communication. It was based on the analysis of psychological, pedagogical literature and peculiarities of future nurses' professional formation.There are four interrelated components in the structure of professional ethics of future nurses: motivational-value, which reflects the formation of professional-ethical position and personal attitude to the values of professional activity (humanism, charity and preservation of patients' life and health); cognitive, which characterizes the competence of future nurses in the field of professional ethics, understanding of the norms and principles of medical deontology; personal, represented by professionally important moral qualities of the individual, and active, that finds expression in the formation of practical skills to establish constructive relationships with subjects of the healing process on the basis of norms and values of medical ethics and deontology.

У дисертації обгрунтовано проблему підготовки майбутнього лікаря на основі використання інтегративного підходу. Викладено авторську концепцію та розроблено модель інтеграції природничонаукової і професійно-практичної підготовки майбутнього лікаря. Обгрунтовано концептуальні засади формування та загальнопедагогічні умови реалізації системи інтеграції й експериментально доведено ефективність її впровадження у медичних закладах вищої освіти.^UFor the first time in thesis the problem of preparing a future doctor is based on the use of an integrative approach. The author's concept is outlined and the model of integration of the natural sciences is developed and vocational training of a future doctor, the general educational conditions of realization in the integrative system for natural science, are substantiated. The professional practical training of the doctors experimentally proved the effectiveness of its implementation in the educationalprocess of higher medical education institutions.

У дисертації наведено комплексне теоретико-методологічне обґрунтування вирішення проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей. Визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності в результаті освоєння робітничої професії на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Визначено, обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців інженерних спеціальностей на засадах інтеграції навчання з виробництвом. Розроблено математичну модель діагностики рівня кваліфікації, яку одержить кожний студент у результаті освоєння робітничої професії. Запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності процесу формування готовності майбутніх фахівців інженерних спеціальностей до професійної діяльності.^UThe dissertation has been presented the ideology of improvement the quality of engineering education by simultaneous mastering working professions which correlate with the engineering ones, there have been presented the results of the realization of this ideology in higher technical educational institution with further demonstration that this ideology is one of the variants of dual education ideology.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту (доктора філософії) за спеціальністю 017 Фізична культура і спорт. – Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, 2020.Зміст анотації. У дисертації вперше розроблено концепцію підбору засобів і методів спеціальної фізичної підготовленості в навчально-тренувальний процес легкоатлеток-бар'єристок на етапі спеціалізованої базової підготовки. Також, розроблено модель спеціальної фізичної та технічної підготовленості легкоатлеток-бар'єристок, на основі програмування тренувального процесу бар'єристок протягом року, оптимізації фізичних навантажень і фізичного стану спортсменів.^UThesis for the degree of the candidate of physical education and sports (Doctor of Philosophy) in specialty 017 "Physical culture and sport" Vinnitsa State Pedagogical University named after Mikhail Kotsyubinsky, Vinnytsia, 2020.Content of the abstract. In the thesis was developed the concept of selection of means and methods of special physical fitness in the training process of hurdles runners at the stage of specialized basic training for the first time. Also, was developed a model of special physical and technical preparedness of hurdles runners, based on the programming of the training process of barriers during the year, optimization of physical activity and physical condition of athletes.

У дисертації з'ясовано стан вивченості досліджуваної проблеми у вітчизняній і закордонній педагогічній літературі; визначені базові поняття та концептуальні засади процесу іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у польських і чеських закладах вищої освіти; оцінений вплив світової освітньої політики та євроінтеграційних процесів на якість іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей у Польщі та Чехії; виявлені загальні та специфічні сучасні тенденції іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей; здійснений порівняльно-педагогічний аналіз особливостей іншомовної підготовки майбутніх учителів нефілологічних спеціальностей в Польщі, Чехії та Україні, а також визначені напрями й обґрунтовані перспективи використання позитивного досвіду польських і чеських освітян в процесі іншомовної підготовки вчителів нефілологічних спеціальностей у вітчизняних педагогічних ЗВО (підвищення мотивації студентів до вивчення іноземних мов, розвиток іншомовної міжкультурної комунікативної компетентності, посилення індивідуалізації навчання іноземним мовам, активізація обміну досвідом викладання іноземних мов між європейськими ЗВО).^UThe dissertation clarifies the state of study of the researched problem in domestic and foreign pedagogical literature; the basic concepts and conceptual principles of the process of foreign language training of future teachers of non-philological specialties in the Polish and Czech higher education institutions have been determined; the impact of world educational policy and European integration processes on the quality of foreign language training of future teachers of non-philological specialties in Poland and the Czech Republic has been assessed; general and specific modern tendencies of foreign language training of future teachers of non-philological specialties have been revealed; the comparative and pedagogical analysis of features of foreign language training of future teachers of non-philological specialties in Poland, the Czech Republic and Ukraine has been carried out; the directions and substantiated prospects of using the positive experience of the Polish and Czech educators in the process of foreign language training of teachers of non-philological specialties in domestic pedagogical higher education institutions have been determined (increasing the motivation of students to study foreign languages, the development of foreign language intercultural communicative competence, strengthening the individualization of foreign language teaching, intensifying the exchange of experience in teaching foreign languages between European higher education institutions).

У дисертаційній роботі обґрунтовано та розроблено теоретичні та методичні засади модернізації професійної підготовки майбутніх працівників ДСНС України в інформаційно-освітньому середовищі, що ґрунтується на положеннях системного, структурно-функціонального, інноваційного, інформологічного, особистісно-діяльнісного, компетентністного, інтегративного, ресурсного та середовищного підходів; враховує структуру професійної діяльності фахівців у галузі цивільної безпеки, зарубіжний досвід професійної освіти, тенденції інформатизації тощо.^UThe thesis substantiates and develops a theoretical and methodical basis of modernization of professional training of future employees of the State Emergency Service (SES) of Ukraine in the information and educational environment (IEE), founded on the principles of humanistic philosophy of education, praxeology, semiotics and synergetics; the provisions of system, structural and functional, innovative, informological, personal and activity, competence, integrative, resource and environmental approaches; the theory of professional development and self-development of the personality and environmental pedagogy; takes into account modern psychological and pedagogical approaches to the modernization of the content, methods and technologies of professional training in higher educational institutions (HEI), the structure of professional activity of specialists in the field of civil security, the foreign experience of professional education, informatization trends, etc.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження соціально-психологічних особливостей особистісного відчуження людей похилого віку. З урахуванням підходів, які існують у психології, на основі аналізу наукової літератури визначено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних особливостей особистісного відчуження людейпохилого віку. Проаналізовано основні підходи до вивчення поняття відчуження: філософський, соціологічний, політичний, теологічний, психологічний та ін. Підкреслено, що дане дослідження базується на психологічному підході, відповідно до якого особистісне відчуження людей похилого віку розуміється як складний процес поступового руйнування (зменшення) соціально-психологічних контактів між особистістю та оточуючим її соціумом, що супроводжується підвищеною тривожністю й переживанням самотності, соціальною дистантністю, низькою самооцінкою й схильністю до самозвинувачення, проблемами в міжособистісному спілкуванні, внутрішньоособистісним конфліктом щодо усвідомлення своєї ізольованості, недовірою, очікуванням негативного ставлення до себе з боку інших людей та потребою в опорі, захисті, соціальній підтримці.^UIn the dissertation the theoretical substantiation and empirical research of social and psychological features of personal alienation of elderly people is carried out. On the basis of the analysis of scientific literature, taking into account psychological approaches, the theoretical and methodological bases of research of social and psychological features of personal alienation of elderly people are defined.The main approaches to the study of the concept of alienation are analyzed: philosophical, sociological, political, theological, psychological, etc. It is emphasized that this research is based on a psychological approach, according to which personal alienation of the elderly is understood as a complex process of gradual destruction (reduction) of socio-psychological contacts between the individual and the surrounding society,accompanied by increased anxiety and loneliness, social distance, low self-esteem and propensity for self-blame, problems in interpersonal communication, intrapersonal conflict over awareness of their isolation, distrust, expectations of negative attitudes from others and the need for support, protection, social support.

У дисертації розглянуто проблеми формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. З'ясовано сутність формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математич¬ного моделювання; визначено структуру, критерії, показники та рівні сформо¬ваності інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання, а також особливості їх формування у фаховій підготовці. Сформульовано комплекс організаційно-педагогіч¬них умов і сконструйовано модель формування інформаційної культури майбутнього лікаря засобами математичного моделювання. Експериментально перевірено комплекс організа¬ційно-педагогічних умов і модель формування інформаційної культури майбут¬нього лікаря засобами математичного моделювання, а також запропоновано практичні рекомендації для підвищення ефективності їх формування в професійній підготовці.^UThe dissertation deals with the problem of the formation of the future doctor's information culture using mathematical modeling. The essence of the formation of the information culture of the future doctor using mathematical modeling has been clarified; the structure, criteria, indicators, and levels of formation of the information culture of the future doctor, as well as the peculiarities of their formation in professional training, have been determined.The most important components of the future doctor's information culture are the ability to choose and formulate goals, set goals, build information models of the studied processes and phenomena, analyze information models using automated information systems and interpret the obtained results; predict the consequences of decisions they make and draw appropriate conclusions; use them for the analysis of processes, studied phenomena, databases, knowledge, artificial intelligence systems and other information and communication technologies. In this process, the skill of improvement, systematization, structuring of data, knowledge, and understanding of the essence of information modeling, ways of presenting data, and knowledge are important.

У дисертації здійснено теоретичний аналіз й експериментально досліджено психологічні особливості розвитку професійної ідентичності майбутніх учителів початкової школи.У дослідженні обґрунтовано розуміння професійної ідентичності як комплексної характеристики особистості, що формується у процесіпрофесійного самовизначення і виражається в переживанні визначеності й цілісності професійного Я-образу, усвідомленні себе представником конкретної професійної спільноти, ідентифікації з її цінностями та нормами поведінки, ставленні до обраної професійної діяльності як засобу особистісної самореалізації.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy in the field of knowledge 05 Social and behavioral sciences, a specialty 053 Psychology. Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Vinnytsia, 2021.In the dissertation the theoretical analysis is carried out and psychological features of development of professional identity of future teachers of elementary school are experimentally investigated. The study substantiates the understanding of professional identity as a complexcharacteristic of personality, which is formed in the process of professional selfdetermination and is expressed in experiencing the certainty and integrity of professional self-image, self-awareness of a particular professional community, identification with its values and norms of behavior. means of personal selfrealization.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми формування готовності майбутніх учителів до організації природоохоронної діяльності в початковій школі. У ході дослідження проаналізовано екологічну політику України, визначено її вплив на процес навчання у всіх ланках освітньої системи. Проаналізовано особливості формування готовності майбутніх учителів до організації природоохоронної діяльності як в історії педагогічної думки, так і в сучасних закладах вищої освіти. Запропоновано визначення поняття «готовність майбутніх учителів до організації природоохоронної діяльності». Обґрунтовано структурні компоненти (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний), визначено критерії (ціннісне усвідомлення своєї майбутньої професійної діяльності, внутрішня мотивація до організації природоохоронної діяльності у початковій школі, ґрунтовні знання з фахових дисциплін, світоглядні уявлення про природне довкілля, здатність до продуктивної педагогічної діяльності, здатність методично грамотно організовувати природоохоронну діяльність у початковій школі здатність творчо організовувати навчання молодших школярів, рефлексивний аналіз своєї педагогічної діяльності), до кожного критерію дібрано низку показників та визначено рівні (початковий, середній, достатній, високий) сформованості готовності майбутніх учителів до природоохоронної діяльності в початковій школі.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of the problem of forming the readiness of future teachers to organize environmental activities in primary school. In the course of the research the ecological policy of Ukraine is analyzed, its influence on the learning process in all parts of the educational system is determined. Peculiarities of formation of readiness of future teachers for the organization of nature protection activity both in the history of pedagogical thought, and in modern institutions of higher education are analyzed. The definition of the concept «readiness of future teachers to organize environmental activities» is proposed. Structural components (motivational, cognitive, activity, reflexive) are substantiated, criteria are defined (value awareness of their future professional activity, intrinsic motivation to organize environmental activities in primary school, thorough knowledge of professional disciplines, worldviews of the natural environment, the ability to productive pedagogical activities, the ability to methodically organize environmental activities in primary school ability to creatively teach students, reflective analysis of their pedagogical activities), indicators were selected for each criterion and the levels (initial, average, sufficient, high) of readiness of future teachers for environmental activities in primary school were determined.

У дисертації на основі аналізу наукових досліджень і практики констатовано, що технологічна освіта старшокласників покликаназабезпечувати ґрунтовне оволодіння ними знань про закономірності творчої діяльності (проєктної, техніко-технологічної, проєктно-конструкторської), тобто дизайнерської діяльності. З урахуванням передового вітчизняного та зарубіжного досвіду наша держава поставила перед сучасною технологічною освітою учнів старшої школи такі завдання: індивідуальний розвиток особистості, розкриття її творчого потенціалу завдяки реалізації особистісно орієнтованої парадигми навчання; розвиток у старшокласників критичногомислення як засобу саморозвитку; оволодіння вміннями практичного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) загального й спеціального призначення; формування системи компетентностей про перетворювальну діяльність людини; розширення та систематизація знань про технології та дизайн як основний засіб перетворювальної діяльності людини; виховання свідомої та активної життєвої позиції, готовності до співпраці в групі тощо (Закони України «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про освіту»). Розв'язувати такі завдання покликаний учитель технологій.^UOn the basis of the scientific researches and practical experience analysis it has been stated that technological education of schoolchildren is supposed to provide their thorough mastering of knowledge concerning the main laws of creative activity (designing, technical-technological, project-designing), i.e. design activity. Taking into account the advanced domestic and foreign experience, Ukraine has set the following tasks for modern technological education of schoolchildren: individual personality development, disclosure of its creative potential through the implementation of personality-oriented learning paradigm; development of the students' critical thinking as a means of self-development; mastering the skills of practical use of information and communication technologies (ICT) for general and special purpose; formation of a system of competencies on human transformational activity; expansion and systematization of knowledge concerning technology and design as the main means of human transformation; upbringing of a conscious and active life position, readiness for cooperative group work, etc. (Laws of Ukraine «On General Secondary Education», «On Higher Education», «On Education»). The technology teacher is called upon to solve such tasks.

У дисертації обґрунтовано актуальність впровадження групової діяльності дітей у системі дошкільної освіти України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Визначено понятійний апарат дослідження: об'єкт, предмет, мету, хронологічні межі, завдання, методи, джерельну базу, наукову новизну, практичне значення. У дисертації представлено методологічні підходи – загальнофілософський, загальнонауковий (системний, культурологічний та аксіологічний підходи), конкретнонауковий (історико-порівняльний методи, а також хронологічний і ретроспективний підходи). Дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах науковості, системності, аналізу проблеми (об'єктивність вивчення явищ, єдність теорії та практики, єдність історичного та логічного). Запропоновано загальнонаукові, порівняльно-аналітичний, пошуково-бібліографічний, історико-ретроспективний, історико-хронологічний, історико-порівняльний методи дослідження.Ґенезу розвитку групової діяльності дітей (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) у контексті педагогічного дискурсу забезпечило ґрунтовне вивчення історико-педагогічних джерел: нормативних документів, архівних джерел, монографій, дисертацій, навчальних посібників, матеріалів періодики тощо.^UIn the dissertation it is substantiated the relevance of the introduction of group activities of children in the system of preschool education in Ukraine (late XX – early XXI century). The conceptual apparatus of research is defined: object, subject, purpose, chronological limits, tasks, methods, source base, scientific novelty, practical value.The dissertation presents methodological approaches – general philosophical, general scientific (systemic, culturological and axiological approaches), specific scientific (historical-comparative methods, as well as chronological and retrospective approaches). The research is based on the general scientific principles of scientificity, systematics, problem analysis (objectivity of studying phenomena, unity of theory and practice, unity of historical and logical). General scientific, comparative-analytical, search-bibliographic, historical-retrospective, historical-chronological, historical-comparative research methods are offered.The genesis of children's group activity (late XX – early XXI century) in the context of pedagogical discourse provided a thorough study of historical and pedagogical sources: regulations, archival sources, monographs, dissertations, periodicals, textbooks and more.

Оволодіння професійними мовленнєвими уміннями передбачено Галузевим стандартом вищої освіти підготовки на першому (бакалаврському) рівні галузі знань 22 Охорона здоров'я спеціальності 223 Медсестринство за освітньою програмою «Сестра медична». Так зміст підготовки сестер медичних передбачає набуття майбутнім фахівцем загальних компетентностей, серед яких є уміння спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, працювати в команді, володіння навичками міжособистісної взаємодії.Формування нової моделі підготовки сестер медичних враховує не лише набуття спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, які опановують випускники медичних коледжів, а й їхні комунікативні можливості. Тому одним із аспектів навчального процесу є формування комунікативної компетентності – однієї із професійно важливих характеристик сестри медичної. Формування комунікативної компетенції вимагає комунікативного підходу до навчання мови. Саме цей аспект спричинив потребу удосконалення методики навчання мови.^UThe purpose of communicative competence is information exchange, which leads to interactive and perceptive interaction. Establishing the contact with an individual (or a group of individuals) and establishing the feedback are essential to achieving mutual understanding. Such competence can be formed independently upon the availability of one's will and owing to certain efforts. However, pre-higher education system should form a number of competencies of the potential specialist in certain branch, who would be competitive enough in a contemporary labour market. Achieving this goal is impossible without forming communicative competence. Acquisition of professional language skills is provided by the Branch standard of higher education of training at the first (bachelor) knowledge level 22 Health care specialty 223 Nursing according to the educational program "Nurse". Thus, the content of the training of nurses involves the acquisition by a future specialist of general competencies, among which is the ability to communicate in the state language both orally and in writing, to work in a team, to have the skills of interpersonal communication.

У дисертації теоретично й експериментально досліджено проблему розвитку творчого потенціалу майбутніх учителів мистецьких дисциплін у педагогічних коледжах. Конкретизовано поняття «розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів мистецьких дисциплін у педагогічнихколеджах». Обґрунтовано структурні компоненти (мотиваційно-пізнавальний, творчо-діяльнісний, операційно-технологічний), критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх учителів музики до художньо-творчої діяльності.^UThe problem of future music teachers' professional readiness to artistic and creative activity in pedagogical colleges is theoretically and experimentally explored in the dissertation. The relevance of the problem is intensified by the present-day requirements for the personality of a music teacher, according to the National Strategy of the Education Development in Ukraine, recommendations of the European Parliamentand the Council of Europe, as well as the «New Ukrainian School» key reform, which necessitate revision of the content, forms, methods, creation of the necessary conditions for the formation of professional readiness of future specialists who can organize different types of artistic activities and deploy creative activities for selfrealization in the activity under investigation.

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано концептуальні засади, розроблено систему розвитку особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів в освітньому середовищі педагогічного університету, створено її модель. Розкрито сутність, структуру, критерії, показники та рівні особистісно-професійної зрілості майбутніх учителів як інтегрального результату професійного становлення особистості та базового чинника професійної успішності. Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально під-твер¬д¬жено педагогічні умови, що забезпечують розвиток особистісно-професійної зріло¬сті майбутніх учителів. Доведено, що впровадження авторської технології педагогіч¬ної під-трим¬ки особистісного становлення майбутніх учителів активізує їх особистісно-профе¬сійне самовизначення, розвиток суб'єктності, ідентичності, діалектич¬ного профе¬сій¬ного мислення, загальної здатності до самоорганізації та саморегуляції професійної діяльності.^UThe author of the thesis substantiated the concept and developed a system of developing personal and professional maturity in a future teacher in the educational environment of the pedagogical university. The essence of personal and professional maturity of the future teacher is a complex integral formation, which determines the ability to self-regulate behavior and professional activity on the basis of subjective qualities and self-developed personal and professional position. It is found that the personal and professional maturity of the future teacher is a systemic formation, characterized by structure (complex of components and relationships between them), functions (integrated methods of detection – self-determination, self-organization, self-regulation, self-determination, self-expression, self-development, self-improvement) and properties (multiplicity, integration, integrity, dynamism, incompleteness and heterochrony of development).

Дисертацію присвячено актуальній проблемі підготовці майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. У роботі узагальнено теоретичні засади та методологічні підходи підготовки майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв. Уточнено сутність понять «національна ідентичність», «національна ідентичність майбутніх учителів суспільствознавчої галузі», «підготовка майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі до формування національної ідентичності учнів ліцеїв». Виявлено типи національної ідентичності, окреслено ціннісно-смислове поле національної ідентичності майбутніх вчителів, базові моральні цінності та психологічні механізми. Визначено компоненти та критерії з відповідними показниками підготовленості майбутніх учителів предметів суспільствознавчої галузі (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний) та виявлено рівні підготовленості майбутніх учителів (високий, середній, низький).^UThe dissertation is devoted to the actual problem of preparation of future teachers of social sciences for the formation of the national identity of lyceum students.The Thesis summarizes the theoretical foundations of training future teachers of social sciences to form the national identity of lyceum students. Based on the theoretical analysis, the concept of "national identity" as a component of personal identity, which characterizes the awareness of their own involvement in the life of the nation, solidarity in protecting national interests, territorial integrity, cultural heritage, language, acceptance of moral values and national ideas and the concept of "national identity". identity of future teachers of social sciences ”as an internal integrative formation that reflects a positive attitude to the Ukrainian nation and perception of oneself as a member of the national community, significance for the individual moral values of the Ukrainian people, such as national dignity, patriotism, national solidarity, tolerance. their future professional activity and are manifested in relation to themselves, students and Ukraine.

У дисертації сформульовані теоретико-методологічні основи дослідження дорожніх ландшафтних систем та отримані практичні результати, які дали можливість розкрити проблематику взаємодії дорожньої ландшафтно-інженерної системи із довкіллям. Це дослідження спрямоване на встановлення особливостей розвитку, формування та функціонування дорожніх ландшафтів на прикладі дорожньої ландшафтно-інженерної системи Київ – Одеса.Сформована упродовж сторіч, мережа доріг, а потім і дорожніх ландшафтів України є не лише суттєвою складовою єдиної транспортної системи, але й невід'ємною частиною сучасного ландшафту. Дорожні ландшафти формують каркас антропогенних ландшафтів України, мають важливе соціально-економічне значення й впливають на здоров'я людей. Разом, це вимагає їх детальних досліджень, зокрема й з ландшафтознавчого погляду. Загалом, дорожні ландшафти складна і динамічна природно-господарська система в структурі якої чітко прослідковуються три складові (підсистеми): дорожні ландшафтно-інженерні й дорожні ландшафтно-техногенні системи, які інколи відомі під однією назвою – дорожні ландшафтно-технічні системи (ДЛІС, ДЛТС, ДЛІС+ДЛТС=ДЛТхС) і власне дорожні ландшафти. Основну суть й визначальні ознаки дорожніх ландшафтів буд-якої території, зокрема й України, формують ДЛІС. Одній з найпотужніших в Україні, сформованих у результаті функціонування автотраси Київ – Одеса, присвячене це дослідження.ДЛІС – зонально-азональні структури техногенного походження і їх пізнання можливе на геотехнічному рівні, що охоплює знання природничої географії, ландшафтознавства, техніки, економіки, екології тощо, а також ландшафтно-геодинамічного, ландшафтно-геохімічного, ландшафтно-екологічного, геоінформаційного та інших підходів, традиційних та специфічних принципів і методів, серед яких принцип сумісництва, історизму, генетичний та ін.Дорожня ландшафтно-інженерна система Київ – Одеса «вписана» в території із складною мозаїкою геокомпонентів та ландшафтною структурою. Її фундамент складають докембрійські породи Українського кристалічного щита і леси та лесоподібні суглинки та різноманітні глини палеогену і неогену. У північній (Київ – Умань) частині ДЛІС поверхневі форми представлені рівнинними вододілами Придніпровської височини, а у південній (Умань – Одеса) відрогами південної частини Подільської височини, які найбільше ускладнюють розбудову ДЛІС «Київ – Одеса». Територія ДЛІС перетинає лісостепову й північну частину степової природної зони. У межах України, дорожня ландшафтно-інженерна система Київ – Одеса найскладніша за структурою, процесом розбудови та затратами.^UThe theoretical-and-methodological bases of the study of road landscape systems were formulated and practical results which gave the possibility to open problems of interaction of road landscape-engineering system with environment were obtained in the dissertation. This study was aimed at establishing the features of development, formation and functioning of road landscapes on the example of the road landscape-engineering system of Kyiv - Odesa.The system of roads formed over the centuries and then the road landscapes of Ukraine is not only an essential component of a single transport system, but also an integral part of the modern landscape. Road landscapes form the framework of anthropogenic landscapes of Ukraine, have important social-and-economic significance and affect human health. Together, this requires their detailed research, including from a landscape science point of view.In general, road landscapes are a complex and dynamic natural-and-economic system in the structure of which three components (subsystems) are clearly observed: road landscape-engineering and road landscape-technogenic systems, which are sometimes known under one name – road landscape-technical systems (RLES, RLTS, RLES+RLTS=RLTchS) and actually road landscapes. RLES form the main essence and defining features of road landscapes of any territory, including Ukraine. This study is dedicated to one of the most powerful highway in Ukraine that is Kyiv – Odesa formed as a result of the operation.RLES are zonal-and-azonal structures of technogenic origin and their knowledge is possible at the geotechnical level which includes knowledge of natural geography, landscape science, technology, economics, ecology, etc., as well as landscape-and-geodynamic, landscape-and-geochemical, landscape-and-ecological, geoinformative and other approaches, traditional and specific principles and methods, with the principle of combination, historicism, genetic, etc. among them.

У дисертації доведено, що формування професійно-педагогічної компетентності магістрантів з освітніх наук є актуальною проблемою суспільства, вирішення якої вимагає від вищої педагогічної освіти орієнтації на новітні інформаційні технології, у першу чергу Smart-технології.Визначено, що сутність поняття професійно-педагогічної компетентності магістрантів з освітніх наук потрактовується як загальна здатність, що базується на предметних та базових педагогічних знаннях, контекстуальних та творчих професійних уміннях, потенційних можливостях неперервного професійного розвитку; гносеологічній обізнаності, світоглядних та загальнокультурних позиціях; володінні новітніми освітніми та Smart-технологіями; здатності вирішувати проблеми інклюзії та інших різноманітностей, у тому числі обдарованості; орієнтації на педагогічні, професійні та загальнолюдські цінності; транснаціональну свідомість та національну ідентичність, полікультурну відкритість; мовну компетентність як єдність знань рідної та іноземних мов задля використання їх для подальшого професійного зростання.^UIn the dissertation it has been proved that the formation of professional pedagogical competence in Master of Educational Sciences students is an urgent social demand, meeting which requires higher pedagogical education to focus on advanced information technologies, first of all smart technologies.Master of Educational Sciences students' professional pedagogical competence has been defined as a general ability based on subject and basic pedagogical knowledge, contextual and creative professional skills, potential abilities for continuous professional development, gnoseological awareness, worldview and cultural opinions, mastery of advanced educational technologies and smart technologies, ability to solve problems of inclusion and other diversities including genius, focus on pedagogical, professional and universal values, transnational consciousness and national identity, multicultural openness, language competence as a proficiency in native and foreign languages which enables further professional growth.

Аналіз сучасного стану вітчизняних і закордонних психологічних, філософських, педагогічних і навчально-методичних, джерел, нормативнихдокументів, дисертаційних робіт щодо формування фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів підтверджує актуальність цієї проблеми, вирішення якої вимагає від медичних закладів освіти України орієнтації на успішну інтеграцію фундаментальної і професійної підготовки. У дисертації висвітлено сучасне бачення формування фахової компетентності майбутніх молодших медичних спеціалістів, запропоновано авторський методичний супровід їхньої підготовки у вивченні природничонаукових дисциплін. Основою роботи є теоретико-методологічні засади, педагогічні умови, використання інноваційних форм, методів, технологій і засобів навчання, спрямованих на формування високого рівня знань, умінь, навичок, розвиток творчого критичного мислення особистості, життєвих цінностей, уміння враховувати психологічні особливості пацієнтів і колег, високої адаптивності, мобільності й здатності до саморозвитку й самовдосконалення.^UThe dissertation highlights the contemporary view on the professional competence formation in future junior medical specialists, offers the author'smethodological support of their training in the process of studying natural sciences. The methodology is based on the theoretical and methodological principles, pedagogical conditions, the use of innovative forms, methods, technologies and teaching aids aimed at forming a high level of knowledge, skills, development of creative critical thinking, life values, ability to take into account psychological characteristics of patients and colleagues, high adaptability, mobility and the capacity for self-development and self-improvement.