У дисертації здійснено узагальнення результатів проведеного теоретичного аналізу та експериментального дослідження умов розвитку емоційного інтелекту у студентів ІТ-спеціальностей, описано його структурно-процесуальні компоненти, встановлено зв'язок між емоційним інтелектом та соціально-психологічною адаптацією і емоційним вигоранням, розроблено та апробовано програму розвитку емоційного інтелекту для студентів ІТ-спеціальностей.Запропоновано власну теоретичну модель структурно-змістових компонентів та процесів емоційного інтелекту. До структурно-змістовних компонентів належать: емоційний, когнітивний та поведінковий; процеси, які лежать в основі емоційного інтелекту – усвідомлення та саморегуляція.Для розвитку і формування професійної свідомості емоційний інтелект має ключове значення, оскільки дослідницька діяльність у професійній сфері, поєднана з емоційними переживаннями результатів цієї діяльності, є основою професійної рефлексії та самоаналізу. Емоційний інтелект виступає регулятором емоцій і розуму, дає можливість відчути відповідальність за своє життя і свої рішення, усвідомити власні потреби та мотиви поведінки. Корегуюча функція емоційного інтелекту розширює можливості вибору стратегій в житті та стилів у професійній діяльності, включаючи до поняття вибору і зміну чи повну відмову від попередніх рішень.Особи, які обирають своє навчання та діяльність в ІТ-сфері, мають певні особливості емоційної сфери, наприклад, поєднання високого рівня абстрактного мислення з емоційною холодністю та потребою в раціоналізації, що дозволяє створювати ідеально-логічні алгоритми. Крім цього, професія ставить свої вимоги до властивостей особистості (в тому числі і емоційних) через умови організації праці та специфіки робочих вимог. На даний момент виявлена розбіжність в тому, що навчання відбувається з акцентом на розвитку когнітивної сфери, тобто інтелектуальних здібностей та пошукової активності. В той час, як діяльність організована за командним типом, тобто змушує до соціальної взаємодії, емоційної та комунікативної компетентності. Емоційний інтелект може виступати одним із засобів, які усувають цю розбіжність і допомагають в організації адаптації особистості до професійної діяльності в ІТ-сфері. Сформовано систему психолого-педагогічних умов розвитку емоційного інтелекту. Ця система включає психологічний блок умов: психологічні тренінги, воркшопи, психотерапевтичні тематичні групи та індивідуальне психологічне консультування (чи психотерапія). Другою складовою системи є психолого-педагогічний блок умов: бесіди, просвітницькі лекції, практичні чи науково-практичні конференції, тематична позанавчальна активність.Перевірка ефективності розробленої програми показала її позитивний вплив на розвиток компонентів емоційного інтелекту у студентів ІТ-спеціальностей: констатовано позитивну динаміку у всіх структурно-змістовних компонентах емоційного інтелекту. Запропоновано рекомендації для психологів та психологічних служб ЗВО щодо впровадження програми розвитку емоційного інтелекту чи окремих її елементів в роботу з посилення окреслених умов з врахуванням специфіки студентів ІТ-спеціальностей. Аргументовано ефективність залучення до такої програми психологів із досвідом роботи у сфері інформаційних технологій. Інформація від таких спеціалістів сприймається як більш достовірна і це може сприяти зростанню ефективності на всіх етапах цього процесу.^UThe thesis summarizes the results of the theoretical analysis and experimental study of the conditions for the development of emotional intelligence of IT students, describes its structural and procedural components, and establishes the relationship between emotional intelligence and socio-psychological adaptation and emotional burnout. In the thesis an emotional intelligence development program for IT students is established and tested. The own theoretical model of structural-substantive components and processes of emotional intelligence is proposed. The structural and substantive components are: emotional, cognitive and behavioral; processes that underlie emotional intelligence are: awareness and self-regulation.Emotional intelligence is of key importance for the development and formation of professional consciousness, because professional research activities coupled with emotional experiences of the results of these activities are the basis of professional reflection and introspection. Emotional intelligence acts as a regulator of emotions and mind, gives the opportunity to feel responsible for one's life and decisions, to understand one's own needs and motivations. The corrective function of emotional intelligence expands the choices of life strategies and professional styles (including changing or completely abandoning previous decisions).Individuals who choose their education and activities in the IT field have certain emotional features. In addition, the profession makes demands on personal characteristics (including emotional ones) through the organization of work and the specificity of working requirements. To date, there is a discrepancy in the way that learning is done with an emphasis on cognitive development, that is, intellectual ability and search activity. While activities are organized in a command-type manner, that is, lead to social interaction, emotional and communicative competence. Emotional intelligence can be one of the mechanisms that bridge this gap and help to organize the adaptation of individuals to professional IT activities. The presented program of empirical research on emotional intelligence in students of IT specialties included three stages: preparatory, which carried out planning, selection and testing of methods, search for subjects; the main stage, which involved determining the indicators of the components of emotional intelligence: cognitive, emotional (affective) and behavioral.A system of psychological and pedagogical conditions for the development of emotional intelligence has been formed, which includes on the one hand a psychological block of conditions: psychological trainings, workshops, psychotherapeutic thematic groups and individual psychological counseling (or psychotherapy); on the other - a psychological and pedagogical block of conditions: conversations, educational lectures, practical or scientific-practical conferences, thematic extracurricular activities.Checking the effectiveness of the developed program showed its positive impact on the development of the components of emotional intelligence in students of IT specialties: positive dynamics were noted in all structural and content components of emotional intelligence.Recommendations are offered for psychologists and psychological services of higher education institutions to implement the emotional intelligence development program or its individual elements into the work to intensification the outlined conditions, taking into account the specifics of students of IT specialties. The effectiveness of involving psychologists with information technology experience in such a program is substantiated. Information from such professionals was perceived as more reliable and this could enhance efficiency at all stages of the process.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на території Галичини у досліджуваний період, наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено правові основи організації і діяльності крайових судів у Галичиниі в складі Австрії та Австро-Угорщини (1850–1918 рр.). У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення історичного досвіду організації і діяльності крайових судів у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини (1850–1918 рр.). Дослідження цієї важливої наукової проблеми надало можливість обґрунтувати авторське концептуальне бачення головної тенденції розвитку в Галичині наприкінці XVIII – середини ХІХ ст. австрійської судової влади та європейських правових традицій. Саме наприкінці XVIII ст. в руслі реалізації австрійської політики освіченого абсолютизму було сформовано суд як важливий державно-правовий інститут, який характерний до романо-германської правової сім'ї. Суд, як головний орган судочинства, став об'єктивно необхідним компонентом механізму охорони і захисту прав та інтересів людини у досліджуваний період. Наголошено, що наприкінці XVIII – середини ХІХ ст. під впливом політичних та соціально-економічних трансформацій австрійська правова система та судочинство зазнали крдаинальних змін у напрямку централізації, систематизації, лібералізації судового процесу й поступового відокремлення суду від адміністрації. Ці зміни були спрямовані на створення ефективного механізму абсолютистської держави. Упроваджувані зміни ґрунтувалися на просвітницьких концепціях природного права, філософсько-правових ідеях справедливості й суспільної користі. Для Галичини це також означало відмову від пережитків середньовіччя, зокрема, домініального і станового принципу судочинства. Досліджено, що на крайові суди у Галичині покладалася функція контролю, а фактично внутрішнього контролю над діяльністю самого суду і установ, які діяли при ньому – Адвокатська палата, Нотаріальна палата. Важливим елементом контролю був нагляд над станом утримання в'язнів у окрузі відповідальності суду. У випадку Східної Галичини – це львівські і одна станіславівська в'язниці. Контролююча функція була безпосередньо пов'язана з дисциплінарною діяльністю крайових судів. Ще однієї важливою функцією крайових судів у Галичині був апеляційний розгляд для судів першої інстанції у цивільних справах (для кримінальних таким органом був Вищий крайовий суд у Львові).^UIn the dissertation, on the basis of the analysis of normative legal acts in force in the territory of Galicia during the studied period, scientific literature, archival documents and other written sources, the legal bases of organization and activity of regional courts in Galicia as part of Austria and Austria-Hungary (1850–1918s). In the dissertation is done the theoretical generalization of the historical experience of organization and activity of regional courts in Galicia within Austria and Austria-Hungary (1850–1918s). The study of this important scientific problem made it possible to substantiate the author's conceptual vision of the main tendency of development in Galicia at the end of the 18th – the middle of the 19th centuries. Austrian judiciary and European legal traditions. It was at the end of the XVIII century. In the wake of the Austrian policy of enlightened absolutism, the court was formed as an important state-law institution, characteristic of the Romano-German legal family. The Court, as the main judicial body, became an objectively necessary component of the mechanism for the protection and protection of human rights and interests during the period under review. It is emphasized that at the end of XVIII – the middle of XIX century influenced by political and socio-economic transformations, the Austrian legal system and the judiciary have undergone drastic changes in the direction of centralization, systematization, liberalization of the judicial process and gradual separation of the court from the administration. These changes were aimed at creating an effective mechanism for an absolutist state. The changes introduced were based on the educational concepts of natural law, the philosophical and legal ideas of justice and public benefit. For Galicia, this also meant abandoning the remnants of the Middle Ages, in particular, the dominant and class principle of justice. It is investigated that the regional courts in Galicia were entrusted with the function of control and, in fact, internal control over the activity of the court itself and the institutions that operated under it – the Bar, the Notary Chamber. An important element of control was the supervision of the state of detention in the area of court responsibility. In the case of East Galicia, it is the Lviv and Stanislavsky prisons. The supervisory function was directly related to the disciplinary activities of the local courts. Another important function of the local courts in Galicia was the appellate review of the courts of first instance in civil cases (the highest regional court in Lviv was criminal for such bodies).

Робота присвячена розробці теоретичних та практичних аспектів вдосконалення маркетингової цінової політики підприємств будіндустрії як ключового елементу системи комплексного регулювання ціноутворення на будівельні матеріали і вироби, що відносяться до соціально значущих виробничих товарів. Встановлено, що в сучасних умовах регулювання ціноутворення – це комплексний вплив на економічні процеси державою, галузевими об'єднаннями виробників, а також підприємствами-виробниками з метою отримання економічного та соціального ефекту. Обґрунтована доцільність віднесення до категорії «соціально значущих виробничих товарів» прогресивних будівельних матеріалів та виробів, які займають значну частку у собівартості будівництва. На прикладі ринку газобетону України доведено, що процеси ціноутворення на будівельні матеріали та вироби вітчизняного виробництва потребують цілеспрямованого комплексного регулювання на мікроекономічному, галузевому та макроекономічному рівнях. Таке регулювання повинно сприяти підвищенню доступності і конкурентоспроможності продукції даних виробників на внутрішньому ринку. З цією метою охарактеризовано взаємозв'язок основних показників кон'юнктури регіональних ринків газобетону з урахуванням особливостей ціноутворення на олігополістичних ринках. Оцінено рівень пропозиції газобетону на регіональних ринках України на основі даних про територіальне розташування виробників газобетону в Україні та напрями дистрибуції ними своєї продукції, а також обсяги та територіальний розподіл імпорту. Визначено рівень попиту на газобетон у кожному регіоні України на основі регіональних даних щодо обсягів будівництва, цін на нерухомість та цін на газобетон. Виявлено залежність цін на газобетон від рівнів попиту і пропозиції в різних регіонах України. На основі зіставлення відносних рівнів попиту та пропозиції газобетону у регіонах України визначено збалансованість відповідних регіональних ринків. Сформовано регіональні кластери вітчизняного ринку газобетону за показниками рівня цін та збалансованості відповідного сегменту. Визначені доцільність та можливі напрями регулювання цін на газобетон для кожного з таких ідентифікованих кластерів. Встановлено, що загальнодержавний ринок газобетону складається із сукупності його регіональних ринків.Визначено, що середня ціна газобетону в Україні має стійку висхідну тенденцію та виробники газобетону намагаються враховувати економічну циклічність у власній маркетинговій ціновій політиці, знижуючи на негативних фазах економічного циклу якщо не ціну газобетонних виробів, то хоча б їх рентабельність. Визначені основні фактори зміни ціни на ринку газобетону України. Встановлено, що ключовим фактором формування кон'юнктури регіональних ринків є розташування виробничих потужностей в Україні та країнах, з яких здійснюється імпорт газобетону. Визначено часові межі фаз економічних циклів Кітчина в економіці України за період 2010-2020 рр. та виявлено закономірності зміни темпів зростання цін на газобетон на різних фазах економічного циклу протягом зазначеного періоду. Охарактеризовано залежність факторів ціноутворення на будівельні матеріали та вироби від фаз економічного циклу. У межах комплексного механізму регулювання ціноутворення запропоновано здійснювати непряме державне регулювання цін на газобетон на негативних фазах економічного циклу з метою запобігання підвищення відпускних цін на газобетон. Для підвищення ефективності маркетингової цінової політики вітчизняним виробникам газобетону запропоновано здійснити низку заходів, зокрема: встановити регіональні ціни на свою продукцію, відкрити в регіонах України власні склади, контролювати цінову політику дистриб'юторів, відмовитись від єдиної ціни за 1 м3газобетону незалежно від його щільності тощо. Визначено, що одним із напрямів вдосконалення маркетингової цінової політики виробників автоклавного газобетону має бути прогнозування зміни цін на газобетон та ключові сировинні товари для його виробництва, зокрема на основі запропонованої автором математичної моделі, а також з урахуванням макроекономічних та галузевих факторів. Для зниження негативного впливу економічної циклічності визначено стратегічні орієнтири економічної поведінки підприємств будіндустрії при зміні фаз економічного циклу та запропоновано запровадити систему попереднього продажу газобетону з фіксацією ціни та оформленням відповідних угод ф'ючерсними або опціонними контрактами. Із метою усунення регіональних цінових диспропорцій на ринку газобетону України обґрунтовано доцільність будівництва нового заводу із виробництва газобетону в Україні та визначені пріоритетні регіони для його розташування, а також його орієнтовна виробнича потужність.^UThe work is devoted to the development of theoretical and practical aspects of improving the marketing pricing policy of the construction industry as a key element of the system of integrated regulation of pricing for construction materials and products. It is established that regulation of pricing in modern conditions is a complex influence on economic processes by the state, branch associations of manufacturers (meso level), and enterprises-manufacturers for achieving of economical and social effect. The expediency of classifying construction materials and products, which occupy a significant share in the cost of construction, as “socially significant production goods» is proved. On the example of the aerated concrete market in Ukraine it is proved that the pricing processes for construction materials and products of domestic production require targeted comprehensive regulation at the microeconomic, sectoral and macroeconomic levels. Such regulation should help increase the availability and competitiveness of products from these manufacturers in the domestic market. For this reason, the author analysed the relationship between the main indicators of the regional markets of aerated concrete, taking into account the peculiarities of pricing in oligopolistic markets. The level of aerated concrete supply in the regional markets of Ukraine is estimated based on data on the location of aerated concrete producers in Ukraine and the directions of the product distribution, as well as the volume and territorial distribution of imports. The level of demand for aerated concrete in each region of Ukraine is established on the basis of regional data on construction volumes, real estate prices and aerated concrete. It is proved that aerated concrete prices depend on the levels of supply and demand in different regions of Ukraine. Based on the comparison of relative levels of demand and supply of aerated concrete in the regions of Ukraine, the balance of the respective markets is determined. The study identified regional clusters of the domestic market of aerated concrete in terms of prices and balance of the relevant segment. The author determined expediency and possible directions of regulation of aerated concrete prices for each of these identified clusters. It is established that the national market of aerated concrete consisted of some regional markets. It is determined that the average price of aerated concrete in Ukraine has a steady upward trend and aerated concrete manufacturers are trying to take into account economic cyclicality in their pricing policy, reducing if not the price of aerated concrete products, then at least their profitability in the negative phases of the economic cycle. The main factors of price formation on the market of aerated concrete of Ukraine are determined. It was revealed that the key factor in shaping the situation in regional markets is the location of production facilities in Ukraine and the countries of export. The time limits of the phases of domestic economic cycles in the period 2010-2020 are determined and the patterns of changes in the growth rate of aerated concrete prices at different phases of the economic cycle during this period are revealed. The study demonstrates the dependence of pricing factors on construction materials and products on the phases of the economic cycle and identifies the strategic economic behaviour of the building industry enterprises during the changes of phases of the economic cycle. To increase the effectiveness of marketing pricing policy, domestic aerated concrete producers are proposed to setting regional prices, controlling the pricing policy of distributors, abandoning the single price per one m3 of products regardless of density. It is also determined that one of the ways to improve the marketing pricing policy of autoclaved aerated concrete producers should be the forecast of changes in prices for aerated concrete and key raw materials for its production. In particular, the author developed a mathematical model for forecasting prices for aerated concrete taking into account macroeconomic and sectoral factors. To reduce the impact of economic cyclicality on aerated concrete enterprises, it is proposed to introduce a system of pre-sale of aerated concrete with price fixing and execution of relevant agreements with futures or option contracts. Within the framework of the complex mechanism of regulation of pricing for aerated concrete, it is also proposed to carry out indirect state regulation of prices for aerated concrete in the negative phases of the economic cycle in order to prevent an increase in selling prices for aerated concrete. In order to eliminate regional price disparities in the aerated concrete market of Ukraine, the feasibility of building a new plant for the production of aerated concrete in Ukraine is substantiated and priority regions for its location are identified, as well as its estimated production capacity.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що примусове ліцензування у сфері інтелектуальної власності є інструментом збалансування приватних та публічних інтересів у разі використання майнових прав на конкретно визначені об'єкти. У сфері правового регулювання примусового ліцензування накопичилося чимало проблем, пов'язаних з неповнотою, непослідовністю, суперечливістю правових підходів, що утруднює практику їх застосування. Актуальною є проблема гармонізації законодавства України з правом ЄС, його відповідність кращим світовим стандартам. Відтак виникла необхідність розробки науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на реформування правового регулювання окресленої сфери дослідження. Автор запропонував визначення поняття примусової ліцензії, під якою слід розуміти – невиключну, строкову, оплатну ліцензію, яку власник патенту (свідоцтва) зобов'язаний видати заінтересованій особі на підставі рішення суду або, яка видається урядом, за умов, встановлених законом на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонування напівпровідникових виробів, сортів рослин. Також автором визначено сутнісні ознаки примусової ліцензії. Дисертант обґрунтував висновок, що слід уніфікувати понятійний апарат Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на сорти рослин», «Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів», відмовившись від поняття «власник прав», «володілець прав» та замінивши його поняттям «власник патенту (свідоцтва)». Дисертант в роботі відзначив необхідність доповнення переліку обставин, за яких допустиме видання примусової ліцензії урядом такими уточнювальними обставинами: ведення антитерористичної операції, необхідність забезпечення лікування осіб, які є тимчасово переміщеними з окупованих територій, неконтрольована міграція населення, та об'єктивне зростання поширення соціально небезпечних захворювань. Дисертантом зроблено висновок, що залежні ліцензії надаються за фактичного стану залежності (щодо винаходу, корисної моделі), що запатентовані пізніше не можуть повноцінно використовуватися без застосування винаходу (корисної моделі), патент на який видано раніше, і встановлення факту залежності можливе на підставі висновку фахівців у відповідній сфері. У роботі автором зазначено, що примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу використання винаходу (корисної моделі, іншого об'єкту промислової власності), строку дії ліцензії, розміру та порядку виплати грошової компенсації власнику патенту (свідоцтва). Дисертантом встановлено, що законодавство про примусове ліцензування прав на сорти рослин в ЄС передбачає можливість отримання примусової ліцензії на рівні ЄС (рішення приймає Бюро сортів рослин Співтовариства в суспільних інтересах). На рівні окремих країн ЄС також є можливість отримати примусову ліцензію, переважно залежну, відповідно до вимог національного законодавства. Автором обґрунтовано, що приписи Регламенту ЄС № 816/2006 від 17 травня 2006 року спрямовані на вирішення проблем охорони здоров'я не країн ЄС, а менш розвинутих країн та країн, що розвиваються. Відтак примусове ліцензування спрямоване на виробництво продукції, завдяки якій буде покращено доступ громадян цих країн до доступних лікарських засобів. Дисертантом зроблено висновок, що примусові ліцензії за законодавством більшості країн ЄС видаються за рішенням відповідного національного патентного відомства (Португалія, Іспанія, Польща, Угорщина, Швеція та ін.). В окремих країнах такі ліцензії можуть видаватися спеціалізованим судом (Німеччина, Франція). Примусові ліцензії видаються у зв'язку з невикористанням або недостатнім використанням винаходу (корисної моделі) або у зв'язку з наявністю суспільного інтересу. Дисертантом обґрунтовано висновок про доцільність передачі повноважень щодо видачі примусових ліцензій на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, напівпровідникові вироби до Національного органу інтелектуальної власності, а повноваження щодо примусового ліцензування прав на використання сорту рослин – до відповідної організації у сфері патентування сортів рослин. Зі створенням Вищого суду з питань інтелектуальної власності саме він повинен розглядати цю категорію спорів.^UThe relevance of the research topic is due to the fact that compulsory licensing in the field of intellectual property is a tool for balancing private and public interests in the case of the use of property rights to specific objects. In the field of legal regulation of compulsory licensing, there are many problems associated with the incompleteness, inconsistency, inconsistency of legal approaches, which complicates the practice of their application. The problem of harmonization of the legislation of Ukraine with the EU law, its conformity to the best world standards is actual. Therefore, there was a need to develop scientifically sound proposals aimed at reforming the legal regulation of the outlined area of research. The author proposed the definition of a compulsory license, which should be understood as a non-exclusive, temporary, paid license, which the owner of a patent (certificate) is obliged to issue to an interested person on the basis of a court decision or issued by the government, utility models, industrial designs, arrangement of semiconductor products, plant varieties. The author also identified the essential features of a compulsory license. The author substantiated the conclusion that the conceptual apparatus of the Laws of Ukraine "On protection of rights to inventions and utility models", "On protection of rights to industrial designs", "On protection of plant variety rights", "On protection of rights to semiconductor products" should be unified, abandoning the concept of "rights holder", "rights holder" and replacing it with the concept of "patent holder (certificate)". The author notes the need to supplement the list of circumstances under which the government may issue a compulsory license with the following clarifying circumstances: conducting an anti-terrorist operation, the need to provide treatment for persons temporarily displaced from the occupied territories, uncontrolled migration, and objective growth of social spread. The author concludes that dependent licenses are granted on the actual state of dependence (on the invention, utility model), which later patented cannot be fully used without the use of the invention (utility model), the patent for which was previously issued, and in the relevant field. The author notes that a compulsory license can only be non-exclusive, with the scope of the invention (utility model, other industrial property), the term of the license, the amount and procedure for payment of monetary compensation to the patent owner (certificate). The author established that the legislation on compulsory licensing of plant variety rights in the EU provides for the possibility of obtaining a compulsory license at the EU level (the decision is made by the Community Plant Variety Office in the public interest). At the level of individual EU countries, it is also possible to obtain a compulsory license, mostly dependent, in accordance with the requirements of national law. The author substantiates that the provisions of EU Regulation № 816/2006 are aimed at solving the health problems not of the EU countries, but of less developed countries and developing countries. Therefore, compulsory licensing is aimed at the production of products that will improve the access of citizens of these countries to available medicines. The author concludes that compulsory licenses under the law of most EU countries are issued by the relevant national patent office (Portugal, Spain, Poland, Hungary, Sweden, etc.). In some countries, such licenses may be issued by a specialized court (Germany, France). Compulsory licenses are issued due to non-use or insufficient use of the invention (utility model) or due to the public interest. The author substantiates the conclusion on the expediency of transferring the authority to issue compulsory licenses for inventions, utility models, industrial designs, semiconductor products to the National Intellectual Property Authority, and the authority on compulsory licensing of plant variety rights - to the relevant organization in plant patenting. With the establishment of the High Court of Intellectual Property, it must consider this category of disputes.

У дисертації проведено цілісне та комплексне науково-теоретичне дослідження та запропо-новано вирішення наукового завдання щодо особливостей судового провадження за звер-ненням податкових органів в адміністративному судочинстві України. Здійснено: порівнян-ня правової природи позовного провадження та провадження відкритого за ст. 283 КАС Ук-раїни; розмежування правової природи письмового звернення податкового органу до суду: заяви від позовної заяви. Запропоновано: доповнити ст. 12 КАС України, що адміністратив-не судочинство здійснюється в позовному та непозовному провадженнях; виключити стат-тю 283 КАС України із глави 11 розділу ІІ КАС України та включити в окремий розділ «Не-позовне провадження». Визначено відмінності правового статусу податкових органів, як сторони в позовному та непозовному провадженнях. Запропоновано: авторське розуміння передумов та умов відкриття судового провадження та авторський перелік умов відкриття провадження, відкритого за заявою податкових органів у порядку передбаченому ст. 283 КАС України: відмовитися від застосування категорії «спір про право» як умови відкриття провадження у цих справах. Виявлено та доведено наявність концептуальної несумісності проваджень у справах щодо тимчасового обмеження керівника суб’єкта господарювання у виїзді за межі України, які розглядаються судами за правилами ст. 283 та ст. 289-2 КАС Ук-раїни. Запропоновано, з метою досягнення термінологічної визначеності, єдності судової практики, чіткості розуміння законодавства податковими органами, статтю 289-2 КАС Укра-їни виключити із КАС України, а також на законодавчому рівні закріпити різницю між по-няттями «термін» та «строк». Здійснено дослідження форм та видів судового провадження в адміністративних судах України та справ відкритих за зверненням податкових органів у кра-їнах Балтії, Франції, Німеччини та Польщі, що дозволило запропонувати внесення змін у національне адміністративно-процесуальне законодавство в частині спрощення судових процедур розгляду справ передбачених ст. 283 КАС України без виклику учасників справи. Виявлено ряд недоліків правового регулювання розгляду судових справ відкритих за заявою податкових органів: виділення окремого виду судового провадження відмінного від позов-ного; реалізація окремих процесуальних прав учасниками аналізованого провадження; доці-льність існування категорії «спір про право», як умови відкриття провадження у справі та підстави закриття провадження; проблеми формулювання окремих підстав відкриття непо-зовного провадження; проблеми обчислення процесуальних строків в непозовному прова-дженні; обрання ефективної форми здійснення судового провадження. Запропоновано шля-хи вирішення наведених вище проблем та недоліків правового регулювання провадження відкритого за заявою податкових органів у порядку ст. 283 КАС України.^UThe dissertation undertakes a comprehensive and complex scientific-theoretical investigation and proposes a solution to the scientific task regarding the peculiarities of judicial proceedings initiated by tax authorities in the administrative jurisdiction of Ukraine. The following actions were per-formed: a comparison of the legal nature of adversarial proceedings and proceedings opened under Article 283 of the the Code of Administrative Proceedings (CAP) of Ukraine; delineation of the legal nature of written appeals by tax authorities to the court: statements as opposed to plaintiff ap-plications. It is suggested to amend Article 12 of the CAP of Ukraine, stating that administrative proceedings are conducted in adversarial and non-adversarial proceedings; to exclude Article 283 of the CAP of Ukraine from Chapter 11 of Section II of the CAP of Ukraine and include it in a sepa-rate section titled "Non-Adversarial Proceedings." The differences in the legal status of tax authori-ties as parties in adversarial and non-adversarial proceedings are identified. The proposal includes the author's understanding of the prerequisites and conditions for initiating judicial proceedings and an author's list of conditions for initiating proceedings opened by a tax authority in accordance with Article 283 of the CAP of Ukraine: abandoning the use of the category "dispute over the law" as a condition for initiating proceedings in these cases. The presence of conceptual inconsistency in pro-ceedings regarding the temporary restriction of a business entity's manager from traveling abroad, which are considered by courts under the rules of Article 283 and Article 289-2 of the CAP of Ukraine, is identified and proven. To achieve terminological clarity, unity of judicial practice, and a clear understanding of tax legislation by tax authorities, it is proposed to exclude Article 289-2 of the CAP of Ukraine from the CAP of Ukraine and legislatively establish the difference between the concepts of "term" and "deadline." The study investigates the forms and types of judicial proceed-ings in administrative courts of Ukraine and cases initiated by tax authorities in the Baltic countries, France, Germany, and Poland. This allows proposing amendments to national administrative proce-dural legislation to simplify judicial procedures for cases under Article 283 of the CAP of Ukraine without summoning the parties involved. A series of shortcomings in the legal regulation of the con-sideration of judicial cases initiated by tax authorities are identified: the designation of a separate type of judicial proceedings distinct from adversarial; the exercise of specific procedural rights by participants in the analyzed proceedings; the appropriateness of the existence of the category "dis-pute over the law" as a condition for initiating proceedings and grounds for closing proceedings; problems in formulating specific grounds for initiating non-adversarial proceedings; issues in calcu-lating procedural deadlines in non-adversarial proceedings; the selection of an effective form of conducting judicial proceedings. The dissertation proposes ways to address the aforementioned problems and shortcomings in the legal regulation of proceedings initiated by tax authorities under Article 283 of the CAP of Ukraine.