На підставі клінічного обстеження та узагальнення безпосередніх результатів дослідження, девіацій біохімічних показників та параметрів центральної гемодинаміки, дихальної системи у разі застосування методики альбумінового перитонеального діалізу та інших еферентних методів у процесі лікування хворих з печінковою недостатністю здійснено спробу систематизувати основі зміни, що відбуваються у метаболізмі, серцево-судинній та дихальній системах з метою вивчення ефективності лікувальних засобів і своєчасного виявлення та запобігання ускладненням. Для лікування хронічної печінкової недостатності розроблено програмну методику замісної терапії, що включає альбуміновий перитонеальний діаліз, ультрафільтрацію, сорбцію асциту з наступною внутрішньовенною реінфузією у комбінації з гіпербаричниою оксигенацією. Для лікуваня фульмінантної печінкової недостатності запропоновано варіанти замісної терапії альбуміновим перитонеальним діалізом з можливим комбінуванням з іншими еферентними методами гемокорекції (гемодіаліз з ультрафільтрацією, застосування дискретного плазмаферезу). Визначено ефективність використання методу альбумінового перитонеального діалізу у лікуванні хворих з хронічною та фульмінантною печінковою недостатністю.

  Скачати повний текст

Національно-визвольну війну українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648 - 1657 рр.) висвітлено у контексті спогадів і на підставі автобіографічних щодинників шляхтичів Речії Посполитої - очевидців і сучасників подій. Проаналізовано суспільне середовище та традиції створення мемуарів XVII ст. Висвітлено взаємозв'язок фактів з біографій авторів з тенденційністю представлення їх особистостей і певних подій. На базі джерельного матеріалу досліжено трактування сучасниками причин розгортання конфлікту, характеристику військових кампаній Національно-визвольної війни та вантажів повстанського війська.

  Скачати повний текст

Детально розроблено жанр української геральдичної поезії, популярної у літературі бароко. З'ясовано генезу віршів на герби, постання яких було зумовлене зростанням ролі шляхетського стану в тогочасному супільстві. Звернено увагу на взаємозв'язки українських геральдичних віршів з аналогічним жанром стематів у польській літературі, звідки гербова поезія була запозичена українським письменством. Геральдичну поезію розглянуто як синтетичний графіко-літературний жанр, що постав на суміжжі двох інших популярних барокових жанрів - панегірика й емблеми. Геральдичні вірші є емблематичними за формою та панегіричними за змістом. Головним художнім засобом вираження заслуг і достоїнств шляхтича було використання багатої символіки. Виділено найуживаніші геральдичні символи й систематизовано їх у тематичні групи. Значну увагу приділено значенню цих символічних знаків та їх функціонуванню у тексті.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення суспільної еліти Правобережної України за нових політико-соціальних умов Російської імперії. Проаналізовано становище політичної, духовної та культурної еліти Правобережжя. Доведено, що заможна шляха та російське дворянство становили політичну еліту регіону; православне духовенство як носій державності та духовності набуло статусу духовної еліти; інтелігенція Правобережжя, у складі якої до першої третини XIX ст. домінували поляки, була основою культурної еліти. Простежено процес набуття привілейованості шляхти за нових політичних умов у результаті поширення на неї статусу благородного російського дворянства. З'ясовано, що до польського повстання 1830 - 1831 рр. з одержанням дворянського статусу місцева шляхта продовжувала відігравати провідну роль в усіх сферах життєдіяльності правобережного суспільства. Встановлено, що після повстання соціальна структура Правобережної України була реорганізована за зразком імперської відповідно до російського законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему етносоціального розвитку дрібної шляхти Галичини в 1772 - 1914 рр. З використанням різноманітних джерел висвітлено зміни її соціального становища. За результатами дослідження спростовано думку науковців про суцільне ополячення української шляхти. З'ясовано етнічну ідентифікацію дрібної шляхти та визначено особливості соціальної свідомості, що вирізняють цю верству. Проаналізовано складові матеріальної та духовної культури дрібної шляхти в Галичині наприкінці XVIII - початку XX ст., розглянуто її етнічний і соціальний аспекти. На тлі загальноукраїнських рис культури показано вкраплення шляхетських елементів у побуті, громадсько-церковному та родинному житті цієї групи. Значну увагу приділено вивченню церковно-календарної та сімейної обрядовості шляхти як етнокультурного явища.

  Скачати повний текст

Проаналізовано процес формування козацької еліти Слобідської України за умов панування своєрідних звичаїв ("черкаської обикності") та інкорпорації слобідсько-українських земель до Російської імперії. Досліджено генезу місцевої козацької еліти, вплив на її формування російського уряду, зайняття нею верхніх щаблів соціальної драбини, нагромадження козацькими старшинами матеріальних благ. Розглянуто проблеми поступового обмеження владних прерогатив слобідсько-української козацької старшини російським урядом, політичної пасивності козацької еліти, доведення козацькими старшинами своєї соціальної винятковості. На підставі аналізу численних джерел висвітлено перетворення місцевих козацьких старшин на прошарок землевласників-поміщиків - "нову шляхту", вплив даних процесів на суспільний розвиток усього регіону.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано зміни, що відбулися в територіально-адміністративному устрої Великого князівства Литовського (ВКЛ) після реформ 1564 - 1566 рр., а також особливості економіки та соціальної структури населення Луцького повіту. З'ясовано правові процедури та визначено типи операцій зі шляхетською земельною власністю. Установлено склад осіб, задіяних у операції з земельною власністю шляхти у луцькому повіті, проаналізовано динаміку укладення контрактів. Проаналізовано величину та ціну обігової власності. Надано оцінку формам і методам ділової активності учасників укладення контрактів у сфері обігових поземельних операцій. Досліджено процес перерозподілу земельних володінь луцької шляхти наприкінці XVI ст.

  Скачати повний текст

Відтворено специфіку оборонного будівництва головним чином у Львівській землі, що в кінцевому підсумку сприяло об'єктивному дослідженню різних аспектів військової, політичної та господарської історії краю, а також напрямків оборонно-захисної діяльності володарів Речі Посполитої, окремих шляхтичів, міських і сільських громад.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень росту, розвитку та формування продуктивності квасолі звичайної сорту "Мавка" залежно від елементів технології вирощування, а саме: способу сівби, дози мінеральних добрив, норми висіву та передпосівного інокулювання насіння бульбочковими бактеріями роду Rhizobium phaseoli. Встановлено особливості формування листкової поверхні та симбіотичного апарата рослин, фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності фотосинтезу за основними фазами росту та розвитку культури, показників структури врожаю залежно від дії досліджених факторів. Виявлено оптимальне поєднання способу сівби, дози мінеральних добрив, норми висіву й інокулювання насіння для формування максимальної продуктивності квасолі. Проведено оцінювання економічної та енергетичної ефективності вирощування культури. За результатами проведених досліжень удосконалено технологію вирощування квасолі, яка за умов північної частини Лісостепу України забезпечує одержання врожайності зерна культури на рівні 2,49 т/га.

  Скачати повний текст

Досліджено історію Острозької волості - адміністративно-територіальної одиниці, що є комплексом земель, розташованих по обидва береги річки Горині в її середній течії та зібраних навколо Острозького замку. Простежено обставини переходу волості від одних власників до інших протягом другої половини XVI - початку XVII ст. Показано шляхи укрупнення маєтку за рахунок колонізації малозалюднених теренів та інкорпорації сусідніх земель. Окреслено кордони, вирахувано площу та чисельність населення Острожчини. На підставі актових джерел реконструйовано структуру Острозького замкового уряду, який складався зі старости, його намісника та писаря. Висвітлено функції замкових і волосних урядників. Проаналізовано основні форми землеволодіння на території волості (маєтки замкового столу, "зем'янські" та церковні "держави"). Розглянуто соціальний та етнічний склад, життєві пріоритети та внутрішню ієрархію острозької службової шляхти.

  Скачати повний текст

Досліджено адмістративно-правовий статус та соціотопографію передмість Львова другої половини XVII - XVIII ст. На підставі аналізу архівних документів, опублікованих джерел виділено кілька юрисдикцій на львівських передмістях: міську, замкову, окремі юрисдикції шляхти та духовенства (юридики, лібертації). Відтворено складний управлінський персонал передмість під різними юрисдикціями, розкрито соціальну структуру мешканців, висвітлено соціальну топографію передмість, професійну стратифікацію та майнове розшарування передміського населення. Охарактеризовано професійну топографію та топографію "заможності" вулиць передмість другої половини XVII - XVIII ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, української та польської наукової літератури здійснено комплексне дослідження сеймика Волинського воєводства другої половини XVII ст. Охарактеризовано право участі та уточнено склад волинян у шляхетських зібраннях. Розкрито функції головуючих на сеймику маршалків. Досліджено заходи королівської канцелярії, волинських урядників і зацікавлених осіб у приготуваннях до сеймиків напередодні сейму та після його роботи. Розкрито перебіг, причини відкладення та зривання шляхетських зібрань. Укладено перелік послів на сейм від Волинського воєводства другої половини XVII ст. Виявлено й обгрунтовано зв'язок волинської шляхти з сеймиками інших територій Речі Посполитої. Установлено позицію шляхти щодо політики Речі Посполитої у сфері оборони, оподаткування, судочинства. Проаналізовано віровизнавчі орієнтації учасників сеймика та з'ясовано ознаки політичної культури шляхти Волинського воєводства даного періоду.

  Скачати повний текст

Розглянуто процес формування та подальшої еволюції у другій половині XVII - XVIII ст. соціально-правового статусу нової генерації української еліти - козацької старшини. Досліджено аспект її становлення та генезис, вивчено внутрішню структуру та джерела формування. Розглянуто проблеми соціально-політичних орієнтирів козацької старшини. Вивчено процес монополізації козацькою старшиною політичної влади в державі, охарактеризовано зміни в системі суспільних відносин, механізмі та принципах державного управління, що відбулися внаслідок цього. На підставі численних джерел показано перетворення козацької старшини на окремий привілейований стан українського суспільства ("нову шляхту") шляхом набуття різноманітних прав і привілеїв, що передавалися виключно всередині цієї замкнутої корпорації.

  Скачати повний текст

Визначено, що Українська національна революція XVII ст., політична практика доби уряду Б. Хмельницького мала серйозне світоглядне, політико-ідеологічне підгрунтя у світоглядних орієнтаціях, менталітеті українського народу, ідеях історичної та полемічної літератури, творах діячів українського Відродження, Гуманізму та Реформації, козацькій ідеології та "Руській ідеї", традиціях української державності та козацького і громадського самоврядування. Досліджено історичний розвиток українського суспільства після Київської Русі у висхідному напрямку становлення української нації, розвитку національної свідомості та політичних орієнтацій, спрямованих на досягнення власної суверенної державності. Розглянуто роль української еліти та шляхти, які відіграли взагалі позитивну, хоча і суперечливу роль, сприяли збереженню та розвитку українського народу в етнічно-національному, релігійному, духовному, економічному та територіальному плані. Висвітлено основні чинники формування політичної думки, політичної орієнтації та політичної свідомості українського народу зазначеної доби, основними домінантами яких визначено соціально-політичні та духовні фактори власного соціально-політичного та історичного-культурного буття. Узагальнено матеріали, які засвідчують тривалість державотворчих традицій руського народу, наявність напередодні правління Б. Хмельницького низки політичних ідей та державотворчих концепцій.

  Скачати повний текст

Висвітлено генезис, ідеологічне та практичне оформлення шляхетського суспільного руху на Правобережній Україні в 1795 - 1830-х рр. Комплексно вивчено чинники, що впливали на розвиток руху та визначено особливості та характерні риси шляхетських змагань в регіоні, а також основні напрямки еволюції впродовж першої третини XIX ст. Досліджено структуру шляхетського суспільного руху на Правобережжі, розглянуто його як складову частину загальнопольського суспільного руху кінця XVIII - першої третини XIX ст., а також з'ясовано його роль і місце в українському історичному процесі.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси релігійного розшарування в середовищі шляхетського соціуму Волинського регіону та простежено особливості політичної боротьби волинського нобілітету на захист прав та інтересів своїх церков. З'ясовано вплив релігійних чинників на кристалізацію етнічної свідомості українського нобілітету Волині в межах трьох конфесійних груп регіону - православних, уніатів і римо-католиків. Порушено широке коло проблем, пов'язаних з релігійними конфліктами на Волині, особливостями духовного та релігійного життя українського нобілітету.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних неопублікованих і опублікованих джерел і праць вітчизняних і зарубіжних істориків досліджено становище шляхти Рівненського повіту в соціально-економічному та культурному житті краю кінця XVIII - початку XX ст. Проаналізовано історіографічну спадщину й архівні матеріали щодо висвітленої проблеми. Надано характеристику зміни соціального становища шляхти за умов посилення російського самодержавства та ущільнення прав шляхти. З'ясовано вплив шляхтичів на розвиток сільського господарства, мануфактурного та промислового виробництва, торговельних відносин у Рівненському повіті Волинської губернії. Розглянуто місце шляхти у культурному житті краю.

  Скачати повний текст

У дослідженні розглянуто процес становлення та функціонування міського суспільства Волині у ранньомодерну добу. Проаналізовано проблему дефініції, класифікації та термінології міських поселень; вивчено функції міських поселень та фактори їх розвитку. З'ясовано роль власників приватних та старост королівських міст на формування устрою та особливості розвитку волинських міст. Особлива увага приділена міському управлінню та участі у ньому війта, лентвійта, ради, лави та найманих міських урядників. Описано міське судочинство та його особливості у королівських та приватних містах. Прослідковано джерела формування міської громади, її правове становище, соціальну структуру, етнічний та професійний склад, а також місце шляхти у міському соціумі.^UThe reseach studies the process of establishment and functioning of Volhynia urban society in the Early Modern era. The study analyzes the issue of definition, classification and terminology of urban settlements; functions of urban settlements and their development factors are examined. The role of private cities owners and royal cities Starostas was figured out in terms of system formation and peculiarities of Volhynia cities development. Special attention is dedicated to city administration and Vogt, Leitvogt, council and hired servicemen involvement in it. Judicature and its peculiarities in royal and private cities are depicted. The study provides insights into the sources of urban community formulation, its legal position, social structure, ethnic and professional structure, as well as Szlachta's role in the urban society.

Глава держави посідає чільне місце в системі вищих органів державноївлади і справляє на їх формування та функціонування визначальний вплив.Роль президента в системі органів державної влади і в країні загалом значноюмірою залежить від того, якою саме є форма республіканського правління –президентською, парламентарною чи змішаною. Конституційний статус(інститут) президента, а отже, і роль президента у здійсненні державної влади,залежить від форми республіканського правління. Досягнення цієї мети ірозв'язання зумовлених нею завдань є особливо важливими для України,оскільки узагальнення зарубіжного досвіду формування і функціонуванняінституту президентства дає змогу удосконалювати такий інститут в нашійкраїні.Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлюєтьсяреформуванням інституту президента у відповідності з об'єктивнимивимогами, які висуваються до нього у зв'язку з політико-правовими змінами удержавному житті України, а також виникають у процесі пошуку оптимальноїдля країни форми республіканського правління.Метою дисертаційного дослідження є виокремити, розкрити зміст таз'ясувати особливості функціонування інституту президентства за різнихформ республіканського правління. Об'єктом дисертаційного дослідження єінститут президентства як сукупність юридичних норм, що визначає статуспрезидента як глави держави за республіканської форми правління.Предметом дослідження виступають особливості інституту президентства зарізних форм республіканського правління.^UThe head of state occupies a prominent place in the system of higher stateauthority and exerts a decisive influence on their formation and functioning. In thecountry the role of the president in the system of public authority depends on whatform of republican government is the presidential, the parliamentary or the semipresidential.The constitutional status (the institute) of the president and the role ofthe president, in the exercise of state power, depends on the form of republicangovernment. Achieving this goal and solving the tasks are especially important forUkraine, as the generalization of foreign experience in the formation and functioningof the institute of presidency makes it possible to improve such an institute in ourcountry.The relevancy of the dissertation is coordinated to the reform of the president`sinstitute in accordance with the objective requirements for it in connection withpolitical and legal changes in state life of Ukraine, as well as arise in the process offinding the optimal form of republican government.The purpose of the dissertation is to single out, reveal the content and find outthe peculiarities of the functioning of the institute of presidency under the differentforms of republican government. The object of the dissertation is the institute ofpresidency as a set of legal norms that determines the status of the president as thehead of state under the republican form of government. The subject of the study arethe features of the institute of presidency in the different forms of republicangovernment.The dissertation is the first complex political science research of the instituteof presidency under the different forms of republican government. Within theframework of the conducted research the following results were obtained, which aremarked by scientific novelty and are submitted for defense:for the first time:- the author's definition and delimitation of the concepts “the institute ofpresidency” and “the president's institute” is given. The institute of presidency is aset of constitutional norms that determine the place and role of the president in thesystem of public authority in states with a republican form of government, and thepresident's institute is a system of constitutional law that determines the status ofthe president in the system of public authority in a particular country. The conceptof “the institute of presidency” is broader in meaning than the concept of “thepresident's institute”, as it covers both the general characteristics of theconstitutional status of the president as the head of state in different countries andthe status of the president in a particular country. The constitutional status of thepresident is a part of the president's institute. The constitutional status of thepresident is a set of functions, powers and forms of responsibility enshrined in thebasic law, and the president's institute is a system of constitutional and legal normsthat determines the constitutional and legal status of the president in the system ofpublic authority in a particular country. The study of the president's institute in theconstitutions of countries should be carried out taking into account the generalcharacteristics of the institute of presidency.

У роботі прослідковано процес формування мережі римо-католицьких монастирів на Волині. Вивчений матеріал дозволив стверджувати, що наприкінці XVIII століття в межах Луцько-Житомирської дієцезії діяло 53 римо-католицькі монастирі (з них 48 чоловічі і 5 жіночі). Переважно вони знаходились у містах і містечках західних і південних повітів Волинської губернії, що було зумовлено густотою населення та локалізацією резиденцій магнатів, котрі домінували серед фундаторів чернечих осередків. Найбільше монастирів виникло у XVII столітті, – 28, дещо менше у XVІІІ столітті – 16. Чисельну перевагу мали домініканці та кармеліти (відповідно 13 і 12 монастирів); дещо менше було бернардинських монастирів (8), францисканських (6), ордену тринітаріїв (5). Інші чернечі ордени (капуцини, августинці, піари, реформати, бригідки, шаритки) були представлені на Волині двома-трьома осідками.Основу життя монастиря становила духовна діяльність, яка передбачала утримування парафій при монастирських костелах або роботу у парафіях, де бракувало священників. На початку ХІХ століття з 53 монастирів Луцько-Житомирської дієцезії парафії мали 36 монастирів. Упродовж першої половини ХІХ століття спостерігався чисельний приріст парафіян монастирських парафій. Місцями паломництва вірян стали Луцький домініканський монастир і Бердичівський монастир босих кармелітів, де були чудотворні ікони Божої Матері, короновані у XVIII столітті. При монастирських костелах діяли релігійні братства або розарії (останні характерні переважно для домініканських монастирів), які активізували участь пастви у духовному житті дієцезії, були однією з форм зав'язків ченців із зовнішнім світом, оскільки статути багатьох орденів передбачали жорстку аскезу для чернецтва.У дослідженні також розкрито функціонування шкіл при монастирях. Зроблено висновок, що волинські католицькі осідки відігравали важливу роль в поширенні шкільної освіти до початку 1830-х років. Монастирі утримували як парафіяльні, так і повітові школи, навчальний процес у яких опирався на освітні традиції, закладені Едукаційною комісією останньої третини XVIII століття. У 1803 році у Луцьку відбулося зібрання римо-католицького духовенства, на якому монастирі зобов'язали утримувати початкові школи або виділяти кошти на їх функціонування. Опрацьовані джерела дали підстави стверджувати, що школи діяли при 33 римо-католицьких монастирях Луцько-Житомирської дієцезії упродовж перших трьох десятиліть ХІХ століття. У парафіяльних школах учили читати і писати польською мовою та арифметики. До шкіл повітового рівня належали школи при монастирях піарів у Дубровиці та Межиріччі Корецькому, босих кармелітів у Бердичеві, а також при тринітарському у Берестечку. Учні були дітьми місцевої шляхти, зрідка – унійних священиків. Цілковита ліквідація монастирських шкіл відбулась після Листопадового повстання 1830 року. У дисертації проаналізовано тематичний та жанровий репертуар монастирських бібліотек. З'ясовано, що бібліотека була невід'ємним атрибутом кожного монастиря. Функції бібліотеки не зводились до суто освітніх. Лише частина літератури у книгозбірнях була призначена для забезпечення навчального процесу, зміст решти книг передбачав задоволення інтелектуальних потреб чернецтва. У дисертації бібліотеки розглядаються, як невід'ємна частина монастирської культури. Монастирське господарство було складовою традиційної господарської культури Волині. У роботі з'ясовано матеріальне забезпечення монастирів, розкриті основні галузі господарства, які розвивались у монастирських фільварках. Зроблено висновок, що ченці у свої маєтках використовували як вільнонайману працю місцевого люду, так і послуговувались працею залежних селян, розміри панщини яких були зафіксовані в інвентарях та візитаціях. Економічна діяльність монастирів базувалась переважно на екстенсивних методах господарювання із слабо розвиненою агрикультурою.У дисертації проаналізовано нормативно-правові акти Російської імперії, які окреслювали поле функціонування Римо-Католицької Церкви в державі. Виділено основні етапи у правовому регулюванні діяльності римо-католицьких монастирів, що переважно збігалися з роками правління російських монархів. Зроблено висновок, що російське законодавство було спрямоване на вироблення такої форми управління усією конфесією, яка склалася щодо Православної Церкви, повністю підпорядкованої державі разом з усіма своїми інституціями. Внаслідок такої правової політики поступово руйнувалися усталені віками традиції внутрішнього життя римо-католицьких монастирів. Жорстких утисків католицькі ченці зазнали за правління імператора Миколи І, який використав як привід Листопадове повстання 1830 року для видання указів про ліквідацію 35 римо-католицьких монастирів у Луцько-Житомирській дієцезії, закриття повітових шкіл при усіх монастирях, передачу власності римо-католицьких монастирів державі і переведення духовенства на державну пенсію із поділом монастирів на штатні та заштатні.^UThe process of forming a network of Roman Catholic monasteries in Volyn was observed in the work. The studied material allowed to assert that at the end of the XVIII century there were 53 Roman Catholic monasteries within the Lutsk-Zhytomyr Dioceses (48 of them were male and 5 were female). They were mostly located in the cities and towns of the western and southern districts of the Volyn province what was caused by population density and the location of the residences of magnates who dominated among the founders of monastic centres. Most monasteries appeared in the XVII century – 28, a little less in the XVIII century – 16. The Dominicans and the Carmelites had a numerical advantage – 13 and 12 monasteries, respectively; there were slightly fewer Bernardine monasteries (8), Franciscans (6), and the Trinitarian order (5). Other monastic orders (Capuchins, Augustinians, Piarists, Reformates, Bridgettines, Charities).The basis of the life of the monastery was a spiritual activity which involved maintaining parishes at the monastery churches or work in parishes where there was a lack of priests. At the early XIX century, out of 53 monasteries of the Lutsk-Zhytomyr Dioceses, 36 monasteries had parishes. During the first half of the XIX century there was a numerical increase in the number of parishioners of monastic parishes. The places of pilgrimage for the faithful became the Lutsk Dominican Monastery and the Berdychiv Monastery of the Discalced Carmelites where there were miraculous icons of the Mother of God crowned in the XVIII century. Religious brotherhoods and rosaries functioned at the monastic churches; the last ones were inherent predominantly Dominican monasteries which had intensified the participation of the flock in the Dioceses` spiritual life and were a form of monks' contacts with the outside world because of the statutes of many orders provided for strict asceticism.It was concluded that the Volyn Catholic centres played an important role in the spread of school education until the early 1830s. The monasteries maintained both parish and district schools the educational process of which was based on the educational traditions established by the Commission of National Education in the last third of the XVIII century. In 1803, a meeting of the Roman Catholic clergy took place in Lutsk and obliged the monasteries to maintain primary schools or allocate funds for their functioning. The studied sources gave reasons to claim that the schools functioned at 33 Roman Catholic monasteries of the Lutsk-Zhytomyr Dioceses during the first three decades of the XIX century.It is noted that the monasteries had hospitals as the institutions that were a manifestation of the charitable activities of the monks. The brothers of the monasteries cared for the sick, the elderly and orphans. The monasteries of Bonifratris and Charities specialized in the maintenance of hospitals what was their main obedience.The thematic and genre repertoire of monastic libraries was analysed in the dissertation. The library was found to be an integral part of every monastery. The functions of the library were not reduced only to educational. Just part of the literature in these book collections was intended to ensure the educational process, the content of the rest of the books provided for the satisfaction of intellectual needs of the monks. Libraries are considered an integral part of monastic culture.The monastery farm was a component of the traditional economic culture of Volyn. The material support of the monasteries was clarified in the work; the main industries that developed in the monastery farms were shown. It was concluded that in their estates the monks used both the free labour of the local people and the labour of dependent peasants the size of whose serfdom was recorded in inventories and visitations. The legal acts of the Russian Empire which outlined the field of functioning of the Roman Catholic Church in the state were analysed in the dissertation. The main stages of the legal regulation of the functioning of Roman Catholic monasteries which mostly coincided with the years of rule of Russian monarchs were given off. It was concluded that the Russian legislation was aimed at developing such a form of government of all denominations which had developed concerning to the Orthodox Church fully subordinated to the state together with all its institutions. As a result of such a legal policy, the centuries-old traditions of the internal life of Roman Catholic monasteries were gradually destroyed. Catholic monks were severely persecuted during the reign of Emperor Nicholas I who used the November Uprising of 1830 as an excuse to issue decrees to liquidate some Roman Catholic monasteries, close district schools at all monasteries, and confiscation property of Roman Catholic monasteries to the treasury and transfer of the clergy to the state pension with the division of monasteries into ordinary and extraordinary.