З метою визначення індивідуально-психологічних особливостей переживання провини досліджено характеристики почуття провини на різних рівнях розвитку структури особистості. Встановлено, що найбільш тісний взаємозв'язок поєднує почуття провини з особливостями нервової системи. Розроблено типологію переживання людиною даного почуття та виділено два його типи, а саме: спрямованість провини на саму себе та спрямованість провини на інших людей. Установлено три особистісні профілі переживання почуття провини - лідируючий, збудливий і вразливий. На підставі результатів дослідження статевих відмінностей з'ясовано, що жінки мають більш високі кількісні показники переживання почуття провини, ніж чоловіки.

  Скачати повний текст

АНОТАЦІЯЧмир Н.В. Ішемічна хвороба серця та цукровий діабет 2 типу на грунті метаболічного синдрому: патогенетичні механізми, клінічні взаємозв’язки, оптимізація лікування. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Відповідно до поставлених завдань обстежено 319 осіб з МС, які розподілено у 6 клінічних груп, в залежності від наявності чи відсутності у них ІХС та ЦД 2 типу: першу групу склали 82 пацієнти з МС, другу – 39 хворих з компенсованим ЦД 2 типу на грунті МС, третю – 35 осіб з декомпенсованим ЦД 2 типу на грунті МС, четверту – 44 пацієнти з ІХС, що виникла на грунті МС, п’яту – 44 хворі з ІХС та компенсованим ЦД 2 типу на грунті МС, шосту – 75 пацієнтів з ІХС та декомпенсованим ЦД 2 типу на грунті МС. До контрольної групи увійшли 40 практично здорових осіб. Серед включених у дослідження пацієнтів 30,1% (96 із 319) склали чоловіки і 69,9 % (223 із 319) – жінки, віком від 29 до 60 років.Наукова новизна дослідження. Вперше з’ясовано патогенетичні і клінічні взаємозв'язки між МС, ІХС та ЦД 2 типу та запропоновано маркери синтропічної патології: показники вуглеводного обміну (індекс НОМА, вміст у крові глюкози та інсуліну, HbAlc) та ліпідного спектру крові (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПДНЩ, ХС ЛПВЩ, ТГ, КА); значення кортизолу, пролактину, вT4 та ТТГ. Доповнено наукові дані щодо клінічних проявів МС, з появою атерогенної дисліпідемії, інсулінорезистентності, субклінічного гіпотиреозу, а також достовірним підвищенням АТ в межах 1 ступеня АГ. Відмічено прогресування зазначених обмінних порушень за наявності ІХС та ЦД на грунті МС. Вперше встановлено, що в таких пацієнтів антропометричні параметри відповідають ожирінню ІІІ ступеня, рівні АТ - АГ 2 ступеня.Вперше з’ясовано, що за умов декомпенсації ЦД глибші порушення ліпідного обміну, достовірно вищі значення кортизолу, а у жінок – пролактину, що вказує на кращі компенсаторні можливості щодо відновлення порушень метаболізму в осіб жіночої статі. Вперше встановлено, що вміст у крові інсуліну достовірно зростає лише при компенсованому ЦД, що свідчить про збереження адаптивних механізмів у таких пацієнтів. Доповнено наукові дані щодо ефективності терапії телмісартаном у пацієнтів з ІХС та компенсованим ЦД 2 типу на грунті МС. Вперше встановлено, що такі чинники як пролактин (у жінок) та ХС ЛПВЩ мають превентивну дію щодо виникнення ІХС, тоді як ЦД, вік, кортизол, ТТГ, ТГ, КА, ІМТ, HbAlc мають провокуючу дію.Результати дослідження мають практичне значення: запропоновано критерії оцінки перебігу ІХС та ЦД 2 типу на грунті МС та прогностичну модель ризику виникнення ІХС у пацієнтів з МС; обґрунтовано доцільність застосування телмісартану в складі комплексного лікування синтропічної патології.Ключові слова: ішемічна хвороба серця, цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром, ліпідний спектр крові, функція щитоподібної залози, пролактин, кортизол, телмісартан.^USUMMARYChmyr N.V. Coronary Artery Disease and type 2 Diabetes Mellitus complicated by metabolic syndrome: pathogenetic mechanisms, clinical interconnections, and treatment optimisation. –Manuscript.According to the set objectives, 319 people with MS were examined and divided into 6 clinical groups, depending on the presence or absence of CAD and type 2 DM. The first group consisted of 82 patients with MS, the second - 39 patients with compensated type 2 DM complicated by MS, the third - 35 people with decompensated type 2 DM complicated by MS, the fourth - 44 patients with CAD which appeared against the background of MS, the fifth - 44 patients with CAD and compensated type 2 DM complicated by MS, the sixth - 75 patients with CAD and decompensated type 2 DM complicated by MS. The control group consisted of 40 relatively healthy people.Among the patients involved in the study, 30.1% (96 out of 319) were males and 69.9% (223 out of 319) were females, aged 29 to 60 years.The scientific novelty of the study lies in the firstly established pathogenetic and clinical interconnections among MS, CAD and type 2 DM defined as syntropic pathology.Markers of syntropic pathology are suggested, namely: indicators of carbohydrate metabolism (HOMA index, fasting plasma glucose and insulin, glycosylated hemoglobin) and blood lipid spectrum (TCH, LDL cholesterol, VLDL cholesterol, HDL cholesterol, TG, AC); cortisol, prolactin, fT4, and TSH values.Academic databases on the clinical manifestations of MS, accompanied by the appearance of atherogenic dyslipidemia, insulin resistance, subclinical hypothyroidism, and a significant increase in BP within stage 1 arterial hypertension (AH), are updated. It is found that under the conditions of DM decompensation, there are serious disorders in lipid metabolism, significantly increased cortisol values as well as prolactin levels in women. Added scientific data on the effectiveness of telmisartan therapy in patients with CAD and compensated DM on the basis of MS.According to the results of logistic regression, it is revealed that such factors as prolactin (in women) and HDL cholesterol have a preventive effect on the appearance of CAD, while such factors as DM, age, cortisol, TSH, TG, AC, BMI, HbAlc have a triggering effect. The results of the study are of practical importance: criteria for assessing the course of CHD and DM on the basis of MS and a prognostic model of the risk of CAD in patients with MS are proposed; the expediency of using Telmisartan as part of the complex treatment of syntropic pathology is substantiated.Key words: Coronary Artery Disease, type 2 Diabetes Mellitus, Metabolic Syndrome, blood lipid spectrum, thyroid gland function, prolactin, cortisol, Telmisartan.

У дисертаційній роботі розв’язана важлива задача сучасної внутрішньої медицини – оптимізована диференційована лікувально-діагностична тактика ведення хворих на хронічнілімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) шляхом визначення та оцінки стану вентиляційної функції легень (ВФЛ) за допомогою анкетування, клініко-анамнестичних, антропометричних, лабораторних, інструментальних та статистичних методів дослідження.На першому (ретроспективному) етапі було проаналізовано 1004 медичних карт стаціонарних хворих на ХЛПЗ, які були госпіталізовані до Міського гематологічного центру протягом двох років (з початку січня 2018 року до кінця грудня 2019 року). Ці пацієнти мали середній вік 62,9 (9,6) років, 52,1 % – чоловіки. 48,7 % хворіли на множинну мієлому (ММ), 32,9 % – на хронічний лімфолейкоз (ХЛЛ), 13,5 % – на лімфому та 4,9 % – на інше ХЛПЗ. На проспективному етапі дослідження до аналізу були включені дані 90 пацієнтів віком від 35 до 80 років, Ме 64 (56-70) роки, з яких 44,4 % – жінки. 51,1 % пацієнтів мали діагноз ХЛЛ, 23,3 % пацієнтів – діагноз ММ, а 25,6 % пацієнтів були хворі на різні патоморфологічні варіанти лімфом. За результатами проспективного дослідження встаговлено, що, тільки 4,4 % хворих на ХЛПЗ мали задокументоване хронічне захворювання респіраторної системи в той час, як респіраторні симптоми зустрічалися у 34,8 % пацієнтів без задокументованого супутнього захворювання органів дихання. Таким чином, можна зробити висновок, що у цієї категорії хворих існує нагальна потреба у виявленні супутньої патології органів дихання.Новизна дослідження та одержаних результатів.Вперше визначена частота зустрічальності та структура респіраторних симптомів і супутньої респіраторної патології у хворих із вперше діагностованими ХЛПЗ у Дніпровському регіоні. Встановлено, що тільки 4,4 % пацієнтів мали задокументоване хронічне захворювання респіраторної системи в той час, як респіраторні симптоми зустрічалися у 34,8 % хворих на ХЛПЗ без задокументованого супутнього захворювання органів дихання.Вперше визначена частота зустрічальності, видів, різних ступіні і локалізації уражень, діагностованих за допомогою КТ ОГК з високою роздільною здатністю у пацієнтів із ХЛПЗ у Дніпровському регіоні, а саме, виявлено, що 62 % пацієнтів мають якнайменше один з видів уражень паренхіми легень, а серед виявлених видів уражень переважав інтерстиційний патерн (54,4 % усіх хворих). При цьому, пневмофіброз зустрічався статистично значущо частіше у хворих на ММ (52,4 %), ніж у хворих на лімфоми (13 %). Потовщення стінок бронхів зустрічалося у 21 % пацієнтів, а 42 % хворих мали ВГЛАП.Вперше визначена частота зустрічальності та структура порушень ВФЛ у хворих на різні ХЛПЗ у Дніпровському регіоні, вивчені показники якості життя хворих на ХЛПЗ залежно від стану ВФЛ та обрґунтована доцільність рутинного проведення спірометрії цій категорії хворих. Встановлено, що 66,7 % обстежених пацієнтів із ММ, 54,3 % із ХЛЛ та 43,5 % хворих на лімфоми мали порушення ВФЛ, переважно, обструктивного характеру. Виявлено, що нижчий показник ОФВ1 є предиктором до нижчого рівня загального стану здоров’я, а нижчий показник ОФВ1/ФЖЄЛ є предиктором до нижчого рівня фізичного компонента здоров’я. Наявність ВГЛАП у пацієнтів з лімфомами асоціюється з нижчим показником ОФВ1, а у пацієнтів з ХЛЛ наявність була пов’язана з тенденцією до формування обструкції та нижчого рівня ОФВ1.Розроблено рекомендації щодо удосконалення підходів до лікування на основі визначення особливостей перебігу ХЛПЗ залежно від наявності бронхіальної обструкції, а саме, призначення бронхолітичної терапії тіотропія бромідом у доставковому пристрої Респімат пацієнтам із порушеннями ВФЛ за обструктивним типом на фоні основного ХЛПЗ позитивно впливає на виразність респіраторної симптоматики та покращення якості життя, особливо, за доменами фізичного компоненту здоров’я.^UThe dissertation solves an important task of modern internal medicine - optimized differentiated treatment and diagnostic tactics for managing patients with chronic lymphoproliferative diseases (CLPD) by determining and assessing the state of lung ventilation function (PF) using questionnaires, clinical and anamnestic, anthropometric, laboratory, instrumental and statistical research methods.At the first (retrospective) stage, 1,004 medical records of inpatients with CLPD who were hospitalized at the City Hematology Center for two years (from the beginning of January 2018 to the end of December 2019) were analyzed. These patients have a small average age of 62.9 (9.6) years, 52.1% are men. 48.7% had multiple myeloma (MM), 32.9% had chronic lymphocytic leukemia (CLL), 13.5% had lymphoma, and 4.9% had other CLPD.At the prospective stage of the study, the data of 90 requests aged from 35 to 80 years old, Me 64 (56-70) years old, of which 44.4% were women, were included in the analysis. 51.1% of patients had a diagnosis of CLL, 23.3% of patients had a diagnosis of MM, and 25.6% had various pathomorphological variants of lymphoma. According to the results of a prospective study, it was established that only 4.4% of patients with COPD had a documented chronic disease of the respiratory system, while respiratory symptoms occurred in 34.8% of patients without a documented disease of accompanying respiratory organs. Thus, it can be concluded that in this category of patients there is an urgent need to detect concomitant pathology of the respiratory organs.The novelty of the research and the obtained results.For the first time, the frequency of occurrence and the structure of respiratory symptoms and accompanying respiratory pathology in patients with newly diagnosed CLPD in the Dnipro region were determined. It was established that only 4.4% of patients had a documented chronic disease of the respiratory system, while respiratory symptoms occurred in 34.8% of patients with CLPD without a documented concomitant disease of the respiratory system.For the first time, the frequency of occurrence, types, different degrees and localization of lesions diagnosed using chest HRCT in patients with CLPD in the Dnipro region was determined, namely, it was found that 62% of patients have at least one of the types of lung parenchymal lesions, and among among the detected types of lesions, the interstitial pattern prevailed (54.4% of all patients). At the same time, pneumofibrosis occurred statistically significantly more often in patients with MM (52.4%) than in patients with lymphomas (13%). Bronchial wall thickening occurred in 21% of patients, and 42% of patients had ITLAP.For the first time, the frequency of occurrence and the structure of PF violations in patients with various CLPD in the Dnipro region were determined, the indicators of the quality of life of CLPD patients depending on the condition of the PF were studied, and the feasibility of routine spirometry of this category of patients was justified. It was established that 66.7% of the examined patients with MM, 54.3% with CLL and 43.5% of patients with lymphomas had PF disorders, mainly of an obstructive nature. A lower FEV1 score was found to be a predictor of a lower level of general health, and a lower FEV1/FVC score was a predictor of a lower level of the physical component of health. The presence of ITLAP in patients with lymphomas is associated with a lower FEV1, and in patients with CLL, the presence was associated with a tendency towards obstruction and a lower FEV1.Recommendations have been developed to improve approaches to treatment based on determining the characteristics of the course of CLPD depending on the presence of bronchial obstruction, namely, the appointment of bronchodilator therapy with tiotropium bromide in the Respimat® delivery device to patients with obstructive type PF disorders against the background of primary CLPD has a positive effect on the severity of respiratory symptoms and improving the quality of life, especially in the domains of the physical component of health.

Встановлено, що структура сприйняття даної реклами чоловіками та жінками складається з загальних і гендерно специфічних компонентів. Визначено, що сексуальність і маскулінність у рекламному образі є більш важливими для чоловіків, а естетична оригінальність - для жінок. Зазначено, що чоловіки більш толерантні до вульгарної агресивності в рекламі, сприйняття сексуальності реклами жінками тісніше пов'язане з силою та маскулінністю. Обгрунтовано, що сприйняття сексуальної реклами чоловіками визначається маскулінністю, прийняттям чоловічих ролей, силою статевого потягу та сексуальною задоволеністю, тоді як сприйняття сексуальної реклами жінками обумовлюється фемінінністю, прийняттям гендерно специфічних ролей і силою статевого потягу.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 091 – «Біологія» (09 - Біологія). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2020.Серед усіх онкологічних захворювань, рак сечового міхура займає 9-те місце за частотою діагностування, а також займає 13-те місце з поміж найчастіших випадків смертності поміж онкологічних захворювань. Чоловіки більш схильні до даного онкологічного захворювання (співвідношення 3,2 до 0,9), а також частота захворювання зростає разом з віком.Дисертація присвячена дослідженню протеолітичних процесів при РСМ, а також змінам в імунологічній ланці та іншим процесам, котрі мають вплив на протеоліз та розвиток РСМ. На першому етапі досліджень ми провели загальний клінічний аналіз та дослідили основні біохімічні показники крові при різних стадіях раку сечового міхура, а також деяких компонентів системи коагуляції. В ході нашого дослідження відмічене збільшення рівня нейтрофілів (%) більш ніж у 1,5 рази при стадії ІІІ та IV РСМ.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of biological sciences (the Doctor of Philosophy) on a specialty 091 - biology. - Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2020.Among all cancers, bladder cancer ranks 9th in the frequency of diagnosis and ranks 13th among the most common deaths among cancers. Men are more prone to this cancer (ratio 3.2 to 0.9), and the incidence increases with age.The dissertation is devoted to the study of proteolytic processes in bladder cancer, as well as changes in the immunological chain and other processes that affect the proteolysis and development of bladder cancer. In the first stage of research, we conducted a general clinical analysis and investigated the main biochemical parameters of blood in different stages of bladder cancer, as well as some components of the coagulation system. In the course of our study, there was an increase in the level of neutrophils (%) more than 1.5 times in stage III and IV of bladder cancer.

Вивчено характеристики основних діапазонів електроенцефалографії (ЕЕГ) під час когнітивної діяльності залежно від типу мануальної асиметрії обстежуваних. Установлено, що ліворуким притаманний більш генералізований тип електричної активності кори головного мозку за вербальної та невербальної діяльності. За основними показниками електричної активності мозку у праворуких спостережено більшою мірю виражену міжпівкульову асиметрію. Ліворуки характеризуються більш високочастотним типом ЕЕГ. У передньоасоціативних і центральних відділах кори лівої півкулі головного мозку осбтежувані з лівим типом мануальної асиметриії, насамперед чоловіки, мають вищі показники інтенсивності ЕЕГ. Показано, що найбільш чутливими до мануальної асиметрії виявилися тета- та бета-діапазони ЕЕГ.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено теоретичний аналіз та емпіричне вивчення проблеми заздрісності як чинника криміногенної поведінки особистості. Заздрісність у контексті криміногенної поведінки особистості подано як складний, багатовимірний феномен, що має свої складові та прояви в усіх сферах психіки: у сфері почуттів та емоцій (переживання заздрощів, досади, ненависті, роздратування, злості), у когнітивній сфері (уявлення про перевагу того, кому заздрять, усвідомлення свого більш низького становища порівняно з іншими), у поведінці (різного роду правопорушення та злочини, пов’язані з крадіжкою, руйнуванням, усуненням предмета заздрості, помстою, поширенням чуток, наклепами тощо). Установлено характер взаємозв’язків між різними видами заздрості та характеристиками чоловіків і жінок, що відбувають покарання: перфекціонізмом, відповідальністю, факторами прийняття рішень, локусом контролю, психологічною розумністю та психологічним благополуччям. Визначено частоту виявів різних видів заздрості (заздрості-смутку, заздрості-неприязні) у злочинців із різною кримінальною спрямованістю; зокрема, з’ясовано, що заздрість-неприязнь найчастіше є мотивом скоєння злочинів проти матеріального благополуччя та достатку інших осіб, у той час як у засуджених за злочини проти здоров’я та життя людини більш вираженою є заздрість-смуток, яка виявляється в зневірі, досаді, відчутті соціальної нерівності, образі на життя та оточення. У дисертації набули подальшого розвитку наукові уявлення щодо специфіки проявів феномена заздрості в осіб, які відбувають покарання. Удосконалено теоретико-методологічні підходи до можливостей психокорегувальної роботи з особами, схильними до скоєння злочинів на ґрунті заздрісності. У першому розділі дисертації феномен заздрісності розглянуто як у контексті класичних психологічних теорій, так і в новітніх наукових студіях. За результатами теоретичного аналізу виявлено, що як предиктори ворожих і депресивних почуттів у заздрості виступають суб’єктивне відчуття несправедливості, неповноцінність, нарцисизм, соціально-ціннісна дезадаптація, дефекти саморегуляції тощо. Показано, що в ракурсі кримінальної поведінки заздрісність може виступати її суттєвою обставиною та рушійною силою.У другому емпіричному розділі подано дослідження психометричних характеристик заздрісності засуджених чоловіків і жінок; виявлено специфіку їх нарцисизму та перфекціонізму; визначено особливості інтернально-екстернальних характеристик, складових відповідальності та індивідуальних стилів прийняття рішень; виявлено специфіку їх психологічної розумності й психологічного благополуччя та визначено особливості взаємозв’язків означених характеристик із заздрісністю. Подано результати вивчення частоти виявів різних видів заздрості (заздрості-смутку, заздрості-неприязні) у злочинців із різною кримінальною спрямованістю. А також наведено практичні рекомендації для персоналу установ виконання кримінальних покарань щодо психокорекційної роботи з особами, схильними до вчинення злочинів на ґрунті заздрощів.Емпіричне дослідження психометричних характеристик заздрісності показало, що засуджені чоловіки порівняно з жінками мають більшу схильність до проявів заздрості, забарвленої почуттями ненависті, гніву, ворожості, що виявляється в злобному, роздратовано-прискіпливому ставленні до більш успішної людини. За результатами вивчення нарцисизму та перфекціонізму чоловіків і жінок злочинців установлено, що респонденти обох груп переконані стосовно нереалістично високих очікувань щодо них з боку оточення. Чоловіки більше невдоволені собою, прагнуть досконалості й довершеності. Жінки виявляють вищий рівень соціальної відокремленості та неприязні в міжособистісному спілкуванні, але ставляться до оточення з ідеалізованими очікуваннями. Емпіричне вивчення взаємозв’язків заздрісності з перфекціонізмом у засуджених показало, що підвищення рівня соціально прийнятного перфекціонізму призводить до збільшення в чоловіків відчуття заздрості-неприязні, забарвленої озлобленістю, гнівом і роздратуванням; у той час як у жінок воно виявляється в посиленні обох видів заздрості: заздрості-неприязні та заздрості смутку. Виявлено подібність загального показника нарцисизму в обох групах досліджуваних. Визначено, що засуджені чоловіки прагнуть проявів уваги, схвалення та захоплення з боку оточення; а засуджені жінки – визнання, слави, включення до престижного кола спілкування та є схильними до публічного самолюбування.^UIn the dissertation, a theoretical analysis and empirical study of the problem of envy as a factor in the criminogenic behavior of a personality is carried out. Envy in the context of the criminogenic behavior of a personality is presented as a complex, multidimensional phenomenon that has its components and manifestations in all spheres of the psyche: in the sphere of feelings and emotions (experiencing envy, annoyance, hatred, irritation, anger), in the cognitive sphere (perception of the superiority of the person, which is envied, awareness of they own lower position compared to others), in behavior (various offenses and crimes related to theft, destruction, removal of the object of envy, revenge, spreading rumors, slander, etc.). The nature of the relationships between different types of envy and the characteristics of men and women serving a sentence: perfectionism, responsibility, decision-making factors, locus of control, psychological mindedness and psychological well-being has been established. The frequency of manifestations of various types of envy (envy-sadness, envy-hostility) in criminals with different criminal orientations was determined; in particular, it was found that envy-hostility is most often the motive for committing crimes against the material well-being and wealth of other persons, while in those convicted of crimes against human health and life, envy-sadness becomes more pronounced, which manifests itself in despair, annoyance, feelings of social inequality, resentment towards life and environment. In the dissertation, scientific ideas regarding the specificity of manifestations of the phenomenon of envy in persons serving a sentence were further developed. The theoretical and methodological approaches to the possibilities of psychocorrective work with persons prone to commit crimes based on envy have been improved.In the first chapter of the dissertation, the phenomenon of envy is considered both in the context of classical psychological theories and in the latest scientific studies. Based on the results of the theoretical analysis, it was found that subjective feelings of injustice, inferiority, narcissism, socio-value maladjustment, self-regulation defects, etc. are predictors of hostile and depressive feelings in envy. It is shown that in the perspective of criminal behaviour, envy can act as its essential circumstance and driving force.The second empirical chapter presents a study of the psychometric characteristics of envy of convicted men and women; the specificity of their narcissism and perfectionism was revealed; the peculiarities of internal-external characteristics, components of responsibility and individual decision-making styles are determined; the specifics of their psychological mindedness and psychological well-being were revealed, and the specifics of the relationship between these characteristics and envy were determined. The results of the study of the frequency of manifestations of various types of envy (envy-sadness, envy-hostility) in criminals with different criminal orientations are presented. And practical recommendations for the staff of criminal punishment institutions regarding psychocorrective work with persons prone to commit crimes based on envy are also presented.An empirical study of the psychometric characteristics of envy showed that convicted men, compared to women, are more prone to manifestations of envy, tinged with feelings of hatred, anger, and hostility, which manifests itself in a malicious, irritated-picky attitude towards a more successful person. According to the results of the study of narcissism and perfectionism of male and female criminals, it was established that the respondents of both groups are convinced of unrealistically high expectations of them from the environment. Men are no longer satisfied with themselves, they strive for perfection and completeness. Women show a higher level of social isolation and hostility in interpersonal communication, but relate to the environment with idealized expectations.An empirical study of the relationship between envy and perfectionism in convicts showed that an increase in the level of socially acceptable perfectionism leads to an increase in men's feeling of envy-hostility, colored by bitterness, anger and irritation; while in women it is manifested in the strengthening of both types of envy: envy-hostile and envy of sadness. The similarity of the general indicator of narcissism in both groups of subjects was revealed. It was determined that convicted men want attention, approval and admiration from the environment; and convicted women seek recognition, fame, inclusion in a prestigious circle of communication and are prone to public self-indulgence.

Дослідження проводилося з формуванням бази даних в обсязі, що перевищує необхідний та достатній, який було розраховано відповідно до закону великих чисел. Було сформовано дві групи дослідження: основна – 176 випадків, що була сформована за ознаками наявності торакального та краніального компонентів пошкодження, та група порівняння, за ознакою ізольованого торакального пошкодження – 83 постраждалих. Критерієм виключення в обох групах дослідження була наявність пошкодження інших органів та систем. Таким чином, загальний обсяг дослідження склав 359 постраждалих. Для вивчення ефективності впровадження протокольної схеми клінічної маршрутизації постраждалих було сформовано групу 100 постраждалих – 50 до впровадження та 50 після впровадження. Поєднана краніо-торакальна травма має певною мірою специфічну клініко-епідеміологічну характеристику, яка полягає в тому, що найбільш часто страждають пацієнти з 20 до 50 років, із вираженим гендерним впливом – чоловіки – 71,91 %, жінки – 28,09 %, найбільш часто виникає внаслідок дорожньо-транспортних пригод та травми в побуті за механізмом прямого удару (68 %). Поєднана закрита торако-краніальна травма є багатокомпонентною патологією, якій притаманне різноманіття нозологічних форм поєднаних пошкоджень, найтяжчими з яких є поєднання закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку з наявністю субарахноїдальної кровотечі, внутрішньомозкових гематом та закритої травми грудної клітини у вигляді двобічних переломів ребер з наявністю великого гемотораксу. Тяжкими за ризиком виникнення летального результату перебігу травматичного процесу є поєднання закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку з наявністю субдуральної гематоми, та закритої травми грудної клітини у вигляді двобічних переломів ребер з наявністю реберного клапану та великого гемопневмотораксу. Розроблена ризик-орієнтована протокольна схема надання медичної допомоги постраждалим із закритою поєднаною торако-краніальною травмою на ранньому госпітальному етапі із застосуванням концепції клінічної маршрутизації пацієнтів довела свою ефективність за результатами впровадження (зниження летальності на 12-15 %) та може бути рекомендована до широкого впровадження.^UThe study was conducted with the formation of a database in excess of the required and sufficient, which was calculated in accordance with the law of large numbers. Two study groups were formed – the main – 176 cases, which was formed on the basis of the presence of thoracic and cranial components of the injury, and the comparison group, on the basis of isolated thoracic injury – 83 victims. The exclusion criterion in both study groups was the presence of damage to other organs and systems. Thus, the total amount of the study was 359 victims. To study the effectiveness of the implementation of the protocol scheme of clinical routing of victims, a group of 100 victims was formed – 50 before implementation and 50 after implementation. Combined cranio-thoracic trauma has a specific clinical and epidemiological characteristics, which is that the most common patients are from 20 to 50 years, with a pronounced gender impact – men – 71,91 %, women – 28,09 %, the most often occurs as a result of road accidents and injuries in the home by the mechanism of direct impact (68 %). Combined closed thoraco-cranial trauma is a multicomponent pathology, which is characterized by a variety of nosological forms of combined injuries, the most severe of which is a combination of closed traumatic brain injury in the form of brain contusion with subarachnoid hemorrhage, intracerebral hematomas with the presence of a large hemothorax. Severe at risk of death from the traumatic process is a combination of closed traumatic brain injury in the form of brain contusion with the presence of subdural hematoma, and closed chest injury in the form of bilateral rib fractures with the presence of a costal valve and large hemopneumothorax. Severe at risk of death from the traumatic process is a combination of closed traumatic brain injury in the form of brain contusion with the presence of subdural hematoma, and closed chest injury in the form of bilateral rib fractures with the presence of a costal valve and large hemopneumothorax. The developed risk-oriented protocol scheme for providing medical care to victims with closed combined thoraco-cranial trauma in the early hospital stage using the concept of clinical routing of patients has proved its effectiveness based on the results of implementation (reduction of mortality by 12-15 %) and can be recommended for widespread implementation.

Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій на підставі представленої кримінологічної характеристики злочинів проти власності у великих містах Причорноморського регіону материкової України та осіб, які їх вчиняють, а також аналізу системи детермінант, що зумовлюють вчинення відповідних правопорушень, вперше у вітчизняній науці запропоновано комплексну систему заходів запобігання корисливим злочинам проти власності.У роботі надано характеристику великого міста як об'єкта кримінологічного вивчення та захисту від корисливих посягань на власність, що є складним ансамблем районів, вилиць, доріг, будівель, магазинів, площ, парків тощо, які поєднуються у певні зони (селитибна, промислова, комунально-складська, зовнішнього транспорту, відпочинку таін.) із загальною чисельністю населення від 250 тис. до 1 млн осіб, та представляє інтерес з огляду на організацію процесу реалізації зазначеногозахисту. У свою чергу, будь-який житловий район є структурною одиницею специфічної території із притаманними саме їй техніко-архітектурнимипараметрами й одночасно наборами детермінаційних комплексів, що зумовлюють характер криміногенної обстановки в тих чи інших житловихрайонах, яка потребує кримінологічного аналізу і врахування під час організації запобігання тим чи іншим злочинам. Підкреслено, що сучасноюконцептуально-методологічною моделлю дослідження корисливих злочинів проти власності у великих містах Причорноморського регіону материковоїУкраїни передбачено реалізацію структурованої системи технологічних операцій, пов'язаних між собою спільною метою, та ретельно спланованихпроцедур із застосуванням необхідного наукового інструментарію (методів), що утворюють відносно самостійні етапи аналізу й розв'язання конкретноїпроблеми.У наведеній кримінологічній характеристиці корисливих злочинів проти власності у великих містах (Одеса, Миколаїв та Херсон) зафіксовано стабільнонапружену криміногенну обстановку, в якій домінують крадіжки (73 %), шахрайства (10 %) та грабежі (2,8 %), а питома вага корисливих злочинівстановить понад 60 % від усіх злочинів, що реєструються у цьому регіоні; відмічено негативну динаміку та високий рівень інтенсивності останніх(Миколаїв – 1 274 злочини на 100 тис. населення; Херсон – 1 271; Одеса – 1 028). Понад половину злочинів цього виду (у середньому 54 %) вчиняється увеликих містах обласного підпорядкування – в Одесі, Миколаєві та Херсоні. У містах районного підпорядкування українського Причорномор'я вчиняєтьсяодин із п'яти (в середньому 20%) вказаних злочинів. І лише близько чверті корисливих злочинів проти власності (26 %) припадають на сільську місцевість.Установлено помітно виражені територіальні відмінності та організовані форми кримінальної активності, а так само застосування під час вчиненнякрадіжок сучасних технічних інструментів і засобів; констатовано поширення випадків застосування жорстокого насильства і зброї під час вчинення розбоївта вимагань, внаслідок чого збільшується кількість убивств; зазначено про підвищений вплив аналізованих злочинів на криміногенну обстановку великогоміста у цілому тощо. Так само наголошено на значному збільшенні цих злочинів у період курортного сезону.Важливою ознакою корисливих посягань на власність є той факт, що їх кількість у кілька разів збільшуються у період курортного сезону, апереважними їх жертвами стають відпочивальники і гості міст. Ураховуючи прикордонний та курортний статус Одеси, Миколаєва та Херсона, великукількість резонансних корисливих злочинів проти власності у цих великих містах вчиняють або організовують мешканці з інших міст і регіонів України.Водночас не виключається можливість скоєння злочинів особами, що прибули з територій тимчасово непідконтрольних Україні.Кримінологічним аналізом, проведеним на підставі вивчення соціальнодемографічних, кримінально-правових і морально-психологічних рис осіб, яківчинили корисливі злочини проти власності у великих містах Одеса, Миколаїв та Херсон, установлено, що це переважно чоловіки, неодружені, молодого віку(близько 36 % від усіх винних припадає на осіб у віці від 29 до 39 років), з низьким освітнім рівнем, безробітні, нерідко з кримінальним минулим,діяльність яких характеризується певним рівнем злочинного професіоналізму, витонченістю. До того ж чимало злочинів вчиняється ними у групі.Прикордонний та курортний статус перелічених міст зумовлює вчинення аналізованих злочинів мешканцями інших міст і регіонів України, а так самосусідніх країн, що, безумовно, ускладнює профілактику, викриття та припинення цих правопорушень. Обґрунтовано, що злочинна «кар'єра»значної частини злочинців великих міст починається так само з учинення корисливих посягань на власність – крадіжок, грабежів, розбоїв,шахрайств та ін., за що вони потрапляють у місця обмеження або позбавлення волі.^UThe thesis is an independent completed scientific work, in which on the basis of the presented criminological characteristics of crimes against property in cities ofthe Black Sea region of mainland Ukraine and their perpetrators, as well as the analysis of the system of determinants, that cause committing relevant offenses, it isproposed a comprehensive system of prevention measures to mercenary crimes against property for the first time in domestic science.The dissertation characterizes a city as an object of criminological study and protection against selfish encroachments on property, which is a complex ensembleof areas, cheekbones, roads, buildings, shops, squares, parks, etc., which are combined into certain areas (residential, industrial, communal -warehouse, externaltransport, recreation, etc.) with a total population of 250 thousand to 1 million people, and is of interest given the organization of implementation process of this protection.Inversely, any residential area is a structural unit of a specific area with its inherent technical and architectural parameters and at the same time sets of determinationcomplexes that specify the criminogenic nature in certain residential areas, which requires criminological analysis and consideration during prevention. certain crimes.It is emphasized that current conceptual and methodological model of mercenary crimes' research against property in cities of the Black Sea region of mainlandUkraine provides for implementation of a structured system of technological operations related to a common goal and carefully planned procedures usingnecessary scientific tools (methods) relatively independent stages of analysis and solution of a specific problem.In the given criminological characteristic of mercenary crimes against property in cities (Odesa, Mykolaiv and Kherson) it is recorded the stably tense criminogenic situation in which thefts (73%), frauds (10%) and robberies (2,8%) dominate, and specific weight of mercenary crimes is more than 60% of all crimes registered in theregion; negative dynamics and high level of intensity of the last are noted (Mykolaiv – 1 274 crimes on 100 thousand population; Kherson – 1 271; Odesa – 1 028). Morethan half of crimes of this type (on average 54%) are committed in cities of regional subordination – in Odesa, Mykolaiv and Kherson. One of the five (on average 20%)crimes is committed in the cities of district subordination of the Ukrainian Black Sea coast. And only about a quarter of mercenary crimes against property (26%) are inrural areas.It was established the noticeably expressed territorial differences and organized forms of criminal activity, as well as the use of modern technical tools and meansduring committing theft; the spread of cases of brutal violence and weapons during robberies and extortions, as a result of which the quantity of murders is increasing; itis noted the increased impact of the analyzed crimes on criminogenic situation of the city as a whole, etc. It is also emphasized the significant increase in these crimesduring the holiday season.An important feature of selfish encroachments on property is the fact that their number increases several times during the holiday season, and their main victims arevacationers and guests of cities. Given the border and resort status of Odesa, Mykolaiv and Kherson, a large number of high-profile mercenary crimes againstproperty in these cities are committed or organized by residents of other cities and regions of Ukraine. At the same time, the possibility of committing crimes by personswho came from territories temporarily out of Ukraine's control is not ruled out.Criminological analysis conducted on the basis of studying the sociodemographic, criminal-legal and moral-psychological traits of persons whocommitted mercenary crimes against property in the cities of Odesa, Mykolaiv and Kherson, found that they are mostly single men (about 36 % of all perpetrators arepersons aged from 29 – 39 years), with low educational level, unemployed, often with a criminal past, whose activities are characterized by a certain level of criminalprofessionalism, sophistication. In addition, many crimes are committed by them in a group. The border and resort status of these cities determines the commission of theanalyzed crimes by residents of other Ukrainian cities and regions, as well as neighboring countries, which, of course, complicates the prevention, detection andcessation of these offenses. It is substantiated that the criminal "career" of a significant part of criminals in cities also begins with the commission of selfishencroachments on property – theft, robbery, robbery, fraud, etc., for which they end up in places of restriction or imprisonment.

У дисертації наведено наукове обґрунтування і практичне вирішення однієї з актуальних задач щелепно-лицевої хірургії: підвищення ефективності лікування хворих з посттравматичними та післяопераційними дефектами нижньої щелепи (ДНЩ) за рахунок використання удосконалених методів комп'ютерного моделювання та CAD/CAM технології. Дефекти і деформації лицевого черепу, що виникають внаслідок травматичних ушкоджень, хірургічних втручань, вроджених вад розвитку, пухлин та інфекційних процесів супроводжуються виразним естетичним та функціональним дефіцитом і часто потребують складних багатоетапних реконструктивних втручань. Відомо, що основним завданням їх комплексного лікування є відновлення анатомічної форми та функції ураженої щелепи. Для цього застосовують кісткові аутотрансплантати, імплантати з титану та інших біоінертних матеріалів: ендопротези, преформовані пластини, стандартні та індивідуалізовані фіксуючі пристрої, тканинно-інженерні еквіваленти, різноманітні прийоми кісткової пластики. Ці методи, однак, виявляються недостатньо ефективними в значному відсотку випадків у зв'язку із виключною складністю відновлення анатомічної форми ураженої кістки, її топографічних співвідношень та функціональних зв'язків з оточуючими структурами. В останні роки особливий інтерес науковців і клініцистів викликає можливість застосування віртуальної симуляції, комп'ютерного моделювання та CAD/CAM технології в хірургічному лікуванні цієї категорії хворих. Так, застосування пацієнто-специфічних імплантатів (PSI), виготовлених на основі CAD/CAM технології, розглядають як сучасну альтернативу традиційним методам кісткової пластики, що дозволяє не лише зменшити тривалість, етапність, травматичність та складність хірургічного втручання, але й покращити його результати. В рамках цифрового протоколу реконструкції нижньої щелепи (НЩ) за останні роки запропоновано велику кількість технічних рішень, що можуть суттєво відрізнятися з клінічної, фізико-механічної та біологічної точок зору. Віддалені результати їх застосування часто є недослідженими, а кількість рандомізованих досліджень по вивченню клінічної ефективності залишається обмеженою. При ДНЩ зі складною топографією застосування стандартизованих підходів і традиційних алгоритмів не дозволяють точно відтворити анатомію ураженої кістки, а існуючі хірургічні та біологічні обмеження вимагають урахування клінічних особливостей випадку і адаптації дизайну конструкції до наявної ситуації.Проведені дослідження були направлені на клініко-анатомічне та біомеханічне обґрунтування удосконалених методів моделювання, виготовлення та інтраопераційного застосування пацієнто-специфічних конструкцій для збільшення точності відновлення анатомічних структур, покращення функціональних результатів, зменшення тривалості та етапності лікування, частоти інтра- і постопераційних ускладнень. В ході виконання роботи нами було проведено серію клінічних та інструментальних досліджень, а також біомеханічних експериментів на імітаційних комп'ютерних моделях із метою розробки методологічних підходів та оптимізації дизайну PSI для заміщення ДНЩ, а також визначено клінічну ефективність та границі їх застосування. Матеріалом дослідження було 60 хворих з ДНЩ, які проходили лікування на базі Центру щелепно-лицевої хірургії та стоматології Київської обласної клінічної лікарні в період 2015-2020 рр. Вік хворих коливався від 16 до 82 років, і в середньому становив 40,9±14,6 років. Серед всіх обстежених чоловіки склали 40 %. Причини виникнення дефектів були: сегментарні або субтотальні резекції НЩ з приводу доброякісних пухлин – 41 % та злоякісних новоутворень – 16,7 %, високоенергетична травма – 7 %, вади розвитку – 1,9 %, остеонекрози різного ґенезу – 16,7 %, дефекти гілки НЩ після лікування кісткових анкілозів – 16,7 %. Дефекти поширювались на фронтальний відділ НЩ у 28,3% пацієнтів, на дистальний відділ тіла (з одного чи двох боків) – у 80 %, на ділянку гілки – у 77 %. Дефекти, локалізовані в межах однієї ділянки, відзначали в 33,9 % випадків, в межах 2 анатомічних ділянок – в 50 %, в межах 3 і більше анатомічних ділянок – в 16,1 %.^UIn present dissertation the scientific substantiation and practical solution to one of the urgent problems of the Maxillofacial Surgery is presented: improving the efficiency of treatment of patients with post-traumatic and postoperative defects of the mandible, by the use of advanced computer modeling methods and CAD/CAM technologies.Defects and deformation of the facial skull, resulting from traumatic injury, surgeries, inherited defects, cancer and infection processes are associated with distinct aesthetic and functional deficits and often require complex multistage reconstructive s interventions. It is known that the main task of combine treatment of patients with mandibular defects is to restore the anatomical shape and function of the affected jaw. For this purpose, bone autografts, implants of titanium and other bioinert materials, implants, preformed plates, standard and customized fixators, tissue engineering equivalents and various techniques of bone plastics are used. These methods, however, are not effective in a significant percentage of cases, due to the extreme difficulty of restoring the anatomical shape of the affected bone, its topographic and functional relationships with surrounding structures. In recent years, significant interest among scientists and clinicians is attracted by the possibility to use virtual simulation, computer modeling and CAD / CAM technology in the surgical treatment of this category of patients. Thus, the use of patient-specific implants (PSI) manufactured on the base of CAD / CAM technology is considered as a modern alternative to traditional methods of bone grafting, which not only reduces the duration, stages, invasiveness and complexity of surgery, but also improves its results. Within the framework of the digital protocol of mandibular reconstruction in recent years, a large number of technical solutions have been proposed that may differ significantly from clinical, mechanical and biological points of view. The long-term results of their use often need the further investigations, and the number of randomized trials to study clinical efficacy remains limited. In mandibular defects with complex topography, the use of standardized approaches and algorithms do not allow to reproduce accurately the anatomy of the affected bone, and existing surgical and biological limitations. So, it requires consideration of clinical features and adaptation of the design to the existing situation. The present research was aimed at clinical, anatomical and biomechanical substantiation of advanced methods of modeling, manufacturing and intraoperative use of patient-specific constructions to increase the accuracy of anatomical structures restoration, improve functional results, reduce duration of treatment, and frequency of intra- and postoperative complications. In the course of our research we conducted a series of clinical and instrumental studies, as well as biomechanical experiments on simulated computer models to develop methodological approaches and optimize the design of PSI to replace mandibular defects, as well as to determine clinical efficacy and application limits. Material of the study included 60 patients with mandibular defects, treated at the Center for Maxillofacial Surgery and Dentistry of Kyiv Regional Hospital during the period 2015-2020 years. Age of the patients ranged from 16 to 82 years, and on average was 40,9 ± 14,6 years. Among all surveyed, men accounted for 40%. The causes of defects were: segmental or subtotal resections of the mandible for benign tumors - 41% and malignant neoplasms - 16.7%, high-energy trauma - 7%, malformations - 1.9%, osteonecroses of various origin - 16.7%, defects of mandibular ramus after the treatment of bone ankylosis - 16.7%. Defects spread to the frontal part of the mandible in 28.3% of patients, to the distal part of the body (on one or two sides) - in 80%, to the branch - in 77%. Defects localized within one site, were noted in 33.9% of cases, within 2 anatomical sites - 50%, within 3 and more anatomical sites - 16.1%.

Проведено комплексне вивчення взаємозв'язків між рівнем циркулювального B-натрійуректичного пептиду (ВНП) та поліморфізмом гена рецептора ангіотензину II I типу (АТІР), а також між функцією ендотелію та станом системної внутрішньої серцевої гемодинаміки у здорових осіб та у хворих на неускладнену гіпертонічну хворобу (ГХ). Уперше для субпопуляції на Вінничині встановлено, що серед практично здорових чоловіків у розподілі генотипів і алелей гена рецептора ангіотензину II I типу переважають генотип AA та алель A. Визначено, що такі чоловіки, які є носіями алелі C, мають генетично зумовлені структурно-функціональні особливості серця у вигляді більшої товщини стінок і маси міокарда лівого шлуночка на відміну від осіб гомозигот по алелі A. Серед носіїв алелі C зареєстровано певне функціональне напруження у роботі серця, що може відображатися на формуванні серцево-судинної системи загалом. Установлено, що носійство генотипів AC та CC рецептора ангіотензину II I-го типу асоційовано з достовірно більшим ризиком розвитку ГХ у чоловіків - мешканців Вінниччини. Виявлено, що у носіїв генотипів АС і СС рецептора ангіотензину II I типу у процесі перебігу ГХ вже на першій стадії захворювання патологічні зміни у стані серця та судинного ендотелію більш значні, ніж у носіїв генотипу AA. Показано, що рівень ВНП у плазмі крові зазначених хворих зростає переважно у взаємозв'язку з розвитком у них діастолічної дисфункції. Розроблено методику, яка дозволяє орієнтовно визначити структурну організацію гена АТІР у осіб здорових і хворих на ГХ. Для таких хворих запропоновано межовий рівень ВНП з метою допоміжної діагностики діастолічної дисфункції лівого шлуночку, що можна використовувати у клінічній практиці у разі обстеження таких пацієнтів.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі запропоновано, на підставі вивчення клінічних, інструментальних та лабораторних даних визначити фактори ризику розвитку інфаркту міокарда (ІМ) у молодому віці, особливості його клінічного перебігу та обґрунтувати рекомендації щодо реабілітації та лікування даної групи пацієнтів. Актуальність задачі обумовлена необхідністю удосконалити первинну та вторинну профілактику серцево-судинних захворювань у пацієнтів молодого віку.Основні критерії включення до роботи: чоловіки у віці до 50 років. Клінічний діагноз інфаркту міокарда підтверджувався на підставі клінічних, електрокардіографічних та лабораторних критеріїв згідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ЄТК) та Асоціації кардіологів України.Мета дослідження: Удосконалення лікування хворих на інфаркт міокарда молодого віку на основі комплексної оцінки факторів ризику, показників ендотеліальної функції, фолатного обміну та аналізу ефективності окремих β -блокаторів.Завдання дослідження:1. Провести оцінку основних факторів ризику у чоловіків, які перенесли ІМ у молодому віці. 2. Вивчити клінічний перебіг та особливості ураження коронарних артерій у чоловіків молодого віку, які перенесли ІМ. 3. Дослідити агрегаційні властивості тромбоцитів, показники NO, рівні гомоцистеїну та ендотеліну-1 у пацієнтів з ІМ молодого віку. 4. Вивчити показники загального та вільного тестостерону, стан еректильноїдисфункції у хворих на ІМ молодого віку.5. Оцінити вплив окремих груп β -блокаторів на показники фізичної витривалості у хворих після перенесеного ІМ у молодому віці та розробити рекомендації по їх диференційованому застосуванню.Об'єкт дослідження: Ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром із елевацією ST та без елевації сегмента ST, ураження коронарних артерій.Предмет дослідження: Зміни біохімічних показників та показники ендотеліальної функції, функції тромбоцитів, результати велоергометричного дослідження, дані анкетування.Наукова новизна дослідження:Вперше, у гострому періоді інфаркту міокарда у хворих молодого віку встановлено комплексні зміни, які проявлялися багатосудинним ураженням вінцевих артерій, порушеннями ендотеліальної функції, фолатного обміну та агрегації тромбоцитів.Виявлено високу частку хворих з еректильною дисфункцією та встановлено залежність між зменшенням рівнів загального та вільного тестостерону та станом еректильної функції у пацієнтів з інфарктом міокарда у молодому віці. Встановлено взаємозв'язок між показником толерантності до фізичного навантаження у хворих на інфаркт міокарда у молодому віці з рівнем загального та вільного тестостерону.Доповнено наукові дані щодо диференційованого застосування у хворих, які перенесли інфаркт міокарда у молодому віці, окремих груп ꞵ-адреноблокаторів (БАБ) з різними фармакологічними властивостями.Критерії виключення у дослідження були: супутні вроджені та набуті вади серця; важка супутня патологія внутрішніх органів; клапанні вади серця, які потребують хірургічної корекції, важка форма цукрового діабету (ЦД), виражена ниркова та печінкова недостатність, бронхіальна астма, травма або велике хірургічне втручання, гострий (або загострення хронічного) запальний процес, кровотечі, онкологічні і системні захворювання.Основним методом реваскуляризації у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) було проведення ургентної КВГ із подальшим ендоваскулярним втручанням. Усі хворі отримували стандартну терапію, яка відповідала рекомендаціям ЄТК та УТК на момент включення у дослідження. Хворим у стаціонарі було виконано: електрокардіографія (ЕКГ), ВЕМ-тест, визначення показників агрегації тромбоцитів, ендотеліальної функції, фолатного обміну, рівнів тестостерону, ліпідного спектру та інші лабораторні обстеження. Позагоспітальне спостереження (упродовж 6 місяців).^UThe dissertation proposes to determine the risk factors for myocardial infarction (MI) at a young age based on the study of clinical, instrumental and laboratory data, the peculiarities of its clinical course and substantiate recommendations for rehabilitation and treatment of this group of patients. The relevance of the study is due to the need to improve the primary and secondary prevention of cardiovascular disease in young patients.The main criteria for inclusion in the work: men under the age of 50.The clinical diagnosis of myocardial infarction was confirmed on the basis of clinical, electrocardiographic and laboratory criteria in accordance with the recommendations of the European Society of Cardiology and the the Ukrainian Association of Cardiology.Aim of the study: Improving the treatment of young patients with myocardial infarction based on a comprehensive assessment of risk factors, endothelial function, folate metabolism and analysis of the effectiveness of individual β -blockers.Objectives of the study:1. Assess the main risk factors in men who have suffered MI at a young age.2. To study the clinical course and features of coronary artery disease in young men who have suffered MI.3. Investigate platelet aggregation, NO, homocysteine and endothelin-1 levels in young MI patients.4. To study the indicators of total and free testosterone, erectile dysfunction in patients with MI at a young age.5. To evaluate the influence of certain groups of β -blockers on the indicators of physical endurance in patients after MI at a young age and to develop recommendations for their differentiated use.Object of the study:Ischemic heart disease: myocardial infarction, acute coronary syndrome with ST elevation and without ST segment elevation, coronary artery disease.Subject of the study: Changes in biochemical parameters and indicators of endothelial function, platelet function, results of bicycle ergometric research, survey data.Scientific novelty of the study:For the first time, complex changes in the acute period of myocardial infarction were found in young patients, which were manifested by multivascular lesions of the coronary arteries, disorders of endothelial function, folate metabolism and platelet aggregation.A high proportion of patients with erectile dysfunction was found and the relationship between decreased levels of total and free testosterone and the state of erectile function in patients with myocardial infarction at a young age was defined.The relationship between exercise tolerance in myocardial infarction patients at a young age and total and free testosterone levels has been established.Scientific data on the differentiated use of certain groups of ꞵ-adrenoblockers (BAB) with different pharmacological properties in patients with myocardial infarction at a young age have been supplemented.Exclusion criteria for the study were as follows: concomitant congenital and acquired heart defects; severe concomitant pathology of internal organs; valvular heart disease requiring surgical correction, severe diabetes mellitus (DM), severe renal and hepatic insufficiency, bronchial asthma, trauma or major surgery, acute (or exacerbation of chronic) inflammatory process, bleeding, cancer and systemic diseases.The main method of revascularization in patients with ACSST was urgent CVG with subsequent endovascular intervention. All patients received standard therapy that met the recommendations of European Society of Cardiology and the the Ukrainian Association of Cardiology at the time of enrollment in the study. Patients in the hospital were performed: electrocardiography (ECG), CPX test, determination of platelet aggregation, endothelial function, folate metabolism, testosterone levels, lipid spectrum and other laboratory tests. Outpatient follow-up (for 6 months).

Дисертаційна робота присвячена підвищенню якості лікування пацієнтів на відкриті переломи НЩ шляхом впровадження нового комплексного методу лікування. Актуальність цього дослідження зумовили пацієнти вказаної категорії.Використовуючи системний аналіз рентгенологічних, клінічних результатів інструментальних досліджень в пацієнтів із переломами НЩ різної локалізації класичним методом остеосинтезу.Ретроспективний аналіз 185 історій хвороб пацієнтів з переломом нижньої щелепи, які знаходились на лікуванні в КМКЛ №12 ЩЛВ впродовж 2016-2023 років. При поступленні пацієнтів 51 % становили чоловіки, а жінки 49%. Переважали переломи кута та тіла нижньої щелепи - 55%, метальний відділ - 45%. Значним фактором переважала транспортна - 37%, побутова - 27%, спортивного характеру - 26%, виробнича - 10%. Динаміка отриманих травм в сукупності пошкоджень травматичних переломів нижньої щелепи переважав 2017 та 2019 роки по кількості отриманих травм.Пацієнтів розподілено по локалізації типу перелому НЩ ментально - 45%, кута - 55%, та лінії проходження через лунку зуба поперечно - 33%, косо - 27%, дотично - 40% до лунки. Проаналізувавши характер проведення лікування пацієнтів з переломами НЩ за вказаний період, нами встановлено, що остеосинтез проведено у 59% випадків з переломом нижньої щелепи, а консервативне лікування становило 41% випадків.З 76 пацієнтів, котрі проліковані консервативно, нами було прийнято 42 пацієнта (55%), а ретроспективно опрацьовано 34 пацієнта (45%).Зі 109 пацієнтів ретроспективного аналізу клінічно 70 пацієнтів (64%) прооперовані нами класичним методом, а 39 пацієнтів ретроспективно опрацьовані (36%), це дозволило нам визначати проблеми класичного методу остеосинтезу з рентгенологічним виміром діастазу в лінії перелому до та після операції і визначення щільності кістки для розташування пластини (деклараційний патент України на корисну модель №150086). На КТ в післяопераційному періоді спостерігали наявність діастазу рани до 2,4 мм в ментальному відділі, в ділянці тіла до 2мм. Усім пацієнтам на етапі надходження в стаціонар проводили клінічне, рентгенологічне обстеження, за необхідності призначали консультації фахівців суміжних спеціальностей. У післяопераційний період проводили клінічне спостереження за перебігом загоєння рани. У хворих, яких лікували консервативно, проводили контроль фіксації шини Тігерштедта. В усіх пацієнтів на момент зняття фіксуючих пристроїв клінічно та рентгенологічно спостерігалися ознаки консолідації кісткових фрагментів навіть з діастазом рани до 2,5 мм, але при цьому виявлено порушення прикусу у 12 пацієнтів. Зуби, які знаходились в щілині перелому, були стійкі після ендодонтичного лікування. Проведений ретроспективний аналіз дав змогу не лише визначити типи зміщення кісткових фрагментів з переломами тіла, ментальної ділянки НЩ і знайти переважну локалізацію перелома у зубовмістних ділянках.^UThe dissertation is devoted to improving the quality of treatment of patients with open fractures of the lumbar spine by implementing a new complex method of treatment. The topicality of this study was determined by the patients of the specified category.Using a systematic analysis of roentgenological and clinical results of instrumental studies in patients with fractures of the LN of different localization by the classical method of osteosynthesis.Retrospective analysis of 185 case histories of patients with a mandibular fracture who were treated at KMKL No. 12 of the ShHLV during 2016-2023. When patients were admitted, 51% were men, and 49% were women. Fractures of the angle and body of the lower jaw predominated in 55%, the mental department in 45%. A significant factor was dominated by transport 37%, household 27%, sports 26%, production 10%. The dynamics of received injuries in the aggregate of injuries of traumatic fractures of the lower jaw prevailed in 2017 and 2019 in terms of the number of received injuries.Patients were divided according to the localization of the type of fracture of the LN, mental 45%, angle 55%, and the line passing through the tooth socket transversely 33%, obliquely 27%, tangential to the socket 40%. Having analyzed the nature of the treatment of patients with fractures of the lower jaw during the specified period, we found that osteosynthesis was performed in 59% of cases with a fracture of the lower jaw, and conservative treatment accounted for 41% of cases. Of the 76 patients who were treated conservatively, 42 patients (55%) were accepted by us, and 34 patients (45%) were studied retrospectively.Of the 109 patients of the retrospective analysis, clinically 70 patients (64%) were operated on by us using the classical method, and 39 patients were retrospectively processed (36%), this allowed us to determine the problems of the classical method of osteosynthesis with radiological measurement of diastasis in the fracture line before and after the operation and determination of bone density for the location of the plate (declaration patent of Ukraine for a utility model No. 150086). On the CT scan in the postoperative period, the presence of wound diastasis up to 2.4 mm was detected. in the mental department, in the body area up to 2 mm. At the stage of admission to the hospital, all patients underwent a clinical and X-ray examination, and if necessary, consultations of specialists in related specialties were prescribed. In the postoperative period, clinical observation of the course of wound healing was carried out. In the treated patients, control of fixation of the Tigerstedt splint was carried out conservatively. At the time of removal of the fixing devices, all patients showed signs of consolidation of bone fragments clinically and radiologically, even with wound diastasis of up to 2.5 mm, but occlusion disorders were detected in 12 patients. The teeth that were in the fracture gap were stable after endodontic treatment. The conducted retrospective analysis made it possible not only to determine the types of displacement of bone fragments with fractures of the body, mental part of the lower limb and to find the predominant localization of the fracture in the tooth-containing areas.

У дисертаційній роботі представлений алгоритм комплексного контролю за функціональним станом кваліфікованих бадмінтоністів.Мета дослідження: розробити алгоритми комплексного контролю за функціональним станом організму спортсменів-бадмінтоністів для оптимізації тренувального процесу та удосконалення кваліфікації. Всього в дослідженнях взяли участь 24 особи, чоловіки (n = 12) і жінки (n = 12), вік спортсменів з 17 - 21 року, кваліфікація I розряд, КМС. Перевірка валідності здійснювалася шляхом експериментальної вибірки у кількості 7 осіб, до якої увійшли кваліфіковані бадмінтоністи. Було задіяно психодіагностичні підходи комп’ютерного програмного забезпечення «Мультипсихометр-05».Для вивчення організації функціонального стану кваліфікованих бадмінтоністів були розроблені диференційовані шкали оцінки психофізіологічних характеристик. Оскільки, інформативні показники для чоловіків-бадмінтоністів та жінок-бадмінтоністок мали певні відмінності, диференційовані шкали розроблялися окремо для кожної групи.За результатами регресійного аналізу було побудовано математичні моделі визначення психофізіологічного стану кваліфікованих бадмінтоністів з урахуванням статевого диморфізму: в регресійну модель бадмінтоністів-чоловіків увійшли показники: гранична швидкість переробки інформації, пропускна здатність та імпульсивність функціональної рухливості нервових процесів, функціональна асиметрія, поленезалежність, швидкість, точність та ефективність процесів мислення, стабільність балансу нервових процесів.В остаточному рівнянні регресійного аналізу для жінок-бадмінтоністок виділено компоненти: нейродинамічна, когнітивна та психофізіологічного стану. Задіяні гранична швидкість переробки інформації та імпульсивність функціональної рухливості нервових процесів, швидкість, ефективність за тестом «Прогресивні матриці Равена» та показник втоми тесту ТКВ за Люшером.^UThe dissertation presents an algorithm for complex monitoring of the functional state of qualified badminton players.The purpose of the study: to develop algorithms for complex monitoring of the functional state of the body of badminton athletes to optimize the training process and improve qualifications.A total of 24 people took part in the research, men (n = 12) and women (n = 12), athletes aged 17-21 years, qualification 1st grade, KMS. The validity check was carried out by means of an experimental sample of 7 people, which included qualified badminton players. Psychodiagnostic approaches of the computer software "Multipsychometer-05" were used.Differentiated scales for assessing psychophysiological characteristics were developed to study the organization of the functional state of qualified badminton players. Since informative indicators for male badminton players and female badminton players had certain differences, differentiated scales were developed separately for each group.Based on the results of the regression analysis, mathematical models were built to determine the psychophysiological state of qualified badminton players taking into account sexual dimorphism: the regression model of male badminton players included the following indicators: the maximum speed of information processing, throughput and impulsivity of the functional mobility of nervous processes, functional asymmetry, field independence, speed, accuracy and efficiency of thinking processes, stability of the balance of nervous processes.In the final equation of the regression analysis for female badminton players, the following components were selected: neurodynamic, cognitive and psychophysiological state. The maximum speed of information processing and impulsivity of the functional mobility of nervous processes, speed, efficiency according to the "Raven's Progressive Matrices" test and the fatigue index of the TKV test according to Lüscher are involved.

Дисертація є кримінологічним дослідженням кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України та пов’язаних із втручанням у діяльність судових органів. У роботі з’ясовано нормативно-правове забезпечення стандарту незалежності судових органів, виділено його рівні, досліджено кількісні та якісні показники указаних кримінальних правопорушень, надано кримінологічну характеристику особи правопорушника, який втрутився у діяльність судового органу, розроблено типологію останнього, виділено особливості детермінації представлених посягань у сфері правосуддя, запропоновано низку перспективних напрямів і заходів їх запобігання.Стан цих кримінальних правопорушень характеризується збільшенням їх рівня протягом 2013–2022 рр. Щороку обліковується до 200 таких фактів. Коефіцієнт інтенсивності втручання у діяльність судових органів за указаний період 3 збільшився майже у 10 разів. Його динаміка є негативною, про що свідчить збільшення як абсолютних, так й відносних показників. Рівень цих правопорушень і рівень судимості за них не відбиває справжніх тенденцій їх поширеності, відтворення й загалом криміналізації сфери правосуддя в Україні.Втручання у діяльність судових органів віднесено до особливо високолатентних злочинів. На один подібний облікований випадок приходиться щонайменше 51 необлікований. Латентність має переважно штучний характер. Основними причинами латентності вважаються: низька ефективність правоохоронних органів щодо виявлення та розслідування цих правопорушень; пасивність ВРП; небажання суддів-потерпілих афішувати фактами втручання у їх діяльність.Узагальнений кримінологічний образ правопорушника, який втрутився або може втрутитись у діяльність судового органу, – це чоловіки віком 29-39 років, рідше 40- 54 роки, мають повну вищу і базову вищу освіту, громадяни України, українці за національністю. Трендом останніх років є збільшення фактів посягання на незалежність суддів з боку громадських активістів й членів громадських організацій. Нерідко має місце злочинна співучасть сторони у справі з адвокатом, у групі за попередньою змовою. Вплив на суд здійснюється за різними провідними мотивами, які властиві різним категоріям злочинців: від уникнення підсудним відповідальності – до корисливих й кар’єристських мотивів.Детермінацію втручання у діяльність судових органів утворюють дві групи взаємопов’язаних між собою криміногенних чинників – зовнішніх і внутрішніх. Вони доповнюються різними видами професійної віктимності суддів та їх віктимною поведінкою. Зовнішні криміногенні чинники охоплюють: нестабільність соціальноекономічної ситуації в державі; політичний вплив на відправлення правосуддя; неефективність діяльності правоохоронних органів; корупцію в органах державної влади і органах місцевого самоврядування; обмеженість правової культури і правосвідомості громадян; скудність морально-етичних та професійних якостей деяких адвокатів і журналістів; недосконалість чинного законодавства України та ін. До внутрішніх криміногенних чинників, що зумовлюють учинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України, віднесено: забезпечення не у повному обсязі соціальних гарантій незалежності суддів; прорахунки у кадровому, фінансовому, матеріально-технічному забезпеченні роботи судових органів; недоліки судового реформування; недостатній рівень суддівської етики; корупцію у сфері правосуддя; відсутність належної охорони судів і особистої 5 безпеки суддів; недоліки у діяльності суддівського врядування й самоврядування; слабку комунікацію судових органів із ЗМІ та громадянським суспільством тощо.Структура запобігання указаному явищу складається із заходів загальносоціального, спеціально-кримінологічного та віктимологічного запобігання. Загальносоціальне запобігання визнано основним. Воно включає такі напрями діяльності: посилення гарантій незалежності суддів; судове реформування; реформування суміжних із правосуддям сфер та органів. Спеціально-кримінологічне запобігання зазначеним посяганням на незалежність суддів утворюють заходи кримінологічної профілактики, відвернення і припинення. Перші класифіковано за їх характером на організаційно-управлінські, інформаційні, нормативно-правові та технічні. Віктимологічна профілактика втручання у діяльність судових органів виражається у посиленні віктимологічної поінформованості суддів, підвищенні їх професійного рівня, віктимологічних знань, умінь і навичок; широкому обговоренні проблеми посягань на судову незалежність у колективах судів; проходженні суддями спеціальних тренінгів щодо зменшення їх віктимної уразливості та недопущення повторної віктимізації тощо.^UThe dissertation is a criminological study of criminal offenses provided for by Art. 376 of the Criminal Code of Ukraine and related to interference in the activities of judicial bodies. The work clarified the normative and legal support of the standard of independence of judicial bodies, identified its levels, investigated the quantitative and qualitative indicators of the specified criminal offenses, provided the criminological characteristics of the offender who interfered in the activities of the judicial body, developed a typology of the latter, highlighted the peculiarities determination of the presented encroachments in the sphere of justice, a number of promising directions and measures for their prevention are proposed.The state of these criminal offenses is characterized by an increase in their level during 2013–2022. Every year up to 200 such facts are recorded. The coefficient of intensity of intervention in the activities of judicial bodies increased almost 10 times during the specified period. Its dynamics are negative, as evidenced by an increase in both 7 absolute and relative indicators. The level of these offenses and the level of convictions for them do not reflect the true trends of their prevalence, reproduction and, in general, criminalization of the sphere of justice in Ukraine.Interference in the activities of judicial bodies is classified as a particularly highlatency crime. There are at least 51 unaccounted for one such registered case. Latency is mostly artificial. The main reasons for latency are considered to be: low efficiency of law enforcement agencies in detecting and investigating these offenses; passivity of GRP; reluctance of aggrieved judges to publicize the facts of interference in their activities.A generalized criminological image of an offender who interfered or may interfere in the activities of a judicial body – these are men aged 29-39 years, rarely 40-54 years old, have complete higher and basic higher education, citizens of Ukraine, Ukrainians by nationality. The trend of recent years is an increase in cases of 8 encroachment on the independence of judges by public activists and members of public organizations. Often there is criminal complicity of a party in a case with a lawyer, in a group based on a prior conspiracy. Influence on the court is carried out according to various leading motives, which are characteristic of different categories of criminals: from the defendant's avoidance of responsibility - to selfish and careerist motives.The determination of intervention in the activities of judicial bodies is formed by two groups of interrelated criminogenic factors - external and internal. External criminogenic factors include: instability of the socio-economic situation in the state; vulnerability of the financial system; political influence on the administration of justice; inefficiency of law enforcement agencies; corruption in state authorities and local self-government bodies; limited legal culture and legal awareness of citizens; lack of moral and ethical and professional qualities of lawyers and journalists; imperfection of the current legislation of Ukraine, etc. To the internal criminogenic factors that lead to the commission of criminal offenses provided for in Art. 376 of the Criminal Code of Ukraine, attributed to: provision of social guarantees of independence of judges not in full; miscalculations in personnel, financial, material and technical support for the work of judicial bodies; shortcomings of judicial reform; insufficient level of judicial ethics; corruption in the sphere of justice; lack of proper security of courts and personal security of judges; shortcomings in the activity of judicial governance and self-governance; weak communication of judicial bodies with mass media and civil society, etc.The structure of prevention of this phenomenon consists of general social, special criminological and victimological prevention measures. General social prevention is recognized as basic. It includes the following areas of activity: strengthening guarantees of independence of judges; judicial reform; reforming spheres and bodies related to justice. Special criminological prevention of the specified encroachments on the independence of judges form measures of criminological prevention, diversion and termination. The first are classified according to their nature into organizational and managerial, informational, regulatory and technical. Victimological prevention of intervention in the activities of judicial bodies is expressed in strengthening the victimological awareness of judges, increasing their professional level, victimological knowledge, skills and abilities; broad discussion of the problem of encroachments on judicial independence in collectives of courts; passing of special trainings by judges on reducing their victim vulnerability and preventing revictimization, etc

Дисертація є кримінологічним дослідженням явища злочинності у сфері земельних відносин (у загальному кримінологічному розумінні). Останнє утворюють кримінальні правопорушення, передбачені статтями 197-1, 239, 239-1, 239-2, 254 КК України. У дисертації конкретизовано окремі теоретичні засади пізнання анонсованої проблематики, включаючи визначення стану наукового дослідження розглядуваних питань, виділення істотних ознак злочинності (кримінальної протиправності) у сфері земельних відносин, розробку дефініції її поняття, уточнення системи земельних кримінальних правопорушень, а також вивчено кількісні та якісні показники останніх, надано кримінологічну характеристику особи злочинця, винного у їх учиненні, досліджено детермінацію таких правопорушень. З урахуванням вищепереліченого запропоновано низку напрямів і заходів запобігання кримінальним правопорушенням у земельній сфері.Установлено низку сучасних тенденцій цієї злочинності: істотне збільшення її рівня протягом 2015–2021 рр.; негативна динаміка; високий рівень латентності; превалювання у структурі цього негативного явища самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва (ст. 197-1 КК України); учинення навесні; посягання на землю сільськогосподарського призначення, житлової і громадської забудови комунальної форми власності та площею до 0,5 га; на самовільно зайнятій землі найчастіше вирощується соняшник, пшениця та ячмінь; не властивість показників сукупності та співучасті; початок триваючих земельних правопорушень повʼязується із денними годинами доби; поширеними знаряддями є сільськогосподарська техніка; найбільше територіальне поширення у Сумській, Чернігівській та Київській областях; негативні соціальні наслідки виражаються у заподіянні матеріальних збитків землевласникам, шкоди довкіллю і земельним ресурсам.На підставі вивчення соціально-демографічних, кримінально-правових та морально-психологічних рис і якостей винних розроблено загальний кримінологічний портрет особи злочинця, який учинив кримінальне правопорушення у сфері земельних відносин: це – чоловіки віком 31-50 років із повною загальною середньою освітою, громадяни України й українці за національністю, одружені, працездатні, але не працюючі, нерідко є підприємцями або фермерами, більшість має низький рівень доходів й проживає у сільській місцевості, типовою формою злочинного діяння є самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, характерна типовість корисливої мотивації, переважання у структурі їх життєвих цінностей зневаги до сталих традицій раціонального землекористування, властивість установки на незаконне збагачення за рахунок земельних ресурсів.?Побудовано систему запобігання злочинності у земельній сфері. Вона включає загальносоціальні та спеціально-кримінологчні заходи. Серед них пріоритет з огляду на запобіжний ефект наданий першій групі напрямів діяльності.^UThe dissertation is a criminological study of the phenomenon of crime in the field of land relations (in the general criminological sense). The latter are formed by criminal offenses provided for in articles 197-1, 239, 239-1, 239-2, 254 of the Criminal Code of Ukraine. The dissertation specifies certain theoretical foundations for the study of the announced issues, including defining the state of scientific knowledge of the issues under consideration, identifying essential features of crime (criminal illegality) in the field of land relations, developing a definition of its concept, specifying the system of land criminal offenses, as well as studying quantitative and qualitative indicators of the latter, providing a criminological characteristic of the person of the offender guilty of committing them, studying the determination of such offenses, and on this basis proposing a number of directions and measures for the prevention of criminal offenses in the land sphere. A number of modern trends of this crime have been identified: a significant increase in its level during 2015-2021; negative dynamics; a high level of latency; prevalence in the structure of this negative phenomenon of unauthorized occupation of a land plot and unauthorized construction (Article 197-1 of the Criminal Code of Ukraine); occurrence in the spring; encroachment on agricultural land, residential and public communal buildings with an area of up to 0.5 hectares; sunflower, wheat, and barley are most commonly grown on illegally occupied land; the absence of indicators of totality and complicity; the beginning of ongoing land offenses is associated with daylight hours; agricultural machinery is the most common instrument; the most widespread territorial distribution is in the Sumy, Chernihiv, and Kyiv regions; negative social consequences are manifested in causing material damage to landowners, harm to the environment, and land resources.Based on the study of socio-demographic, criminal-legal, and moral-psychological characteristics and qualities of the offenders, a general criminological portrait of the person committing a criminal offense in the sphere of land relations has been developed. They are men aged 31-50 with a complete general secondary education, citizens of Ukraine and of Ukrainian nationality, married, capable of working but unemployed, often entrepreneurs or farmers, most of whom have a low level of income and live in rural areas. The typical form of criminal behavior is unauthorized occupation of a land plot in the protective zone, characterized by typical mercenary motivation, with a prevalence in the structure of their life values of contempt for established traditions of rational land use, and an inclination towards illegal enrichment at the expense of land resources.A system of crime prevention in the land sphere has been constructed. It includes general social and special criminological measures. Priority, in terms of preventive effect, is given to the first group of activities.

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що розробка методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є актуальною та своєчасною. Визначено, що криміналістична методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу за своїм видом є простою – видовою, оскільки має за мету дослідження одного конкретного виду злочину. Наголошено на вагомому теоретичному та практичному значенні криміналістичної характеристики. З’ясовано елементи структури криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що ними є: 1) криміналістична характеристика умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; 2) особливості початку кримінального провадження; 3) обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; 4) початковий етап розслідування, алгоритм першочергових слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій; 5) наступний етап розслідування; тактика подальших дій та інших заходів; 6) тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій; 7) особливості проведення судових експертиз під час розслідування.Проаналізовано теоретичні передумови формування криміналістичної характеристики умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що криміналістична характеристика є першим базисним елементом криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Обґрунтовано, що структура криміналістичної характеристики, як система знань, детермінована структурою механізму вчинення злочинів як об’єкту пізнання. Зміст криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень становлять елементи механізму їх вчинення, у зв’язку з чим, задля визначення перших доцільно з’ясувати останні. Визначено, що обов’язковими елементами механізму умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є: суб’єкт злочину, предмет посягання, жертва злочину, обстановка злочину, спосіб учинення злочину, сліди злочину. З урахуванням виокремлених елементів механізму умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу, визначено, що до елементів криміналістичної характеристики цих злочинів, належать: обстановка (час і місце), спосіб готування, безпосереднього вчинення та приховування злочину, сліди та знаряддя їх учинення, предмет знищення або пошкодження, особа злочинця, особа потерпілого. Охарактеризовано кожен з визначених елементів.Обґрунтовано, що способи умисного знищення майна працівників правоохоронних органів є повно структурними, а для умисного пошкодження майна працівників правоохоронних органів – переважно притаманна лише стадія безпосередньої реалізації злочинного умислу, тобто спосіб учинення. Визначено, що потерпілими від умисного знищення або пошкодження майна працівників правоохоронних органів стають чоловіки, що пояснюється фактичним їх превалюванням у лавах правоохоронних органів. Середній вік потерпілих – 25-45 років, при цьому переважно злочин вчиняється лише щодо одного потерпілого. Щодо займаної посади, то найчастіше потерпілими є працівники поліції, Державної прикордонної служби, Держаної лісової охорони України, співробітники Державного агентства рибного господарства, а також працівники Служби безпеки України, органів прокуратури та ін. Наголошено, що потерпілими від умисного знищення або пошкодження майна працівників правоохоронних органів є близькі родичі останніх, до яких належать: батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки. Охарактеризовано особу злочинця та особу потерпілого від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу відбувається в два етапи: початковий і наступний. Узагальнено, що під початковим етапом розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу слід розуміти перший етап розслідування, на якому відбувається виявлення ознак цього протиправного діяння, відмежування його від інших подібних складів злочинів, вирішення тактичних завдань щодо збирання вихідної інформації про вчинене кримінальне правопорушення^UThe dissertation research substantiates that the development of the investigation methodology of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer is relevant and timely. It was determined that the forensic method of investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement agency employee is simple in nature, as it aims to investigate one specific type of crime.Emphasis is placed on the significant theoretical and practical value of forensic characterization. The elements of the structure of the forensic methodology of the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer have been clarified. It was determined that they are: 1) forensic characteristics of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer; 2) peculiarities of the initiation of criminal proceedings; 3) circumstances to be ascertained during the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer; 4) the initial stage of the investigation, the algorithm of priority investigative and covert investigative (search) actions; 5) the next stage of the investigation; tactics of further actions and other measures; 6) tactics of conducting individual investigative (search) actions; 7) peculiarities of conducting forensic examinations during the investigation.The theoretical prerequisites for the formation of the forensic characteristics of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer have been analyzed. It was determined that the forensic characteristic is the first basic element of the forensic methodology of the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer. It is substantiated that the structure of forensic characteristics, as a system of knowledge, is determined by the structure of the mechanism of committing crimes as an object of knowledge. The content of the forensic characteristics of criminal offenses is the elements of the mechanism of their commission, therefore, in order to determine the former, it is advisable to find out the latter. It was determined that the mandatory elements of the mechanism of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer are: the subject of the crime, the object of the offense, the victim of the crime, the circumstances of the crime, the method of committing the crime, traces of the crime. Taking into account the isolated elements of the mechanism of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer, it was determined that the elements of the forensic characteristics of these crimes include: the setting (time and place), the method of preparation, direct commission and concealment of the crime, traces and tools of their commission, the object of destruction or damage, the identity of the perpetrator, the identity of the victim. Each of the identified elements is characterized.It is substantiated that the methods of intentional destruction of the property of law enforcement officers are completely structural, and for the intentional damage of the property of law enforcement officers, only the stage of direct implementation of the criminal intent, i.e., the method of commission, is characteristic.It was determined that the victims of intentional destruction or damage to the property of law enforcement officers are men, which is explained by their actual predominance in the ranks of law enforcement agencies. The average age of the victims is 25-45 years, while the crime is mostly committed against only one victim. As for the position held, the most often victims are employees of the police, the State Border Service, the State Forest Guard of Ukraine, employees of the State Fisheries Agency, as well as employees of the Security Service of Ukraine, prosecutor's offices, etc. It is emphasized that the victims of intentional destruction or damage to the property of law enforcement officers are close relatives of the latter, which include: parents, spouse (husband), children, brothers and sisters, grandfather, grandmother, grandchildren. The identity of the criminal and the identity of the victim of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer have been characterized.It was determined that the investigation of intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer takes place in two stages: initial and subsequent. In general, the initial stage of the investigation of the intentional destruction or damage to the property of a law enforcement officer should be understood as the first stage of the investigation, during which the signs of this illegal act are identified, distinguished from other similar crimes, and the solution of tactical tasks related to the collection of initial information about the committed criminal offense.

Нині людство живе у світі, де складно не помітити негативні екологічні зміни. Діяльність кожного є основною причиною трансформацій у природному оточенні. Для того, щоб зупинити деградацію в природі, усім представникам людського виду потрібно об'єднатися й робити більше «екологічно доброзичливих», ніж екологічно руйнівних вчинків, але така зміна спрямованості поведінки залежить від багатьох факторів. Ми зосередилися на особистісних чинниках екологічної поведінки індивіда.У дисертації представлено теоретичне узагальнення та емпіричне підтвердження значної ролі особистісних чинників у визначенні спрямованості екологічно значущої (екоруйнівної або екозберігаючої) поведінки та описано механізми активації екозберігаючої поведінки особистості. У роботі розкриті механізми впливу екологічної позиції як керуючого параметру, що визначає системну організацію смислових утворень особистості, на екологічно значущу поведінку. Запропоновано теоретичну модель регуляторних впливів на екологічно значущу поведінку, згідно якої вплив екологічної позиції на поведінку опосередкований такими особистісними чинниками, як переконання щодо контролю в екологічній сфері, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на екологічні проблеми, екологічні копінг-стратегії.Мета дослідження: розробити та перевірити модель регуляторних впливів особистісних чинників на екологічно значущу поведінку як теоретичної підстави для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій. У дослідженні взяли участь 538 респондентів, з яких 374 жінки та 164 чоловіки. Дослідження складалося з чотирьох частин.У дисертації емпірично підтверджено, що переконання щодо контролю, екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм та копінг-стратегії у відповідь на глобальні екологічні загрози є медіаторами, що опосередковують вплив екологічної позиції на екологічно значущу поведінку; показано, що раціональне визнання суб'єктом своєї належності до природного світу сприяє проекологічній поведінці за умови переживання ним зв'язку з природою; встановлено, що вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку частково опосередкований екологічною самоефективністю, яка, в свою чергу, посилює загальну самоефективність, що сприяє проекологічній поведінці; встановлено, що позитивний вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку здійснюється опосередковано через гальмування депроблемних емоційно-орієнтованих стратегій та відповідне посилення копінгу вирішення проблем; встановлено, що саме проблемно-орієнтований копінг позитивно впливає на активацію проекологічної поведінки; виділені та описані три типи екологічного світогляду в залежності від екологічної позиції особистості; розроблено тренінг, який спрямовано на активацію та/або підтримку проекологічної поведінки суб'єкта, а також рекомендації для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій.Ключові слова: особистісні чинники, екологічна позиція, екологічно значуща поведінка, переконання щодо контролю, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм, екологічні копінг-стратегії, типи екологічного світогляду, еколого-психологічний тренінг.^UCurrently, humanity lives in a world where it is hard not to notice the negative environmental changes. Everyone's activity is the primary cause of transformations in the natural environment. To stop the degradation in nature, all representatives of human species need to unite and perform more «ecologically friendly», rather than destructive actions, but such direction change in behaviour depends on many factors. The focus is made on the personality determinants of an individual's ecological behaviour. The dissertation presents a theoretical generalization and empirical confirmation of the significant role of personalized factors in determining the orientation of environmentally significant (eco-destructive or eco-conservative) behavior behavior and describes the mechanisms of activation of eco-conservative behavior of a personality. Іn the work revealed mechanisms of influence of ecological worldview position as a control parameter that determines the systemic organization of semantic formations of personality on environmentally significant behavior. A theoretical model of regulatory influences on environmentally significant behavior is proposed, according to which the influence of ecological worldview position on behavior is mediated by such personal factors as beliefs about control in the ecological area, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to environmental problems, coping strategies.The purpose of the study: to develop and test a model of personal factors regulatory influences of environmentally significant behavior as a theoretical basis for the development of personality-oriented socio-environmental interventions. The study involved 538 respondents, of whom 374 were women and 164 men. The study consisted of four parts.The dissertation it is empirically confirmed that control beliefs, environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violations of environmental norms and coping strategies in response to global environmental threats are mediators that mediate the impact of ecological position on environmentally significant behavior; it is shown that the subjective rational recognition of his belonging to the natural world promotes proenvironmental behavior, provided that he experiences a connection with nature; the impact of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is partly mediated by environmental self-efficacy, which, in turn, enhances the overall self-efficacy that promotes pro-environmental behavior; it is defined that the positive influence of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is carried out indirectly through the inhibition of emotionally-focused strategies and the corresponding strengthening of problem-focused coping; it is defined that problem-focused coping has a positive effect on the activation of pro-environmental behavior; identified and described three types of ecological worldview depending on the ecological worldview position of the person; training was developed aiming at activating and / or supporting the proenvironmental behavior of the person, as well as recommendations for the development of personality-oriented socio-environmental interventions.Key words: personal factors, ecological worldview position, environmentally significant behavior, control beliefs, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violation of proenvironmental norms, coping strategies, types of ecological worldview, training.

Нині людство живе у світі, де складно не помітити негативні екологічні зміни. Діяльність кожного є основною причиною трансформацій у природному оточенні. Для того, щоб зупинити деградацію в природі, усім представникам людського виду потрібно об'єднатися й робити більше «екологічно доброзичливих», ніж екологічно руйнівних вчинків, але така зміна спрямованості поведінки залежить від багатьох факторів. Ми зосередилися на особистісних чинниках екологічної поведінки індивіда. У дисертації представлено теоретичне узагальнення та емпіричне підтвердження значної ролі особистісних чинників у визначенні спрямованості екологічно значущої (екоруйнівної або екозберігаючої) поведінки та описано механізми активації екозберігаючої поведінки особистості. У роботі розкриті механізми впливу екологічної позиції як керуючого параметру, що визначає системну організацію смислових утворень особистості, на екологічно значущу поведінку. Запропоновано теоретичну модель регуляторних впливів на екологічно значущу поведінку, згідно якої вплив екологічної позиції на поведінку опосередкований такими особистісними чинниками, як переконання щодо контролю в екологічній сфері, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на екологічні проблеми, екологічні копінг-стратегії. Мета дослідження: розробити та перевірити модель регуляторних впливів особистісних чинників на екологічно значущу поведінку як теоретичної підстави для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій. У дослідженні взяли участь 538 респондентів, з яких 374 жінки та 164 чоловіки. Дослідження складалося з чотирьох частин. У дисертації емпірично підтверджено, що переконання щодо контролю, екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм та копінг-стратегії у відповідь на глобальні екологічні загрози є медіаторами, що опосередковують вплив екологічної позиції на екологічно значущу поведінку; показано, що раціональне визнання суб'єктом своєї належності до природного світу сприяє проекологічній поведінці за умови переживання ним зв'язку з природою; встановлено, що вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку частково опосередкований екологічною самоефективністю, яка, в свою чергу, посилює загальну самоефективність, що сприяє проекологічній поведінці; встановлено, що позитивний вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку здійснюється опосередковано через гальмування депроблемних емоційно-орієнтованих стратегій та відповідне посилення копінгу вирішення проблем; встановлено, що саме проблемно-орієнтований копінг позитивно впливає на активацію проекологічної поведінки; виділені та описані три типи екологічного світогляду в залежності від екологічної позиції особистості; розроблено тренінг, який спрямовано на активацію та/або підтримку проекологічної поведінки суб'єкта, а також рекомендації для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій. Ключові слова: особистісні чинники, екологічна позиція, екологічно значуща поведінка, переконання щодо контролю, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм, екологічні копінг-стратегії, типи екологічного світогляду, еколого-психологічний тренінг.^UCurrently, humanity lives in a world where it is hard not to notice the negative environmental changes. Everyone's activity is the primary cause of transformations in the natural environment. To stop the degradation in nature, all representatives of human species need to unite and perform more «ecologically friendly», rather than destructive actions, but such direction change in behaviour depends on many factors. The focus is made on the personality determinants of an individual's ecological behaviour. The dissertation presents a theoretical generalization and empirical confirmation of the significant role of personalized factors in determining the orientation of environmentally significant (eco-destructive or eco-conservative) behavior behavior and describes the mechanisms of activation of eco-conservative behavior of a personality. Іn the work revealed mechanisms of influence of ecological worldview position as a control parameter that determines the systemic organization of semantic formations of personality on environmentally significant behavior. A theoretical model of regulatory influences on environmentally significant behavior is proposed, according to which the influence of ecological worldview position on behavior is mediated by such personal factors as beliefs about control in the ecological area, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to environmental problems, coping strategies. The purpose of the study: to develop and test a model of personal factors regulatory influences of environmentally significant behavior as a theoretical basis for the development of personality-oriented socio-environmental interventions. The study involved 538 respondents, of whom 374 were women and 164 men. The study consisted of four parts. The dissertation it is empirically confirmed that control beliefs, environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violations of environmental norms and coping strategies in response to global environmental threats are mediators that mediate the impact of ecological position on environmentally significant behavior; it is shown that the subjective rational recognition of his belonging to the natural world promotes proenvironmental behavior, provided that he experiences a connection with nature; the impact of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is partly mediated by environmental self-efficacy, which, in turn, enhances the overall self-efficacy that promotes pro-environmental behavior; it is defined that the positive influence of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is carried out indirectly through the inhibition of emotionally-focused strategies and the corresponding strengthening of problem-focused coping; it is defined that problem-focused coping has a positive effect on the activation of pro-environmental behavior; identified and described three types of ecological worldview depending on the ecological worldview position of the person; training was developed aiming at activating and / or supporting the proenvironmental behavior of the person, as well as recommendations for the development of personality-oriented socio￾environmental interventions. Key words: personal factors, ecological worldview position, environmentally significant behavior, control beliefs, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violation of proenvironmental norms, coping strategies, types of ecological worldview, training.