У дисертації вивчено суть явища національної самосвідомості та психологічні аспекти історичного міфу, а також проаналізовано специфіку впливу історичних міфів на національну самосвідомість студентів ЗВО і розроблено методологічні рекомендації щодо впровадження результатів дослідження в навчальний процес. У дисертації розглянуто природу національної самосвідомості у контексті поняття самосвідомості в цілому, проаналізовано підходи до її структури та взаємозв’язки з національною ідентичністю, вивчено стан дослідження проблеми розвитку національної самосвідомості особистості у вітчизняній та світовій психології. Виявлено зв’язки між позитивною національною ідентичністю та високим рівнем толерантності, що мінімізує ризики розвитку етнічної ворожнечі та її експлікації в етнічних цькуваннях. Визначено психологічні функції міфу: інтегруючу (об’єднувальну), дезінтегруючу (розрізнювальну), ідентифікуючу, оптимізаційну (спрощувальну), прескриптивну (виховну) та пояснювальну. Міф за своєю природою суб’єктивний, оскільки в його основу можуть лягти отримані з різних джерелі дані, та універсальний, з огляду на його архетипність (відображення повторюваного досвіду людства). Міф має тісні взаємозв’язки з пам’яттю, зокрема з історичною, яка відображає бачення суспільством свого минулого. Емпірично доведено вплив вивчення літератури, що містить історичні міфи, на рівень сформованості компонентів національної самосвідомості студентської молоді, а також її готовність до міжнаціональної та міжкультурної взаємодії. За результатами експерименту було сформульовано методичні рекомендації спрямовані на розвиток національної самосвідомості студентів українських ЗВО. Ключові слова: національна самосвідомість, національна ідентичність, історичний міф, наратив, аксіологія, рефлексія, література, студенти ЗВО, життєвий сценарій, етнічні цькування, інтелігенція.^UThe dissertation contains the study of the essence of the phenomenon of national self-consciousness and the psychological aspects of the historical myth, as well as analyzes the specifics of the impact of historical myths on the national self-consciousness of students of higher education institutions. Methodological recommendations for the implementation of research results in the educational process were also developed.The psychological functions of the myth are as follows: integrating (unifying), disintegrating (differentiating), identifying, optimizing (simplifying), prescriptive (educational) and explanatory. A myth is subjective in nature, since it can be based on the data obtained from various sources. It is also universal, due to its archetypal nature (reflection of the repeated experience of humanity). Myth has close relationships with memory, in particular with historical memory, which reflects society’s vision of its past.The influence of studying literature containing historical myths on the level of formation of the components of the national self-consciousness of student youth, as well as their readiness for inter-ethnic and inter-cultural interaction, has been empirically proven.Based on the results of the experiment, methodological recommendations aimed at the development of national self-consciousness of students of Ukrainian higher education institutions were designed. Key words: national self-consciousness, national identity, historical myth, narrative, axiology, reflection, literature, HEI students, life script, ethnic harassment, intelligentsia.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право» - Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.Дисертація є першим у науці загальної теорії права спеціальним цілісним загальнотеоретичним та порівняльно-правовим дослідженням проблеми захисту прав учасників освітнього процесу в правовій сфері. У роботі представлено низку авторських понять, концепцій, ідей та висновків які характеризуються науковою новизною.В дисертаційному дослідженні автором розв’язано наукову проблему захисту прав учасників освітнього процесу в Україні в контексті міжнародного досвіду, що включає проведення комплексного загальнотеоретичного компаративного дослідження, аналіз наукових праць, а також практичних проблем реалізації, захисту учасників освітнього процесу. Визначено наукові поняття та категорії за темою дослідження, обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке регулює захист прав учасників освітнього процесу.Визначено методологічний інструментарій дослідження, застосування якого допомогло проаналізувати правову природу та сутність захисту прав учасників освітнього процесу. В основі методології дослідження захисту прав учасників освітнього процесу лежать принципи, які сприяють системності та обґрунтованості наукового аналізу, зокрема: об'єктивності, детермінізму, раціональності, історизму, монізму.З урахуванням особливостей цілей, завдань, об’єкта, предмета дисертаційного дослідження, для більш повного розкриття змісту його теми використовувалися такі групи методів: філософські, загальнонаукові та спеціальні методи.При здійсненні загальнотеоретичного дослідження захисту прав учасників освітнього процесу використовувався компаративістський, антропологічний, аксіологічний, герменевтичний, цивілізаційний, синкретичний, технологічний, інноваційний підходи.Виокремлено гарантії та механізм реалізації захисту прав учасників освітнього процесу. Дослідження підкреслило важливість розробки систематичного підходу до класифікації цих гарантій, враховуючи різноманітні аспекти та потреби учасників освітнього процесу.В роботі обґрунтовано необхідність внесення змін до законодавства для більш широкого охоплення всіх осіб, незалежно від віку, та гарантування їм безпеки та захисту від будь-яких форм цькування чи насильства. Визначено, що систематичний аналіз правових конфліктів дозволяє розробляти ефективні стратегії реагування та впроваджувати проактивні заходи безпеки. Запропоновано виокремити різні види конфліктів в освітньому процесі, такі як «діяльнісний конфлікт», «конфлікт поведінки», «реляційні конфлікти», «мотиваційні конфлікти», «конфлікти, що виникають внаслідок недостатньої організації навчального процесу в закладах освіти», «конфлікти взаємодії між учасниками освітнього процесу» та інші. В цілому, висвітлюється сложність та значущість правових конфліктів в освіті, підкреслюючи необхідність ефективних стратегій їх вирішення та запобігання.Досліджено проблеми, з якими можуть стикатися освітні омбудсмени, такі як скарги на дискримінацію, фізичне та психологічне насильство та обмежений доступ до освіти. Запропоновано законодавчі ініціативи для розширення впливу освітнього омбудсмена, включаючи право виносити обов'язкові рішення та представництво урядовим та законодавчим органам. Освітній омбудсмен в Україні визначається як ключовий інструмент для захисту прав та покращення якості освіти, зокрема завдяки впровадженню найкращих практик з міжнародного досвіду.^UDissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law. - National University "Odesa Law Academy", Odesa, 2021.The dissertation is the first in the science of the general theory of law to be a special holistic general theoretical and comparative legal study of the problem of protecting the rights of participants in the educational process in the legal field. The work presents a number of author's concepts, concepts, ideas and conclusions that are characterized by scientific novelty.In the dissertation study, the author solved the scientific problem of protecting the rights of participants in the educational process in Ukraine in the context of international experience, which includes conducting a comprehensive general theoretical comparative study, analysis of scientific works, as well as practical problems of implementation, protection of participants in the educational process. Scientific concepts and categories on the topic of research are defined, proposals for improving the current legislation, which regulates the protection of the rights of participants in the educational process, are substantiated.The methodological toolkit of the study was determined, the use of which helped to analyze the legal nature and essence of the protection of the rights of participants in the educational process. The research methodology for the protection of the rights of participants in the educational process is based on the principles that contribute to the systematicity and validity of scientific analysis, in particular: objectivity, determinism, rationality, historicism, monism.Taking into account the peculiarities of the goals, tasks, object, subject of the dissertation research, the following groups of methods were used to more fully reveal the content of its topic: philosophical, general scientific and special methods.Comparative, anthropological, axiological, hermeneutic, civilizational, syncretic, technological, and innovative approaches were used when conducting a general theoretical study of the protection of the rights of participants in the educational process.Guarantees and the implementation mechanism for protecting the rights of participants in the educational process are highlighted. The study highlighted the importance of developing a systematic approach to the classification of these guarantees, taking into account the various aspects and needs of participants in the educational process.The work substantiates the need to make changes to the legislation for a wider coverage of all persons, regardless of age, and to guarantee them safety and protection from any form of harassment or violence. It was determined that a systematic analysis of legal conflicts allows for the development of effective response strategies and the implementation of proactive security measures. It is proposed to single out different types of conflicts in the educational process, such as "activity conflict", "behavior conflict", "relational conflicts", "motivational conflicts", "conflicts arising as a result of insufficient organization of the educational process in educational institutions", "conflicts of interaction between participants in the educational process" and others. In general, the complexity and significance of legal conflicts in education is highlighted, emphasizing the need for effective strategies for their resolution and prevention.Issues that educational ombudsmen may face, such as complaints of discrimination, physical and psychological abuse and limited access to education, are explored. Legislative initiatives have been proposed to expand the influence of the education ombudsman, including the right to issue binding decisions and representation to government and legislative bodies. The educational ombudsman in Ukraine is defined as a key tool for protecting rights and improving the quality of education, in particular through the implementation of best practices from international experience.