Дисертація присвячена вивченню доброчинної та культурно-просвітницької діяльності Є. К. Воронцової. Запропоноване дослідження дає цілісне уявлення про громадську діяльність Є. К. Воронцової. У дисертації проаналізовано історіографію проблеми і виявлено малодосліджені аспекти теми. Виявлені особливості громадської діяльності Є. К. Воронцової залежно від гендерної нерівності суспільства, можливості соціальної самореалізації жіноцтва в умовах цієї нерівності; визначені основні напрямки та методи громадської діяльності Є. К. Воронцової. На основі широкого кола архівних і опублікованих джерел визначено особистий внесок Є. К. Воронцової в процес організації та становлення жіночого благодійного руху в Херсонській, Бессарабській, Таврійській губерніях та Кавказькому намісництві, а також підраховано загальну суму пожертвувань, підбито підсумки її діяльності.^UThe dissertation is devoted to the study of charitable and cultural and educational activities of E. K. Vorontsova. The proposed study gives a holistic view of the public activities of E. K. Vorontsova. The historiography of the problem is analyzed and the little-studied aspects of E. K. Vorontsova's activity are revealed. Peculiarities of E. K. Vorontsova's public activity depending on gender inequality of society, possibilities of social self-realization of women and social and political processes are revealed; the main directions and methods of public activity of E. K. Vorontsova are determined. On the basis of a variety of archival and published sources, E. K. Vorontsova's personal contribution to the process of organization and formation of the women's charity movement in the Kherson, Bessarabian, Taurian provinces and the Caucasus Governorate was determined, and the total amount of donations was calculated.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.У дисертації проведено історико-правовий аналіз розвитку інституту дисциплінарної відповідальності державних службовців Російської імперії та практики його застосування на українських землях у XVIII – на початку ХХ ст.На основі проведеного дослідження було встановлено, що починаючи з XVIII ст. збільшення чисельності працівників державного апарату в Російській імперії та зростанням їхньої ролі у регулюванні суспільних відносин обумовив потребу у нормативному визначенні їх правового статусу. Одним з актуальних завдань на цьому етапі ставала розробка правових норм, що визначили б специфіку юридичної відповідальності чиновників за вчинені правопорушення, насамперед у сфері їх безпосередньої діяльності. Наслідком активної правотворчої роботи, насамперед Правлячого Сенату, стає поява в російському законодавстві протягом XVIІІ – ХІХ ст. декількох десятків документів, які в том чи іншому аспекті зачіпали питання правового регулювання дисциплінарної відповідальності державних службовців. Закріплюючи основи дисциплінарної відповідальності, вони, водночас, мали серйозний недолік, оскільки носили несистематизований характер, досить часто дублювали або суперечили один одному, а також не забезпечували системний підхід при формуванні інституту дисциплінарної відповідальності, вирішуючи локальні, розрізненні, питання без дотримання єдиних підходів та принципів.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 081 – the Law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2021.The research has proved that since the 18th century the number of employees of the state apparatus in the Russian Empire and their role in the public relations regulation increased. This caused a statutory definition of their legal status. One of the urgent tasks at that stage was to frame laws that would specify public officials` legal responsibility for offenses, especially within the scope of their direct activities. As a result of active law-making of the Directing Senate, several dozen acts were adopted in the Russian legislation during the 18th – 19th centuries. The acts affected different aspects of the legal regulation of public officials` disciplinary responsibility. Having embodied the basis of disciplinary responsibility, the acts had a serious gap due to their unstructured character. The acts often duplicated or contradicted each other, and did not provide a systematic approach to the institution of disciplinary responsibility, resolving local separate problems by applying quite different approaches and principles.

Розкрито передумови та процес створення військових поселень у Київській та Подільській губерніях, описано систему їх управління, проаналізовано стан і засади господарського розвитку, освіти, охорони здоров'я, релігійного життя. Досліджено основні етапи ліквідації військових поселень у даних регіонах. З'ясовано, що створені російським урядом на базі конфіскованих маєтків учасників польського повстання 1830 - 1831 рр. військові поселення відігравали особливу роль у політиці інкорпорації Правобережної України. Виявлено, що дані формування були механізмом русифікації українського населення, засобом вирішення релігійного питання з силової позиції на користь офіційного православ'я та поширення російського законодавства в краї. Встановлено, що поселяни змушені були працювати на утримання армії, численного адміністративного апарату, погашення боргів колишніх власників маєтків і поповнення коштів інвалідного фонду. Зроблено висновок про низьке економічне забезпечення та малу ефективність господарської системи військових поселень.

  Скачати повний текст

Розглянуто процеси виробництва та збуту сільськогосподарської продукції на території трьох губерній Лівобережної України у 1861 - 1917 рр. Охарактеризовано матеріальну базу, організацію виробництва та збуту продукції рослинництва і тваринництва у поміщицьких і селянських господарствах Лівобережжя. Встановлено, що в ході конкурентної боротьби на ринку товарів і послуг поміщицьке господарство з року в рік втрачало свої позиції, тоді як селянське - зміцнювалося. Проаналізовано основні фактори, які впливали на ефективність виробництва та збуту продукції сільського господарства.

  Скачати повний текст

Висвітлено громадську й освітньо-наукову діяльність М. Корфа, визначено його світогляд як громадського діяча, науковця, педагога. Досліджено суспільно-просвітницьку діяльність М. Корфа на півдні України й його внесок в розвиток системи самоврядування та народної освіти в Катеринославській та Таврійській губерніях. Проаналізовано основні роботи педагога, які присвячені актуальним проблемам того часу - вирішенню питання діяльності земських органів і питанню розвитку народної освіти. Висвітлено зміст і напрями його наукової спадщини.

  Скачати повний текст

Уперше у вітчизняній та зарубіжній історичній науці здійснено системне та узагальнювальне дослідження історіографічного характеру, у якому аналізується науковий доробок проблематики грошового обігу Наддніпрянської України з кінця XVIII ст. до початку реформ у Російській імперії 1860-х рр. імперського, радянського періодів та за часів незалежної України. Розкривається історіографія питань реформи у сфері грошової справи, яка на початку ХІХ ст. була проведена М. Сперанським. Акцентується на позитивному ставленні дослідників усіх історіографічних етапів та державних систем щодо запропонованих М. Сперанським заходів реформи, однак думки дослідників різняться щодо ефективності втілення задуманих кроків реформи в життя. Фахівці наголошують на першочерговість об'єктивних факторів (війна з Наполеоном) та суб'єктивних факторів (реально впроваджувались у життя другорядні положення реформи тощо), які призвели до того, що реформа не мала очікуваного ефекту. У дисертації аргументується, що слабкою стороною історіографії є відсутність фундаментальних досліджень щодо впливу реформи М. Сперанського та її реалізація саме в українських губерніях, повітах, містах та селах.В аспекті історії фальшивомонетництва зазначається відсутність у науковому доробку системних та узагальнювальних праць, які б стосувались усього періоду, що визначений хронологічними рамками дисертаційного дослідження. Деякі праці висвітлюють питання підробок грошових знаків у контексті правових досліджень історії держави і права, діяльності органів державної влади (одним із завдань яких була боротьба із фальшивомонетниками). Також підкреслюється, що наявні публікації часто не вирізняються глибинним критичним аналізом наявної інформації, що своєю чергою виявляється в продукуванні та поширенні наявних неісторичних міфів тощо. Водночас існують фундаментальні наукові дослідження щодо окремих подій, які відбувались у сфері підробок, наприклад, поширення фальшивих грошових знаків французами в часи наполеонівських війн. У питаннях функціонування паперових грошових знаків уточнюється, що основний науковий матеріал було накопичено саме за імперських часів такими дослідниками й тогочасними фахівцями та державними діячами у сфері фінансів, як І. Кауфман, Є. Ламанський, В. Гольдман, П. Нікольський та ін. У науковому доробку не існує єдиного бачення періодизації впровадження та функціонування паперових грошових знаків, однак більшість дослідників погоджуються з думкою про накопичення із часів появи асигнацій (XVIII ст.) до кінця 1830-х років, коли розпочалося фундаментальне реформування системи функціонування паперових грошових знаків у Російській імперії загалом, та на українських землях зокрема. Акцентується увага на тому, що за радянських часів історія паперових грошей та загалом історія грошового обігу періоду Російської імперії дослідників здебільшого не цікавила, хоча вже в останні десятиліття існування Радянського Союзу подібні праці з'являються. Українські дослідники вже за часів незалежності, які торкаються проблематики паперових грошових знаків, користуються працями ще імперських часів, й проблематика функціонування паперових грошових знаків конкретно в українських губерніях згадується дотично, у контексті інших досліджень. Щодо історіографії реформи Є. Канкріна та її впливу на подальше існування грошової системи Російської імперії зауважується, що активне висвітлення проблематики розпочалося лише через двадцять років після його смерті, тобто в 1860-х рр., тому що дослідники функціонування грошової системи в цей час намагалися проаналізувати причини нових кризових явищ, саме тоді активно розвивалася фінансова наука в імперії, зокрема у ЗВО українських губерній. Науковий доробок у цей час підкреслював деякі недоліки реформи попри те, що загалом висвітлював її результати позитивно. У радянський час через негативне ідеологічне ставлення до Є. Канкріна не існувало праць, присвячених суто цій реформі. Після розпаду Радянського Союзу реформа Є. Канкріна розглядається російськими дослідниками дещо ідеалізовано, з позицій виключно державних інтересів тощо. Акцентується, що українські дослідники наголошують на неоднозначності реформаторської діяльності Є. Канкріна крізь призму її впливу на населення українських губерній.З-поміж перспективних тем подальших досліджень визначено проблематику аспектів грошового обігу саме в українських губерніях загалом, окремих губерніях та повітах, щодо історії функціонування монетних дворів на теренах України, впровадження реформ М. Сперанського та Є. Канкріна, які спиралися б не на фундаментальні ще імперські дослідження, а на матеріали місцевих українських архівів. Ключові слова: історіографія, історіографічний процес, вітчизняна історична наука, історіографічне джерело, грошовий обіг, дзвінка монета, паперові грошові знаки, асигнації, фальшивомонетництво, реформаторська діяльність, М. Сперанський, Є. Канкрін.^UFor the first time in domestic and foreign historical science, a systematic and generalized study of historiographical nature was carried out, in which the scientific achievements of the problems of money circulation of Dnieper Ukraine from the end of the XVIII century were analyzed before the reforms in the Russian Empire in the 1860s of the imperial, Soviet periods and during the times of independent Ukraine.The historiography of the issues of reform in the field of monetary affairs, which in the early nineteenth century was conducted by M. Speransky. There is a positive attitude of researchers of all historiographical stages and state systems to the measures of reform proposed by M. Speransky, but the opinions of researchers differ on the effectiveness of the implementation of the planned steps of reform. Experts are emphasize the priority of objective factors (the war with Napoleon) and subjective factors (actually implemented the secondary provisions of the reform, etc.), which led to the fact that the reform did not have the expected effect. The dissertation notes that the weakness of historiography is the lack of fundamental research on the impact of M. Speransky's reform and its implementation in the Ukrainian provinces, counties, cities and villages.Regarding the history of counterfeiting, there is a lack of systematic and generalized works in the scientific work, which would relate to the entire period defined by the chronological framework of the dissertation research. Some works cover the issue of counterfeiting banknotes in the context of legal research on the history of the state and law, the activities of public authorities (one of the tasks of which was to combat counterfeiters). It is also emphasized that existing publications often do not differ in in-depth critical analysis of available information, which is often expressed in the production and dissemination of existing non-historical myths and so on. At the same time, there is fundamental scientific research on certain events that took place in the field of counterfeiting, such as the spread of counterfeit banknotes by the French during the Napoleonic Wars.In matters of the functioning of paper banknotes, it is emphasized that the main scientific material was accumulated during the imperial times by such researchers and contemporary specialists and statesmen in the field of finance as I. Kaufman, E. Lamansky, V. Goldman, P. Niikolsky and others. There is no single vision of the periodization of the introduction and operation of paper banknotes, but most researchers agree with the idea of accumulation from the time of banknotes (in the XVIII century) to the late 1830s, when the fundamental reform of the paper money system began in the Russian Empire in general, and in the Ukrainian lands in particular. It is emphasized that in Soviet times, the history of paper money and the history of money circulation in general during the Russian Empire did not interest researchers, although in the last decades of the Soviet Union, such works have appeared. Ukrainian researchers have been using the works of paper money since the time of independence, dealing with the issue of paper banknotes, and the issue of the functioning of paper banknotes specifically in the Ukrainian provinces is mentioned in the context of other studies.Regarding the historiography of E. Kankrin's reform and its influence on the continued existence of the monetary system of the Russian Empire, it is noted that active coverage of the issue began only twenty years after his death, that is in the 1860s, because researchers of the monetary system at that time tried to analyze the causes of new crisis phenomena, at this time financial science was actively developing in the empire, in particular in the free economic zones of the Ukrainian provinces. Scientific achievements at this time highlighted some of the shortcomings of the reform, although in general positively highlighted its results. In Soviet times, due to the negative ideological attitude to E. Kankrin, there were no works devoted purely to this reform. After the collapse of the Soviet Union, E. Kankrin's reform is considered by Russian researchers to be somewhat idealized, from the point of view of exclusively state interests, and so on. It is emphasized that Ukrainian researchers emphasize the ambiguity of E. Kankrin's reform activities through the prism of its impact on the population of the Ukrainian provinces.Among the promising topics of further research are issues of money circulation in the Ukrainian provinces in general, individual provinces and counties, the history of the mints in Ukraine, the implementation of reforms M. Speransky and E. Kankrin, which would not be based on fundamental imperial research, but on the materials of local Ukrainian archives.

Здійснено комплексне дослідження діяльності адміністративних установ Подільської губернії (1793 - 1914 рр.), їх структури та місця в системі державного управління Російської імперії. З'ясовано процес формування російського адміністративно-територіального устрою на Поділлі, розкрито механізм регулювання вищими інстанціями діяльності губернської влади. Розглянуто процеси становлення та розвитку місцевих керівних інституцій, визначено причини періодичного реформування губернських і повітових установ, їх структуру й особливості, а також ступінь ефективності у вирішенні завдань соціально-економічного та політичного розвитку краю. Досліджено функціонування інституту російського губернаторства, складено історико-соціологічний портрет губернського чиновництва. Доведено, що зазначені особливості та геополітичне розташування Поділля зумовили певну специфіку адміністрування впродовж XIX - початку XX ст., яка визначалася особливостями управління краєм вищими органами влади у вигляді Київського генерал-губернаторства, до складу якого тривалий час входила Подільська губернія.

  Скачати повний текст

У Російській імперії цензура була засобом формування громадської думки, утвердження єдиної ідеології й захисту імперських інтересів. З огляду на різні суспільно-політичні, соціокультурні особливості українських земель у складі імперії цензурна політика та діяльність відповідних інституцій мала свої специфічні риси, особливі функціональні завдання. Серед них центральним було вплинути на розвиток національної культури, загальмувати розгортання українського національно-визвольного руху, контролювати робітничий рух, охороняти суспільну мораль. Перша Російська революція 1905-1907 рр. обумовила значні зміни у правовій базі та механізмах функціонування цензури, дещо трансформувала політичний лад у державі, послабила антиукраїнський репресивний тиск. Вивчення роботи органів царської цензури в українських губерніях протягом 1905−1917 рр., проведене у запропонованому дисертаційному дослідженні, дозволило з'ясувати сутність інформаційної політики імперського уряду у складні і переломні періоди в історії Російської імперії (в умовах Першої російської революції, післяреволюційної реакції та Першої світової війни), істотно розширити наукові знання щодо діяльності поліційно-охоронних установ самодержавства в українських губерніях, доповнити загальну картину розвитку національного руху, його видавничих зусиль, з'ясувати вплив спеціальних обмежувальних заходів в інформаційний сфері на суспільно-політичну ситуацію в регіонах підросійської України. У першому розділі роботи з'ясований стан наукового вивчення обраної тематики, охарактеризовано джерельну базу і методологію дослідження. У відповідному підрозділі було виділено та охарактеризовано три групи робіт: методологічні, контекстуальні та спеціальні історичні. Аналіз праць, присвячених проблемі цензури, інформаційній політиці в Російській імперії, засвідчив, що в дорадянський та радянський періоди розвитку історичної науки в силу різних обставин не було здійснено комплексного висвітлення роботи цензурних органів в українських губерніях Російської імперії. Українські історики дорадянського періоду (Б. Грінченко, М. Грушевський, С. Єфремов, С. Петлюра) були зосереджені на висвітленні проявів антиукраїнської цензурної політики, російські історики (К. Асреньєв, М. Лемке, В. Дерюжинський, М. Ольминський, Е. Валле-де-Барр) хоч і висвітлювали загальні аспекти функціонування цензури, аналізували зміни відповідного законодавства, не брали до уваги практику його виконання на місцях і, зокрема, на території сучасної України. Попри те, що в радянський період не було створено узагальнюючого дослідження з історії цензури, а сама вона вивчалася як частина історії літератури та журналістики з відповідними ідеологічними засудженнями, ми все ж виділили ряд важливих наукових досягнень, внесених у загальний науковий дискурс радянськими істориками: детальна характеристика бюрократичного апарату, визначення загальних рис цензурного режиму після 1905 року, виявлення взаємозалежності друкарської активності та послаблення цензурного тиску. Відповідно до мети і предмету сучасних студій з історії цензури ми виділили сім груп праць, у яких досліджуються: 1) загальна історія діяльності цензурних установ та цензурна політика імперської влади; 2) діяльність цензурних установ в окремих регіонах Російської імперії, у т.ч. у національних окраїнах; 3) становлення та розвиток цензурного законодавства; 4) джерелознавчі аспекти діяльності цензурних органів; 5) повсякдення цензурної діяльності, взаємини цензурних органів з окремими літераторами та публіцистами; 6) персона цензора, його соціально-правове становище; 7) історія журналістики та видавничої справи. Аналіз праць зарубіжних та вітчизняних істориків дав підстави стверджувати, що наразі відсутні комплексні дослідження по діяльності цензурних органів в українських губерніях у добу революційних трансформацій (1905–1907 рр.) та післяреволюційного реформування (1907–1917 рр.) самодержавної моделі влади у Російській імперії.При виконанні дослідження в якості джерел використано: 1) законодавчі та підзаконні акти; 2) ділову документацію відповідних державних установ; 3) матеріали тогочасних періодичних видань; 4) джерела особистого походження (епістолярій, мемуари та спогади); 5) опубліковану статистичну, довідково-біографічну, бібліографічну інформацію. Основний масив неопублікованих актових документів було взято у фондах Центрального державного історичного архіву України м. Києва (ф. 295, 442, 1680), Державного архіву м. Києва (155, 287), Державного архіву Одеської області (ф. 10-13).^UIn the Russian Empire, censorship was a means of forming public opinion, promoting a unified ideology and defending imperial interests. Given the different socio-political and socio-cultural features of the Ukrainian lands within the empire, the censorship policy and activities of the respective institutions had their own specific features, special functional tasks. Among them, the central was to influence the development of national culture, to slow down the deployment of the Ukrainian national liberation movement, to control the labor movement, to protect public morals. The first Russian Revolution of 1905-1907 led to significant changes in the legal framework and mechanisms of censorship, somewhat transformed the political order in the country, eased anti-Ukrainian repressive pressure. The study of the work of tsarist censorship in Ukrainian provinces during 1905–1917 conducted in the proposed dissertation made it possible to find out the essence of the information policy of the imperial government during the difficult and turning periods in the history of the Russian Empire (in the conditions of the First Russian Revolution, the post-revolutionary reaction ), significantly expand the scientific knowledge of the activities of police-security institutions of the autocracy in Ukrainian provinces, to supplement the overall picture of the development of the national movement, th publishing efforts to clarify the impact of the special restrictive measures in the information area on the socio-political situation in the regions of the Russian Ukraine.The first chapter of the paper explains the state of the scientific study of the selected subject, describes the source base and methodology of the study. In the relevant chapter, three groups of works were identified and characterized: methodological, contextual and special historical works. Analysis of the works devoted to the problem of censorship, information policy in the Russian Empire, showed that in the pre-Soviet and Soviet periods of the development of historical science, due to various circumstances, there was no comprehensive coverage of the work of censorship bodies in the Ukrainian provinces of the Russian Empire. Ukrainian historians of the pre-Soviet period (B. Grinchenko, M. Hrushevskyi, S. Efremov, S. Petliura) focused on the coverage of manifestations of anti-Ukrainian censorship policy, Russian historians (K. Arsenyev, M. Lemke, V. Deriuzhynskyi, M. Olmynskyi, E. Valle-de-Barr), although covering the general aspects of the functioning of censorship, analyzing changes in the relevant legislation, did not take into account the practice of its implementation on the ground and, in particular, in the territory of modern Ukraine. Despite the fact that no generalized study on the history of censorship was created during the Soviet period, but itself studied as part of the history of literature and journalism with relevant ideological judgments, we have nevertheless identified a number of important scientific advances made in the general scientific discourse by Soviet historians: bureaucratic apparatus, determining the general features of the censorship regime after 1905, revealing the interdependence of printing activity and easing the censorship pressure. According to the purpose and the subject of modern studies on the history of censorship, we have identified seven groups of works, which study: 1) the general history of the activities of censorship institutions and the censorship policy of imperial power; 2) the activity of censorship institutions in certain regions of the Russian Empire, including in the national outskirts; 3) formation and development of censorship legislation; 4) source-related aspects of the activities of censorship bodies; 5) daily censorship activities, relations of censorship bodies with individual writers and publicists; 6) the person of the censor, his social and legal status; 7) history of journalism and publishing. An analysis of the works of foreign and national historians has led to the claim that there is no comprehensive research on the activities of censorship bodies in Ukrainian provinces during the revolutionary transformations (1905–1907) and post-revolutionary reform (1907–1917) of the autocratic model of power in Russia.In carrying out the research, the following sources were used as sources: 1) legislative and regulatory acts; 2) business documentation of relevant state institutions; 3) materials of periodicals of that time; 4) sources of personal origin (epistolary, memoirs and memoirs); 5) published statistical, reference and biographical information. The main array of unpublished act documents was taken from the funds of the Central State Historical Archives of Ukraine (f. 295, 442, 1680), the State Archives of Kyiv (155, 287), and the State Archives of Odesa Region (f. 10-13).

Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних засад дослідження еволюції кредитування у Наддніпрянській Україні в період кінця XVIII – початку XX ст. на основі комплексного історико-економічного аналізу та розробка науково-практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності кредитування на ринку фінансових послуг України. У дисертаційному дослідженні розглянуто та проаналізовано теоретичні основи економічного вчення про кредитування за трьома існуючими теоріями: натуралістична теорія кредиту, капіталотворча теорія та марксистська теорія, на основі яких було висвітлено теоретичну базу становлення та розвитку кредитної системи у Наддніпрянській Україні та розкрито економічну сутність кредиту. На основі історико-економічного аналізу праць XIX – початку XX ст. з'ясовано особливості формування та трансформації наукових поглядів під впливом економічних і політичних процесів та встановлено, що при формуванні кредитної політики урядом Російської імперії широко вивчався та застосовувався на практиці досвід країн Європи. Обґрунтовано значний внесок українських економістів дорадянської доби у розвиток економічної думки, який мав позитивний вплив не лише на формування вітчизняної економічної школи, а й широко застосовувався при реформуванні кредитної системи Російської імперії у цілому, що відповідним чином позначилося на становленні й розвиток фінансовокредитної системи Наддніпрянської України. У дисертації розглянуто та проаналізовано праці представників сучасної вітчизняної економічної думки щодо проблем кредитування в українських губерніях та встановлено їх основні напрями: 1) становлення та діяльність імперських державних банків; 2) розвиток аграрного кредитування в українських губерніях; 3) становлення банківської системи; 4) розвиток кредитної кооперації; 5) діяльність інших фінансово-кредитних установ. При цьому, переважна більшість дослідників розглядала зазначені питання за регіональним принципом – окремо розглядалися групи українських губерній Лівобережжя, Правобережжя, Півдня України або ж досліджувалися окремі українські губернії (Поділля, Волинь, Чернігівщина, Таврія, Київщина тощо). Доведено, що приватне банківництво на українських землях у дореформений період було слабо розвинене, проте в цей час формувались основи розвитку дрібного кредиту у формі позикових кас при поміщицьких маєтках та сільських банках, а також у великих торговельно-промислових містах (Одесі, Києві, Харкові, Бердичеві та ін.) почали засновуватися банкірські доми, що здійснювали певний спектр банківських операцій, у тому числі й позикові, а також торгові доми, що поєднували торгівельну та банківську діяльність. На основі дослідження процесу розвитку комерційного банківського кредитування післяреформеного періоду (кінець XIX – початку XX ст.) встановлено його активізацію та поширення на всю територію Наддніпрянщини протягом наступного періоду. Визначено характерну особливість діяльності Державного Банку – здійснення поряд із управлінням державними фінансами, регулятивних функцій у межах існуючої банківської системи, кредитування інших банків та кредитних установ. За результатами аналізу процесу становлення і розвитку іпотечного кредитування другої половини XIX – початку XX ст. виявлено, що головною особливістю побудови імперської системи іпотечного кредитування банківськими установами можна вважати її становий принцип щодо визначення кола позичальників. У дисертації висвітлено процес формування в українських губерніях системи вітчизняної кредитної кооперації як основи дрібного кредитування. Акцентовано увагу на причинах її виникнення у другій половині ХІХ ст. та принципах кредитування закладів дрібного кредитування нового типу, – у формі ощаднопозичкових та кредитних товариств. У досліджуваний період такі заклади стали ефективною формою об'єднання українського селянства для кредитування з метою викупу земель та придбання сільськогосподарського інвентаря тощо. У результаті дослідження закладів дрібного кредиту доведено, що вони мали ознаки кооперативних товариств. З'ясовано, що особливості механізму кредитування товариствами взаємного кредиту в Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. були сформовані під впливом європейського досвіду самоорганізації зацікавлених осіб щодо створення товариств взаємного кредиту на умовах взаємної поруки членів товариства, які одночасно були і власниками, і користувачами кредитних послуг товариства на визначених статутом умовах. Обґрунтовано науково-практичні рекомендації щодо використання історичного досвіду еволюції системи кредитування в сучасних умовах. Показово, що саме приватна власність на землю відкриває суттєві можливості розвитку довгострокового іпотечного кредитування, що сприятиме інвестуванню у розвиток сільського господарства країни та інші галузі економіки.^UThe purpose of the thesis work is to deepen insight into the theoretical and methodological principles of investigation the crediting evolution of the Naddnieper Ukraine for the period of the end of the 18th the beginning of the 20th centuries based on the comprehensive historical and theoretical analysis and to develop recommendations concerning the enhancing the effectiveness of lending at the domestic market of finance services. In this doctoral dissertation were examined and analysed theoretical basics of History of Economic Doctrines on lending according to three existing theories: naturalistic, capitalmaking, Marxist theory under these theories was highlighted theoretical basics of formation and development of the credit system of the Naddnieper Ukraine, and the economic essence of the loan was disclosed. Using as the basis historical and economic analysis of studies of the 19th - beginning of the 20th century, it was established the formation and transformation of scientific views which were influenced by economic and political historical processes, and it was found out that the Russian Empire considered the experience of the European countries during its credit policy formation. It has been proven that significant contribution of the Ukrainian economists of the imperial era to the development of economic thought had a positive impact not only on the formation of the national economic school, but also was widely used in reforming the credit system of the Russian Empire as a whole, which had a corresponding reflection on the formation and development of the financial and credit system of the Dnieper Ukraine. It has been analysed the state of the modern domestic economic thought concerning crediting problem in the Ukrainian territory during imperial era and found that they were proceeding by these main directions: 1) establishment and activities of the state empire banks; 2) the development of agricultural crediting at the Ukrainian territory; 3) bank system formation; 4) development of the credit cooperation; 5) activity of other financial and credit societies and institutions. Most scientists considered these issues using regional principles. It was separately investigated groups of Ukrainian governorates of the Leftbank Ukraine, Right-bank Ukraine, Southern Ukraine or it was studied distinct Ukrainian governorates. It has been proved that private banks in the Ukrainian territory in the pre-reform period was poorly developed, however the basis of development of small loan was established by loan cash desks attached to landlordly estates and rural banks. In large commercial and industrial cities begin to establish both banking houses, which carried out a certain range of banking operations including borrowing operations and trading houses combining trading and banking activities. Investigating the development process of commercial bank lending in the postreform period (late 19th - early 20th centuries) were discovered its intensification and spreading to the whole territory of Naddnieper Ukraine. It was founded that the characteristic feature of State Bank was the existence near public financial management, regulating functions of the existing bank system, crediting of other banks and institutions in addition.Analyzing the formation and development of mortgage lending in the second half of the 19th – early 20th centuries it was found that the main feature of building an imperial system of mortgage lending by banking institutions could be considered its social class principle concerning determination of the circle of borrowers. We have been investigated and highlighted the formation process of domestic credit cooperation as the basis of small loan. The attention was paid to the reasons of origin and crediting principles of small credit institutions of the new type in the form of savings and loan associations and credit societies, which were the effective form of uniting the Ukrainian peasantry for lending in order to buy out land and purchase agricultural equipment. It was found that specialties of lending mechanism by the mutual credit societies in the Naddnieper Ukraine in the first half of the 19th -the beginning of the 20th century was formed under the influence of the widespread at that time European experience of stakeholders' self-organization in order to create mutual credit societies on conditions of mutual guarantee of society members, who were at the same time founders and borrowers on conditions determined under the terms of the charter. In providing grounds for using historical experience of the credit system evolution in the modern conditions, it was highlighted, that private land ownership offers significant opportunities for development of the long-term mortgage lending, will contribute to Investing in development of agriculture and other branches of the economy.

Висвітлено розвиток та функціонування загальної поліції в Україні в 1862-1905 рр., правове регулювання її діяльності, матеріальне та кадрове забезпечення, основні напрямки діяльності поліцейського апарату самодержавства в українських губерніях щодо охорони громадського порядку у даний період. Доведено, що в системі місцевих державних органів царизму в Україні особливе місце посідала загальна поліція, яка була основним знаряддям проведення соціально-економічних та політичних заходів уряду, для чого поліцейським установам надавався великий обсяг повноважень. Досліджено особливості поліцейського законодавства Російської імперії другої половини ХІХ ст. та висвітлено питання про розподіл компетенції загальної поліції. Визначено тенденції розвитку поліцейського апарату царизму, проаналізовано його структурні елементи, розглянуто напрямки діяльності органів загальної поліції в Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему розвитку соціально-історичних і демографічних процесів серед населення Лівобережної України у другій половині XIX ст. Проаналізовано загальні тенденції економічного розвитку, динаміку чисельності, зміни в регіональній концентрації, демографічній структурі та національному складі населення, його виробничо-галузеву та професійну зайнятість. З'ясовано вплив реформ 1860-х рр. на зміни економічних відносин і стан селянства. Висвітлено аспекти появи та розвитку нових організаційно-виробничих форм діяльності у сільськогосподарському та промисловому секторах, процес диференціації селянства, що зумовило аграрне перенаселення та появу дешевої робітничої сили. Наведено відомості щодо передумов, обсягів, темпів і наслідків міграцій населення у другій половині XIX ст. Визначено регіони переселень, особливості міграцій в окремих губерніях Лівобережжя. У складі населення кількісно переважали українці, росіяни та євреї як представники корінних національностей, що історично сформувалися на теренах Лівобережної України. Формування чисельності, професійного складу та виробничо-галузевої структури населення відбувалося здебільшого під впливом міграційних процесів, а не природно-демографічного фактора, який суттєво зумовлював динаміку зростання чисельності населення. Результати дослідження сприяють виявленню реогіональних особливостей і загальних тенденцій розвитку Харківської, Полтавської та Чернігівської губерній.

  Скачати повний текст

Жовта І. І. Колектив Київського інституту шляхетних дівчат в організації повсякдення вихованок (ХІХ – перші десятиліття ХХ ст.) ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія ‒ Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Міністерства освіти і науки України. ‒ Київ, 2023.Дослідження ролі колективу в повсякденні вихованок Київського інституту шляхетних дівчат важливе для розуміння особливостей умов перебування в закритому закладі освіти й роботи різних категорій дорослих над тим, щоб забезпечити вихованок необхідним, а також – розвіювання міфу про досконалість такої системи навчання, розуміння контексту епохи, побуту привілейованих верств, їхнього життя у губерніях Південно-Західного краю Російської імперії. Тому тема актуальна.Мета дослідження: охарактеризувати роль колективу в організації повсякдення вихованок Київського інституту шляхетних дівчат у ХІХ – перших десятиліттях ХХ ст.У дисертації висвітлено історіографію, джерельну базу та теоретико-методологічні засади дослідження, діяльність колективу що забезпечення умов проживання вихованок, зокрема, облаштування простору, нагляд працівників за зовнішнім виглядом і харчуванням інституток, медичний догляд, а також участь у навчанні і повсякденних і святкових практиках дівчат.^UZhovta I. Collective of Kyiv Institute of Noble Girls in organization of everyday life of inmates (19th – the first decades of 20th centuries). Qualifying scientific work on the rights of a manuscript.Thesis for a scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 032 “History and archaeology” (03 – Humanities). ‒ National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Ministry of Education and Science of Ukraine. Kyiv, 2023.A study of the role of a collective in the daily life of pupils of Kyiv Institute of Noble Girls is important for understanding the specifics of conditions of being in a closed educational institution and the work of different categories of adults to provide pupils with necessary things, as well as dispelling a myth about a perfection of such an education system, understanding a context of an era, a life of privileged layers, their life in the provinces of the South-Western region of the Russian Empire. Therefore, a topic is relevant.The purpose of the study: to characterize the role of the collective in the organization of the daily life of the pupils of Kyiv Institute of Noble Girls in the 19th and first decades of the 20th century.Papers contain the historiography, source base, theoretical and methodological foundations of the research. Also, it highlights the activities of the staff that ensure the living conditions of the pupils, in particular, the arrangement of the space, the supervision of the workers over the appearance and nutrition of the institute girls, medical care, as well as participation in education and everyday and festive practices of girls.

У роботі досліджується проблема становлення та розвитку галузей легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ –на початку ХХ ст. та розкрито їх вплив на соціально-економічне становище Наддніпрянської України. Проаналізовано й систематизовано джерела з даної проблематики. Представлено загальну картину стану галузей легкої промисловості. Відзначено, що їх розвиток залежав від імпорту устаткування, сировини і матеріалів. Висвітлено процес переходу легкої промисловості від мануфактурного до фабричного виробництва. Розглянуто питання технічного становища легкої промисловості, виділено та охарактеризовано особливості забезпечення машинами та обладнанням підприємств. Доведено, що галузі легкої промисловості, які в дореформений період виходили зі своєю продукцією на зовнішній ринок, у період промислового капіталізму почали занепадати, або дуже повільно розвиватися, працюючи на вузький внутрішній ринок. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення різнотипових джерел та здобутків історіографії здійснити комплексне історичне дослідження ролі легкої промисловості в економіці Наддніпрянської України, розкрити процес формування ринкових відносин та промислового капіталу на прикладі галузей легкої промисловості в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Об'єктом дослідження є соціально-економічні процеси у легкій промисловості в українських губерніях Російської імперії у другій половині XIX – на початку XX ст.Предметом дослідження є становлення та розвиток таких галузей легкої промисловості Наддніпрянської України як текстильна, вовномийна, канатна, шкіряна, взуттєва, хутрова, тобто тих, що тісно пов'язані з сільським господарством, галузями машинобудування та хімічною промисловістю.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертації, її висновки та рекомендації можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історії України, Росії та Польщі другої половини ХІХ – на початку ХХ ст., спеціальних курсів з проблем історії економіки. Зроблені висновки на основі зібраного матеріалу, можуть сприяти розширенню джерельної бази в дослідженні даної теми на регіональному рівні, а також доречно буде їх застосувати для підготовки навчально-методичних, історико-краєзнавчих, науково-популярних праць та в практичній викладацькій діяльності, підготовці кадрів для економіки.Вивчення проблеми розвитку легкої промисловості українських губерній Російської імперії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. здійснено на основі використання системного підходу, шляхом органічного поєднання загальноприйнятих у сучасній українській історичній науці принципів історизму, багатовимірності, науковості, об'єктивності та всебічності. Побудова викладу матеріалу дослідження укладена за проблемно-хронологічним і тематичним принципами із застосовуванням принципів системності, послідовності, наступності. Методологічну і теоретичну основу роботи склали підходи і методи, прийняті в історичній науці. Вибір методів зумовлювався предметом дослідження, поставленою метою та обсягом окреслених завдань.^UThe paper investigates the problem of the formation and development of the light industry industries in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the XIX-th – early XX-th centuries and their influence on the socio-economic situation of the Over Dnieper Ukraine is disclosed. The sources on this issue are analyzed and systematized. A general picture of the state of the light industry sectors is presented. It is noted that their development depended on the import of equipment, raw materials and materials. The process of transition of the light industry from manufactory to factory production is highlighted. The questions of the technical condition of light industry are considered, the features of providing machines and equipment of enterprises are highlighted and characterized. It was proved that the light industry, which in the pre-reform period went out with its products to the external market, began to decline during the period of industrial capitalism, or to develop very slowly, working on a narrow domestic market. The purpose of the study is to study the role of the light industry in the economy in the Over Dnieper Ukraine, on the basis of the study of various sources and achievements of historiography, and to reveal the process of formation of market relations and industrial capital on the example of the branches of the light industry in the second half of the XIX-th – early XX-th centuries.The object of the study is the socio-economic processes in the light industry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the XIX-th– early XX-th centuries.The subject of the study is the formation and development of such light industry sectors in the Over Dnieper Ukraine as textile, wool, cable, leather, footwear, fur, that are closely related to agriculture, engineering and chemical industries.The practical significance of the results obtained is that the materials of the dissertation, its conclusions and recommendations can be used in the preparation of general works on the history of Ukraine, Russia and Poland of the second half of the nineteenth and early twentieth centuries, special courses on the problems of the history of economics. The conclusions drawn on the basis of the collected material may contribute to the expansion of the source base in the study of this topic at the regional level, and it will be appropriate to apply it for the preparation of educational, methodological, historical, ethnographic and popular works and in practical teaching activities, training for the economy.The study of the problem of the development of light industry in the Ukrainian provinces of the Russian Empire in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. is carried out on the basis of the use of the systematic approach, by means of an organic combination of the principles of historicity, multidimensionality, scientific, objectivity and comprehensiveness commonly accepted in modern Ukrainian historical science. Construction of the presentation of the research material is enclosed by problem-chronological and thematic principles with the application of the principles of systemicity, consistency, continuity. The methodological and theoretical basis of the work were the approaches and methods adopted in historical science. The choice of methods was determined by the subject of the study, the purpose and scope of the above tasks.

На підставі аналізу законодавства Російської імперії, архівних джерел і праць вітчизняних і зарубіжних науковців досліджено основні особливості, специфіку й юридичну суть взаємовідносин органів міського самоврядування й органів державної влади різного рівня загальної та спеціальної компетенції. Проаналізовано правові основи взаємодії органів міського самоврядування й інших самоврядних структур, які діяли на межі XIX і XX ст. в українських губерніях Російської імперії. Сформульовано висновки з досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

Розглянуто методичні основи проектування програмно-педагогічних засобів (ППЗ) з матеріалознавчих дисциплін, які забезпечують ефективну інтеграцію комп'ютерних програм навчального призначення з матеріалознавства у цілісний навчально-методичний комплекс інженерної підготовки. Обгрунтовано поліструктурну модель ППЗ, яка базується на взаємозв'язку інтелектуально-логічного та змістовно-інтегративного компонентів, що ефективно впливають на формування професійних якостей інженерів. Відзначено, що особливе місце серед ППЗ належить мультимедійним електронним підручникам і посібникам, в яких поєднуються різноманітні комплексні форми подання й опрацювання навчального матеріалу: відео-, аудіо-, комп'ютерні, телекомунікаційні.

  Скачати повний текст

Розглянуто інститут мирових суддів, створений за судовою реформою 1864 р., досліджено його головні змістові та функціональні ознаки. Проаналізовано основні етапи розробки цього інституту під час підготовки судової реформи. З залученням значної кількості архівних і статистичних матеріалів з'ясовано специфіку організації та діяльності мирових суддів у губерніях Лівобережної України, виявлено особливості їх функціонування у цих регіонах. Висвітлено напрямки функціонування даних суддів, зокрема: примирливу діяльність і здійснення обов'язків з охорони і підтримання громадського порядку. Розкрито суть скороченого порядку судочинства у даних судах. Наведено узагальнювальні таблиці з приводу становлення та розвитку інституту мирових суддів на Лівобережній Україні, на підставі яких сформульовано висновки щодо позитивного значення судів, що розглядаються, у справі становлення місцевого правосуддя та затвердження принципів законності й правопорядку у середовищі місцевого населення.

  Скачати повний текст

Розглянуто динаміку чисельності та питомої ваги євреїв, поляків, німців у Правобережній Україні, визначено особливості розселення їх за губерніями. Досліджено процес створення національних адміністративно-територіальних одиниць. Висвітлено основні тенденції, зміст, форми, напрямки національно-державного будівництва на Україні, а також участь євреїв, поляків, німців у національних громадських організаціях і партіях. Наголошено, що політика коренізації та відповідні заходи направлялися не на дійсне відродження національних особливостей всіх національностей, а слугували основним засобом їх радянізації.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціально-економічні, політичні, техніко-юридичні чинники, що вплинули на скасування місцевого права в Полтавській та Чернігівській губерніях з наданням їм особливого правового статусу. Проаналізовано зміст особливих для Лівобережжя правових норм, включених до другої редакції "Зводу законів Російської імперії". Висвітлено хід робіт з кодифікації права Лівобережної України у 40-х рр. ХІХ ст. Встановлено, що на підставі загальної спрямованості внутрішньої політики самодержавства на централізацію та уніфікацію права, особливим для Полтавської та Чернігівської губерній нормам загальноросійського зводу законів відводилося другорядне місце. Включення до даного документу особливих норм для застосування в Полтавській та Чернігівській губерніях пояснювалося специфікою побудови системи російського законодавства з наданням, у деяких випадках, особливого правового статусу певній території або окремій групі населення.

  Скачати повний текст

Досліджено процес розвитку та правове регулювання пенітенціарної системи Російської імперії, а також її реалізацію в українських губерніях у XIX - на початку XX ст. Висвітлено питання щодо якості централізованого управління пенітенціарною системою, виникнення якого взаємопов'язано з добою буржуазних реформ другої половини XIX ст. Значну увагу приділено систематизації імперського досвіду у пенітенціарній сфері. Показано основні види пенітенціарних установ Російської імперії. Всебічно охарактеризовано діяльність центральних і місцевих органів управління пенітенціарною системою, досліджено правове становище працівників даної системи Російської імперії, правове становище, режим і умови утримання арештантів. Сформульовано висновки з досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

Досліджено становлення та розвиток кримінально-виконавчого права в Україні з кінця XVIII до початку XX ст., проблеми діяльності пенітенціарних установ у зазначений період часу, коли російський уряд почав широко застосовувати позбавлення волі, посупово відмовляючись від попередніх форм боротьби зі злочинністю. На підставі аналізу літератури, законодавчих актів і архівних джерел вивчено питання щодо формування пенітенціарного законодавства, модернізації тюремної системи, діяльності місць позбавлення волі в українських губерніях Росії. Показано, що досліджені проблеми взаємопов'язані з засадами реформування сучасного кримінально-виконавчого законодавства та функціонування пенітенціарних установ у наступний час.

  Скачати повний текст