Досліджено один з найважливіших періодів історії українського козацтва, коли відбулось його становлення як недержавних збройних сил українського народу і воно появилось на міжнародній арені як самостійний віськово-політичний фактор, з чим мусили рахуватися всі сусідні країни. На основі нових джерел розглянуто боротьбу козаків проти Османської імперії і Кримського ханства, походи в Молдавію їх участь у війнах Великого кн. Литовського і Речі Посполитої проти Московського царства, взаємовідносини козацтва і влади. Велику увагу приділено дипломатичним проблемам, які через діяльність козацтва виникали у Польщі в стосунках з Кримом, Туреччиною і Молдавією, першим спробам встановлення контактів козацтва з урядами європейських країн. Події висвітлено в широкому контексті історії Великого Кордону і міжнародних відносин другої половини XVI ст.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим у вітчизняній історіографії дослідженням функцій гетьманської влади на території українських земель, що входили до складу Російської держави за царювання Петра I. Висвітлено питання про формування державницької ідеї вищої за рангом особи в Гетьманщині. З'ясовано якими методами володар булави прагнув зберегти автономію великого регіону та його цілісність у територіальному відношенні. Характеризується внутрішня та зовнішня політика гетьмана І.Скоропадського за тяжких тоталітарних умов російської монархії, його участь у війнах і походах на чолі козацьких полків проти можновладців Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Запропонована нова концепція оцінки постаті І.Скоропадського як державного і військового діяча в історії України.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію державної структури козацької України, функціонування її владних інститутів. Проаналізовано здобутки, недоліки, прорахунки у внутрішньо- та зовнішньополітичній діяльності уряду. Вивчено вплив егополітичного фактору на загострення соціально-економічної ситуації в державі. Показано прагнення сусідніх країн не допустити незалежності козацької України, перетворити її на складову частину своєї держави (Росія та Польща) чи у васально-підлеглого союзника (Кримське ханство). Їх агресивна політика та підтримка Росією частини сепаратистсько настроєної старшини, постійне ведення військових дій не дозволяли українському уряду зосередити увагу на державо-творчій діяльності та зумовили територіальний розпад держави. З'ясовано, що в роки гетьманування Ю.Хмельницького у козацькій Україні встановлено олігархічно-республіканську форму правління. Її утвердженню сприяли як об'єктивні фактори (обмеження гетьманських прерогатив статтями Переяславського та Чуднівського договорів, зумовило ослаблення владної вертикалі) та суб'єктивні (молодість і відсутність політичного досвіду Ю.Хмельницького). У внутрішній діяльності уряду слід відмітити його виважену соціально-економічну політику, спрямовану на запобігання соціальних вибухів у державі та заходи щодо збереження територіальної цілісної козацької України. Уряд проводив активну діяльність стосовно захисту державних інтересів на міжнародній арені, не зважаючи на заборону зовнішніх відносин.

  Скачати повний текст

Досліджено склад, чисельність, структуру та організацію, озброєння, бойові можливості українського козацького війська, військових формувань українських князів та коронних контингентів, які формувалися в українських землях, їх порівняно з військами основних противників - Оттоманської імперії та Кримського ханства. Висвітлено участь українських військ у протистоянні кримсько-турецькій експансії, зокрема сухопутних і морських походах, а також експедиціях до Молдови та Угорщини. Розглянуто також політичний фон цих подій, взаємини запорізького та донського козацтва, їх вплив на політику держав Східної та Центральної Європи, спроби уряду реформувати запорізьке козацтво, причини та наслідки морських походів та зазначених експедицій. Уточнено деталі походів і битв, зокрема здобуття Кафи у 1616 р. Зроблено загальну оцінку військової справи в українських землях у другій половині XVI - початку XVII ст.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему соціально-політичного статусу інституту темників у Монгольській імперії XIII ст. та Золотій Орді, а також його вплив на процеси, взаємопов'язані з виділенням певних татарських народів до окремої народності. Висвітлено основні етапи входження мангутів до складу держави Чингізхана, а також їх становлення як самостійного етнополітичного утворення на терені Золотої Орди та роль у цих процесах темників Ногая, Мамая, Балтичака, Едигея. Показано політичну роль мангутів та їх темників у важливих періодах Золотоординської історії у внутрішніх смутах та під час зовнішньої агресії. Проаналізовано основні об'єктивні та суб'єктивні причини, що зумовили виникнення на терені Золотої Орди самостійних етнополітичних утворень - Ханств і Орд. Розкрито передумови формування політичної системи Ногайської Орди та місця її лідерів у татарському світі II половини XV ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу творів кримських істориків, матеріалів архівів і досліджень висвітлено аспект зародження кримськотатарської історіографії у контексті золотоординської літератури, її розвитку у складі придворної літератури Кримського ханства та поступового загасання в Османській імперії наприкінці XVIII - XIX ст. Досліджено проблему фольклорних коренів письмової історичної традиції Золотої Орди та форм участі фольклору у розвитку історичної прози Кримського ханства. Виявлено паралелі між історичною прозою та сучасною їх кримськотатарською придворною поезією, історичною прозою інших народів (турецькою, узбецькою, перською, російською). Приділено увагу проблемам літературного канону та вияву авторської індивідуальності у творах національної історіографії. Здійснено спробу наукової періодизації розвитку кримськотатарської історичної прози XV - XVIII ст. Виділено три періоди, відповідно до яких розглянуто літературно-культурний процес у Кримському ханстві. Охарактеризовано основні особливості поетики національних історичних творів. Проаналізовано зміни, що відбулися у даній прозі протягом XV - XVIII ст.

  Скачати повний текст

Визначено та охарактеризовано основні етапи розвитку історичної топонімії Криму. Уперше висвітлено основні тенденції розвитку топонімічної системи кримськотатарської мови у контексті розселення, міграцій, господарської діяльності населення півострова. Досліджено питання щодо відродження цієї системи. Доведено відсутність у кримській історичній топонімії індоарійських реліктів, постульованих О.Трубачовим. Уперше всю кримську топонімію розглянуто в історичній динаміці та семантико-топологічному аспекті. Проаналізовано лексичний склад, семантичну базу, словотвірну структуру тюркської топонімії Криму у її повному обсязі. Зроблено спробу дослідити закономірності утворення й розвитку топонімії як релігійної топонімічної системи з використанням відповідних матеріалів щодо Криму. Запропоновано ряд етимологій кримських топонімів, регіональних термінів та етнонімів з залученням екстралінгвістичних даних та генетичних і семантичних паралелей з різних мов і регіонів. З використанням топонімічного матеріалу вивчено етногенез кримськотатарського народу, а також на підставі даних топонімії виявлено етногенетичні зв'язки кримських татар з іншими етносами. За результатами вивчення ойконімії з'ясовано схему еволюції тимчасових поселень татар-кочовиків у постійні селища. До наукового обігу введено значний топонімічний матеріал. Укладено картосхему кадиликів й каймакамств у Кримському ханстві.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження історії правління роду князів Суздальських (правлячої династії Нижегородсько-Суздальської землі) у кінці XIV - середині XV ст. - складного історичного періоду перетворення регіону з самостійного державного утворення на провінцію Московської держави. Проаналізовано весь комплекс джерел та історіографію з досліджуваної теми, зокрема недостатньо вивчені актові документи. Відтворено генеалогію роду кн. Суздальских, вирішено ряд проблемних питань з хронології життя та правління окремих князів. З максимально можливою точністю встановлено дати першого приєднання до Московської держави Суздальського князівства і остаточної втрати політичної самостійності Нижегородсько-Суздальської землі. Проаналізовано основні етапи боротьби нижегородсько-суздальских "отчичів" за свої родові володіння з Московською державою. Показано вирішальну роль Золотої Орди та Казанського ханства в епізодичних успіхах князів Суздальських. Відзначено, що згадані держави були, по суті, їх єдиною опорою у боротьбі з Москвою. Доведено прямий зв'язок між успіхами московської централізаторської політики в регіоні та процесом поступового ослаблення влади ординських ханів. Розкрито причини успіхів і невдач князів Суздальських та їх остаточної поразки у боротьбі проти московської централізаторської політики, наслідком якої є втрата статусу суверенних правлячих князів та їх утвердження у складі верхівки московської службової аристократії.

  Скачати повний текст

На базі нормативно-правових актів, архівних джерел та спеціальної літератури проаналізовано процес становлення та розвитку державності та права в Кримському ханстві у першій половині XV ст. - другій половині XVIII ст. Розглянуто правове положення Кримського улусу в складі Золотої Орди. Досліджено ступінь притаманності юридичних ознак державності Кримському ханству. Визначено, що за формою правління Кримське ханство - станово-представницька монархія, а за формою державного устрою - децентралізована унітарна держава. Розкрито особливості утворення та об'єм повноважень вищих органів державної влади (хана, калги, нуреддина, муфтія, візира та ін.). Розглянуто організацію системи судової влади, визначено порядок і принципи здійснення правосуддя, рівень підготовки суддів. Реконструйовано право Кримського ханства - на підставі ярликів кримських ханів, судових рішень, повідомлень сучасників розкрито основні джерела та систему мусульманського права ханіфітського толку в Кримському ханстві, особливості дії чингізидського торе. Роз'яснено поняття норми мусульманського права.

  Скачати повний текст

Висвітлено хронологію, напрямки та виявлено періоди міграцій ногайців у XVIII ст. З'ясовано територію розселення причорноморських ногайців. Вивчено процес формування та функції адміністрації Кримського ханства у ногайських ордах. Проаналізовано зміст трансформацій у традиційній економіці ногайців XVIII ст. Досліджено проведення підпорядкування причорноморських ногайців російським урядом і суть соціально-економічних процесів у середовищі причорноморських ногайців наприкінці XVIII - початку XIX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення та еволюцію зовнішньої політики Польського королівства щодо південно-східних територій в останній чверті XV - на початку XVI ст. З'ясовано причини та суть змін, що обумовили втрату впливу держави у Причорномор'ї, а згодом і у всій Південно-Східній Європі. Розглянуто перебіг та результати відносин Польщі з Османською імперією, Кримським ханством, Угорщиною, Дунайськими князівствами у контексті османського наступу у Причорноморському регіоні. Висвітлено форми та методи реалізації зовнішньої політики Польського королівства у Південно-Східній Європі. Визначено передумови переходу Польщі до вирішення чорноморської проблеми військовим шляхом та її поразку. Проаналізовано процес дипломатичного врегулювання польсько-османських відносин на початку XVI ст.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу збірки ліричних газелей (диванче), окремих віршів і поем окреслено індивідуальний стиль, тематичний спектр (мотиви любові, вина і вільнодумства, героїчні, критичні, дидактичні), а також поетику (архітектоніку газелей, риму, розмір, проблему формування образної системи) творів Газаї. Значну увагу приділено проблемі традицій та новаторства у поетичній спадщині Газаї, що розвивалася під впливом класичної східної поезії. Виявлено літературні паралелі між Газаї та поетами-попередниками - Навої, Фізулі і Мухіббі. Визначено вплив творчості Газаї на наступні покоління поетів Криму і Туреччини (Усеїн Кефевій, Хусеїн Бедрі Паша, Козаноглу Дженаб Мухіддін та ін.). Розкрито сутність та особливості літературної спадщини назира, визначено загальні та відрізнювальні характеристики між двома різновидами "відповідей" (назира і таклід). Висвітлено літературно-культурний процес у Кримському ханстві другої половини XVI ст., охарактеризовано класичний період у кримськотатарській літературі як продовження арабського Ренесансу (VIII - XII ст.) та іранського Ренесансу (X - XV ст.), досліджено вплив їх літературних традицій на класичний період. Суттєвих змін зазнала мова межі XVI - XVII ст. Кіпчацький діалект, який раніше переважав у кримськотатарській літературі, поступово відступив і замінився огузькою (османською) мовою, що значно зміцнила свої позиції. Дане явище пояснено значним зближенням культурних контактів між Османською імперією і Кримським ханством, це підтверджують і кримсько-султанські укази (ярлики) часів Гази Герай хана II.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено розвиток правового змісту моделей української державності, обумовлених договорами Війська Запорізького зі східноєвропейськими державами у другій половині XVII - на початку XVIII ст. Визначено теоретичні засади та зміст українських конституційно-правових ідей другої половини XVII - початку XVIII ст. щодо сутності держави, конституційного ладу та державного устрою. Виокремлено та сформульовано зміст ідей про новий статус Війська Запорізького у проектах договорів емігрантського уряду з Річчю Посполитою, Російською державою та Кримським ханством. Проаналізовано конституційно-правовий зміст ідей, висловлених емігрантами у комплексі документів так званої Бендерської комісії 1709 р. Досліджено теоретико-правове підгрунтя та конституційно-правовий характер положень "Пактів й конституцій законів та вольностей Війська Запорізького..." 1710 р.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола документів і матеріалів висвітлено історичні процеси на території Карабахського ханства у контексті зовнішньої та внутрішньої політики Російської імперії та її відносин з сусідніми державами у XVIII - XIX ст. Досліджено політичну історію цього ханства, діяльність його правителів. Розглянуто міжсусідницькі відносини, процес стабільності та політичного занепаду, а також просвітницькі й етнографічні процеси, що відбувалися у Карабахському ханстві.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні та політичні процеси на землях Уманщини у добу раннього середньовіччя (IV - XIII ст.), простежено процес розвитку автохтонного населення краю. Розглянуто історію регіону в період перебування у складі Київської Русі, встановлено вплив на населення Уманщини монголо-татарської навали. Зроблено спробу визначити характер геополітичних прагнень Литви, Польщі та Кримського ханства у XIV - XVI ст. Висвітлено роль населення Уманщини у процесі формування козацтва як нової етнотворчої сили. Досліджено колонізаційні та асиміляційні процеси на Уманщині в період польського панування. З'ясовано специфіку польської колонізації на території, що досліджується.

  Скачати повний текст

На базі нових джерел розглянуто боротьбу українського населення проти агресії Кримського ханства та Османської імперії, з'ясовано роль кожного з суспільних станів у цьому процесі. Простежено, як зміни кримської політики впливали на еволюцію та кількісний склад українського козацтва і водночас показано зростання впливу козацтва на політику Великого князівства Литовського. З'ясовано специфіку окремих українських земель, зокрема, Київщини, Волині та Поділля, в стратегічних планах литовсько-руського уряду, що зумовлювалося особливостями їх географічного розташування та демографічною ситуацією на цих територіях. Наведено загальну характеристику військових контингентів, які стояли на українському кордоні, оцінено їх роль в справі захисту населення від зовнішніх нападів. Розглянуто організацію спільних дій українських військових станів Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Значну увагу приділено дипломатичним проблемам, що виникали у відносинах між Литовсько-Руською та Кримською державами, досліджено роль України у розв'язанні цих проблем.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження місця та ролі Українського гетьманату у протистоянні країн Центрально-Східної, Східної та Південно-Східної Європи з Османською імперією у другій половині XVII ст. У контексті міжнародних відносин здіснено системний і порівняльний аналіз зовнішньої політики українських урядів лівобережної та правобережної частин Української держави. Доведено, що, не зважаючи на конфлікт між Османською імперією (включно з Кримським ханством) й Австрійською імперією, Венеціанською республікою, Річчю Посполитою (за підтримки Ватикану) та Московською державою, українські правителі були вимушені лавірувати між польським королем, російським царем, турецьким султаном і кримським ханом, переходити з одного боку на інший, відмовлятися від протекції одного володаря-сюзерена на користь іншого. В окремі періоди гетьмани визнавали залежність від кількох сусідніх монархів одночасно, що дозволило зробити висновок про проведення ними полівасалітетної зовнішньої політики. Водночас, розділення України між Варшавою, Москвою, Стамбулом і Бахчисараєм означало започаткування процесу поступової втрати Українським гетьманатом політико-правової суб'єктності у міжнародних відносинах кінця 1660 - 1690-х рр.

  Скачати повний текст

Внаслідок систематичної демонізації кримських татар російськорадянською пропагандою широка аудиторія досі перебуває в полоні стійких стереотипів та мітів про Кримське ханство як про «розбійницько-паразитичну державу». Такий погляд абсолютно не відповідає дійсності. Ханат був важливим геополітичним гравцем системи міжнародних відносин у Європі тапоза її межами на зламі Середньовіччя та раннього Нового часу. Кримці активно взаємодіяли з іншими народами у військовий та мирний спосіб. Тож об’єктивне вивчення всесвітньої, європейської та української історії є неможливим без дослідження зовнішньої політики Кримського ханства.Дисертація присвячена дослідженню зовнішньої політики Кримського ханства у період між створенням ханату в 1441 р. та зміною геополітичних орієнтирів на ключових векторах його політики на межі 30-40 рр. XVII ст. Предметом роботи є зовнішня політика Криму в зазначений період. Означена проблема має науковий, дидактичний та методологічний аспекти. Вона даєможливість виявити причини, що зумовили створення парадигми відносин Криму з іншими державами (в тому числі тими, де були широко представлені предки українців), а також історичні складові створення, розквіту, занепаду й анексії ханату.Мета дисертації полягає у визначенні основних аспектів зовнішньої політики Кримського ханства у др. пол. XV – на поч. XVII ст.Ступінь розробленості проблематики дисертації є вкрай обмеженою. У ній практично відсутні роботи, які б відображали еволюцію динаміки зовнішньої політики Кримського ханства в усіх векторах його взаємодії з іноземцями. Здебільшого дослідники, які представляють українську, польську, російсько-радянську, турецьку, англо-американську, австронімецьку та румунську наукові школи, зосереджують увагу лише на одному або на кількох напрямках зовнішньополітичної діяльності кримської еліти.^URussian and Soviet has led to the systematic demonization of Crimean Tatars. That is why a wide audience is still captive in stereotypes and myths about the Crimean Khanate as a «robber-parasitic state». However, this view is completely false. The Crimean Khanate was an important geo-political player of the international relations system in Europe and beyond at the turn of the MiddleAges and early modern times. Crimean Tatars actively interacted with other peoples in a military or peaceful manner. As a result, an objective study of World, European and Ukrainian history is impossible without studying the foreign policy of the Crimean Khanate.The dissertation is devoted to the study of the foreign policy of the Crimean Khanate in the period between the creation of the Crimean Khanate in 1441 and geo-political reference points on key vectors of its policy changing at the turn of 30-40 years of the XVII century. The subject of the work is the foreign policy of the Crimean Khanate in this period. This problem has valuable scientific, didactic and methodological value. It allows us to find out the reasons that led to the creation of the paradigm relations between the Crimean Khanate and other states (including those where the ancestors of Ukrainians were widely represented). As well, asreasons of the creation, rise, decline and annexation of the Crimean Khanate.The purpose of the dissertation is to determine the main aspects of the Crimean Khanate foreign policy in the second half of the XV - at the beginning of the XVII centuries.The current state of the dissertation problem has a certain specificity. There are practically no works reflect the evolution of Crimean Khanate foreign policy dynamic in all vectors of its interaction with foreign states. Most of all, the researchers focus on only one or several areas of Crimean foreign policy. The basic historiography of the issue can be divided into Ukrainian, Polish, Russian-Soviet,Turkish, Anglo-American, Austro-German and Romanian schools by the countries of researchers’ origin.