Вперше одержано геометричне доведення припустимості розрахунків теплотехнічного устатування з циліндричними рефлекторами та приймачами тепла з використанням методів "пласкої задачі", що дозволило суттєво спростити методику розрахунку циліндричних відбивальних систем. Запропоновано новий ефективний метод розрахунків профілів рефлекторів фокусувальних систем, які забезпечують заданий розподіл теплоти на робочих поверхнях складної геометрії. Даний метод побудовано на базі аналізу геометеричної моделі поширення теплових процесів у робочій камері без урахування втрат частини енергії на поглинання середовищем. Проведено оцінювання впливу на форму рефлекторів втрат частини теплової енергії на випромінювання у навколишнє середовище, який виявився незначним, що дозволило не враховувати дані втрати та суттєво спростити задачу. Запропоновано новий експрес-метод визначення щільності розподілу теплового потоку на робочих поверхнях устаткування, що базується на фотографуванні та комп'ютерній обробці цифрових фотографій, експериментально підтверджено його ефективність.

  Скачати повний текст

Системно досліджено складний фізичний процес теплопередачі інфрачервоного (ІЧ) випромінювання, проаналізовано технологічні та геометричні особливості підсистем та елементів теплотехнічної системи для теплової обробки харчових продуктів, побудовано узагальнену модель процесу та виявлено взаємозв'язки між моделями її елементів. Уперше у прикладній геометрії як теоретичну базу для проектування та дослідження властивостей поверхонь рефлекторів запропоновано опис керуючої розподілом відбитих променів функції (РВП-функція), що є базою методу визначення профілю рефлектора для формування пучка відбитих теплових променів з заданими властивостями, а також доведено твердження та залежності, що розвивають теорію дослідження властивостей відбиваючих поверхонь. Розроблено експрес-метод визначення інтенсивності теплового потоку з використанням фотографування та комп'ютерної обробки плівки, який не потребує створення спеціального устаткування та проведення витратних натурних експериментів. Уперше для галузі харчових виробництв запропоновано спосіб розрахунку терморадіаційних установок з геометричним керуванням процесом теплопередачі випромінюванням. Створено геометричну модель, яка дає змогу розрахувати щільність теплового потоку випромінювання в ІЧ-установках з поглинаючим газовим середовищем з застосуванням закону Бугера для слаборозбіжного світлового пучка. Розроблено комплекс програм для моделювання перебігу процесу променевої теплопередачі у ІЧ-апаратах, що використовуваються у харчових виробництвах.

  Скачати повний текст

Встановлено, що незадовільні результати оперативного лікування ушкоджень малогомілкової кістки та надп'ятково-гомілкового суглоба зумовлені залишковим вкороченням її, ротаційною деформацією, порушенням конгруентності суглоба та технічними помилками під час виконання металоостеосинтезу. Розроблено новий спосіб реєстрації переміщення реперних точок за допомогою цифрового фотографування, що дозволило покращити точність вимірювання, а також визначити характер багатоплощинних дислокацій анатомічних структур надп'ятково-гомілкового суглоба. На підставі біомеханічного дослідження показано вплив остеотомії та резекції малогомілкової кістки на стабільність надп'ятково-гомілкового суглоба. Розроблено, виготовлено та біомеханічно обгрунтовано фігурну пластину для накісткового остеосинтезу дистального епіметафізу малогомілкової кістки, яка має задній кутовий стабілізатор і передню пелюстку з отвором для бікортикального проведення шурупа.

  Скачати повний текст

З використанням аналітичних і числових методів, а також гідродинамічного витискування еліптичних і круглих пластин з визначенням у кінцевому деформованому стані їх прогинів і великих деформацій за методом ділильних сіток теоретично й експериментально досліджено фізично та геометрично нелінійне деформування даних пластин у разі гідродинамічного навантаження. Для вимірювання двох компонентів великих переміщен у часі точок поверхні круглих пластин застосовано метод "штрихового фотографування". За допомогою розробленого експериментального обладнання та вимірювальних методик визначено основні закономірності розподілу імпульсного тиску у замкнутій гідравлічній камері, особливості деформування еліптичних і круглих пластин, навантажених напівсинусоїдальним імпульсом тиск у рідині та проведено вимірювання у часі компонентів великих переміщень точок поверхні круглої імпульсно навантаженої гумової пластини. На підставі одержаних даних розроблено методи експериментального дослідження нелінійного динамічного деформування та руйнування пластин і оболонок. З урахуванням зміцнення матеріалу для квазістатичного й імпульсного навантаження одержано аналітичні рівняння, що зв'язують кінцевий прогин нерухомо закріпленої по контуру пружнопластичної еліптичної пластини з її геометрією та параметрами навантаження. З використанням дослідних даних і результатів числових розрахунків визначено сферу застосування цих залежностей. Теоретично всановлено, що залежність прогину еліптичної пластини від тривалості імпульсу напівсинусоїдальної форми має максимум. Запропоновано методику оцінювання параметрів імпульсу, за якого спостережено максимальне значення прогину.

  Скачати повний текст

Досліджено методологічні підходи щодо використання цифрових технологій у судово-медичних дослідженнях. Розроблено наукове положення про загальні, спеціальні та прикладні види одержання, обробки та використання візуальної інформації у судовій медицині. Шляхом експериментальних досліджень з подальшою апробацією на практичному судово-медичному матеріалі розроблено комплекс методів і способів використання цифрових приладів (сканерів, фотоапаратів, відеокамер) для вивчення об'єктів судово-медичної експертизи під час репродукційної зйомки, масштабного та матричного фотографування, безвиблискової зйомки, мікрозйомки, фотографування видимої люмінесценції в поляризованому світлі й інфрачервоних променях, кольороподільних та ідентифікаційних досліджень. Доведено, що застосування цифрових технологій розширює можливості наукового пізнання об'єктів судово-медичної експертизи, сприяє ідентифікації дослідницького процесу й об'єктивізації висновків судово-медичного експерта.

  Скачати повний текст

Об'єкт. Проникаюче поранення та забій очного яблука. Мета. Підвищити ефективність діагностики посттравматичних змін очного яблука (при забої та проникаючому пораненні з або без наявності внутрішньоочних сторонніх тіл очного яблука) способом діафаноскопії з транспальпебральним освітленням в інфрачервоному діапазоні спектра. Методи. В експерименті проводилась інфрачервона діафаноскопія. В клініці проводилась візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, кольорове фотографування переднього відділу очного яблука, інфрачервона діафаноскопія з транспальпебральним освітленням, рентгенографія з або без протеза Комберга-Балтіна, ультразвукове дослідження заднього відділу ока та переднього відділу ока, ультразвукова біометрія. Статистичний аналіз проводився з використанням програмного пакету Statistica 10.0. Наукова новизна. Доповнено наукові дані про пряму залежність розмірів структур війчастого тіла від довжини передньо-заднього відрізку очного яблука у осіб з еметропією, гіперметропією та міопією. Так, при довжині очей 20-22,9 мм ширина плоскої частини війчастого тіла склала в середньому 3,1 ± 0,7 мм, при довжині очей 23-24,9 мм – 4,1 ± 0,3 мм, з довжиною очей 25-35 мм – 5,0 ± 0,8 мм. Вперше встановлено, що особливості поглинання, відбиття і заломлення випромінювання ближнього інфрачервоного (довжина хвилі 940 нм) діапазону спектра обумовлюють можливість візуалізації внутрішньоочних сторонніх тіл незалежно від природи походження, розташованих в передньому відділі ока, при транспальпебральному освітленні, в тому числі при порушенні прозорості оптичних середовищ ока. Вперше встановлено збільшення ширини відростчатої частини війчастого тіла у пацієнтів після забою очного яблука середнього та тяжкого ступеня в порівнянні з парними інтактними очима, що може свідчити про наявність посттравматичного набряку структур війчастого тіла. Так, у пацієнтів з забоєм очного яблука визначено збільшення ширини відростчатої частини війчастого тіла ураженого ока (2,5 ± 0,1 мм) порівняно з парними інтактними очима (2,0 ± 0,1 мм). Практичне значення. Діафаноскопія в інфрачервоному діапазоні спектра з транспальпебральним освітленням дозволяє візуалізувати важкодоступні структури плоскої та відростчатої частини війчастого тіла за рахунок особливостей поглинання і пропускання цими структурами інфрачервоного випромінювання з довжиною хвилі 940 нм. Розроблено новий спосіб візуалізації внутрішньоочних сторонніх тіл в інфрачервоному діапазоні спектра, який дозволяє неінвазивно отримати зображення структур переднього відрізку ока (кон'юнктива, рогівка, лімбальна та паралімбальна частина, райдужна оболонка, війчасте тіло, кришталик) та внутрішньоочних сторонніх тіл відносно структур війчастого тіла. Використання нового способу діафаноскопії з транспальпебральним шляхом освітлення в інфрачервоному діапазоні спектра в візуалізації внутрішньоочних сторонніх тіл підвищує вірогідність виявлення внутрішньоочних сторонніх тіл, розташованих в передньому відділі ока, на 10% в порівнянні з ультразвуковим та рентгенологічним дослідженням за рахунок виявлення як рентген-позитивних внутрішньоочних сторонніх тіл, так і рентген-негативних, в тому числі малих розмірів (від 0,5 до 1 мм). Діафаноскопія з транспальпебральним шляхом освітлення в інфрачервоному діапазоні спектра у хворих з забоєм очного яблука дозволяє неінвазивно візуалізувати посттравматичні дефекти райдужки та склери (прикореневі іридодіалізи, надриви зіничного краю райдужної оболонки, субкон'юнктивальні розриви склери в передньому відрізку ока) за рахунок зміни особливостей поглинання і пропускання інфрачервоного випромінювання цими структурами. Результати роботи впроваджено в клінічну практику відділу посттравматичної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова НАМН України», м. Одеса; очного підрозділу хірургічного відділення № 2 КУ «Старобільське районне територіальне медичне об'єднання», м. Старобільськ, Луганська область; клінічного високоспеціалізованого центру мікрохірургії ока з блоком очної травми та гострої патології органів зору Комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М. І. Пирогова Вінницької обласної Ради», м. Вінниця. Сфера застосування. Медицина, офтальмологія.^UObject. Penetrating globe injury and contusion of the globe. Purpose. To improve the efficacy of diagnosis for trauma-related changes of the eye globe (blunt trauma, penetrating injury with/without intraocular foreign bodies) by using infrared transpalpebral transillumination. Methods. Infrared transillumination was performed in the experimental study. Visometry, biomicroscopy, ophthalmoscopy, infrared transpalpebral transillumination, X-ray examination with and without using the Komberg-Baltin prosthesis, ultrasound scanning of the anterior eye and posterior eye, ultrasound biometry were performed in the clinical study. Statistical analysis was performed using the software package Statistica 10.0. Scientific novelty. Scientific data on the direct relationship between the dimensions of the ciliary body structures and axial length in people with emmetropia, hyperopia, and myopia was upgraded. Thus, in patients with axial length ranging from 20 mm to 22.9 mm, 23 mm to 24.9 mm, and from 25 mm to 35 mm, pars plana width was 3.1 ± 0.7 mm, 4.1 ± 0.3 mm, and 5.0 ± 0.8 mm, respectively. It was found for the first time that, due to the absorption, reflection and refraction features of the near-infrared light (940 nm wavelength), infrared transpalpebral transillumination made it possible to visualize intraocular foreign bodies, independently on their nature, localized in the anterior segment of the eye with transpalpebral illumination, also in the presence of opaque media. It was found for the first time that the ciliary body pars plicata width was wider in patients with moderate and severe contusion of the eye as compared to fellow intact eyes, which may evidence the presence of post-traumatic ciliary body edema. Thus, the ciliary body pars plicata width in patients with contusion of the globe was 2.5 ± 0.1 mm vs. 2.0 ± 0.1 mm in fellow intact eyes. Practical value. Infrared transpalpebral transillumination was found to enable visualization of hard-to-reach structures of the ciliary body pars plicata and pars plana due to the absorption and transmission of infrared radiation with a wavelength of 940 nm. A new method of visualization of intraocular foreign bodies in the infrared range of the spectrum was developed, which allows non-invasive imaging of structures of the anterior segment of the eye (conjunctiva, cornea, limbal and paralimbal part, iris, ciliary body, lens) and intraocular foreign bodies relative to ciliary body structures. Using a developed method of infrared transpalpebral transillumination together with radiographic and ultrasonic methods of visualization increased the efficacy of intraocular foreign bodies detection in the anterior segment of the eye, in general, by 10% due to both increased detection of X-ray-negative and small (0,5-1 mm) intraocular foreign bodies. Infrared transpalpebral transillumination for the patients with contusion of the globe enabled noninvasive imaging the damage to the iris and the sclera (iridodialysis in the iris root area, tears of the pupillary margin, subconjunctival scleral ruptures) due to variations in absorption and transmission of the near-infrared light by these structures. The results of the work were introduced into the clinical practice of the Department of post-traumatic pathology of the eye of the State institution “The Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odesa; surgical department № 2 of the municipal institution "Starobilsk District Territorial Medical Association", Starobilsk; clinical highly specialized center of eye microsurgery with a block of eye trauma and acute pathology of the visual organs of the Municipal non-profit company "The Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital of the Vinnytsia Regional Council", Vinnytsia. Scope. Medicine, ophthalmology.

Дисертація присвячена професійному українському іконопису, створеному на теренах Лівобережної України і Київщини у другій половині XVII – першій половині XVIII століть. Мета роботи – виявити нові відомості і систематизувати уже наявну інформацію про матеріальну структуру іконопису, способи створення зображення, послідовність накладання фарбових шарів, а також поширені види пошкоджень та методики реставрації.Методика дослідження включала безпосереднє візуальне обстеження творів неозброєним оком та із застосуванням портативного USB-мікроскопа, огляд і фотографування в ультрафіолетових та інфрачервоних променях. Отриману інформацію було співставлено з даними із опублікованих та архівних джерел. Було застосовано методи порівняльного аналізу для встановлення іноземних впливів на техніко-технологічному рівні.Основу джерельної бази склали ікони з колекції Національного художнього музею України, ікони з іконостасів Спасо-Преображенської церкви с.Великі Сорочинці, Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври, Софійського собору у Києві, ікона Богоматері Єлецької, що зберігається у Свято-Успенському Єлецькому монастирі м. Чернігів, ікони з колекції НАІЗ «Чернігів стародавній» та інші. З архівних матеріалів – паспорти реставрації творів іконопису, що зберігаються у Національному художньому музеї України, Національному науково-дослідному реставраційному центрі України, на кафедрі техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.Наукова новизна полягає у тому, що вперше у центрі спеціального дослідження постала матеріальна будова й техніка іконопису Лівобережної України та Київщини у другій половині ХVII – першій половині XVIII століття. Виявлено низку варіацій створення живописного зображення, встановлено хронологічні межі застосування окремих матеріалів, прийомів живопису і декорування на іконах означеного регіону й періоду. Введено у науковий обіг ряд архівних джерел, що містять інформацію про проведені фізико-хімічні дослідження ікон та процес їхньої реставрації. Доповнено й узагальнено відомості щодо пігментного складу живопису. Уточнено особливості структури ікон Лівобережжя, такі як: матеріали, конфігурація, форма, товщина, спосіб обробки основ, вид паволоки та її локалізація, склад, товщина і обробка ґрунтового шару; уточнено інструменти, які використовувались для обробки основ та створення рельєфних візерунків на поверхні ґрунту. Проаналізовано методики і матеріали, застосовані для реставрації ікон Лівобережної України. Подальшого розвитку набули дослідження стану збереженості іконописної спадщини України, його співвідношення з реставраційними втручаннями у минулому, а також аналіз наслідків цих втручань для візуального сприйняття творів глядачем і доступності автентичних частин для подальших досліджень.Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел. Окремий том становлять додатки з ілюстраціями.Перший розділ присвячений історіографії, розкриттю основних методологічних засад проведеного дослідження, означенню джерельної бази й з'ясуванню значень спеціальних термінів.У другому розділі пошарово розглянуто структуру ікон Лівобережної України та Київщини у другій половині ХVII – першій половині XVIII століття. З'ясовано матеріали й інструменти, які використовувались для підготовки основ і обробки ґрунту;різновиди основ і їхнє поширення на Лівобережжі; види й особливості застосування паволоки; склад ґрунту, фарбового і покривного шару; уточнено перелік пігментів, застосованих українськими іконописцями.Третій розділ присвячено виконанню зображення: нанесенню підготовчого малюнка і процесам роботи з фарбами. Розглянуто матеріали й способи виконання малюнка, виявлено основні варіанти створення живописного шару, з'ясовано ознаки впливу на український іконопис технік живопису країн Західної і Східної Європи. З'ясовано значення, роль і способи виконання золочення.У четвертому розділі проаналізовано основні методики консервації, розкриття та естетичної реінтеграції, які застосовувались до іконопису досліджуваного періоду на різних історичних етапах. Підкреслено важливе значення збереження усіх елементів будови ікони, які розкривають технологію її створення.Ключові слова: український іконопис, бароко, техніка, технологія, інкарнат, золочення, пігменти, в'язиво, реставрація іконопису, Лівобережна Україна.^UThe thesis is devoted to professional Ukrainian iconography created in the territory of Left-bank Ukraine and Kyiv Region during the second half of the 17th - first half of the 18th centuries. The purpose of the work is to reveal new information and systematise the already-existing information about the material structure of iconography, ways of creating an image, the sequence of applying paint layers, as well as common types of damage and restoration techniques.The research methodology included direct visual examination of the works with the naked eye and with the use of a portable USB microscope, as well as examination and photography under ultraviolet and infrared rays. The information obtained was compared with data from published and archival sources. In addition, comparative analysis methods were used to establish foreign influences on technical and technological levels.The core of the source base are icons from the collection of the National Art Museum of Ukraine, from the iconostasis of the Church of the Savior Transfiguration in the village of VelykiSorochyntsi, Trinity Gate Church of the Kiev-PecherskLavra, St. Sophia Cathedral in Kyiv, the icon of Our Lady of Yelets stored in the Holy Dormition Yelets Monastery in Chernihiv, icons from the collection of National Architectural and Historical Reserve "Ancient Chernihiv" and others. Among archival materials - passports of restoration of works of iconography stored in the National Art Museum of Ukraine, the National Scientific and Research Restoration Centre of Ukraine, the National Academy of Fine Arts and Architecture.The scientific novelty is that for the first time the material structure and technique of iconography in Left-bank Ukraine and Kyiv Region in the second half of the 17th - first half of the 18th centuries is at the centre of special research. A number of options for the creation of picturesque images are revealed, and chronological limits are established on the application of certain materials, methods of painting and decoration on icons of the specified region and period. For the first time, a number of archival sources have been introduced into scientific circles, which contain information about the physico-chemical studies of icons and the process of their restoration. Information concerning the pigment composition of the painting has been supplemented and generalised. The peculiarities of the structure of the Left-bank icons are specified, such as: materials, configuration, shape, thickness, method of processing the bases, type of canvas and its localisation, composition, thickness and processing of the primer layer; the tools used for processing the bases and creating relief patterns on the primer surface have been specified. The methods and materials used for the restoration of the icons in Left-bank Ukraine have been analysed. Further development was achieved through research into the state of preservation of the iconographic heritage of Ukraine and its correlation with restoration interventions in the past, as well as analysis of the consequences of these interventions for visual perception of works by the audience and the availability of authentic pieces for further research.The thesis consists of an introduction, four chapters with conclusions to each, general conclusions, a list of references and appendices with illustrations. The first chapter is devoted to historiography, the basic methodological principles of the study, listing of references and clarification of the meanings of special terms.The second section considers the structure of the icons in Left-bank Ukraine and Kyiv Region in the second half of the 17th - first half of the 18th centuries in layers. The materials and tools which were used to prepare the bases and refine the primer have been clarified: varieties of bases and their distribution in the Left Bank, types and peculiarities of canvas application, composition of the primer, paint and coating layers; the list of pigments used by Ukrainian icon painters has been specified.The third chapter is devoted to the execution of the image on the primer surface: the application of a preparatory drawing and the processes of working with paints. Materials and methods of drawing are considered, the main options for creating a paint layer are identified, and the signs of the influence of painting techniques of Western and Eastern Europe on Ukrainian iconography are clarified. The meaning, role and methods of gilding are clarified.The fourth section analyses the main methods of preservation, disclosure and aesthetic reintegration, which were applied to the iconography of the period at different historical stages. The importance of preserving of all the structural elements of the icon, which reveal the technology of its creation, is emphasised.Keywords: Ukrainian iconography, Baroque, technique, technology, incarnat, gilding, pigments, binder, restoration of iconography, Left-bank Ukraine.

Актуальність проблематики судового огляду визначається, з одного боку, відсутністю єдиної позиції дослідників щодо правової природи цієї процесуальної дії, її завдань та видів, а з іншого – тактичними помилками та порушеннями кримінально-процесуального закону під час здійснення судового огляду. Звернено увагу, що під час судового розгляду дозволяється провести огляд речових доказів, огляд документів та огляд на місці. Такі елементи кримінально-процесуальної діяльності в суді першої інстанції мають свої процесуальні, тактичні, організаційні та психологічні особливості. Водночас існує низка спільних для цих видів процесуальних дій положень. Зокрема родовим поняттям, що їх об'єднує, є судовий огляд. Констатовано, що судовий огляд – це процесуальна дія, яка полягає у безпосередньому (зрідка опосередкованому) сприйнятті й обстеженні судом та учасниками кримінального провадження об'єктів, а у деяких ситуаціях одержанні інформації щодо них і у словесній формі, задля з'ясування обстановки вчинення кримінального правопорушення, встановлення стану, ознак і властивостей цих об'єктів, перевірки відомостей про обставини, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, а також виявлення інших відомостей, що мають значення для кримінального провадження, хід та результати якої відображаються у журналі судового засідання, а у випадку передбаченому законом – у протоколі огляду, з можливістю їхньої фіксації за допомогою технічних засобів. Визначено, що на початку огляду документа головуючий оголошує його вид, назву, дату складання, реєстраційний номер, відомості про те, від імені якої установи, організації чи органу виданий, його реквізити. Встановлено, що вибір моменту для огляду речових доказів і документів залежить від того, як вони стосуються кримінально-протиправних діянь обвинуваченого та визначається змістом показань, допитаних під час досудового розслідування осіб. Огляд речових доказів і документів належить проводити не ізольовано від дослідження інших доказів, а паралельно з останніми, забезпечуючи, у такий спосіб, взаємодоповнення і взаємопідтвердження один одних. Обґрунтовано, що положення ч. 1 ст. 361 КПК України, згідно з яким огляд на місці проводиться «у виняткових випадках» вносить невизначеність та неоднозначність у розуміння його завдань, а тому є зайвим. Понад те, воно знаходиться у колізії з приписом цієї ж частини згаданої статті КПК України, відповідно до якої певне місце під час судового розгляду оглядається за необхідності. Стверджується, що під час огляду на місці відбувається своєрідна перевірка показань на місці тих осіб, які були учасниками події або очевидцями. Здійснено поділ способів (методів) фіксації судового огляду за способом відображення інформації на: вербальні (складання журналу судового засідання, протоколювання), наглядно-образні (фотографування, відеозапис), графічні (складання схем), а також предметні (виготовлення копій, зразків речей і документів). Аргументовано, що судовий огляд виконується згідно із загальними тактичними прийомами, виробленими криміналістикою для проведення слідчого огляду.^UThe topicality of the issue of judicial inspection is determined, on the one hand, by the lack of a common position of researchers on the legal nature of this procedural action, its tasks, and types, and on the other hand, by tactical mistakes and violations of criminal procedure law during the judicial inspection. It has been pointed out that inspection of the physical evidence, document review as well as on-site inspection are allowed during the trial. Such elements of criminal procedure in the court of the first instance have their procedural, tactical, organizational, and psychological peculiarities. At the same time, there are several provisions common to these types of procedural actions. In particular, the generic concept that unites them is a judicial inspection. It has been stated that a judicial inspection is a procedural action, which consists in the direct (and sometimes indirect) perception and examination by the court and participants in criminal proceedings of the objects, and in some situations obtaining information about them verbally so as to clarify the circumstances of a criminal offense, establishing the condition, features and properties of these objects, checking information about the circumstances that are relevant to criminal proceedings and subject to proof, as well as discovering other information relevant to the criminal proceedings, the course and results of which are reflected in the journal of the court hearing, and in the case provided by law – in the inspection report, with the possibility of recording them by technical means. It has been determined that at the beginning of the document review the chairman announces its type, name, date of compilation, registration number, information on the institution, organization, or body on behalf of which the document has been issued, its attributes. It has been established that the choice of the moment for the inspection of the physical evidence and documents depends on how they relate to the criminal offenses of the accused and is determined by the content of the testimony questioned during the pre-trial investigation. Examination of physical evidence and documents should not be carried out separately from the examination of other evidence, but in parallel with the latter, thus ensuring their complementarity and mutual confirmation of one another. It has been substantiated that the provisions of Part 1 of Art. 361 of the CPC of Ukraine, according to which the on-site inspection is carried out "in exceptional cases", introduces uncertainty and ambiguity in the understanding of its tasks, and therefore is superfluous. Moreover, it conflicts with the prescription of the same part of the mentioned article of the CPC of Ukraine, according to which a certain place during the trial is inspected if necessary. It has been stated that during the on-site inspection there takes place a peculiar kind of verification of the testimony of those who were participants in the event or its eyewitnesses. The division has been made of ways (methods) of recording the judicial inspection according to the way of displaying information into verbal (compiling a journal of the court hearing, recording), visual (photography, video), graphic (drawing diagrams), as well as substantive (making copies, samples of things and documents). It has been argued that the judicial inspection is performed in accordance with the general tactics developed by forensics for the inquest inspection.