Традиційно вважалося, що середньовічна фортеця в Білгороді на Дністрі будувалася в декілька етапів, впродовж майже 90-та років (1396 - 1479 рр.), а територія оборонного комплексу протягом цього часу поступово розширювалася від 0,09 га до 8,73 га. Проте факти, одержані в результаті проведеного історіко-архітектурного аналізу фортеці, дозволяють бачити її як будівельний об'єкт, на зведення якого пішло всього біля двох років (1438 - 1440 рр.). В 1454 та 1476 рр. мали місце локальні роботи з модернізації окремих секторів комплексу. Стимулом для заснування та будівництва фортеці послужили затяжні міжусобні конфлікти двох претендентів на молдавський престол - Стефана II і його брата Ілляша, внаслідок чого країну було розподілено на сфери впливів, і Білгород в 1438 р. перетворився на столицю Нижньої Країни господаря Стефана II. Причиною модернізацій в 1454 та 1476 рр., які припали на епохи правління господаря Олександрела та Стефана III Великого, послужили османські військові напади на місто.

  Скачати повний текст

Уперше всебічно досліджено розвиток міської території, просторової структури та міської забудови Полтави XVII - XVIII ст. Розглянуто дію головних містоутворювальних факторів - макро- і топографічних умов місцевості, адміністративного, соціального й економічного чинників. Виділено етапи складання міського простору Полтави. Виокремлено періоди територіального та демографічного зростання. З'ясовано основні етапи розвитку укріплень Полтавської фортеці та їх основні складові. Проаналізовано складання форштадтів, "близьких" і "далеких" околиць міста. Описано особливості форштадного розпланування. Встановлено композиційну ієрархічність міста та закономірності трасування вулиць. Простежено перепланування Полтави на початку XIX ст. Проведено локалізацію найважливіших об'єктів і споруд міської забудови та розглянуто їх функціонування.

  Скачати повний текст

Вивчено механізм формування фортифікаційних структур з короткочасним циклом розвитку, для чого як базисну модель використано кріпосний ансамбль Фуни. Встановлено, що хронологічні рамки існування даної фортеці охоплюють період 1423 - 1475 рр. Об'єкт мав три чітко виражені періоди, кожний з яких позначився кардинальними змінами в об'ємно-планувальній та фортифікаційній структурах. Відповідно тричі змінювалась оборонна концепція, що отримала своє втілення у воєнно-інженерному вирішенні ансамблю та архітектоніці його споруд. Визначено, що формування подібних структур цілковито залежало від воєнно-політичної ситуації, геофізичного фактора та будівельних традицій регіону. Апробовано метод використання конструктивних особливостей будівель для розробки хронології укріплень, а також запропоновано нову дату ялтинського землетрусу XV ст.: жовтень - листопад 1423 р. Дослідження дають змогу створити базу для подальшого вивчення Фуни - на сьогодні однієї з найбільш інформативних і репрезентативних сердньовічних пам'яток Криму.

  Скачати повний текст

Виявлено та картографовано всі відомі на даний час укріплення козацької доби північного заходу Слобожанщини. Вперше проведено дослідження залишків укріплень фортець XVII ст. північного заходу Слобожанщини. Підготовлено каталог пам'яток військової справи даного резону XVII ст. Створено узагальнюючі карти та топографічні плани фортець XVII ст. Доведено доцільність використання у дослідженнях новітніх технологій (супутникових знімків, електронних тахеометрів і систем навігації GPS). Використано дані палеокліматичних, грунтознавчих, геомагнітних і джерелознавчих досліджень. Здійснено комплексний аналіз подій війни 1658 - 1659 pp. в контексті вивчення козацьких фортець як пам'яток історії та культури. Запропоновано окремі розробки та рекомендації щодо подальшої музеєфікації та використання пам'яток козацької доби північного сходу Слобожанщини в історичному туризмі.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі впливу фортифікаційних споруд на формування міського ландшафту Києва ХVІІІ – поч. ХХ ст. підтверджено основні періоди історіїфортифікаційного будівництва на теренах Києва: давній та руський (V ст. – 1240 р.), литовсько-польський (1320–1654 рр.), московський (1654–1700 рр.), російський (1700–1900-х рр.). Досліджено історичні зміни міського ландшафту у зв'язку з будівництвом та функціонуванням Київської фортеці: трансформація рельєфу, видозміни зелених насаджень і водних об'єктів; трасування вулиць та мереж міської інфраструктури, розширення існуючих й поява нових районів. Об'єктивну оцінку отримала фортифікаційна система Києва та її функціональні видозміни після демілітаризації та музеєфікації Київської фортеці у 1930–1980-х рр. Розроблено авторські пропозиції та рекомендації щодо збереження, ревалоризації та використання фортифікаційних споруд Києва в майбутньому.^UThe dissertation is devoted to the problem of impact of fortifications and defensive works on the formation of Kyiv urban landscape of the 18th – early 20th c. which gave rise to the progressive tendency of unification of historically separated territories into a single city ensemble. The aim of the research is to perform a complex historical monument study of the immovable objects of cultural heritage, i.e., Kyiv defensive system of the 18th – early 20th c., and its influence on the urban landscape. The outlined aim determines the following tasks: to characterize the principle historical periods of Ukraine connected with fortification building in Kyiv; to trace historical transformations of Kyiv landscape and its administrative division caused by fortification building in the 18th – early 20th c.; to give objective assessment of the preserved fortifications and historical landscape of modern Kyiv and compose recommendations on their protection, revalorization, and usage in the future. The object of the research is cultural landscape of Kyiv and its changes connected with fortification building and exploitation in the 18th – early 20th c. The subject of theresearch is objects of the defensive system of Kyiv of the 18th – early 20th c. The author'srecommendations on preservation and revitalization of the existing fortifications and defensive works in the city of Kyiv have been worked out. The perspectives of using these historical objects in the future have been outlined.

Дисертацію присвячено особливостям архітектури фортець півдня України, чинникам фортифікаційного будівництва, архітектурним періодам розбудови, ступеню збереженості та програмам збереження. Об'єктом дослідження обрано фортеці, предмет дослідження – архітектурно-планувальні та об'ємно-просторові вирішення. Часові межі визначені кінцем ХVІІ – початком ХІХ століття. Територія дослідження – Одеська, Миколаївська і Херсонська області. У роботі узагальнено вітчизняний і закордонний досвід вивчення фортифікаційного будівництва півдня України, розроблена методика проведення архітектурного дослідження, висвітлені етапи та чинники впливу на архітектурно-просторовий розвиток фортець, визначено розташування й архітектурно-планувальні риси, проведено оцінку збереженості, надано методичні підходи і програми збереження.^UThe research topic focuses on specifics of architecture of forts of the south of Ukraine, dynamic of fortification construction, architectural period of development, state of conservation and conservation programs. The object of the research is a fort, the subject is solutions in architectural planning and spatial solutions. The time frame is determined by the late ХVІІ - early ХІХ centuries. The research area covers Odessa, Mykolaiv and Kherson regions. The study solves an issue of summarizing domestic and foreign experience, experience of studying construction of forts in southern Ukraine, formulates the methodology for carrying out architectural research, highlights the phases and factors that influence the architectural and spatial development of forts, determines the location, architectural and planning features, evaluates the state of conservation, provides methodical approaches and preservation programs.