Досліджено життя та наукову діяльность Й.К. Пачоського (1864 - 1942) - визначного українського біолога та дослідника. Розкрито умови формування наукового світогляду та подальшого розвитку Й. К. Пачоського як дослідника й особистості. Розроблено періодизацію життя та наукової діяльності вченого. Досліджено внесок біолога у розвиток флористики, ботанічної географії, фітосоціології, лісівництва, садівництва, сільськогосподарської ентомології, зоології, мисливства й охорони природи. Наукова діяльність Й. К. Пачоського розглянута в контексті розвитку біологічної науки в Україні. Він розробив оригінальну схему біологічних типів рослин і модернізував її в одну із перших вітчизняних морфолого-біологічних класифікацій життєвих форм рослин. Доведено, що науковий доробок ученого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших біологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Одержано дані про флору та лучну рослинність Північного лівобережного геоботанічного округу (ПЛО). Установлено, що флора луків даного регіону нараховує 664 види вищих судинних рослин, що належать до 257-ми родів, 57-ми родин і 4-х відділів. Відзначено, що флора луків має бореальний характер, її еколого-ценотична та географічна структура відображають особливості лісостепових флор Голарктики. Установлено рівень і характер синантропізації флори. Розроблено класифікаційну схему лучної рослинності за методом Ж.Браун-Бланке, яка містить 5 класів, 9 порядків, 11 союзів, 1 субсоюз, 18 асоціацій, 2 субасоціації та 6 варіантів. Проведено структурно-порівняльний аналіз флористичного складу виявлених класів лучної рослинності. Наведено дані про врожайність агрофітоценозів за умов ПЛО та виявлених асоціацій лучної рослинності регіону. Досліджено раритетну фракцію флори луків. Установлено сучасне поширення рідкісних видів. Виявлено 17 нових місцезнаходжень шести видів, занесених до Червоної книги України. На підставі географічного аналізу гранично-ареальних рідкісних видів проведено флористико-созологічне районування території ПЛО. Запропоновано структуру екологічної мережі регіону. Розглянуто можливості її інтегрування в Національну екомережу України.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості структури та динамічні тенденції рослинності Розточчя, зроблено диференціацію її різноманіття з узагальненням у ієрархічній схемі класифікації синтаксонів лісових екосистем і генетично пов'язаних з ними угруповань. Визначено фітосозологічну цінність рослинності регіону та наведено рекомендації щодо покращення її охорони, збереження та ренатуралізації. Розроблено регіональні діагнози синтаксонів до рівня асоціацій і складено класифікаційну схему рослинності на основі методу Ж. Браун-Бланкс, виявлено нові для регіону синтаксони: 4 асоціації, 57 варіантів асоціацій, 25 стійких угруповань рослинності. Досліджено флору регіону та її представництво у синтаксонах, виявлено взаємозв'язки між флорою та рослинністю регіону через фітосоціологічну структуру флори. Проаналізовано синтаксономічну структуру рослинності з застосуванням методів порівняльної флористики. Виявлено динамічні тенденції, генетичні ряди та синтаксони потенційної рослинності регіону. Визначено рівень созологічної цінності фітобіоти з використанням шкал, адаптованих до флористичної класифікації рослинності, описано склад рідкісного фітоценофонду, ідентифікованого методом Ж. Браун-Бланкс. На підставі концепції системної фітосозології відповідно до програм збереження біорізноманіття лісів Європи обгрунтовано стратегію охорони та ренатуралізації рослинності Розточчя.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано фіторізноманітності Лівобережного Придніпров'я на основі інтеграції підходів фітосоціології, порівняльної флористики, фітоіндикації, созології. Вивчено видовий склад флори вищих судинних рослин регіону, що нараховує 1613 видів із 579 родів, 127 родин, 62 порядків, 7 класів, 5 відділів. Розроблено теоретичні аспекти вивчення флористичної диференціації фітобіоти методом ценофлор. Проведено структурно-порівняльний аналіз 20 ценофлор за систематичними, біоморфологічними, географічними показниками. Наведено оцінку фіторізноманітності ценофлор з урахуванням вищих судинних і безсудинних (мохів, лишайників, частково грунтових водоростей) рослин. Складено продромус рослинності на флористичній базі, який включив 16 класів, 28 порядків, 48 союзів, 126 асоціацій. Вперше описано 18 синтаксонів. Проаналізовано екологічні особливості синтаксонів і ценофлор за провідними едафічними факторами: вологістю, засоленістю, кислотністю, вмістом азоту та карбонатів у грунті. Встановлено закономірності ландшафтної диференціації рослинного покриву. Вперше запропоновано флористичне районування регіону. Обгрунтовано зміни у геоботанічному районуванні. З'ясовано основні напрями антропогенної трансформації рослинного покриву регіону. Наведено созологічну оцінку фітобіоти. Розроблено перспективні шляхи збереження фіторізноманітності Лівобережного Придніпров'я в заповідній та екологічній мережах.

  Скачати повний текст

Виділено п'ять типів біогеоценозів: солончаковий, степовий, лучний, водно-болотний і бур'янисто-польовий. Встановлено таксономічну й еколого-біоморфологичну структуру флористико-фауністичних комплексів кожного БПД. У їх межах виявлено 278 видів флори і 1 198 видів фауни. Показано, що у формуванні функціональної структури біогеоценозів беруть участь тварини, що належать до п'яти трофічних груп. Виділено вертикальні (яруси, біогеогоризонти) та горизонтальні (парцели) кордони БГЦ. Вони змінюються в часі та залежать від сезонної динаміки фенологічних фаз рослин і тварин. На моделях з'ясовано різні варіанти прогнозів розвитку біогеоценозів. Показано, що підвищення середньорічних температур викличе повсюдну аридизацію, а рівня моря - регіональну галофітизацію.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню флористико-таксономічного різноманіття діатомових водоростей водойм Полтавськорівнинного альгофлористичного району (ПРАР), його еколого-географічної характеристики, типологічного розподілу та созологічних особливостей.За результатами проведених досліджень, у водоймах ПРАР нами зареєстровано 601 вид (629 ввт, враховуючи номенклатурний тип виду) діатомових водоростей, що належать до 4 класів, 17 порядків, 38 родин та 87 родів. Із врахуванням даних літератури, загальне число діатомей – 706 видів (757 ввт). Встановлено, що 392 види (402 ввт) є новими знахідками для території ПРАР, з яких 185 (192) – нові для флори України, 269 (277) – Лісостепової зони України, 319 (327) – Лівобережного Лісостепу. Провідне місце за числом видів посідає клас Bacillariophyceae, представники якого домінують на рівні порядків, родин та родів. Виявлено нерівномірний розподіл видового складу діатомей за типами водойм та показано, що найбільша кількість видів властива річкам (584 види/ 612 ввт), а найменша та, практично, однакова – ставкам природного (260/ 267) та штучного (238/ 241) походження і болотам (232/ 234). Найбагатшими за кількістю видів виявилась р. Ворскла (461/ 481, а найбіднішим – ставок 2 в околицях с. Микільське (23 види). Відзначена своєрідність та типологічна видова специфічність досліджених водойм: 220 таксонів діатомей знайдені нами виключно у річках, 6 – у болотах, 4 – у ставках штучного та 3 – у ставках природного походження. Порівняльний аналіз діатомових водоростей водойм різного типу, засвідчив, що стоячі водойми є найподібнішими між собою та включаються у найбагатшу за кількістю видів флору річок. Така особливість пов'язана з приналежністю цих водойм до басейнів досліджуваних річок. Встановлено, що переважаючими на території дослідження є види-космополіти (66.9%). Проте, враховуючи той факт, що вони не є індикаторами біогеографічних особливостей видів (Прошкина-Лавренко, 1963), цілком очевидним є те, що в регіоні вивчення найсприятливіші умови для розвитку представників Голарктики. Розподіл за екотопами не є рівномірним: найрізноманітніше представлена група перифітону (93.8%), дещо менше – бентосу (82.1%) та планктону (80.1%). Відзначено екотопічну приуроченість діатомей дослідженої флори – 59, 17 і 10 видів, характерних виключно для перифітону, бентосу та планктону відповідно. Переважаючими, за відношенням до галобності є види-індиференти (68.4 %), що характерно для прісних вод. Чисельна представленість солелюбних видів (загалом 27.6 %) корелює із гідрохімічними особливостями території ПРАР (Винарчук, Хільчевський, 2010). Серед індикаторів рН води найчисельніше представлені алкаліфільні види (52.5 %), що свідчить про залуження вод ПРАР. У відношенні до трофності – оліго-мезотрофи (31.7 %) та мезо-евтрофи (33.3 %), що свідчить про мезотрофний тип водойм ПРАР. Переважання видів олігосапробної, бета-мезосапробної зон, толерантних та чутливих до забруднення, свідчать про приналежність водойм ПРАР до ІІ-ІІІ класів якості вод – чисті та задовільно чисті (Rakowska, 2001; Баринова и др., 2019). Аналіз рядів морфологічної мінливості таксонів, вперше відзначених для флори України, дозволив розширити уявлення про їх морфологію, екологічні особливості та поширення. Окрім того, для двох видів були запропоновані нові номенклатурно-таксономічні комбінації: Surirella hibernica (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia та Iconella amphioxys (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia (Kryvosheia, Kapustin, 2019 b). Альгосозологічний аналіз виявленого різноманіття засвідчив, що у діатомовій флорі водойм ПРАР 17 мають созологічний статус «під загрозою зникнення», 31 – «вразливі», 30 – рідкісні та 7 – «таксони з недостатньою кількістю інформації». Відзначено умовно «рідкісні» таксони, для яких відомо лише декілька місцезнаходжень в Україні та світі (до 5): 102 (104 ввт) та 69 видів (72 ввт) відповідно. У водоймах об'єктів ПЗФ, що знаходяться на території ПРАР, виявлено 539 видів (563 ввт) діатомей. Найбагатшим за кількістю видів виявився НПП «Гетьманський» – 376 видів (388 ввт), а найбіднішим БЗДЗ «Малоперещепинський» – 112 (113 ввт) видів діатомових водоростей. Встановлено доцільність меж ПРАР, на основі порівняльного аналізу різноманіття діатомових водоростей фізико-географічних областей, котрі увійшли до його складу. В той же час, порівняння комплексу провідних родин діатомей ПРАР із сусідніми територіями виявило певну подібність систематичної структури досліджених флор та їх своєрідність. Діатомова флора регіону вивчення формує групу подібності разом із флорами Київської височинної області, Білорусі та Польщі, як наслідок їх територіальної близькості, акцентованого і цілеспрямованого вивчення Bacillariophyta лотичних систем.^UThe PhD thesis is devoted to the study of floristic and taxonomic diversity of diatoms from water bodies of the territory of Poltava-Plain algofloristic district (PPAD), its ecological and geographical characteristics, typological distribution, and sozological features.As a result of our research, 601 species (629 infraspecific taxa) of diatoms that belonging to 4 classes, 17 orders, 38 families, and 87 genera, were registered in PPAD. The total number of taxa (literature and original data together) is 706 species (757 i.t.). It was identified that 392 species (402 i.t.) are new finds for the PPAD territory, 185 (192 i.t.) of which are new for the flora of Ukraine, 269 (277 i.t.) are new for the Forest-Steppe of Ukraine, 319 (327 i.t.) fre new for the Left-Bank Forest-Steppe zone.Bacillariophyceae has the highest number of species. Its representatives dominate at the level of orders, families, and genera. Species composition of diatoms from different types of water bodies of PPAD is varying. The highest number of species was found in rivers (584 species/ 612 i.t.), and the smallest in ponds (260/ 267), oxbow lakes (238/ 241), and swamps (232/ 234). The Vorskla River has the highest number of species (461/ 481), and the lowest number – in the Pond 2 (23 species.). The originality and typological species specificity were indicated: 220 taxa were found in rivers only, 6 – in swamps, 4 – in ponds, and 3 – in oxbow lakes. Comparative analysis of diatoms from different types of water bodies showed that the species composition of stagnant water bodies are the most similar to each other and was included in the flora of rivers, which is the richest in the number of species. This feature is associated with the location of these water bodies, as they all belong to the basins of the studied rivers.It was found that cosmopolitian species are predominant in the studied area (66.9%). However, they are not indicators of species biogeographical distribution (Proshkina-Lavrenko, 1963). Therefore, the studied region obviously has the most favorable conditions for the Holarctic species. The distribution of diatoms among ecotopes is not uniform. The periphyton (93.8%) has the most diverse composition, slightly less species richness is typical for benthos (82.1%), and plankton (80.1%). Marked that 59, 17, and 10 species are characteristic exclusively of periphyton, benthos, and plankton, respectively. Among the identified halobility indicator taxa indifferent species (68.4%) were predominant, which is typical for freshwaters reservoirs. The number of halophilic species (27.6%) correlates with the hydrochemical features of PPAD territory (Vinarchuk, Khilchevsky, 2010). Among the species, which are indicators of water pH, alkaliphilic species are the most numerous (52.5%). This shows the alkalinization of PPAD waters. In relation to the trophic state of waters, oligo-mesotrophic (31.7%) and meso-eutrophic (33.3%) species are dominant, which indicates a mesotrophic type of PPAD water bodies. The predominance tolerant, sensitive to pollution species and species typical to the oligosaprobic and beta-mesosaprobic zone, indicate that PPAD water bodies belong to the II-III classes of water quality. (Rakowska, 2001; Barinova et al., 2019). Analysis of morphological variability series of taxa, for the first time noted for the flora of Ukraine, allowed expanding our knowledge concerning their morphology, ecological characters, and distribution. In addition, for two species new nomenclature-taxonomic combinations were proposed: Surirella hibernica (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia and Iconella amphioxys (W. Smith) D. Kapustin et O. Kryvosheia (Kryvosheia, Kapustin, 2019 b). Algosozological analysis of the identified species list of PPAD showed that 17 species have the «endangered» sozological status of, 31 – are «vulnerable», 30 – are «rare», and 7 – are «data dificient taxa». Conditionally «rare» taxa are also noted, for which only a few (up to 5) locations are known in Ukraine and in the world: 102 species (104 i.t.) and 69 (72 i.d.) respectively. In addition, 539 species (563 i.t.) of diatoms were found in protected areas located on the territory of PPAD. The National Nature Park «Getmansky» has the highest number of species (376/ 388 i.t.), and the lowest number of species was found in the botanical reserve «Malopereshchepynsky» (112/ 113 i.t.). The expediency of PPAD boundaries was established based a comparative analysis of the diatom flora of geographical areas included in it is structural parts. The comparison of the PPAD diatom flora with neighboring territories showed a certain similarity of the systematic structure of the studied floras and their originality. The diatom flora of the study region forms a group of similarity with the flora of the Kyiv Upland region, Belarus, and Poland. It can be a consequence of their close territorial location and purposeful study of Bacillariophyta of the lotic systems.