Обгрунтовано принцип системності у вивченні гендерно маркованих фразеологічних номінацій, визначено зміст категорійних лінгвостилістичних понять "концепт", "гендер" у соціолінгвістиці, "картина світу" в лінгвальному та концептуальному аспектах. З'ясовано позицію тендерного компонента в семантичній структурі фразеологічних одиниць, виявлено національно-культурну специфіку семантики фразеологізмів з гендерним компонентом. Вивчення фразеосемантичної концептуальної опозиції "маскулінність-фемінність" проведено на підставі словникового та художнього дискурсів. Встановлено роль гендерно маркованих лексичних одиниць у формуванні фразеологічних значень. Окреслено динамічні процеси в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій. Розкрито аксіологічний потенціал фразеологічних номінацій із компонентом-апелятивом і компонентом-антропонімом у словниковому та художньому дискурсах. Висвітлено синонімічні відношення, антонімічні зв'язки в системі гендерно маркованих фразеологічних номінацій української мови, простежено відображення народнопоетичної стихії у фразеологізованих контекстах художніх ідіосистем.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливості застосування гендерної літературної теорії для інтерпретації художнього світу письменника з використанням критеріїв "фемінність", "маскулінність", "андрогінність". Подано аналітичний огляд праць, у яких актуалізовано гендерний підхід до творчості Т. Шевченка. Окреслено фемінні та маскулінні тенденції в межах українського соціокультурного контексту першої половини XIX ст. Сформовано модель гендерного аналізу художнього світу Т. Шевченка та запропоновано результати її застосування. Зазначено, що творчий процес об'єднує чоловіче та жіноче начало, які вмотивовують андрогінну природу геніальності. Зміст високогуманної ідеї гендерної рівноваги, витвореної Т. Шевченком, має націєтворчий смисл для України, високо оцінюється як перспектива гармонійного розвитку світової спільноти третього тисячоліття.

  Скачати повний текст

Описано симптомокомплекс характеристик атрактивності, в яких, наряду з іншими, провідними виступають емоційно-комунікативні (зовнішня привабливість, оптимістичність, експресивність, впевненість у собі, доброзичливість, відкритість, комунікабельність, щирість, культурність). Розкрито чинники, що сприяють і перешкоджають розвитку атрактивності та виявлені певні її види та рівні її самооцінки. В емпіричному дослідженні встановлено зовнішні та внутрішні фактори специфіки атрактивності (фемінність, андрогінність, екстравертованість, агресивність, емоційна лабільність, експресивність, емпатичність, товариськість, відкритість, самооцінка атрактивності). Розроблено й апробовано систему психокорекції, яка спрямована на розвиток емоційно-комунікативних особливостей атрактивності та позитивної "Я-концепції". Доведено, що впровадження запропонованої програми сприяє значному підвищенню самооцінок учасниць за більшістю виявлених характеристик симптомокомплексу атрактивності.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку фемінного дискурсу в українській літературі на прикладі творчості Д.Гуменної, В.Вовк, Є.Кононенко та М.Матіос. Вперше комплексно проаналізовано й упорядковано понятійний апарат фемінології української художньої словесності, а також висвітлено основні етапи становлення та розвитку жіночої літературної традиції. Розмежовано поняття "фемінність" і "фемінізм". Розкрито визначальні особливості фемінного прозового письма, які полягають в акцентації жіночої суб'єктивності, своєрідній текстовій організації (мозаїчності, фрагментарності, інтуїтивному началі, тілесності, несподіваному та дестабілізувальному ефекті, пристрасті як вітальної сили тексту, синтезі мистецтв, змішуванні жанрів, кількарівневості зображуваного), а також в актуалізації синкретичного сприйняття (слухових, зорових, дотикових, смакових рецепторів) і синестезійної чутливої інтерпретації людини та світу.

  Скачати повний текст

Авторкою здійснено теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри та гендерних особливостей у психології. Встановлено, що психологічна готовність – це первинна умова успішного виконання певної діяльності. Важливим чинником формування психологічної готовності до конкретного виду діяльності є наявність відповідних схильностей, здібностей та якостей особистості. Вона формується на основі засвоєння загальних та професійних знань, формування вмінь та навичок, удосконалення професійно важливих якостей. Психологічна готовність майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри – це складна, інтегрована система властивостей, професійних знань та досвіду; системне психологічне утворення у структурі особистості майбутнього фахівця. Така готовність містить сформовані мотиви вибору професії психолога, професійну спрямованість (позитивне ставлення до обраної професії, установка на професійну діяльність), професійно значущі якості особистості; широкий обсяг спеціальних знань та умінь; наявність емоційних та вольових властивостей особистості, які сприяють її реалізації. Ефективність здійснення професійної кар’єри психолога залежить від сформованості таких взаємопов’язаних компонентів психологічної готовності, як мотиваційно-цільовий, когнітивний, операційний, комунікативний, регулятивно-вольовий та рефлексивний. Для нашого дослідження, важливим є те, що поняття «гендер» відображає умовність відмінностей між чоловіками та жінками в соціально-психологічному та професійному планах. Вивчення особливостей формування психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри в гендерному аспекті має на меті виявлення цих специфічних особливостей залежно від типу гендерної ідентичності. У цьому плані ми опираємось на наукові дослідження С. Бем про основні типи гендерної ідентичності (маскулінність, фемінність, андрогінність) та будемо вивчати гендерні особливості окремо від біологічної складової статі, намагаючись не оцінювати і не корегувати особистість, а враховувати психологічні особливості її індивідуальної гендерної ідентичності. Емпіричним шляхом визначено критерії та відповідні ним показники психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри: мотивація навчальної діяльності; мотиви навчально-професійної діяльності майбутніх психологів; розуміння основних понять, що стосуються здійснення кар’єри; пізнавальна активність; емоційна стійкість; суб’єктивний контроль; поведінкова активність загалом; активність щодо підготовки до здійснення професійної кар’єри; успішність застосування професійних вмінь під час проходження практики у ЗВО; комунікативна компетентність; емоційний інтелект; здатність до аналізу власної поведінки; здатність до оцінки результатів своєї діяльності. Також визначено рівні сформованості компонентів психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри: високий, середній, низький.^UThe author carried out a theoretical analysis of the state of study of the problem of psychological readiness of applicants to pursue a professional career and gender characteristics in psychology. It has been established that psychological readiness is the primary condition for the successful performance of a certain activity. An important factor in the formation of psychological readiness for a specific type of activity is the presence of appropriate inclinations, abilities and personal qualities. It is formed on the basis of assimilation of general and professional knowledge, formation of abilities and skills, improvement of professionally important qualities.The psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career is a complex, integrated system of properties, professional knowledge and experience; systemic psychological education in the personality structure of the future specialist. Such readiness includes formed motives for choosing the profession of a psychologist, professional orientation, professionally significant personality qualities; a wide range of special knowledge and skills; the presence of emotional and volitional personality properties that contribute to its realisation. The effectiveness of the professional career of a psychologist depends on the formation of such interconnected components of psychological readiness as motivational and targeted, cognitive, operational, communicative, regulatory and volitional, and reflective.In the context of the study, the concept of ‘gender’ reflects the conventionality of differences between men and women in sociopsychological and professional aspects. The study of the peculiarities of the formation of the psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career in the gender aspect aims to identify differences depending on the type of gender identity. In this context, the research was based on the scientific achievements of S. Bem about the main types of gender identity (masculinity, femininity and androgyny). There were gender characteristics researched regardless of gender, taking into account the psychological features of its individual gender identity.Empirically determined criteria and indicators of psychological readiness: motivation of educational activity; motives of educational and professional activity of future psychologists; understanding of the main concepts related to the implementation of a career; cognitive activity; emotional stability; subjective control; behavioural activity in general; activity in preparation for a professional career; successful application of professional skills during internship at the higher education institution; communicative competence; emotional intelligence; the ability to analyse one’s own behaviour; the ability to evaluate the results of one’s activities. Levels of formation are also defined components of psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career: high, medium, low.