Уперше описано антенну решітку радіотелескопу "УРАН-2", детально висвітлено принципи побудови, фазування та керування променем діаграми спрямованості антени, наведено результати вимірів та здійснено розрахунок її основних технічних характеристик у діапазоні частот 9 - 32 МГц. Одержано моделі розподілу радіояскравості для галактичного джерела 4С21.53 з пульсаром PSR 1937 + 214, квазара 3С216, радіогалактик 3С338, 3С295 і 3С234 для частот 25 і 20 МГц. Виявлено істотну відмінність одержаних моделей від радіозображення цих джерел на високих частотах. На підставі аналізу спектрів цих об'єктів у широкому частотному діапазоні визначено, що на їх загальну видиму структуру впливають різні механізми поглинання випромінювання від деталей цих об'єктів: у квазарі 3С216 радіовипромінювання ядра піддається ефекту реабсорбції, цей же ефект виявлено у гарячих плямах радіогалактики 3С234, що дало змогу визначити їх розмір. У радіогалактиці 3С295 виявлено ефект поглинання радіовипромінювання в іонізованому середовищі самого джерела та спростовано існуючу думку, що на спектр 3С295 в області частот нижче 5і0 МГц впливає реабсорбція.

  Скачати повний текст

Теоретично й експериментально досліджено частотні властивості магнетронних автогенераторів. Вивчено загальні фізичні процеси в даних автогенераторах з урахуванням впливу теплових процесів на катоді. Розроблено двовимірну математичну модель магнетрона з урахуванням впливу процесів тепловиділення та теплообміну між катодом і анодом, аналітичну математичну модель теплових процесів, що мають місце на катоді магнетронного автогенератора. Запропоновано метод експериментального визначення "холодних" електродинамічних параметрів анодних блоків магнетронів. Проведено теоретичний аналіз фізичного механізму фазового угруповання електронного потоку в магнетронних автогенераторах з урахуванням впливу на фазування потоку складових поля ПЗ і компонент синхронного високочастотного поля (за динамічного режиму). Розглянуто особливості протікання конвекційного струму від катода магнетронів до анода на підставі траєкторного аналізу руху електронів за наявності різних видів емісії (термоелектронної та вторинної). Проведено теоретичні й експериментальні дослідження з метою вивчення впливу температури оксидного катоду непрямого розжарення на стабільність частоти магнетрона. Показано, що одним з частотних чинників нестабільності частоти у магнетронах є флуктуації струму термоелектронної емісії, зумовлені додатковим розігріванням анода вторинною електронною емісією. Показано добру відповідність результатів математичного моделювання та натурного експерименту.

  Скачати повний текст

Дисертаційну роботу присвячено аналізу методів підвищення ефективності використання стартстопного способу синхронізації та фазування в системах передавання при познаковому захисті на базі багатопозиційного часового коду. Дано оцінку ступеня впливу пристроїв синхронізації на якість передавання сигналів і способів зменшення помилок фазування для стартстопних систем. Отримано аналітичні вирази для оцінювання ефективності використання багатопозиційних часових сигналів у стартстопній системі передавання зі зворотним зв'язком. Запропоновано алгоритми функціонування стартстопних систем передавання для апаратної та програмної реалізації протоколів обміну.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання накопичення та утримання охолодженої зарядженої електронної плазми у пучково-плазмових системах внаслідок інжекції розмитого за швидкостями пучка електронів у дрейфовий канал, що перебуває у поздовжньому однорідному магнітному полі. Для дослідження даних явищ застосовано загальновідомі у фізиці плазми пасивні та активні діагностичні методики. Це дозволили виявити явище формування електронних вихрових структур і провести дослідження їх динаміки у самоузгодженій електростатичній динамічній пастці у пучково-плазмових системах. Результати вивчення містять інформацію про накопичення та утримання охолодженої зарядженої плазми і можуть стати альтернативою відомим засобам одержання й утримання холодної плазми. Результати дослідження коливальних процесів можуть бути використані в області прискорювальної техніки під час розробки систем транспортування пучків заряджених частинок, систем фазування та фокусування, а також розробки технологічних систем.

  Скачати повний текст