Виявлено нові таксономічні та діагностичні ознаки агіртидів, колонідів, лейодидів і таксонів. Значну увагу приділено ревізії системи агіртидно-колонідної групи родин Staphylinoidea на підставі нових і вже відомих ознак. Досліджено палеонтологічні матеріали мезозойського віку з даних груп. Впорядковано номенклатури зазначеної групи Staphylinoidea. Детально проаналізовано еволюцію підродин і триб лейодид.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз морфології, постембріонального розвитку, мінливості, філогенетчних зв'язків та напрямків еволюції прісноводних і грунтоводних нематод підряду Leptolaimina. На основі власних зборів і колекційного матеріалу описано 67 видів підряду Leptolaimina, з яких 14 є новими. Описано морфологію рецепторів переднього кінця тіла з застосуванням сканувальної електронної мікроскопії, виділено та класифіковано типи будови стравоходу, жіночих статевих трубок і копулятивного апарату. Проведено аналіз міжпопуляційної та міжвидової мінливості кількісних та якісних ознак для деяких вибраних родів. Одержано дані щодо постембріонального розвитку для чотирьох видів. Уточнено філогенетичні зв'язки та переглянуто систему підряду Leptolaimina. Опосередковано проаналізовано морфологічне пристосування до життя в прісних водоймах та грунті, зокрема будову видільної системи та локомоторного апарату. Обговорено проблему співіснуванян близьких видів.

  Скачати повний текст

Ревізовано таксономічний склад палеарктичної фауни, яка нараховує 965 видів 151-го роду з родин Platystomatidae, Ctenostylidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Описано 65 нових видів 13-ти раніше невідомих родів, синонімізовано 37 видових і 17 родових назв. На підставі детального вивчення морфологічних особливостей виявлено нові діагностичні ознаки та удосконалено класифікацію тефритоїдного комплексу родин з використанням філогенетичного аналізу. Обгрунтовано гіпотези про монофілію надродових угруповань у родинах Platystomatidae, Pyrgotidae і Tephritidae. Ctenostylidae знову включено до складу комплексу як окрему родину. Об'єднано Tachiniscidae і Tephritidae. Встановлено нові підродину Blepharoneurinae, триби Phascini, Epacrocerini, Noeetini і підтриби Hexachaetina, Notommatina, Paraterelliina, Nitrariomyiina, Acidoxanthina та Plioreoceptina. Проаналізовано географічне поширення надродових таксонів. Висвітлено їх господарське значення. Розроблено нові таблиці для визначення родів з Палеарктики. Укладено ревізовані каталоги палеарктичних Platystomatidae і Tephritidae, а також Ctenostylidae і Pyrgotidae світової фауни.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена встановленню класифікації п'явок родини Erpobdellidae, насамперед палеарктичних її представників, та виявленню закономірностей морфологічної еволюції та географічного поширення. За останні двадцять років внаслідок накопичення нових даних було виявлено багато невідповідностей між філогенетичним положенням, морфологічними особливостями окремих таксонів та діагнозами родів, що в свою чергу зумовлює необхідність проведення таксономічної ревізії з максимальним охопленням таксонів, використанням сучасних філогенетичних методів і дотриманням принципів стабільності номенклатури, що і стало нашою метою. Для здійснення цієї мети нами було досліджено філогенетичну структуру родини Erpobdellidae, досліджено морфологічні особливості представників різних еволюційних ліній глоткових п'явок та описано закономірності їхнього географічного поширення. Наукова новизна цієї роботи полягає в тому, що нами було визначено філогенетичну структуру родини Erpobdellidae. Було показано, що палеарктичні представники родів Erpobdella та Dina насправді не належать до тих саме еволюційних ліній, що і неарктичні представники цих родів, а склад родів Erpobdella, Dina, Mooreobdella та Nephelopsis потребує перегляду. Варто зазначити, що представники різних еволюційних ліній обмежені в своєму поширенні Палеарктикою або Неарктикою, що суперечить попереднім уявленням. Також результати філогенетичного аналізу вказують на те, що види роду Trocheta належать до двох еволюційних ліній, одна з яких відповідає роду Trocheta, а інша – Blanchardia, який було синонімізовано більш ніж вісімдесят років тому. За допомогою методів делімітації видів було продемонстровано значне видове різноманіття глоткових п'явок Західної Палеарктики, насамперед серед кавказьких представників родів Trocheta і Dina. Встановлено, що різні типи кільчастості виникали в різних еволюційних лініях глоткових п'явок незалежно. Теоретичне значення роботи визначається в тому, що на основі молекулярно-філогенетичних, а також морфологічних і біогеографічних даних було переглянуто систематику родини Erpobdellidae на рівні родів. На основі цих даних було запропоновано ереглянути склад родів Erpobdella, Dina, Trocheta, Mooreobdella та Nephelopsis. У роботі було виявлено закономірності поширення глоткових п'явок і продемонстровано криптичне різноманіття глоткових п'явок Кавказу. Було досліджено систематичну значущість ознак зовнішньої та внутрішньої морфології. Крім того, було доопрацьовано стандарт опису глоткових п'явок і вдосконалено методику розтину. Під час цього дослідження було підібрано генетичні маркери, які найкраще відображають еволюційну історію глоткових п'явок у різних масштабах.^UThe dissertation is devoted to the establishment of the classification of leeches of the family Erpobdellidae, primarily its Palearctic members, and to the determination of patterns of morphological evolution and geographical distribution. Over the past twenty years, the accumulation of new data has led to revealing many inconsistencies between phylogenetic positions and morphological features of individual taxa and diagnoses of genera, which in turn necessitates a taxonomic revision with maximum coverage of taxa, using modern phylogenetic methods and taking into account the principle of stability, which became our goal. To achieve this goal, we studied the phylogenetic structure of the family Erpobdellidae, the morphological features of representatives of different evolutionary linages of erpobdellid leeches and described the patterns of their geographical distribution. The scientific novelty of this work is that we determined the phylogenetic structure of the family Erpobdellidae. It was shown that the Palearctic members of the genera Erpobdella and Dina do not actually belong to the same evolutionary lines as the Nearctic members of these genera, and the composition of the genera Erpobdella, Dina, Mooreobdella and Nephelopsis needs to be revised. It should be noted that the representatives of different evolutionary lineages are limited in their distribution by the Palearctic or the Nearctic, which contradicts previous views. Also, the results of phylogenetic analysis indicate that the species of the genus Trocheta belong to two evolutionary lineages, one of which corresponds to the genus Trocheta, and the other, Blanchardia, was synonymized more than eighty years ago. Species delimitation demonstrated significant species diversity of erpobdellids in the Western Palearctic, especially among Caucasian members of the genera Trocheta and Dina. Different types of annulation was found to occur in different evolutionary lineages of erpobdellids independently. The theoretical significance of the work is determined by the fact that on the basis of molecular-phylogenetic, as well as morphological and biogeographical data, the taxonomy of the family Erpobdellidae at the level of genera was revised. Based on these data, it was proposed to review the composition of the genera Erpobdella, Dina, Trocheta, Mooreobdella and Nephelopsis. The paper revealed the patterns of distribution of erpobdellids and demonstrated the cryptic diversity of erpobdellid leeches in the Caucasus. The systematic significance of features of external and internal morphology was investigated. In add ition, the standard for describing erpobdellid leeches was revised and the dissection technique was improved. During this research, genetic markers were selected that best reflect the evolutionary history of erpobdellid leeches at different scales.

Дисертаційна робота є завершеним оригінальним дослідженням, присвяченим комплексному вивченню водоростей та ціанобактерій біологічних ґрунтових кірочок окремих екосистем Європи (приморських дюн, лісів та гіпергалінних відвалів України і Німеччини), чотирьох рослинно-кліматичних зон Південної Америки (Чилі) та тундрових екосистем полярних регіонів (Свальбард і Антарктичні острови), з висвітленням їх різноманіття, філогенії, таксономії окремих груп, екології та поширення. Загалом, виявлено 313 видів. Виявлено переважання зелених водоростей при значній ролі ціанобактерій у ґрунтових кірочках балтійських та чорноморських дюн, ціанобактерій – приморських екосистем Азовського моря, зелених водоростей – лісів Німеччини, зелених ульвофіцієвих, витривалих до засолення – штучних гіпергалінних екосистем Німеччини, унікальних представників роду Klebsormidium – у біокірочках напівпустель та лісів Чилі, жовтозелених водоростей – полярних регіонів. Особливу увагу приділено філогенії і таксономії Klebsormidiophyceae (Streptophyta) як домінуючих представників у біокірочках помірної зони. Визначено загальну філогенію класу, центральну філогенетичну лінію розділено на 7 суперклад. Виявлено нові таксони, які урізноманітнили морфологію класу, що нині містить 5 родів та представників з нитчастою, пакетоподібною і розгалуженою сланню. Вивчення ділення клітин класу показало, що воно відбувається за механізмом, близьким до споруляції. Виявлено нову філогенетичну лінію серед Streptophyta з унікальним клітинним покривом. Проведено таксономічні ревізії окремих груп зелених водоростей та ціанобактерій. Описано 2 роди, 18 видів і 2 різновидності, здійснено емендацію та епітипіфікацію 16 видів, запропоновано 6 номенклатурних комбінацій. Роботу виконано із використанням класичних та сучасних молекулярно-біологічних методів, застосованих до ідентифікації водоростей і ціанобактерій.^UThe thesis represents complete original investigation devoted complex study of algae and cyanobacteria from biological soil crusts of some ecosystems of Europe (maritime sand dunes, forests and hypersaline tailing piles of Ukraine and Germany), four vegetation and climatic zones of South America (Chile) and tundra ecosystems of polar regions (Svalbard and Antarctica islands). The investigation was focused on biodiversity, phylogeny and taxonomy of some groups as well as ecological peculiarities and distribution. The main attention was paid to the phylogeny and taxonomy of Klebsormidiophyceae (Streptophyta) as dominating representatives in biocrusts of temperate climatic zone. The thesis was completed using classical and modern molecular-phylogenetic methods (integrative approach) applied for identification of algae and cyanobacteria. Totally, 313 species of algae and cyanobacteria were found in biocrusts of some regions and ecosystems (Chlorophyta – 160 species, Streptophyta – 30, Ochrophyta – 48 (Xanthophyceae – 26, Eustigmatophyceae – 4 and Bacillariophyceae – 18), Cyanobacteria – 75). Predominance of green algae together with considerable role of cyanobacteria was indicated in biocrusts of sand dunes of Baltic and Black sea coasts; cyanobacteria was the most abandoned in biocrusts of coastal ecosystems of the Sea of Azov; green algae were leading group together with almost complete absence of cyanobacteria in biocrusts of German forests; Ulvophyceae (Chlorophyta) tolerant to saline environment were abandoned in artificial hypersaline ecosystems of Germany; unique taxa of Klebsormidium were dominating in biocrusts of semi-deserts and forests of Chile; Xanthophyceae were numerous and abandoned in polar regions. It was confirmed based on an integrative approach that Interfilum is a representative of Klebsormidiophyceae (Streptophyta); new genus Streptosarcina was described as well. Thus, general phylogeny of the class which includes algae dominating in the biocrusts of temperate zone was determined. Now the class contains 5 genera: Klebsormidium, Interfilum, Hormidiella, Streptosarcina and Entransia, among them taxa with filamentous as well as packet-like and branched thalli are present. The central phylogenetic lineage of the class was divided on 7 main superclades. The reference strains were proposed for 8 Klebsormidium species; 7 new species and 2 varieties of Klebsormidium from phylogenetic clade G isolated from biocrusts of Europe, Africa, North and South America were described. Prevalent development of superclade G Klebsormidium in terrestrial ecosystems of South hemisphere forces to revision of the genus concept as alga cosmopolitan in distribution. The study of the cell division of Klebsormidiophyceae showed that vegetative cells divide by mechanism close to sporulation. Formation of different morphotypes depends on shape of cells, texture of cell walls, mechanical interactions between cells and the influence of environmental conditions. New phylogenetic lineage among Streptophyta (genus Streptofilum) with unique cell coverage (submicroscopic organic scales of specific piliform shape) was discovered.Investigation of the strains of rare and interesting algae and cyanobacteria revealed to describe 7 new species (from genera Parietochloris, Tetradesmus, Aliterella, Oculatella, Cyanocohniella), provide emendation and epitypification of 5 species (Crinalium, Actinochloris, Eremochloris, Xerochlorella) and propose 4 taxonomical combinations (Timaviella, Heterochlamydomonas, Xerochlorella). Investigation of the biocrust biodiversity using molecular phylogenetic methods showed wide, possibly cosmopolitan, distribution within both hemispheres some species of green algae: Bracteacoccus, Watanabea, Elliptochloris, Edaphochlorella, Xerochlorella, Pleurastrosarcina, Interfilum. While distribution of some species of clade G Klebsormidium is realized mostly within South hemisphere.Totally 2 new genera, 18 species and 2 varieties of algae and cyanobacteria were described, emendation and epitypification were provided for 16 species and 6 taxonomical combinations were proposed.