Вперше надано визначення поняття "процедура усиновлення". Виділено ознаки адміністративно-правових відносин у сфері усиновлення. Обгрунтовано необхідність запровадження міжнародного досвіду діяльності недержавних організацій у сфері усиновлення. Запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності посадових осіб органів державної влади у сфері усиновлення. Удосконалено адміністративно-правовий статус і систему органів державної влади у сфері усиновлення. Набув подальшого розвитку адміністративно-правовий механізм у сфері усиновлення, наведено характеристику понять "контроль" і "нагляд", а також розроблено пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового статусу органів державної влади у сфері усиновлення.

  Скачати повний текст

Розглянуто процесуально-правову природу справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, передумови права на звернення іноземців-кандидатів в усиновителі в суди України з заявами про встановлення усиновлення та процесуальний порядок порушення судом справ даної категорії. Розкрито мету, значення і зміст підготовки справ про усиновлення дітей іноземними громадянами до судового розгляду, порядок з'ясування обставин, що мають значення для правильного та своєчасного їх вирішення та визначення кола доказів, які їх підтверджують. Викладено питання визначення кола осіб у справах цієї категорії та призначення справ про усиновлення дітей іноземними громадянами до розгляду у судовому засіданні. Проаналізовано процесуальний порядок розгляду цих справ, мету та зміст даного етапу провадження, а також судове рішення в справах цієї категорії. Наведено рекомендації з удосконалення сімейного та цивільного процесуального законодавства, зокрема, про необхідність застосування судами міжнародних договорів під час розгляду справ про усиновлення дітей іноземними громадянами, а також законодавство країн, в яких проживають кандидати в усиновителі, про необхідність залучення перекладача під час подачі заяви про встановлення усиновлення до суду, про врегулювання питання дачі згоди дитини на усиновлення.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукової літератури, національного законодавства України та інших країн досліджено основні проблеми правового регулювання щодо усиновлення в Україні та надано нове визначення даного поняття, а також визначено осіб, які мають право бути усиновлювачами й усиновленими. Проаналізовано основні етапи проведення усиновлення та його припинення, а також їх наслідки. Наведено рекомендації стосовно вдосконалення нормативного регулювання усиновлення в Україні з урахуванням досвіду інших країн.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено історію інституту міжнародного усиновлення, етапи його становлення, а також міжнародну практику реалізації правових норм у сфері міждержавного усиновлення. Висвітлено тлумачення терміна "міждержавне усиновлення". Розглянуто міжнародно-правові та національно-правові засоби реалізації міжнародно-правових норм міжнародного усиновлення, а також виявлено їх особливості. Запропоновано вдосконалення українського законодавства, яке регулює питання міжнародного усиновлення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему становлення особистості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за умов виховання у дитячому будинку сімейного типу, визначено особливості виховного впливу даного специфічного соціального інституту на вихованців. Теоретично обгрунтовано об'єктивні переваги педагогічного впливу сімейної опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, перед іншими державними інституціями, що піклуються про дітей-сиріт. Розглянуто державну систему утримання та виховання таких дітей. Особливу увагу приділено сімейним формам опіки: усиновленню, піклуванню, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям. За результатами дослідження визначено особливості функціонування дитячих будинків сімейного типу, основні умови гармонійного розвитку у таких сім'ях особистості дитини, позбавленої батьківського піклування. Доведено необхідність та апробовано систему соціально-педагогічної підготовки кандидатів на створення дитячих будинків сімейного типу під час проведення соціально-педагогічних тренінгів.

  Скачати повний текст

Досліджено історико-педагогічний аналіз процесу становлення та розвитку в Україні сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з 1940-х р. до початку XXI ст. На підставі теоретичних узагальнень даних архівних та опублікованих джерел, вивчення наукової літератури та статистичних даних вперше цілісно висвітлено історичний шлях становлення та розвитку форм усиновлення, опіка, піклування, патронат, прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу. Висвітлено питання організації соціально-педагогічної роботи з сім'ями, де виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Охарактеризовано напрями діяльності неурядових організацій різних історичних періодів, які здійснюють реалізацію програм із підтримки сімейних форм виховання.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення інституту усиновлення в Україні з найдавніших часів до сучасного періоду. Проаналізовано передумови виникнення, основні етапи розвитку даного інституту. Визначено місце та роль усиновлення як інституту права на різних історичних етапах. Виявлено переваги та недоліки, а також особливості розвитку інституту усиновлення, зумовлені специфікою перебування українських земель у складі іноземних держав. Наведено рекомендації щдо удосконалення механізмів нормативного регулювання усиновлення в Україні з урахуванням історичного досвіду його становлення.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми вивчення правового режиму таємниць особистого життя людини. Досліджено поняття особистих немайнових прав людини, не пов'язаних із майновими, проведено їх класифікацію. Запропоновані класифікаційні критерії дозволять у подальшому не змінювати її, а лише доповнювати й уточнювати. Сформульовано поняття "особисте життя людини". Розкрито поняття "таємниця особистого життя людини" і розглянуто її окремі види. Обгрунтовано правові режими адвокатської, банківської, медичної, нотаріальної таємниць, таємниці переписки, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, таємниці усиновлення. Проведено розмежування понять "охорона" та "захист" прав. Сформульовано новий підхід до понять "міра" та "спосіб" захисту прав, які в теорії права раніше ототожнювалися. Названо способи захисту таємниць особистого життя людини та розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства стосовно їх цивільно-правової охорони.

  Скачати повний текст

Одним з фундаментальних принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй, який було прийнято світовими лідерами у 1945 році, є рівність прав жінок та чоловіків. Україна взяла на себе обов'язок щодо забезпечення гендерної рівності. Сімейний кодекс України закріплює рівність прав та обов'язків подружжя, а в окремих випадках, рівність прав, прослідковується й між фактичним подружжям, тобто особами, які проживають однією сім'єю але не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою. Тому нагальною залишається проблема визнання рівності/нерівності здійснення прав та виконання обов'язків особами, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (подружжям) та особами, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (без реєстрації шлюбу), відносно один одного, а також здійснення прав та виконання обов'язків подружжям (фактичним подружжям) відносно малолітніх (неповнолітніх) дітей.Серед проблем, які потребують розв'язання, найважливішою є з'ясування цілої низки загальнотеоретичних та практичних питань, пов'язаних із розумінням поняття, сутності, особливостей, видів прав та обов'язків подружжя. Про актуальність тематики свідчить і європейський вектор розвитку прав та обов'язків подружжя (фактичного подружжя).Особливе місце у системі суспільних цінностей посідає сім'я як коло осіб, яких об'єднують не тільки емоційні начала, а й взаємні права та обов'язки. Однією з головних ознак сім'ї є спільне проживання її членів. Відповідно на цій підставі у дисертаційному дослідженні приділена увага нуклеарній сім'ї, тобто новоствореній сім'ї, яка складається із подружжя (як першооснови), осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (фактичного подружжя), батьків (подружжя-фактичного подружжя) та дітей, мати одиначки та інших членів сім'ї. Отже, сім'я може бути заснована на шлюбі (найчастіше так і відбувається), близькому (кровному) споріднені і на факті усиновлення/удочеріння (юридичному акті). Три типи відносин характерні для сім'ї: подружжя, батьківство, спорідненість. Нормально функціонуюча сім'я – це сім'я, яка відповідально виконує і дотримується покладених на неї функцій, задовольняючи тим самим соціально значущі потреби. У дисертаційному дослідженні запропоновані функції сім'ї, а саме: функція нуклеарності, репродуктивності, регулятивності, комунікативності, компенсаційності, взаємодопомоги, соціального контролю, виховної функції. У дослідженні зроблено висновок про те, що чим більше нормально функціонуючих сімей, тим більше моральним стає суспільство. Сім'я є осередком суспільства та показником стабільного розвитку. Порушення основних функцій сім'ї – це такі особливості її життєдіяльності, які ускладнюють або перешкоджають виконанню сім'єю її функцій. Факторами, що руйнують сім'ю є особливості особистостей її членів та взаємин між ними, певні умови життя сім'ї. Конфлікти з питань виховання, втручання інших членів сім'ї можуть стати причиною порушень виховної функції сім'ї.Однією з підстав новоствореної сім'ї є шлюб. Метою укладення шлюбу є задоволення духовно-правового інтересу жінки та чоловіка, спрямованого на створення сім'ї. З моменту реєстрації шлюбу на подружжя покладаються взаємні суб'єктивні права та обов'язки, які виникають у подружніх пар. Шлюб є підставою виникнення особистих немайнових та майнових прав та обов'язків між подружжям. Особисті немайнові права представляють основу сучасного соціального і правового порядку. Права людини містяться в основних програмних міжнародних, європейських та вітчизняних документах – Статуті ООН, Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (ООН, 1966), Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Конституції України та Цивільному кодексі України.Оскільки відносини між подружжям мають, насамперед, глибоко особистий характер, то й правовому регулюванню особистих немайнових відносин у сімейному праві надається особливе значення. У дисертаційному дослідженні визначено, що під особистими немайновими правами подружжя варто розуміти суб'єктивні, природні, ті, що не можна передати іншій особі, невідчужувані, що мають нематеріальний, тривалий характер, що виникають і діють з моменту укладення шлюбу та змінюються або припиняються з моменту розірвання шлюбу, а саме з дня реєстрації розірвання шлюбу, або у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.^UOne of the fundamental principles of the United Nations Charter, which was adopted by world leaders in 1945, is the equal rights of women and men. Ukraine has committed itself to ensuring gender equality.The Family Code of Ukraine enshrines the equality of rights and obligations of spouses, and in some cases, equality of rights is also traced between the actual spouses, that is, persons who live in the same family but are not married. Therefore, the problem of recognizing the equality / inequality of the exercise of rights and the fulfillment of obligations by persons who are in a registered marriage (spouses) and persons in an actual marital relationship (without marriage registration) with respect to each other, as well as in the exercise of rights and obligations, remains urgent responsibilities of spouses (actual spouses) in respect of minor (minor) children. Among the problems that need to be solved, the most important is to clarify a number of general theoretical and practical questions related to understanding of the concept, nature, features, types of rights and responsibilities of spouses. The relevance of the topic is also evidenced by the European vector of the development of the rights and obligations of the spouse (actual spouse).A special place in the system of social values is occupied by family as a circle of people, who are united not only by emotional beginning, but also by mutual rights and obligations. One of the main features of a family is the cohabitation of its members. Accordingly, in this dissertation the research focuses on the nuclear family, that is, a newly-formed family consisting of spouses (as first-born), persons in actual marital relations (actual spouses), parents (spouses-actual spouses) and children, single mothers and other family members.Therefore, the family can be based on marriage (most often it happens), consanguinity and the fact of adoption (legal act). There are three types of relationships that are typical of the family: spouses, paternity, and affinity. A properly functioning family is a family that responsibly fulfills and adheres to its functions, thereby meeting socially significant needs. In the dissertation suggests the family functions, namely: function of nuclearity, reproductive, regulatory, communicative, compensatory, mutual assistance, social control, educational function. The study concludes that the more normally functioning families, the more moral society becomes. The family is the focus of society and an indicator of sustainable development. Violations of the basic functions of the family are such features of its vital activity that complicate or impede the performance of its functions by the family.Factors that destroy a family are the characteristics of the personalities of its members and the relationships between them, certain conditions of life of the family. Parenting conflicts, interventions of other family members can cause violations of the educational function of the family.One of the reasons for a new family is marriage. The purpose of marriage is to satisfy the spiritual and legal interests of the woman and man, aimed at creating a family. From the moment of marriage, the spouses are entrusted with the mutual subjective rights and obligations of the couple. Marriage is the basis for the emergence of personal non-property and property rights and obligations between the spouses.Personal non-property rights represent the basis of the modern social and legal order. Human rights are enshrined in the main program international, European and domestic documents - the UN Charter, the Universal Declaration of Human Rights, the International Covenant on Civil and Political Rights (UN, 1966), the Charter of Fundamental Rights of the European Union, the Constitution of Ukraine and the Civil Code of Ukraine.Since the relationship between the spouses is, first and foremost, deeply personal, the legal regulation of personal non-property relations in family law is of particular importance. In the dissertation research it is determined that under the personal non-property rights of spouses it is necessary to understand subjective, natural, those that cannot be transferred to another person, inalienable, having intangible, long-term character, arising and acting from the moment of marriage and changing or terminating from the date of dissolution of the marriage, namely from the date of registration of the dissolution of the marriage, or on the day of entry into force of the court decision on the dissolution of the marriage.

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано теоретичні положення та розроблено практичні пропозиції та рекомендації щодо шляхів удосконалення механізмів державного регулювання розвитку інституту усиновлення в Україні.У процесі дослідження розглянуто періодизацію становлення та розвитку інституту усиновлення.Розкрито поняття державного регулювання інституту усиновлення.Доведено, що мета державного регулювання інституту усиновлення полягає в охороні життя, здоров'я та інтересів усиновленої дитини, створенні належних умов проживання, навчання, соціального забезпечення, а також перебування в сім'ї усиновлювачів на правах сина чи дочки. Розкрито сутність та структуру механізмів державного регулювання розвитку інституту усиновлення. Визначено, що механізмами державного регулювання розвитку інституту усиновлення є система взаємопов'язаних та взаємозалежних елементів, які чітко функціонують у соціальній сфері для виконання та забезпечення завдань за допомогою органів публічної адміністрації задля досягнення мети щодо державного регулювання усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виховання їх у сім'ї, дотримання процедури усиновлення та таємниці усиновлення, а також здійснення психологічної підтримки таких сімей. Виокремлено нормативно-правовий, організаційно-функціональний, соціально-психологічний, фінансово-економічний та інформаційний елементи інтегрального механізму державного регулювання розвитку інституту усиновлення. Разом із тим, обґрунтовано, що зазначені елементи можна розглядати і як окремі (автономні) механізми державного регулювання розвитку інституту усиновлення. Автором дисертації в принагідних випадках застосовуються обидва ці підходи.Систематизовано суб'єкти державного регулювання інституту усиновлення та їхні функції. Аргументовано позицію, що взаємодія органів публічної адміністрації у сфері державного регулювання інституту усиновлення – це узгоджений взаємозв'язок завдань, які виникають щодо забезпечення процедури усиновлення цими органами, є обов'язковими для виконання, характеризуються спільними діями відповідних органів та передбачають відповідальність за їх невиконання згідно чинного законодавства. Виокремлено форми реалізації взаємодії органів публічної адміністрації у сфері державного регулювання інституту. Розкрито основні принципи міжнародного усиновлення.Встановлено проблемні питання у сфері усиновлення іноземцями.Проаналізовано розбіжності між українським та міжнародним законодавством. Розкрито основні проблеми реалізації завдань у сфері державного регулювання інституту усиновлення.Запропоновано вдосконалення правових аспектів державного регулювання інституту усиновлення. Доведено доцільність внесення певних змін і доповнень до національного законодавства, а саме: до ч. 1 ст. 207 Сімейного кодексу України, виклавши її в такій редакції: «усиновлення» ‒ це пріоритетна форма влаштування у сім'ю дитини, батьки якої загинули, померли або невідомі чи дитини, батьки якої були позбавлені батьківських прав, а у виняткових випадках повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування на правах дочки чи сина, що здійснюється виключно на підставі рішення суду, з метою їх належного виховання, можливості отримання гідної освіти, соціального захисту та ін., при цьому між усиновлювачами та усиновленими дітьми виникають правовідносини як між рідними батьками та дітьми. Обґрунтовано необхідність внесення низки змін до Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.Доведено доцільність розробки та прийняття проекту Закону «Про державне регулювання інституту усиновлення в Україні» та створення при Кабінеті Міністрів Україні координаційного консультативно-дорадчого органу із забезпечення виконання завдань та функцій щодо дотримання прав, свобод та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дотримання прав потенційних усиновлювачів. Виявлено, що діяльність Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини не регламентована жодним нормативно-правовим актом, запропоновано затвердити Постановою Кабінету Міністрів Положення про діяльність зазначеного департаменту. Аргументовано необхідність вжиття низки заходів щодо підвищення якості роботи органів опіки та піклування й служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Ключові слова:публічне управління; публічна політика; інститут усиновлення; державне регулювання інституту усиновлення; міжнародне усиновлення; механізми державного регулювання розвитку інституту усиновлення.^UThe dissertation works scientifically substantiated theoretical provisions and practical offers, as well as developed recommendations concerning ways of improvement of mechanisms of the state regulation of development of the institute of adoption in Ukraine.The periodization of the formation and development of the institution of adoption was considered in the research. The concept of state regulation of the institution of adoption was revealed. It was proved that the goal of state regulation of the institution of adoption is to protect the life, health, and interests of the adopted child, to create appropriate living conditions, education, social security, as well as residence in the adoptive family as a son or daughter. The essence and structure of state regulation mechanisms on the development of institutes of adoption were defined. It was determined that the state regulation mechanisms of the institution of adoption are a system of interconnected and interdependent elements that clearly function in the social sphere performing and ensuring tasks carried out by public administration to achieve the goal of state regulation of adoption of orphans, their upbringing in the family, compliance with the adoption procedure and the privacy of adoption, as well as the provision of psychological support for such families. The normative-legal, organizational-functional, socio-psychological, financial-economic, and information elements of the integrated mechanism of state regulation of the development of the institution of adoption were singled out. At the same time, it was substantiated that these elements can be considered as separate (autonomous) mechanisms of state regulation of the development of the institution of adoption. The author of the dissertation uses both of these approaches in appropriate cases.Subjects of state regulation of the institution of adoption and their functions were systematized. It was argued that the interaction of public administration authorities in the sphere of state regulation of the adoption institution is a coordinated relationship of tasks that arise to ensure the adoption procedure by these authorities, are mandatory, characterized by joint actions of relevant authorities, and provide responsibility for non-compliance according to current legislation.Forms of realization of interaction of public administration authorities in the sphere of state regulation of the institute were singled out. The basic principles of international adoption were revealed. Problematic issues in the sphere of adoption by foreigners were identified. Differences between Ukrainian and international legislation were analyzed. The main problems of realization of tasks in the sphere of state regulation of the institution of adoption were revealed.The improvement of legal aspects of state regulation of the institution of adoption was proposed. The expediency of making certain changes and additions to the national legislation on the basis of the research of the sphere of adoption was proved. In particular, part one of Article 207 of the Family Code of Ukraine state it as follows: “an adoption is a priority form of placement in the family of a child whose parents died or are unknown, or a child whose parents were deprived of parental rights, and in exceptional cases, an adult who does not have a mother, father or has been deprived of their care like a daughter or son, carried out solely on the basis of a court decision, for the purpose of their proper upbringing, the possibility of receiving a decent education, social protection, etc., between adopters and adopted children develop legal relations between parents and children”.The necessity of making changes to the Family Code of Ukraine and the Civil Procedure Code of Ukraine was substantiated. The expediency of drafting and adopting the draft Law “On State Regulation of Adoption Institutions in Ukraine” and establishing a coordinating advisory authority under the Cabinet of Ministers of Ukraine to ensure the implementation of tasks and functions to respect the rights, freedoms, and interests of orphans and children deprived of parental care and respect for the rights of potential adopters were proved.It was revealed that the activity of the State Department for Adoption and Protection of Children's Rights is not regulated by any legal act, therefore it was proposed to approve the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Regulations on the State Department for Adoption and Protection of Children's Rights”.The need to take a number of measures to improve the quality of work of guardianship and custody and services for children in the sphere of preventing and combating domestic violence was argued.Keywords: public administration; public policy; the institution of adoption; state regulation of the institution of adoption; international adoption; State regulation mechanisms on development of the institution of adoption.

Дисертацію присвячено механізму правового регулювання сімейних відносин. Визначено стан наукової думки щодо механізму правового регулювання сімейних відносин та його іррелевантність із запитами (потребами) часу. Представлено візію правового регулювання сімейних відносин, яке має своєрідний механізм. Поняття механізму правового регулювання сімейних відносин сформульовано як скупчення правових засобів, способів і форм (юридичного інструментарію), злагоджена взаємодія яких спроможна впорядкувати сімейні відносини задля охорони, з одного боку, інтересів суб’єктів сімейного права (приватних інтересів), а із другого – інтересів сім’ї, як первинного і провідного осередка соціуму, та інтересів держави (публічних інтересів). Виявлено й охарактеризовано такі ознаки механізму правового регулювання сімейних відносин: а) цілепокладеність; б) поліелементність; в) конективність; г) алгоритмічність. Визначено, що до «архітектоніки» механізму правового регулювання сімейних відносин належать: а) норми сімейного права, правові звичаї, сімейні договори та домовленості; б) юридичні факти; в) сімейні правовідносини; г) акти здійснення і захисту сімейних прав та інтересів і виконання обов’язків; ґ) правова свідомість; д) правова культура.Сформульовано поняття норм сімейного права, а також виокремлено ознаки таких правових норм. Визначено поняття та ознаки (нормативність; оконтуреність; варіабельність) оціночних категорій в сімейному праві. Представлено класифікацію регулятивних (уповноважувальних, зобов’язуючих, заборонних) норм сімейного права. Охарактеризовано презумпції в сімейному праві, а також запропоновано закріпити в Сімейному кодексі України: а) презумпцію правозгідності сімейного договору; б) презумпцію правозгідності сімейної домовленості; в) презумпцію правозгідності усиновлення; г) презумпцію правозгідності удочеріння. Визначено, що норми сімейного права виконують регулятивну, правонадільну, мотивувальну та захисну функції.^UThe thesis focuses on the mechanism for the legal regulation of family relations. It estimates scientific thinking in terms of the mechanism for the legal regulation of family relations and its irrelevance to existing requests (needs). The thesis presents the vision of the legal regulation of family relations which has a specific mechanism. The mechanism for the legal regulation of family relations is defined as a accumulation of legal means, ways, and forms (legal tools) the coordinated interaction of which can bring harmony to family relations to protect interests of persons at family law (private interests) on the one hand, interests of the family as a primary and main social unit, and interests of the state (public interests) on the other hand.The present work has found and defined the following attributes of the mechanism for the legal regulation of family relations: a) purposefulness; b) multielement basis; c) connectivity; d) algorithmic basis. It has been determined that the "architectonics" of the mechanism for the legal regulation of family relations includes the following: a) family law provisions, legal customs, family agreements and arrangements; b) jural facts; c) family legal relationships; d) acts seeking to enforce and protect family rights and interests and fulfil obligations; e) legal awareness; f) legal culture.The thesis defines the concept of family law provisions and distinguishes their features.It contains the concept and attributes of evaluation categories in family law. This study presents the classification of regulatory (authorizing, binding, prohibiting) provisions of family law. It describes presumptions in family law and suggests establishing the following in the Family Code of Ukraine: а) the presumption of lawful of the family agreement; b) the presumption of lawful of the family arrangement; c) the presumption of lawful of the adoption of a boy; d) the presumption of lawful of the adoption of a girl. It has been determined that family law provisions serve regulatory, empowering, motivating, and protective functions. To expand the potential of the subsidiary application provisions of civil law provisions to regulate family relations, it has been offered to amend Part 1, Article 8 of the Family Code of Ukraine.The study presents arguments for applying legal analogy unless family relations are regulated: first – by the Family Code of Ukraine; second – by other regulations; third – by agreement; forth – by arrangement. Specialized family law regulations have been defined, and the attributes and system («sextet») of atypical family law provisions have been determined in the thesis. The definition «family law goals-provisions» has been suggested, and the functions which the abovementioned kind of atypical family law provisions serve have been determined and specified.