Досліджено вплив умов професійно-шкідливої праці та асоційованих з нею ксенобіотиків (КС) на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця (ІХС). Встановлено, що гострий інфаркт міокарда (ГІМ) і нестабільна стенокардія (НС) у осіб молодого та зрілого віку виникають переважно внаслідок поєднання чинників професійної шкідливості з іншими загальновідомими факторами ризику ІХС: тютюнопалінням, побутовим і соціальним стресом, гіпертонічною хворобою, спадковою схильністю та цукровим діабетом, зловживанням алкоголю. Виявлено, що ГІМ у осіб, які працюють за професійно-шкідливих умов, частіше протікає з атиповим, помірно вираженим больовим синдромом, супроводжується більш вираженою та тривалою гіперкоагуляцією та пригніченням системи фібринолізу. Встановлено, що чинники професійної шкідливості зумовлюють дисбаланс в імунній системі, який полягає в активації гуморальної ланки імунітету та надмірній продукції циркулюючих імунних комплексів, а також пригнічення Т-клітинного імунітету й активацію кілерного механізму. Експериментально доведено вплив нітрату свинцю на зміни імунокомпетентних клітин крові кісткового мозку, внаслідок яких виникає лізис значної кількості лімфоцитів, частина В-лімфоцитів трансформується у плазматичні клітини, Т-лімфоцити - у цитотоксичні, з'являються моноцити-макрофаги та незрілі форми тромбоцитів. З'ясовано, що під впливом нітрату свинцю у мікроциркуляторному руслі серця виникають реологічні розлади, відбувається порушення мікрогемодинаміки та ураження судинного ендотелію і кардіоміоцитів.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності поширеності та інтенсивності паління тютюну серед підлітків віком 13 - 16 років. Проаналізовано вплив тютюнопаління на функцію зовнішнього дихання та показники якості життя відповідно до стажу та рівня нікотинової залежності. Встановлено, що частота паління серед 13-річних підлітків складає 12,9 %, серед 16-річних - 24,2 %. Відзначено, що хлопці починають палити раніше, ніж дівчата, але залежність формується швидше у осіб жіночої статі. Виявлено, що у загальній групі підлітків-курців показники якості життя (фізичного, психічного та загального статусів) достовірно нижчі, ніж серед осіб, які не палять. Доведено, що найнижчими є показники загального статусу та психічного статусу.

  Скачати повний текст

Вивчено в експерименті на тваринах віддалені наслідки хронічного тютюнопаління батьків на становлення та розвиток репродуктивної системи нащадків-самиць та їх статеву поведінку. Вперше досліджено віддалені наслідки дії хронічної інтоксикації тютюновим димом на нащадків самиць-щурів, якому підлягали батьки за різного моделювання паління батьківських пар: група М - інгалюванню тютюновим димом підлягали лише майбутні самиці-матері, група Б - інгалювали лише майбутніх самців-батьків і група МБ - інгалювали обох майбутніх батьків. З'ясовано, що хронічна інтоксикація тютюновим димом батьків у всіх експериментальних групах призвела у нащадків-самиць до порушень постнатального розвитку, відхилень у поведінкових реакціях, структурних змін яєчників вже в препубертатному періоді, відхилень в гормональному статусі, тривалості та фазовій структурі естрального циклу та статевій поведінці. Виявлено високу ймовірність розвитку безпліддя зі зміною структур, які продукують статеві гормони, та зміною співвідношення статевих гормонів у бік гормонів протилежної статі.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив активного тютюнопаління на клінічний перебіг хронічного обструктивного бронхіту (ХОБ) і стан протеїназ-інгібіторної системи. У хворих на ХОБ встановлено взаємозв'язки між активним довготривалим тютюнопалінням, показниками функції зовнішнього дихання та активністю протеїназ-інгібіторної системи. На підставі аналізу результатів біохімічного дослідження виявлено, що у бронхоальвеолярній рідині за прогресування захворювання зростає дисбаланс у протеїназ-інгібіторній системі, з'являється невідповідність між активністю трипсину та його інгібіторів. Виявлено залежність показників активності протеїназ-інгібіторних ферментів від ступеня тяжкості захворювання і активності ендобронхіту. У хворих на ХОБ виявлено, що пригнічення активності інгібіторів протеїназ у бронхоальвеолярній рідині супроводжується погіршенням показників функції зовнішнього дихання. Вивчено ефективність застосування ацетилцистеїну в комплексному лікуванні ХОБ у тих, хто палить. Виявлено, що терапія з використанням даного препарату позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання і стан протеїназ-інгібіторної системи. Розроблено практичні рекомендації щодо призначення антиоксидантної терапії ацетилцистеїном у хворих на ХОБ з урахуванням особливостей стану протеїназ-інгібіторної системи.

  Скачати повний текст

Удосконалено діагностику пептичних гастродуоденальних виразок завдяки дослідженню динамічної адсорбційної тензіометрії шлункового соку (ШС) та сироватки крові. Відзначено, що у разі виразкової хвороби фізико-хімічні параметри біологічних рідин (показники динамічного поверхневого натягу, в'язкоеластичності та релаксації) залежать від статі та віку хворих, тютюнопаління, тривалості захворювання, наявності гастроезофагеального та дуоденогастрального рефлюксів, виразності фіброезофагогастродуоденоскопічних і морфологічних ознак ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Встановлено, що на клініко-морфологічний перебіг пептичних гастродуоденальних виразок впливають кислотність ШС і рівень метаболітів оксиду азоту в крові, а ці показники співвідносяться зі станом в'язкоеластичності біологічних рідин і відображають ступінь тяжкості гастриту та дуоденіту. На тлі етіопатогенетичного лікування хворих з пептичними гастродуоденальними виразками підвищуються рівні поверхневої активності ШС у зоні середніх часів існування поверхні та подовження релаксації сироватки крові. Зазначено, що вихідні показники адсорбційної тензіометрії біологічних рідин відображають клініко-морфологічний характер перебігу виразкової хвороби та подальшу ефективність лікувальних заходів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості клінічного перебігу, змін імунної реактивності, зсідальної, про- та антиоксидантної систем організму відповідно до наявності або відсутності таких додаткових факторів агресії як тютюнопаління, надмірне вживання алкоголю та зниження маси тіла. Досліджено вплив напівсинтетичного макроліду роваміцину та поліензимного препарату вобензиму на загальноклінічну симптоматику, імунний статус, процеси перекисного окислення ліпідів і систему гемокоагуляції у 147 хворих на вогнищеву пневмонію з додатковими факторами агресії. Встановлено, що поєднане застосування роваміцину та вобензиму в комплексному лікуванні сприяє більш швидкому регресу клініко-лабораторної симптоматики у хворих із факторами агресії, а також запобігає переходу пневмонії у затяжну форму, завдяки підвищенню імунної реактивності, відновленню рівноваги у зсідальній та про- й антиоксидантній системах організму.

  Скачати повний текст

Досіджено епідеміологічні закономірності розповсюдження раку гортані у Львівській області на підставі аналізу захворюваності в різних районах області на 100 тис. населення, та статистику захворюваності на цю хворобу людей до 50-ти років, жителів Львівщини. Визначено можливі фактори ризику, які сприяли розвитку цієї хвороби. Значну увагу приділено ролі професії (з урахуванням професійного маршруту). Виявлено, що у 93,3 % випадків захворюваність на рак гортані у людей віком до 50-ти років значною мірою спричинена професійними факторами, зокрема зваркою (24,7 %), водінням траспорту (23,6 %) та сільськогосподарськими роботами (14,6 %). Проведені дослідження дозволяють виділити групи ризику щодо розвитку раку гортані. Доведено, що частіше хворіють зварювальники, водії, працівники сільського господарства, особливо за поєднання з тютюнопалінням. Виконано оригінальні дослідження вмісту шкідливих хімічних елементів за допомогою рентген-флюоресцентної спектрометрії у зварних аерозолях, сигаретах. Експериментально виявлено величину твердих частинок зварних аерозолів, що потрапляють у дихальні шляхи зварників під час зварки, якщо вони не користуються респіраторами. Доведено доцільність використання респіраторів під час роботи зі зваркою. Показано перевагу респіраторів типу СИЗОД - ФГП - 310 РУ - 60м у порівнянні з респіраторами фірми "ЗМ".

  Скачати повний текст

За допомогою комплексного клінічного та лабораторно-інструментального дослідження виявлені особливості холінергічного регулювання у хворих на бронхіальну астму (БА) та хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ). Встановлено, що холінергічний дисбаланс більш виражений у хворих на ХОБ, у яких підсилення парасимпатичного тонусу корелює з тяжкістю захворювання. При вивченні показників психологічного стану показано, що зміни вегетативної лабільності і рівня депресії більш виражені при ХОБ, в той час як при БА спостерігається більш висока ситуативна і особистісна тривожність. Визначений вплив тютюнопаління на показники парасимпатичної регуляції та психологічний стан. На підставі встановленої високої кореляції між холінергічною ативністю і психологічним станом запропонована комплексна індивідуальна програма лікування хворих на БА та ХОБ з використанням раціональної психотерапії.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що тютюнопаління вагітних жінок супроводжується накопиченням тіоционату у крові дітей раннього віку, рівень якого залежить від інтенсивності тютюнопаління. Доведено, що тютюнопаління матерів викликає ендотеліальну дисфункцію у дітей, ступінь вираженості якої зростає зі збільшенням вмісту у сироватці крові тіоционату, що пов'язано з дією тютюнового диму у внутрішньоутробний період розвитку плода. З'ясовано, що ендотеліальна дисфункція відіграє ключову роль у внутрішньоутробному ушкодженні плода. У дітей, що народилися від матерів, які палять тютюн, виявлено порушення (затримку та дисгармонічність) фізичного та нервово-психічного розвитку, частота та терміни ліквідації яких залежать від рівня тіоционату у сироватці крові та виразності ендотеліальної дисфункції. Встановлено різну спрямованість порушень показників імунітету, зокрема, його активації та пригнічення. Доведено, що система гуморального імунітету у дітей раннього віку є більш чутливою до дії нікотину. Зафіксовано більший рівень захворюваності у дітей, які народилися від матерів, які палять тютюн. З'ясовано, що у структурі захворюваності домінуючими є неврологічні порушення, гіпотрофія та гостре респіраторне захворювання.

  Скачати повний текст

Розроблено скринінгову програму стосовно раку шлунка (РШ) - перший етап раннього розпізнавання захворювання та складено адекватну анкету-опитувальник. Застосування створеної програми дозволяє вірогідно розпізнавати РШ на ранніх стадіях, а також розробити профілактичні заходи для запобігання йому. Вивчено етіопатогенетичні аспекти розвитку цієї хвороби. Зроблено кількісну оцінку факторів ризику та досліджено проблему раннього діагностування РШ. Вивчено фактори ризику та розвитку злоякісного процесу в пацієнтів, хворих на РШ. Проведено порівняльне оцінювання відповідних факторів у двох альтернативних групах, сформованих за обліком рандомізації. Пацієнтів розподілено за двома групами, до першої групи увійшли 312 осіб ("умовно здорових") з різними соматичними захворюваннями, але з вірогідним виключенням злоякісного процесу; до другої групи - 302 особи з вірогідно встановленим РШ. Відповідно до впровадження методу рангової правдоподібності (прогностичний коефіцієнт - J), з використанням якого кількісно оцінено та розподілено 22 фактора виникнення РШ за рангом. Виявлено найбільш значущі фактори ризику розвитку РШ, а саме: поліпи шлунка, наявність в анамнезі виразкової хвороби шлунка, споживання їжі всухом'ятку, тютюнопаління на тлі зловживання алкоголем, вживання досить гарячих продуктів; захворювання шлунка у найближчих родичів, надлишкове споживання солоних продуктів, перенесені операції на шлунку в минулому, "нульова" та знижена кислотність шлункової секреції, наявність хелікобактерної інфекції, робота за умов шкідливого виробництва (пайка кольорових металів, виробництво гуми, бітуму), використання гострих приправ і копчених продуктів, що дозволило диференціювати пацієнтів за групами ризику. За результатами дослідження визначено причини передпухлинних станів, з'ясовано причини захворювання у пацієнтів підвищеного ризику, виявлено розбіжності у ранній стадії захворювання та запропоновано шляхи своєчасної діагностики та лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що тютюнопаління є складним поведінковим актом, у виникненні та становленні якого бере участь цілий комплекс соціально-психологічних умов та індивідуально-особистісних характеристик вагітної. Виявлено, що материнсько-плодовий кровообіг у вагітних під час тютюнопаління змінюється в бік підвищення судинного опору в маткову артерію, артерію пуповини та середню мозкову артерію плоду. Зазначено, що серед ускладнень раннього неонатального періоду найчастіше зустрічаються неврологічні порушення, дизадаптаційний та поліцитемічний синдроми.

  Скачати повний текст

Вивчено прогностичні фактори ризику перинатального інфікування плода у ВІЛ-інфікованих вагітних. За результатами обстеження 577-ми ВІЛ-інфікованих вагітних виявлено, що підвищують частоту передачі ВІЛ від матері до дитини певні фактори ризику, а саме: стадія ВІЛ-хвороби (СНІД-АК), споживання ін'єкційних наркотиків і тютюнопаління, низьке набування маси тіла під час вагітності, обтяжений акушерський анамнез, загроза переривання вагітності, розвиток плацентарної недостатності та затримка розвитку плода, маловоддя, патологічний стан мікробіоцинозу статевих шляхів, безводний період більше 4-х год, інвазивні втручання під час пологів. Відзначено, що профілактична комбінована антиретровірусна терапія (АРТ) ("Ретровір" + "Рамун") зменшила частоту перинатального ВІЛ-інфікування до 7,75 % у порівнянні з 26,96 % у вагітних без АРТ. З'ясовано, що плановий елективний кесарів розтин сприяв зменшенню частоти передачі ВІЛ від матері до дитини у 4,8 разів. Установлено, що комбінована АРТ та розродження шляхом кесаревого розтину зменшило частоту передачі ВІЛ від матері до дитини до 5,6 %. Показано, що впровадження комплексного підходу, визначення та запобігання несприятливих факторів ризиків утричі знижує частоту передачі ВІЛ від матері до дитини.

  Скачати повний текст

Встановлено, що провідними факторами ризику розвитку силікозу у ливарників машинобудівних підприємств Харківщини є стаж роботи за умов підвищеної концентрації фіброгенного пилу більше 15-ти років, вік більше 50-ти років і тютюнопаління. Виявлено у хворих на силікоз у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) більш виражені клінічні ознаки та порушення стану бронхолегеневої системи. Доведено, що у хворих на силікоз відбувається підвищення рівню ендотелін (ЕТ) -1 і фібронектин (ФН). Встановлено зворотній взаємозв'язок між концентрацією маркерів ендотеліальної дисфункції та ступенем функціональних порушень бронхо-легеневої системи. Визначено прямий кореляційний зв'язок між ЕТ-1 та ФН за силікозу, особливо за його сполучення з АГ.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення історій хвороби 117-ти пацієнток, що раніше перенесли акушерсько-гінекологічні операції, виявлено основні фактори ризику виникнення спайкового процесу малого тазу, якими є: порушення функції та захворювання травного тракту (гастрит, холецистити, панкреатит, коліт, виразкові хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки), порушення обміну речовин, альгодісменорея, наявність крові та навколоплодних вод у черевній порожнині, час операції, крововтрата під час оперативного втручання, шкідливі звички (тютюнопаління, алкоголь) та системні захворювання сполучної тканини. На підставі експериментального дослідження спайкового процесу на 125-ти безпородних білих щурах виявлено порушення мікроциркуляторного забезпечення, проявом якого є зменшення показників електропровідності шкіри паралельно з вираженістю спайкового процесу. Встановлено лікувальний ефект препаратів "Лімфоміозот", "Плацента Композитум" та "Ескулюс Композитум" на етапі раннього післяопераційного періоду", проявом якого є позитивна динаміка зниження больового синдрому, більш швидкий початок перистальтичних шумів і відходження газів, підвищений рівень інтерлейкіну-10 (у 8,5 разів) за нижчих рівнів фактора некрозу пухлини (в 3,5 разів) та судинно-ендотеліального фактору росту (в 2,5 разів), посилення кровообігу в черевній порожнині (гіперемічний і збалансований стани післяопераційного репаративного процесу) та покращання якості життя у післяопераційний період.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив різних форм тютюнопаління на перебіг і результати вагітності. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів з метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень. Встановлено, що вагітність і пологи у жінок, які знаходяться під впливом тютюнопаління часто ускладнюються загрозою переривання, несвоєчасним виливом навколоплідних вод, передчасними пологами, відшаруванням і передлежанням плаценти, затримкою розвитку та гіпоксією внутрішньоутробного плода. Зазначено, що частота виникнення ускладнень залежить від кількості вживаних сигарет і від форми тютюнопаління. У обстежених жінок виявлено прямий зв'язок між рівнем психоемоційного стресу, кількістю вжитих сигарет і факторами стресорного навантаження. З'ясовано особливості перерозподілу та метаболізму нікотину у вагітних, що палять (встановлено наявність продуктів його розпаду в крові плода у концентраціях, близьких до їх рівня у крові матері). Виявлено, що вплив тютюнопаління призводить до активації перекисного окиснення ліпідів та виснаження антиоксидантної системи захисту, наслідком яких є стан "оксидантного" стресу у вагітних. Встановлено, що тютюнопаління сприяє розвитку плацентарної недостатності та дистресу утробного плода, ступінь вираженості якого залежить від виду та інтенсивності тютюнопаління. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на профілактику та корекцію виявлених змін. Встановлено ефективність нових лікувальних засобів щодо запобігання розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода.

  Скачати повний текст

Вивчено фактори, що сприяють формуванню тютюнопаління в осіб молодого віку. Установлено клініко-психопатологічні, психодіагностичні та психофізіологічні особливості формування тютюнопаління. Експериментально вивчено лімбіко-неокортикальні механізми виникнення залежності від тютюнового диму. З'ясовано визначальну роль емоціогенних механізмів мозку у формуванні цього патологічного бажання. Виявлено залежність особливостей цього формування від рівня мотивації до позитивних емоцій, а також від високої або низької функціональної активності механізмів негативних емоційних реакцій. Експериментально доведено роль успадкованої схильності у формуванні тютюнової залежності. Відзначено, що одержані результати клінічних та експериментальних досліджень дають змогу вивчити етіопатогенез тютюнопаління, його наслідки та сприяють розробці нових підходів до профілактики тютюнопаління та лікування даної залежності в осіб молодого віку.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання удосконалення дігностики патологічних змін у функціональному стані чутливих бронхіальних рецепторів під впливом тютюнового диму, а також можливості профілактики та корекції цих порушень у дітей. Вперше визначено вплив тютюнового диму на функціональний стан чутливих бронхіальних рецепторів та на регуляцію бронхіальної прохідності у дітей, що зазнають негативного впливу тютюнового диму. Встановлено, що під його впливом, ще в дитячому віці, порушуються функціональний стан осморецепторів слизової оболонки бронхів, холінергічні рецептори бронхів та механізми регуляції тонусу бронхів з боку вегетативної нервової системи. Визначено ендогенні фактори, зокрема, обтяжену спадковість з хронічною легеневою патологією, перинатальне ушкодження ЦНС в анамнезі та наявності синдрому вегетативної дисфункції які забезпечують схильність та наявність синдрому вегетативної дисфункції та забезпечують схильність до більш раннього пошкодження механізмів регуляції тонусу бронхів у дітей під впливом тютюнового диму. Показано, що рівні кортизолу та основних тиреоїдних гормонів, повторні запалення в бронхах, хронічний тонзиліт суттєво не впливають на появу змін у функціональному стані бронхіальних рецепторів під дією тютюнового диму. Запропоновано нові ефективні засоби корекції негативних змін у чутливих бронхіальних рецепторах, що виникають під дією тютюнового диму. Визначено критичні періоди та причини початку активного паління серед хлопців та дівчат старшого шкільного віку, що можна використовувати під час формування антинікотинових програм.

  Скачати повний текст

В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі сучасної стоматології - створення системи діагностичних заходів щодо виявлення захворювань тканин пародонта в осіб молодого віку (18-25 років) шляхом вивчення на біохімічному і молекулярно-генетичному рівні потенційних маркерів ризику. На підставі поглибленого вивчення ролі біохімічних і молекулярно-генетичних механізмів розвитку патологічних змін в тканинах пародонта осіб молодого віку (18-25 років) було визначено 4 варіанта молекулярно-генетичних профілів із змінами в ротовій рідині вмісту оксиду азоту, інтерлейкіна-4, інтерлейкіна-1β і фактору некрозу пухлин-α, що стало підставою для розробки нового способу прогнозування розвитку та ранньої діагностики на етапі передхвороби гінгівіту та початкових стадій пародонтиту із впровадженям нового алгоритму диспансеризації з персоніфікованим контролем пародонтологічного статусу. На І етапі дослідження було проаналізовано 170754 медичні карти осіб молодого віку (18-25 років) за період 2011-2016 р.р. із визначенням середньорічної пародонтологічної захворюваності на рівні - 0,18%, тоді як в результаті проведення об'єктивного пародонтологічного обстеження 155 студентів цього ж віку захворювання пародонта були виявлені у 73,55%.На ІІ етапі дослідження з метою визначення особливостей клінічного перебігу захворювань пародонта в осіб молодого віку було проведено спеціалізоване пародонтологічне обстеження (індекс РМА, глибина ПК, втрата епітеліального прикріплення, кровотеча ясен, рухомість зубів, індекс OHI-S) 155 осіб (18 до 25 років) із розподіленням на групи: I - особи з інтактним пародонтом; II - особи з катаральним гінгівітом; III - особи з генералізованим пародонтитом початкового, І ступеня. Для визначення ролі можливих факторів ризику (стать, тютюнопаління, гіподинамія, дієтичні уподобання) у розвитку захворювань пародонта кожен обстежений заповнював розроблену анкету-опитувальник. З метою визначення біохімічного фенотипу і дослідження молекулярно-генетичного профілю, після отримання інформованої згоди, було відібрано 80 осіб (24 чоловічої статі і 56 - жіночої), які були розподілені на групи: I (21) - інтактний пародонт; II (22) - хронічний катаральний гінгівіт; III (37) - генералізований пародонтит початкового, І ступеня. Для визначення біохімічного фенотипу в обстежених трьох груп натщесерце без стимуляції в одні і ті ж ранкові години здійснювали забір ротової рідині для визначення інтерлейкінів (IL-1β, IL-4), ФНП-α і вмісту нітритів. Для дослідження молекулярно-генетичного профілю одночасно за допомогою букальних щіточок забирали букальний епітелій з подальшим заморожуванням зразків при температурі -20°С. Для визначення генів-маркерів захворювань пародонта з букального епітелію була виділена геномна ДНК з подальшим аналізом за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) поліморфних варіантів по гену АСЕ: I/I, I/D, D/D; по гену TNF-α: G308G, G308A, A308A; по гену eNOS: G894G, G894T, T894T.На заключному етапі з метою апробації нового алгоритму диспансеризації з персоніфікованим контролем пародонтологічного статусу було проведено клінічне спостереження тривалістю 12 міс. (контрольні точки обстежень: 3, 6 і 12 міс.) за 40 особами молодого віку з різними поліморфними варіантами досліджуваних генів.^UThesis presents a theoretical generalization and a new solution for the current problem of modern dentistry - creating a system of diagnostic measures for detecting periodontal disease in young people (18-25 years old) by studying potential risk markers on the biochemical and molecular-genetic levels.Based on an in-depth study of the role of biochemical and molecular-genetic mechanisms of pathological changes in periodontal tissues of young people (18-25 years old), 4 variants of molecular-genetic profiles with changes in nitric oxide, interleukin-4, interleukin-1β and tumor necrosis factor-α were identified, which became the basis for the development of a new method for predicting the development and early diagnosis of gingivitis and early stages of periodontitis at the stage of pre-disease with the introduction of a new algorithm with personalized control of periodontal status.At I stage of the study, 170,754 medical cards of young people (18-25 years old) for the period 2011-2016 were analyzed, with the definition of the average annual periodontal morbidity at the level of 0,18%, while as a result of an objective periodontal examination of 155 students of the same age were diagnosed with periodontal disease in 73.55%.At II stage of the study, to determine the features of the clinical course of periodontal disease in young people, a specialized periodontal examination (PMA index, PP depth, loss of epithelial attachment, bleeding gums, tooth mobility, OHI-S index) of 155 people (18-25 years old) was conducted with division into groups: I - persons with intact periodontium; II - persons with catarrhal gingivitis; III - persons with generalized periodontitis of initial, I degree. To determine the role of possible risk factors (gender, smoking, hypodynamics, dietary preferences) in the development of periodontal disease, each subject filled out a questionnaire.In order to determine the biochemical phenotype and study the molecular-genetic profile, after obtaining informed consent, 80 people (24 males and 56 females) were selected and divided into groups: I (21) - intact periodontium; II (22) - chronic catarrhal gingivitis; III (37) - generalized periodontitis of initial, I degree. To determine the biochemical phenotype, in the examined three groups on an empty stomach without stimulation at the same morning hours, oral fluid was taken to determine interleukins (IL-1β, IL-4), TNF-α and nitrite content. To study the molecular-genetic profile, the buccal epithelium was removed simultaneously with the help of buccal brushes, followed by freezing of the samples at a temperature of -20°C. To determine the marker genes for periodontal disease from the buccal epithelium, genomic DNA was isolated with subsequent analysis by polymerase chain reaction (PCR) of polymorphic variants of ACE gene: I/I, I/D, D/D; of TNF-α gene: G308G, G308A, A308A; of eNOS gene: G894G, G894T, T894T.At the final stage, in order to test a new algorithm of medical examination with personalized control of periodontal status, a clinical observation lasting 12 months was performed (checkpoints: 3, 6 and 12 months) for 40 young people with different polymorphic variants of the studied genes.

Синдром обструктивного апное сну (СОАС) на сьогодні є однією із наростаючих проблем у глобальній системі охорони здоров’я, у зв’язку із значною схильністю популяції до розвитку цього стану як самостійної патології похилого віку, так і значним поширенням факторів ризику, що значною мірою пов’язані із Western-lifestyleЕволюційно, процес носового дихання становить важливий елемент нормального функціонування живого організму, оскільки відіграє важливу роль у респірації, адаптивних реакціях та функціонуванні імунної системи організму людини. Спектр нозологій та патологічних станів, спричинених порушеннями у нормальній роботі верхніх дихальних шляхів, нараховує десятки порушень, що мають свої прояви як безпосередньо у відповідній анатомічній ділянці, так і маскуються під порушеннями інших органів та систем. Поширеність СОАС, за літературними даними, серед осіб старше 30 років складає 5–7%, з них у 1–2%— з тяжкими проявами патології. У категорії населення старше 60 років частота виникнення синдрому сягає понад 30% у чоловіків і близько 20% у жінок, а у осіб старше 65–70 років частота досягає до 60%Патології дихання під час сну є поширеними та недооціненими через складність діагностичних можливостей лікувально-профілактичних закладів України, що зумовлено мультифакторністю генезу серед осіб різного віку. Встановлено, що частота виникнення подібних розладів залежить від багатьох чинників, таких як стать, вік, етнічна приналежність, маса тіла, вживання алкоголю або седативних та снодійних препаратів тютюнопаління, деякі захворювання (аденотонзилярна гіпертрофія, акромегалія, інсульт, міопатія, паркінсонізм та інше). Однією із патологій процесу дихання є хропіння, що не тільки створює помітний соціальний дискомфорт в повсякденному житті, але і є передумовою та одним із провідних симптомів СОАС, що проявляється зупинками дихання уві сні з наступними гучними схрапами. Серед можливих причин хропіння виділяють деформацію носової переділки, гіпертрофію нижніх носових раковин, ретрогнатію тощо.СОАС в свою чергу зумовлений складною взаємодією між генетичною схильністю та анатомічними, регуляторними чинниками організму. Однією з видимих причин є знижений тонус м’язів глотки та м’якого піднебіння, що в свою чергу залежить від індивідуальних особливостей людини, дії зовнішніх чинників, нейром’язових захворювань, фізіологічних процесів старіння.Доведено, що обструкція верхніх дихальних шляхів відіграє ключову роль в етіології СОАС. Серед факторів, які найбільш впливають на об’єм та форму носової порожнини, слід виділити особливості переділки носа та нижніх носових раковин. При вираженій обструкції і несприятливому перебігу цей стан зумовлює перехід від носового дихання до ротового, що призводить до звуження просвіту глотки, зміщення язика назад і збільшення довжини м’якого піднебіння. Проаналізовано дані, що свідчать про зв’язок особливостей анатомії язика з розвитком СОАС. Так, розвитку СОАС сприяє збільшення об’єму або маси язика та його більш ретроградне положення. Також доведено, що для хворих із синдромом обструктивного апное більш характерне ожиріння за андроїдним типом із відкладанням жиру в ділянках талії та шиї. Додатковий механізм розвитку метаболічних порушень на фоні СОАС полягає у впливі сну та його циркадного ритму на ендокринні залози людини, при цьому порушення фази глибокого сну призводить до підвищення рівня кортизолу та змін в активності гіпоталамо-гіпофізно-наднирникової системи.Виявлено обмежений обсяг літературних джерел щодо зв’язку між інфекцією вірусу папіломи людини (ВПЛ) та СОАС, де характерні типові ураження епітелію, пов’язані з ВПЛ, – це розвиток плоскоклітинних папілом, вульгарних бородавок, гострокінцевих кондилом та вогнищевої гіперплазії епітелію у разі ВПЛ та лейкоплакії низького ризику, еритроплакії та плоскоклітинного раку ротоглотки у разі інфікування високоонкогенними штамами ВПЛ. Наразі лише одна широка публікація висвітлює роль ВПЛ- інфекції у розвитку СОАС, а це означає, що ця тема недостатньо вивчена.Попри вплив на здоров’я пацієнтів, СОАС призводить до значущих несприятливих наслідків. Отримано дані про тісний взаємозв’язок між перебігом СОАС і розладами з боку серцево-судинної системи, гострими і хронічними формами судинної патології головного мозку, печією, частими ранковими головними болями, зниженням потенції, зниженням концентрації уваги, поведінковими і когнітивними порушеннями, апатичними і депресивними станами, що зумовлюють погіршення працездатності хворих та їх продуктивності. Зважаючи на значні порушення газообмінної функції легень, у пацієнтів з СОАС суттєво підвищується ризик виникнення артеріальної гіпертензії, порушень ритму серця, інфаркту міокарда та раптової смерті внаслідок гострої і хронічної недостатності кисню крові під час сну. Такі численні епізоди призводять до погіршення та фрагментації сну, що спричиняє додаткові прояви і клінічну картину у пацієнтів із СОАС: сонливість вдень, зниження уваги, зміни з боку внутрішніх органів та систем організму^UObstructive sleep apnea syndrome (OSAS) is currently one of the growing problems in the global healthcare system, due to the significant tendency of the population to develop this condition as an independent pathology of old age, as well as a significant spread of risk factors, which to a large extent associated with Western- lifestyle.Evolutionarily, the process of nasal breathing is an important element of the normal functioning of a living organism, as it plays an important role in respiration, adaptive reactions, and the functioning of the human body’s immune system. The spectrum of nosologies and pathological conditions caused by disturbances in the normal functioning of the upper respiratory tract includes dozens of disturbances that have their manifestations both directly in the corresponding anatomical area and are masked by disturbances of other organs and systems. According to the literature, the prevalence of OSAS among people over 30 years old is 5–7%, of which 1–2% have severe manifestations of the pathology. In the category of the population over 60 years old, the frequency of the syndrome reaches more than 30% in men and about 20% in women, and in people over 65-70 years old, the frequency reaches up to 60%.Pathologies of breathing during sleep are widespread and underestimated due to the complexity of the diagnostic capabilities of medical and preventive institutions of Ukraine, which is due to the multifactorial nature of the genesis among people of different ages. It has been established that the frequency of occurrence of such disorders depends on many factors, such as gender, age, ethnicity, body weight, use of alcohol or sedative and hypnotic drugs, smoking, some diseases (adenotonsillar hypertrophy, acromegaly, stroke, myopathy, parkinsonism, etc.), etc. One of the pathologies of the breathing process is snoring, which not only creates noticeable social discomfort in everyday life but is also a prerequisite and one of the leading symptoms of OSA, which is manifested by stopping breathing in sleep followed by loud snoring. Possible causes of snoring include deformation of the nasal septum, hypertrophy of the lower turbinates, retrognathia, etc.OSAS, in turn, is caused by a complex interaction between genetic predisposition and anatomical, regulatory factors of the body. One of the visible reasons is the reduced tone of the muscles of the pharynx and soft palate, which in turn depends on the individual characteristics of a person, the action of external factors, neuromuscular diseases, and the physiological processes of aging.It was found that obstruction of the upper respiratory tract plays a key role in the etiology of OSA. Among the factors that have the greatest influence on the volume and shape of the nasal cavity, the peculiarities of the reshaping of the nose and lower turbinates should be highlighted. With pronounced obstruction and an unfavorable course, this condition leads to a transition from nasal to oral breathing, which leads to a narrowing of the pharyngeal lumen, a backward displacement of the tongue, and an increase in the length of the soft palate. The data that indicate the connection of features of the anatomy of the tongue with the development of OSA were analyzed. Thus, the development of OSAS is facilitated by an increase in the volume or mass of the tongue and its more retrograde position.