У дисертації на матеріалі першопублікацій з досліджуваної теми в наукових, громадсько-політичних, науково-популярних журналах, газетах, на матеріалі публікацій документів, творів, листування осіб, дотичних до дискусії, вперше у вітчизняній лінгвістиці окремо монографічно описано суперечки про українську мову як лінгвальний і суспільний феномен, з'ясовується прогрес у вивченні структури та історії української мови у контексті дискусії навколо неї.

  Скачати повний текст

Проведено логіко-філософське дослідження розвитку теоретичних і практичних положень еристики в історії філософської думки. Розкрито сутність суперечки, розглянуто стратегії та тактики її ведення, наведено прийоми досягнення перемоги. Проаналізовано основні етапи розвитку компаративістського методу. Здійснено теоретичну реконструкцію основних положень та особливостей еристичних концепцій представників Східної та Західної філософських традицій. Основну увагу у межах Західної філософської традиції приділено вивченню еристичних теорій таких дослідників, як Аристотель, Р.Декарт. А.Шопенгауер і Ф.Прокопович. У межах Східної філософії розглянуто давньоіндійську та давньотибетську філософські традиції. На підставі застосування компаративістського методу виявлено спільні та відмінні риси, притаманні розробці еристичної проблематики у межах Східної та Західної філософських традицій.

  Скачати повний текст

Визначено концептуальний апарат та принципи логічної побудови моделі еристичного дискурсу. Для цього проаналізовано напрями дослідження поняття "дискурс" у гуманітарному знанні з метою виявлення концептуального апарату для логічної реконструкції еристичного дискурсу у межах сучасної формальної та неформальної логіки. На підставі аналізу поняття "дискурс" у гуманітарному знанні виявлено основні підходи, що є необхідними для логічної реконструкції еристичного дискурсу: лінгвістичний підхід (дискурс як текст); семіотичний підхід (знаковий характер дискурсу); підхід комунікативної філософії (інтерсуб'єктивний характер дискурсу). Обгрунтовано девіантний характер еристичного дискурсу, зроблено висновок про обмежений характер його дослідження за методами логічної семантики. Досліджено логіко-філософські засади логічної прагматики як основного методу розробки можливостей логічної реконструкції еристичної суперечки.

  Скачати повний текст

Вперше визначено та розкрито зміст процесу управління економічною поведінкою підприємств корпоративної структури як складової системи економічних взаємодій, що визначається сукупністю цілеспрямованих послідовних дій, які дозволяють визначити прогнозоване спрямування реакції економічного суб'єкта на управлінський вплив керуючої компанії щодо мінімізації конфліктів, які викликані суперечками досягнення певної мети та зумовлені системою цінностей підприємств корпоративної структури шляхом виконання певних функцій з застосуванням відповідних методів і дотриманням принципів управління. Теоретично обгрунтовано нову цілісну концепцію та розкрито методологію такого управління. Розроблено механізм ідентифікації типу економічної поведінки суб'єктів корпоративних відносин у системі економічних взаємодій, який засновано на синтезі методів аналізу економічної поведінки, методів моніторингу показників та економіко-математичного моделювання.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження поняття службової особи в історичному аспекті з урахуванням зарубіжного досвіду, а також за чинним кримінальним законодавством України. Розглянуто особливості кримінальної відповідальності службової особи у порівнянні з загальним суб'єктом злочину. Запропоновано класифікацію службових осіб. Розкрито зміст дефініції службової особи у кримінальному законі, визначено її загальні та спеціальні ознаки. Обгрунтовано можливість визначення службовими окремих категорій осіб, щодо правового статусу яких існують суперечки у теорії та проблеми на практиці. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчої регламентації поняття службової особи.

  Скачати повний текст

На базі маловідомих і опублікованих джерел, а також аналізу давньої та сучасної літератури комплексно досліджено процес розвитку демократичних тенденцій у Запорізькій Січі та Гетьманщині. На підставі аналізу здобутків історіографії різних років зроблено висновок, що вчені недостатньо приділяли увагу демократичним тенденціям в українському суспільстві доби Гетьманщини. Зазначено, що у період Гетьменщини існувала тенденція обмеження козацьких вольностей в запорізькому суспільстві. Як причини цього явища визначено тиск Московського царства, а також намагання нової еліти ліквідувати залишки народознавства. Розглянуто елементи демократизації, що існували в Запорізькій Січі та Гетьманшині. Але цей демакратизм був не наявним. Підкреслено, що деякі дослідники навіть негативно оцінюють демократичні відносини у Запорізькій Січі, наголошуючи, що це не властиве самій людській природі, а тому і розвиток подальших подій (доба Руїни, суперечки у козацькому війську, падіння козацької держави був передбаченим. З'ясовано вплив на процеси розвитку демократичних тенденцій у степових народів, донському козацтві та християнських сусідів. Проаналізовано демократичні традиції за часів Гетьманщини та здійснено спробу грунтовного висвітлення політики окремих гетьманів та їх впливу на розвиток демократичних тенденцій.

  Скачати повний текст

Досліджено прагматичні особливості стратегій і тактик конфліктного дискурсу, що реалізуються у мовленнєвих ситуаціях суперечки та сварки. Запропоновано відповідні критерії побудови дискурсу. Значну увагу приділено опису мовних та позамовних характеристик конфліктного дискурсу у статичному та динамічному аспектах з урахуванням критеріїв комунікативного статусу, ролі та дотримання або порушення конвенційних правил спілкування. Наведено сценарії типових ситуацій та властивих їм засобів мовленнєвого впливу. Розглянуто роль емоційної напруженості ситуації у лінгвістичній репрезентації комунікативних стратегій. Запропоновано класифікацію мовленнєвих тактик реалізації комунікативних стратегій на групи раціонального, емоційного та емоційно-раціонального впливу на адресата. Описано мовні засоби їх реалізації на лексичному, лексико-синтаксичному та синтаксичному рівнях. Встановлено основні лінгвістичні та екстралінгвістичні характеристики двох типів конфліктного дискурсу - аргументованого та вербально агресивного, комунікативні стратегії та засоби їх реалізації на тактичному рівні та рівні оперативної діяльності.

  Скачати повний текст

Проаналізовано творчість видатного полеміста кінця XVI - початку XVII ст. Іпатія Потія у контексті релігійно-літературної суперечки тієї доби. Охарактеризовано культурно-історичне підгрунтя трактатів уніатського богослова. Висвітлено спектр контроверсійних питань міжконфесійного діалогу. Розглянуто навколоунійну полеміку, гомілетичну й епістолярну спадщину на засадах риторичного мистецтва. Використання цього підходу дозволило з'ясувати персвазійні засоби, які слугували І. Потію для впливу на аудиторію. Обгрунтовано належність творів І. Потія до ідейно-естетичної платформи раннього бароко. Розкрито догматично-обрядові артикули поберестейської суперечки. Відзначено посередництво І. Потія між західноєвропейською та українською літературами.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України (07 Історичні науки). - виконано у Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН України, захист відбувся у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». – Переяслав-Хмельницький, 2023У дисертації на основі аналізу широкого кола джерел з урахуванням наявних теоретичних наукових розробок проаналізовано чинники, що вплинули на формування складу населення України в 1950 – першій половині 1960-х років. Такі фактори поділяються на три групи: соціально-економічні, соціально-політичні та пов'язані з впливом міжнародних відносин.Дослідження показало, що загострення протиріч між економічною політикою влади та її оцінкою населення, зростання свободи думки, невдоволення репресивною політикою влади, недовіри до неї, зростання прихованої, а часом і відкритої опору тоталітарному режиму були важливими чинниками десталінізації СРСР.Одним із проявів ставлення громадян України до економічної політики стало поширення розкрадання народного майна. Якщо крадіжки у громадян сприймалися вкрай негативно, то розкрадання державного майна розглядалося як один із засобів покращення власного матеріального добробуту. Фактично нав'язаний владою пріоритет національних цінностей вступив у протиріччя з системою цінностей, яка формувалася в процесі побутового спілкування.Найбільшого поширення антирадянські настрої набули через прорахунки у здійсненні економічної політики. Негативно було сприйнято збільшення податків і платежів на користь держави. Особливо негативною була підписка на державні позики, яка зазвичай була примусовою. Антирадянські рухи найчастіше виражалися в поширенні листівок чи звернень відповідного змісту, сутичках, суперечках з владою. При цьому позитивно було сприйнято розширення асортименту товарів народного споживання та предметів першої необхідності, що передусім передбачалося для міського населення.Водночас не варто вважати, що поширення критичних настроїв серед пересічних громадян перетворило більшість із них на опонентів чинного режиму. Попри невдоволення певними діями влади, більшість критично мислячих людей говорили лише про модернізацію існуючої системи, а не про її демонтаж. Критика на вищому рівні дій окремих партійних діячів сприймалася як дозвіл на критику місцевого керівництва. Був зафіксований сплеск критики місцевого партійно-радянського керівництва у зв'язку з арештом Л. Берії та критикою культу особи. Критичні зауваження стосувалися конкретних проявів у роботі чиновників. Найчастіше засуджувалося жорстоке адміністрування, побиття підлеглих, пияцтво. У випадках, коли такі дії місцевих керівників набували регулярного характеру або супроводжувалися жорстокістю до підлеглих, громадяни зверталися до вищих органів влади з проханням покарати винних. У найбільш резонансних випадках такі звернення закінчувалися переведенням чиновників на іншу роботу.В українському суспільстві сформувалося чітке уявлення про можливість використання права на звернення у власних інтересах з метою отримання певних переваг. Таким чином. вони зводили рахунки та забезпечували собі кар’єрний ріст. Для окремих осіб регулярні звернення до вищих інстанцій навіть стали одним із елементів стилю життя.Дослідженням встановлено, що визначальними чинниками міжнародних відносин, які вплинули на формування складу населення України, були сталінська підготовка до розв’язання Третьої світової війни, а також численні загострення відносин СРСР із західними країнами в період хрущовської «відлиги».Для формування сприятливих правлячій верхівці політичних настроїв населення УРСР використовувалися різноманітні пропагандистські засоби та методи державного примусу. Переможне завершення Другої світової війни мало великий вплив на формування радянської ідентичності. Загальноприйняті цінності радянського суспільства, зокрема праця на державних підприємствах, пріоритет суспільної праці над сімейними цінностями, краще сприймалися на сході України, а приватновласницька ідеологія та пріоритет приватної ініціативи в економічній діяльності продовжували переважати на заході України. . Пріоритет колективу над індивідуальністю забезпечив відродження особистості. Постійні репресії, арешти, чистки призвели до знецінення людського життя, частково до емоційного відчуження. Руйнування національних традицій, звичаїв і цінностей спричинили цинізм і зростання злочинності.^UThe dissertation on gaining a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 – history of Ukraine (07 Historical sciences). - performed at the National scientific agricultural library of National academy of agrarian sciences of Ukrain, the defense took place at the State Higher Educational Institution «Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University». – Pereyaslav-Khmelnytsky, 2023In the dissertation on the basis of the analysis of a wide range of sources taking into account the existing theoretical scientific developments the factors which have influenced the disposition formation of the population of Ukraine in 1950 - the first half of 1960 are analyzed. Such factors are divided into three groups: socio-economic, socio-political, and related to the influence of international relations.The study found that the escalation of contradictions between the economic policy of the government and its assessment of the population, the growth of the freedom of thought, dissatisfaction with the repressive policy of the government, distrust of it, the growth of covert and sometimes open resistance to the totalitarian regime were important factors in the de-Stalinization of the USSR.One of the expressions of the attitude of Ukrainian citizens to economic policy was the spread of theft of public property. If theft from citizens was perceived extremely negatively, then the theft of state property was seen as one of the means to improve their own material well-being. In fact, the priority of national values imposed by the authorities came into conflict with the system of values that were formed in the process of domestic communication.The most widespread anti-Soviet sentiment was due to miscalculations in the implementation of economic policy. The increase in taxes and payments in favour of the state was perceived negatively. Subscription to government loans, which was usually enforced, was in particular negative. Anti-Soviet movements were most often expressed in the distribution of leaflets or appeals of appropriate content, clashes, and disputes with the authorities. At the same time, the expansion of the range of consumer goods and basic necessities was positively perceived, which was primarily provided for the urban population.At the same time, it should not be assumed that the spread of critical sentiment among ordinary citizens has turned most of them into opponents of the current regime. Despite dissatisfaction with certain actions of the authorities, most critical thinking people talked only about the modernization of the existing system, not about its dismantling. Criticism at the highest level of the actions of individual party figures was perceived as permission to criticize the local leadership. A surge of criticism of the local party and Soviet leadership was recorded in connection with the arrest of L. Beria and criticism of the cult of personality. Critical remarks concerned specific manifestations in the work of officials. Cruel administration, the beating of subordinates, and drunkenness were most often condemned. In cases where such actions of local leaders were made regular or accompanied by cruelty to subordinates, citizens appealed to higher authorities to punish the perpetrators. In the most high-profile cases, such appeals resulted in officials being transferred to other jobs.Ukrainian society has formed a clear idea of the possibility of using the right to appeal in their own interests in order to obtain certain benefits. In this way, they settled accounts and ensured career growth. Regular appeals to higher authorities even became one of the elements of their style of life for individuals.The study found that the determining factors of international relations, which influenced the formation of the population disposition of Ukraine, were Stalin's preparations for the outbreak of World War III, as well as numerous aggravations of Soviet relations with Western countries during Khrushchev's "thaw".Various propaganda means and methods of state coercion were used to form the political sentiments of the population of the USSR favourable to the ruling elite. The victorious end of World War II had a great influence on the formation of Soviet identity. The generally accepted values of Soviet society, including work in state-owned enterprises, the priority of social work over family values, were better perceived in eastern Ukraine, and private ideology and the priority of private initiative in economic activity continued to prevail in western Ukraine. The priority of the team over individuality ensured the rebirth of the individual. Constant repression, arrests, purges have led to the devaluation of human life, in part resulting in emotional alienation. The destruction of national traditions, customs and values have caused cynicism and rising crime.

У дисертаційній роботі доведено, що загальні принципи права є одним з ключових джерел права загалом. Вони слугують свого роду ідеологічною основою права, визначаючи його зміст та характер правового регулювання суспільних відносин. Більшість загальних принципів права зародилися ще в римському приватному праві і пройшли тривалий шлях еволюції, в ході якого змінювався зміст та характер їх застосування в юридичній практиці. Обґрунтовано тезу про те, що за допомогою загальних принципів права можливе притягнення до індивідуальної кримінальної відповідальності згідно з нормами міжнародного права вищого військово-політичного керівництва РФ та осіб, які беруть безпосередню участь у злочинах агресії. Дисертанткою визначено, що в науці міжнародного права відсутнє єдине розуміння загальних принципів права як джерела міжнародного права. Існують суперечки з приводу різних підходів, в тому числі, їх включення до переліку джерел міжнародного права. Не до кінця вирішеним є питання стосовно того, чи не суперечить застосування загальних принципів права суверенітету держав, оскільки вони не були створені на основі їх спільної згоди. Здобувачка обґрунтувала висновок, про те, що Нюрнберзький трибунал підкреслив відповідальність осіб за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, незважаючи на їхній статус або посаду, закладаючи основу для майбутніх стандартів міжнародної юстиції, сформувавши при цьому практику застосування цих принципів для кримінального переслідування міжнародних воєнних злочинців. Міжнародний трибунал для колишньої Югославії та Міжнародний трибунал для Руанди, створені під егідою ООН, продовжили традицію застосування загальних принципів права, а також внесли свої інновації, зокрема з питань захисту свідків та інших учасників судового процесу. Міжнародний кримінальний суд (МКС) як постійний орган міжнародної кримінальної юстиції перейняв досвід попередніх трибуналів та активно використовує загальні принципи права у своєму правосудному процесі.^UThe dissertation proves that the general principles of law are one of the key sources of law in general. They serve as a kind of ideological basis of law, determining its content and nature of legal regulation of social relations. Most of the general principles of law originated in Roman private law and underwent a long evolution, during which the content and nature of their application in legal practice changed. The thesis that with the help of general principles of law it is possible to bring to individual criminal responsibility in accordance with the norms of international law of the highest military-political leadership of the Russian Federation and persons who take a direct part in crimes of aggression. The dissertation determined that the science of international law lacks a unified understanding of the general principles of law as a source of international law. There are disputes over different approaches, including their inclusion in the list of sources of international law. The question of whether the application of general principles of law does not contradict the sovereignty of states, since they were not created on the basis of their common consent, is not fully resolved. The applicant substantiated the conclusion that the Nuremberg Tribunal emphasized the responsibility of individuals for war crimes, crimes against humanity and genocide, regardless of their status or position, laying the foundation for future standards of international justice, whileforming the practice of applying these principles to the criminal prosecution of international war crimes criminals. The International Tribunal for the former Yugoslavia and the International Tribunal for Rwanda, established under the auspices of the United Nations, continued the tradition of applying general principles of law and also introduced their own innovations, in particular in matters of protection of witnesses and other participants in the judicial process. The International Criminal Court (ICC) as a permanent body of international criminal justice adopted the experience of previous tribunals and actively uses general principles of law in its judicial process.