Розглянуто суспільні умови виникнення та процес формування військових поселень кавалерії на території України, територію, динаміку чисельності населення, соціальний, етнічний та конфесійний склад. Визначено їх місце у війську Російської імперії, правове становище поселенців, їх адміністративний устрій, розглянуто систему внутрішньої служби та участь у бойових діях. Проаналізовано характер господарства й економічних відносин, соціальне напруження і збройні заворушення в їх середовищі. Висвітлено систему освіти, церковну організацію, побут, заходи з охорони здоров'я. Охарактеризовано загальні тенденції та особливості їх існування на території України, а також суспільні умови й обставини, що призвели спочатку до реорганізації військових поселень кавалерії у 1857 р. у Південні поселення, а потім і до їх скасування.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного, психодіагностичного, психофізіологічного вивчення та дослідження вегетативного статусу 11-го хворого на соматоформну вегетативну дисфункцію серця та серцево-судинної системи (СВДСтССС), 100-та осіб з поодинокими проявами вегетативної дисфункції на 72-х умовно здорових осіб, катамнестичного дослідження 95-ти хворих на СВДСтССС та 72-х - з поодинокими вегетативними порушеннями. Показано структуру несприятливих психологічних і біологічних чинників, притаманних студентській молоді та їх вплив на формування СВДСтССС у даного контингенту, динаміку розвитку та синдромологічну структуру психопатологічних проявів розладу в осіб молодого віку. Описано співвідношення психопатологічних, вегетативних порушень і психофізіологічних особливостей хворих на СВДСтССС. На підставі одержаних даних розроблено патогенетичну модель розвитку СВДСтССС. Патогенетично обгрунтовано програми її корекції та профілактики. Апробовано запропоновану систему та доведено її високу ефективність.

  Скачати повний текст

Наведено визначення джерела підвищеної небезпеки як об'єкту матеріального світу, наділеного певними ознаками. Обгрунтовано необхідність розмежування понять "джерело підвищеної небезпеки" та "діяльність, що створює підвищену небезпеку для оточення". Виділено основні ознаки даних понять та розкрито їх суть. Обгрунтовано необхідність виділення як окремого виду джерел підвищеної небезпеки тварин та визначено ознаки, які дають змогу здійснювати їх кваліфікацію. Доведено можливість відмови від уживання терміну "власник джерела підвищеної небезпеки" та відзначено, що поняття володіння не має зв'язку з суттєвими причинами, що породжують зобов'язання відшкодувати заподіяні збитки, запропоновано замінити зазначене поняття іншим - "заподіювач шкоди". Розвинуто положення, що окремі соціальні явища (військові дії, масові заворушення та інше) допустимо кваліфікувати як непереборну силу - обставину, що звільняє власника джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за заподіяння шкоди. Проаналізовано критерії, які дають змогу відмежовувати грубу необережність потерпілого від простої необачності. Обгрунтовано доцільність установлення відповідальності незалежно від вини для власників джерел підвищеної небезпеки, які перебувають з потерпілим у трудових відносинах. Надано пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства з питань відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

  Скачати повний текст

Досліджено педагогічні засади соціальної роботи зі студентською молоддю у сучасних вищих навчальних закладах США. На підставі вивчення літературних джерел і документів США охарактеризовано теоретичне підгрунтя соцільної роботи зі студентською молоддю. Висвітлено американський досвід надання соціальної допомоги студентській молоді за умов вищого навчального закладу. Охарактеризовано суспільні вимоги до суб'єктів управління соціальною роботою зі студентською молоддю. Розкрито основні тенденції в системі професійної підготовки соціальних праціників до роботи зі студентською молоддю в США. Здійснено порівняльний аналіз соціальної роботи зі студентською молоддю у вищих навчальних закладах США та України.

  Скачати повний текст

У дисертації виявлено та обгрунтовано педагогічні умови ефективності професійно орієнтованої виховної роботи в студентській групі. Розроблені засади застосування технології колективної творчої діяльності в колективі студентської групи, як основу здійснення особистісно-діяльнісного підходу. Забезпечення цілісності професійної підготовки в студентській групі відбувається через розбудову взаємозв'язків студентської групи та загального колективу вузу, учнівських колективів. Практична реалізація результатів дослідження відбивається у розробці методики здійснення професійно орієнтованої роботи в студентській групі.

  Скачати повний текст

Встановлено значення психологічної компетентності у структурі професійно-педагогічної діяльності, з'ясовано специфіку впливу даної якості на зміст та способи управління педагогічним процесом. Створено й апробовано систему діагностичних процедур і прийомів розвитку психологічної компетентності у формі соціально-психологічного тренінгу. Встановлено залежність між рівнем сформованості психологічної компетентності й особливостями стилю педагогічного керівництва та психологічним кліматом у студентській групі.

  Скачати повний текст

Наведено структуру змістових характеристик комунікативних здібностей вчителя, розкрито їх специфіку в гуманістичній парадигмі освіти. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено модель формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів. Показано взаємозв'язок між результативністю формування даних здібностей у майбутніх вчителів і психологічними умовами (рівнем потреби у спілкуванні студента, особливостями спілкування у студентській групі). Встановлено, що умовою формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів є їх комунікативна підготовка під час навчання у вузі. Виокремлено психологічні передумови ефективної комунікативної підготовки, обгрунтовано використання психолого-педагогічних форм зазначеної підготовки, визначено напрями подолання комунікативної неготовності та некомпетентності студентів. Встановлено шляхи оптимізації процесу формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів.

  Скачати повний текст

Узагальнено методологічні засади виховної роботи студентської молоді у процесі соціалізації, обгрунтовано особливості професійно-особистісного самовизначення та кар'єрного зростання у сучасному соціокультурному контексті з урахуванням тендерних стереотипів. Проведено науковий аналіз факторів соціалізації та їх впливу на студентську молодь. Обгрунтовано технології запобігання педагогічній конфліктності. Розроблено модель організації виховної роботи зі студентами ВНЗ на засадах превентивності. Систематизовано педагогічні умови ефективної діяльності центрів соціально-педагогічної підтримки та допомоги студентській молоді; узагальнено міжнародну та вітчизняну практику соціально-педагогічної діяльності зі студентською молоддю. Запропоновано технологію утвердження ЗСЖ як інтегрального показника успішної соціалізації студентів ВНЗ. Обгрунтовано й експериментально перевірено соціально-педагогічні основи виховної роботи зі студентською молоддю.

  Скачати повний текст

Визначено особливості соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів за зором до навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Проаналізовано основні підходи до процесу адаптації, висвітлені у сучасній загальній і спеціальній науці. Визначено суть процесу соціально-психологічної адаптації зазначених студентів у студентській групі інтегрованого типу. Науково обгрунтовано комплекс психологічних умов та визначено фактори, які впливають на процес їх соціально-психологічної адаптації до навчання у ВНЗ. Для зазначеного контингенту осіб запропоновано методи соціометрії, діагностики психічних станів, факторів і рівнів соціально-психологічної адаптації сліпих і слабозорих студентів. Установлено рівні, критерії та показники адаптованості студентів-інвалідів за зором, а також вплив на перебіг процесу адаптації мотивів навчання за спеціальністю, спрямованою на допомогу дітям з проблемами, ідентичними реципієнтам. Обгрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель реабілітаційно-адаптаційного супроводу інвалідів за зором. Визначено його принципи та напрямки. Впроваджено до практики вузівського навчання систему реабілітаційно-адаптаційного супроводу студентів зазначеної категорії.

  Скачати повний текст

Вивчено соціально-психологічні чинники, що значною мірою впливають на поведінку студентів, надають їй нормативної спрямованості, забезпечують виникнення та збереження певного стандарту поведінки у групі студентів. Теоретично обгрунтовано соціально-психологічну специфіку генезу нормовідповідної поведінки особистості та розкрито суть поняття "нормативна поведінка" у контексті студентської групи. Експериментально визначено соціально-психологічні чинники виникнення та збереження зазначеного стандарту. Розроблено й апробовано шляхи стимуляції нормативної поведінки членів студентської групи. Розкрито суть понять "стандарт поведінки", "нормативна поведінка", "девіантна поведінка", розглянуто їх співвідношення. З'ясовано специфіку спілкування у студентській групі, де формуються певні стандарти поведінки. З'ясовано механізми стабілізації прийнятих більшістю норм поведінки (конформності, сумісності та спрацьованості, особливостей впливу згуртованості на ступінь прихильності індивідів до певного стандарту поведінки). Результати дослідження дозволяють визначити чинники, що сприяють виникненню та збереженню певних норм поведінки членів студентської групи.

  Скачати повний текст

Проаналізовано соціально-психологічні умови подолання комунікативних бар'єрів студентської молоді. Розвинуто методичні засади та наведено результати емпіричного дослідження даної проблеми. Розкрито суть комунікативних бар'єрів (у навчальній діяльності та поза її межами). Визначено чинники, які впливають на виникнення цих бар'єрів (тип майбутньої спеціальності студентів; форма їх навчання; форма власності вищого навчального закладу; вік студентів; їх стать; сімейний стан). З'ясовано соціально-психологічні умови подолання комунікативних бар'єрів у студентській молоді. Розроблено тренінгову програму для підготовки студентів до подолання таких бар'єрів. На підставі результатів апробації запропонованої програми показано, що соціально-психологічними умовами підвищення рівня такої підготовки є: оволодіння знаннями, що розкривають суть комунікативних бар'єрів, їх основні види та причини виникнення; застосування методів діагностики даних бар'єрів; використання засобів і прийомів ефективної комунікативної взаємодії, усвідомлення та подолання комунікативних бар'єрів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано використання інформаційних технологій для маніпуляції та координації дій натовпу під час "кольорових революцій" та заворушень у сучасних європейських державах. Проведено аналіз мотивації мас до участі у протестних акціях під час електоральних революцій із вивченням проблематики колективної дії, коли виборчі фальсифікації спонукають натовп протестуючих вдатися до активних дій. Поглиблено дослідження еволюції натовпу на постсоціалістичному просторі крізь аналіз масових заворушень, що відбувалися на цій території у період 1989 - 2009 рр. На підставі різноманітних підходів до вивчення теорії натовпу та масового суспільства запропоновано розглядати масові заворушення, які відбулися на початку XXI ст., з залученням теорії "розумного натовпу". Виявлено негативні тенденції в еволюції сприйняття демократії та спрогнозовано можливе посилення ролі держави внаслідок популяризації підміни поняття "парламентської демократії", "демократією вулиць". Удосконалено з'ясування підходів до причин та умов поширення "кольорових революцій" на постсоціалістичному просторі та визначено фактори успіху електоральних революцій.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі обґрунтовано особистісно-адаптаційну детермінацію становлення суверенності психологічного простору студентської молоді. Деталізовано основні категоріально-понятійні контури феномену суверенності психологічного простору особистості та розглянуто концептуальні позиції особистісно-адаптаційної зумовленості становлення суверенності психологічного простору в студентські роки. Виокремлено комплекс особистісно-адаптаційних предикторів суверенності психологічного простору (прагнення до самореалізації, комунікативно-особистісна привабливість, інтегральна гармонійність, позитивне сприйняття дійсності й переживання психологічного благополуччя). Доповнено наукові уявлення щодо семантичної інтеграції системи ставлень студентів до сфер життєдіяльності.Емпірично експліковано предикторну структуру факторизації особистісно-адаптаційних характеристик у студентів з різним рівнем суверенності психологічного простору та конкретизовано її форми (особистісно-адаптаційної дифузії, особистісно-адаптаційної раціональності та особистісно-адаптаційної збалансованості); уточнено механізми їх функціонального взаємозв'язку (акумуляції, оптимізації та інтенсифікації). Запропоновано емпіричну модель особистісно-адаптаційних предикторів становлення суверенності психологічного простору студентської молоді.^UThe thesis substantiates the personal adaptive definition of forming the sovereignty of students' psychological space. It details major categorial and notional aspects of the phenomenon of personality's psychological space sovereignty; views conceptual positions of personal adaptive conditionality of forming the psychological space sovereignty in student years. The dissertation identifies the complex of its adaptive predictors (desire for self-realization, communicative attractiveness, integral harmony, positive perception of reality, and psychological well-being). It adds to scientific ideas regarding the semantic integration of the system of students' attitude to life. The dissertation empirically explicates the structure of the factorization of personal adaptive characteristics of students with different levels of psychological space sovereignty and specifies its forms (personal adaptive diffusion, personal adaptive rationality, and personal adaptive balance). The thesis notes the mechanisms of their functional interconnection (accumulation, optimization, and intensification), and offers an empirical model of personal adaptive predictors forming students' psychological space sovereignty.

Об'єкт дослідження – процес професійної підготовки студентів технічних спеціальностей. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці моделі формування здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що: вперше розроблено й теоретично обґрунтовано модель формування здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання, яка ґрунтується на сукупності методологічних підходів (системний, індивідуальний, аксіологічний, редукційний) та загальнодидактичних (науковості; системності і послідовності; доступності; зв'язку навчання з життям; свідомості і активності; наочності; міцності засвоєння знань, умінь і навичок) і специфічних принципів (гуманістичної спрямованості; усвідомленої перспективи; орієнтації на самостійну роботу; інтеграції навчання; інтерактивності; ініціативності; саморегуляційності; побудови індивідуальної оздоровчої системи; побудови фізкультурно-оздоровчого середовища ЗВО; ергономічності; спрямованості на працездатність та здоров'я фахівця технічних спеціальностей), передбачає організацію неформальної освіти через використання традиційних та інноваційних форм (фізкультпаузи, заняття на свіжому повітрі, заняття в умовах виробництва, науково-популярні лекції, спортивні секції, масові фізкультурно-спортивні заходи, науково-практичні конференції, студентські олімпіади та інтелектуальні конкурси, туристичні походи, спортивні флешмоби), методів (створення ситуації зацікавленості, проєктні методи, бесіди) і засобів навчання (індивідуальні завдання, відеоролики, демотиватори, сюжетні задачі) та засобів фізичного виховання (комплекси вправ, щоденники здоров'я, технології цифрового здоров'я); уточнено сутнісні характеристики понять «здоров'язбережувальна компетентність студентів технічних спеціальностей»; «неформальна освіта засобами фізичного виховання», «формування здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей в умовах неформальної освіти засобами фізичного виховання»; описано структуру здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей у єдності особистісного, гностичного, діяльнісного та поведінкового компонентів; розроблено діагностичний інструментарій для оцінювання рівнів (низький, середній, високий) сформованості здоров'язбережувальної компетентності студентів технічних спеціальностей, який містить критерії (мотиваційний, пізнавальний, практичний, рефлексивний) та показники (мотивація до здорового способу життя, неспеціальна фізкультурна освіченість (за О. Томенком), оздоровчі уміння, рефлексія); дібрано комплекс відповідних методик; удосконалено форми, методи і засоби неформальної освіти для формування здоров'язбережувальної компетентності засобами фізичного виховання.^UThe object of research is the process of professional preparation of students of technical specialties. The purpose of the study is to substantiate theoretically, develop and test the model of formation of health-preserving competence of students of technical specialties in conditions of non-formal education by means of physical education experimentally. The scientific novelty of the obtained results is that: for the first time the model of formation of health-preserving competence of students of technical specialties in conditions of non-formal education by means of physical education, which is based on the set of methodological approaches (systemic, individual, axiological, reduction), general didactic principles (scientific; systematic and consistent; accessibility; connection of learning with life; consciousness and activity; clarity; strength of acquisition of knowledge, skills and abilities; individual approach) and specific principles (humanistic orientation, conscious perspective, focus on independent work, integration of learning, interactivity, initiative, self-regulation, building an individual health system, axiological, construction of physical culture, ergonomic, reduction, focus on the formation of efficiency and health of the specialist) was developed, substantiated theoretically and tested experimentally. This model provides for the deepening of the content of professional training of future specialists in technical specialties on health issues through forms (physical education breaks, outdoor activities, classes in production conditions, popular science lectures, sports sections, mass physical culture and sports events, scientific and practical conferences, student competitions and intellectual competitions, tourist trips, sports flash mobs), methods (creation of a situation of interest, project methods, conversations), means (individual tasks, videos, DE motivators, plot tasks) of non-formal education and means of physical education (sets of exercises, health diaries), digital health technologies). The essential characteristics of the concepts "health competence of students of technical specialties", "non-formal education by means of physical education", "formation of health-preserving competence of students of technical specialties in the conditions of non-formal education by means of physical education" were specified. The structure of health competence of students of technical specialties in the unity of personal, gnostic, activity and behavioral components was described. Diagnostic tools for assessing the levels (low, medium, high) of the formation of health competence of students of technical specialties, which contains criteria (motivational, cognitive, practical, reflective) and indicators (motivation for a healthy lifestyle, non-special physical education (О. Tomenko), health skills, reflection) were developed. The set of appropriate methods was selected. Forms, methods and means of non-formal education for the formation of health competence through physical education were improved.

Здавна студентство відзначалося активною життєвою позицією і відігравало помітну роль у суспільному житті. З одного боку, студентівхарактеризують як молоду інтелігенцію, майбутню соціальну та інтелектуальну еліту, з іншого ‒ за ними закріплюється стереотип буршівдебоширів. Назагал студентство має пограничне соціальне становище, а період навчання у закладі вищої освіти є перехідною формою від юнацького додорослого життя. Зазвичай у період студентства відбувається остаточне формування світогляду, набору цінностей, стилю життя. Можнастверджувати, що студентські роки є періодом транзитної ідентичності для молоді, який чітко відділяється від подальших чи попередніх етапів життя.Незважаючи на короткий період перебування у статусі студента, молодь що навчається, формує власні звичаї, традиції, особливі моделі поведінки, витокияких можуть бути пояснені шляхом вивчення минулого студентської спільноти.Студентство займає помітне місце в сучасному українському суспільстві. Період навчання у закладі вищої освіти значущий і визначальний етап в життідля великої частини молоді. Відповідно важливим дослідницьким завданням є вивчення особливостей матеріальної та нематеріальної культури студентства.Дослідження різних аспектів історії студентства може надати корисний матеріал для пояснення особливостей поведінки, цінностей, світоглядусучасних вихованців вищої школи, краще зрозуміти, які виклики і проблеми постають перед ними в період навчання у закладі вищої освіти.^UTraditionally students were differed by their active life position and played a prominent role in public life. Very often students are characterized as youngintelligentsia, the future social and intellectual elite, on the other hand, they attach to the stereotype of brawlers, who are opposed to the burghers. In general, studentshave an unstable social status, and a period of study is a transitional form from youth to adulthood. Usually, in the period of studenthood, there is a final formation ofoutlook, set of values, lifestyle. Student years are a period of transit identity for young people that clearly separates from further or earlier stages of life. Despite ashort period of student life (usually a few years), students learn to form their own customs, traditions and specific patterns of behavior, the origins of which can beexplained by learning about student communities from the past.During the last years, we had many changes and transformations of Ukrainian society, that's why an important research task is to study the peculiarities of thematerial and intangible culture of students. Research on various aspects of the history of students' communities can provide useful material to address thechallenges of today.Considering the importance of covering the history of the students' as a separated social group, the Ph.D. thesis is devoted to the study of the studentcommunity of St. Vladimir University in the years 1834-1863. Throughout this period the community had a number of specific features, which makes it possible toconfirm the existence of a separate student subculture of St. Vladimir University Based on theoretical works, we define the student subculture as an autonomousformation in a dominant culture, characterized by its own customs, norms, systems of values, which shapes and determines the lifestyle and way of thinking of itscarriers. One of the key features of a subculture is self-identification and its awareness of its own difference from the other social groups. The generalcharacteristic of any subculture combines the material (clothing, food, etc.) and the ntangible sphere (values, ideals, etc.).

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і представлено нове розв'язання наукової проблеми. У першому розділі конкретизовано сутність і структуру поняття «підготовка студентів педагогічних технікумів до краєзнавчої роботи у школі», схарактеризовано методологію, етапи і структуру краєзнавчого дослідження, визначено тенденції дослідження генезису проблеми підготовки студентів педагогічних технікумів до краєзнавчої роботи у школі в Україні 20-30-х років ХХ століття. Розкрито генезис становлення і розвитку краєзнавчої роботи в історії педагогічної науки. Окрему увагу приділено державним, шкільним і громадським формам організації краєзнавчої роботи. Серед зазначених форм краєзнавчої роботи додатково виокремлюють стаціонарні та пересувні, екскурсійні та експедиційні, інтенсивні та екстенсивні.Виокремлення й характеристика етапів генезису обраної проблеми здійснено відповідно до визначених критеріїв: перший етап – розроблення парадигми краєзнавчої роботи в закладах освіти відповідно до суспільних запитів (1920-1924 рр.); другий етап – внесення змін до навчальних планів і програм завдяки введення краєзнавчого компонента на фоні реструктуризації вищої педагогічної освіти (1925-1929 рр.); третій етап – зміни краєзнавчих пріоритетів у змісті діяльності педагогічних технікумів у напрямі активної українізації, що припадає на 1930-1933-й рр.; четвертий етап – поступового припинення краєзнавчої роботи у школі першого концентру і підготовки до неї педагогічних кадрів (1934-1939 рр.).У другому розділі проаналізовано участь студентів педагогічних технікумів у краєзнавчому русі у шкільній освіті в досліджуваний період, схарактеризовано систему краєзнавчих установ із координації підготовки студентів педтехнікумів до краєзнавчої роботи у школі.Проведене дослідження дає можливість установити участь студентів педагогічних технікумів у краєзнавчому русі у шкільній освіті в обраний хронологічний період. Це продиктовано необхідністю вирішення Новою українською школою ряду невідкладних завдань, у реалізації яких важливу роль покликане здійснити краєзнавство, що забезпечує зв'язок процесу навчання і виховання молодших школярів з особливостями народної культури і навколишнього середовища, сприяє консолідації української молоді, формуванню в неї патріотичних почуттів і переконання про єдність українських земель. Наголошено на посиленні ролі краєзнавства і у процесі підготовки майбутніх учителів. Виокремлено переваги реформування освіти в 20-30-х рр. збіглого століття, що суголосні з сучасними реформаційними процесами в початковій освіті: поступова відмова від статичності традиційної школи, для якої пріоритетом виступає готове знання; перехід від предметної системи навчання молодших школярів до інтегрування навчальних предметів; надання молодшим школярам максимальної самостійності; отримання знань про предмети, явища і процеси навколишньої дійсності безпосередньо з життя, а не через споглядання малюнків чи сприйняття вербальної інформації; популяризація безпосереднього спостереження за природним середовищем; застосування місцевого матеріалу до вивчення різних курсів, а не лише у викладанні краєзнавства як окремої дисципліни; піднесення ролі опорних шкіл, на базі яких створюється шкільний краєзнавчий музей. Узагальнено роль студентів педагогічних технікумів в організації краєзнавчої роботи, результати якої акумульовано в краєзнавчих музеях, що функціонували на базі закладів освіти.Окрему увагу приділено системі краєзнавчих установ із координації підготовки студентів педтехнікумів до краєзнавчої роботи у школі, серед яких вирізняються краєзнавчі музеї, гуртки, краєзнавчі наукові товариства, науково-дослідні інститути, дослідні сільськогосподарські, метеорологічні й біологічні станції, а також державно-громадські, планово-господарські установи й організації, студентські бюро краєзнавства.У третьому розділі схарактеризовано підготовку студентів педагогічних коледжів до краєзнавчої роботи в умовах реформаційних змін на початку ХХІ століття, зміст якої поступово розширюється й охоплює такі напрями досліджень: геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні, метеорологічні, гідрологічні, геоботанічні, зоогеографічні, фенологічні, економіко-географічні, топонімічні, дослідження ґрунтів, природно-територіальних комплексів.Прогнозовано напрями розбудови краєзнавчої роботи в сучасних педагогічних коледжах: під час педагогічної практики, у ході виховної роботи зі студентською молоддю, а також шляхом організації діяльності наукових студентських товариств і гуртків.^UIn thesis the theoretical generalization is carried out and the new decision of a scientific problem. In the first chapter the essence and structure of the concept «preparation of students of pedagogical technical schools for local history work at school» are specified, methodology, stages and structure of local lore research are characterized, problems of preparation of students of pedagogical technical schools for local lore work at school in Ukraine of 20-30th years of the XX century. The genesis of formation and development of local lore work in the history of pedagogical science is revealed. Special attention is paid to state, school and public forms of organization of local history work. Among these forms of local history work additionally distinguish stationary and mobile, excursion and expedition, intensive and extensive.Isolation and characterization of stages of genesis of the chosen problem is carried out according to certain criteria: the first stage – development of a paradigm of local history work in educational institutions according to public inquiries (1920-1924); the second stage – making changes to the curricula and programs through the introduction of the local history component against the background of the restructuring of higher pedagogical education (1925-1929); the third stage – changes in local lore priorities in the content of the activities of pedagogical colleges in the direction of active Ukrainization, which falls on 1930-1933; the fourth stage – the gradual cessation of local lore work in the school of the first concentration and training of teachers for it (1934-1939).The second chapter analyzes the participation of students of pedagogical colleges in local lore movement in school education in the study period, describes the system of local lore institutions to coordinate student training pedagogical colleges for local history work at school.The study provides an opportunity to establish the participation of students of pedagogical colleges in the local lore movement in school education in the selected chronological period. This is dictated by the need for the New Ukrainian School to solve a number of urgent tasks, in the implementation of which an important role is to play local lore, which ensures the connection of education and upbringing of primary school children with the peculiarities of folk culture and environment, belief in the unity of Ukrainian lands. Emphasis is placed on strengthening the role of local lore in the training of future teachers. The advantages of education reform in the 1920s and 1930s, which are in line with modern reform processes in primary education, are highlighted: gradual rejection of the static nature of the traditional school, for which the priority is ready knowledge; transition from the subject system of education of junior schoolchildren to the integration of educational subjects; giving junior students maximum independence; gaining knowledge about objects, phenomena and processes of the surrounding reality directly from life, and not through contemplation of pictures or perception of verbal information; popularization of direct observation of the natural environment; application of local material to the study of various courses, not only in the teaching of local lore as a separate discipline; raising the role of support schools, on the basis of which a school museum of local lore is created. The role of students of pedagogical technical schools in the organization of local history work is generalized, the results of which were accumulated in local lore museums, which functioned on the basis of educational institutions. Particular attention is paid to the system of local lore institutions to coordinate the preparation of students of pedagogical colleges for local history work at school, which includes local lore museums, clubs, local lore research societies, research institutes, research agricultural, meteorological and biological stations, as well as state planning and economic institutions and organizations, student bureaus of local history work. The third chapter describes the preparation of students of pedagogical colleges for local history work in the reformist changes at the beginning of the XXI century, hydrogeological, geomorphological, meteorological, hydrological, geobotanical, zoogeographical, phenological, economic-geographical, toponymic, research of soils, natural-territorial complexes.The directions of development of local history work in modern pedagogical colleges are forecasted: during pedagogical practice, in the course of educational work with student's youth, and also by the organization of activity of scientific student societies and circles.

Дисертаційна праця присвячена дослідженню особливостей превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів. На основі теоретичного аналізу літературних джерел та нормативно-правового регулювання діяльності поліцейських під час масових і охоронних заходів, запропоновано внести зміни до Наказу Національної поліції України «Положення про Департамент превентивної діяльності Національної поліції України» від 27 листопада 2015 року №123 та до розділу І доповнивши пунктом 10 «…10. Визначення основних термінів наказу…». Це сприятиме систематизації наявних знань у поліцейських Національної поліції України, а також конкретизації напрямів превентивної діяльності. Наголошено, що суб'єктами превентивної діяльності під час масових та охоронних заходів є поліцейські відділів масових і охоронних заходів та відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях. Об'єктами превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях є: а) права і свободи людини, інтереси суспільства й держави; б) публічний (громадський) порядок; в) безпека дорожнього руху в місцях перебування та на маршрутах руху посадових осіб, щодо яких здійснюється державна охорона; г) детермінанти та умови, що сприяють масовому заворушенню під час масових та охоронних заходів; д) організатори та учасники масових заходів; є) особа правопорушника або особа, яка готується до правопорушення під час масових та охоронних заходів; ж) злочинний намір конкретної особи на стадіях його виявлення або готування до масового заворушення. Об'єктами превентивної діяльності поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях є організатори та учасники масових заходів.Зазначено, що метою превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів та відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в областях є забезпечення публічної безпеки і порядку під час масових і охоронних заходів.Констатовано, що поліція у своїй діяльності керується такими принципами: верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності. Запропоновано розширити, конкретизувати та доповнити принципи превентивної діяльності поліцейських відділів масових і охоронних заходів (гуманності, етичності, демократизму, об'єктивності, реальності, індивідуальності, диференціації, селективності, системності, плановості, послідовності, інтегрованості, комплексності, конкретності, науковості, мобільності, наступності, своєчасності, динамічності) та поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації (окрім вище вказаних ще доповнити такими як: об'єктивності, доступності, конкретності, несуперечності, детермінізму, систематичності, системності, комплексності).На підставі нормативно-правових актів, що регламентують превентивну діяльність поліцейських Національної поліції України взагалі та превентивної діяльності поліцейських під час масових охоронних заходів, виокремлено загальні функціонально-діяльнісні компоненти превентивної діяльності поліцейських Національної поліції України (індивідуально-превентивний, попереджувальний, віктимологічної профілактики, захисний, комунікативний, ресоціалізаціонний, піклувальний, контролю, фіксаційний, аналітичний, організаційний, просвітній) та персоніфіковані функціонально-діяльнісні компоненти превентивної діяльності поліцейських відділів масових та охоронних заходів (комунікативний, профілактичний, запобіжний, фіксаційний, інформаційно-аналітичний, організаційний, контролю, операціональний) та поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в областях (комунікативний, профілактичний, запобіжний, організаційний).Відповідно до виділених функціонально-діяльнісних компонентів превентивної діяльності поліцейських під час масових та охоронних заходів виокремлено функції поліцейських відділів (відділень) Управління превентивної діяльності (профілактичну, запобіжну, попереджуючу, припинення правопорушень, відвернення правопорушень та охоронну, забезпечення); функції для поліцейських відділів масових і охоронних заходів (гносеологічну, методичну, організаційну, комунікативну, прогностичну, пошукову, креативну, перцептивну, синтезуючу, інтерпретаційну, пояснювальну, констатуючу, критичну), а також поліцейських відділів (секторів) превентивної комунікації (комунікативну, гносеологічну, інформаційну, пояснювальну, інтерпретаційну, констатуючу, перцептивну, прогностичну, організаційну, регулятивну, координаційну, контролюючу, відволікаючу).^UThe dissertation work is devoted to research the features of preventive activity of police departments of mass and security actions.Based on the theoretical analysis of literature sources and legal regulation of police activities during mass and security actions, it is proposed to make changes in the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine "Regulations on the Department of Preventive Activities of the National Police of Ukraine" from November 27, 2015 №123 and to add paragraph 2 in the section I "… Definition of the main terms of the order…". This will contribute to the systematization of existing knowledge of the police of the National Police of Ukraine, as well as the specification of areas of preventive activity.It is emphasized that the subjects of preventive activities during mass and security activities are police departments of mass and security actions and departments of preventive communication of the Department of Preventive Activities of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions. Objects of preventive activity of police departments of mass and security measures of the Department of preventive activity of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions are: a) human rights and freedoms, the interests of society and the state; b) public order; c) traffic safety at the places of stay and on the routes of movement of officials in respect of whom state protection is provided; d) determinants and conditions that contribute to mass unrest during mass and security actions; e) organizers and participants of mass events; g) the person of the offender or a person who is preparing for the offense during mass and security events; g) criminal intent of a particular person at the stages of its detection or preparation for mass riots. The objects of preventive activity of police departments of preventive communication of the Department of Preventive Activity of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions are the organizers and participants of mass events.It is noted that the purpose of preventive activities of police departments of mass and security measures and departments of preventive communication of the Department of Preventive Activities of the Main Directorate of the National Police of Ukraine in the regions is to ensure public safety and order during mass and security events.It is stated that the police in its activity is guided by the following principles: rule of law, respect for human rights and freedoms, legality, openness and transparency, political neutrality, interaction with the population on a partnership basis; constancy. It is proposed to expand, specify and supplement the principles of preventive activities of police departments of mass and security measures (humanity, ethics, democracy, objectivity, reality, individuality, differentiation, selectivity, system, planning, consistency, integration, complexity, specificity, science, mobility, continuity, timeliness, dynamism) and police departments of preventive communication (in addition to the above, add such as: objectivity, accessibility, specificity, consistency, determinism, systematic, comprehensive).On the basis of normative-legal acts that regulate preventive activity of policemen of the National Police of Ukraine in general and preventive activity of policemen during mass security measures, it is pointed out the general functional-activity components of preventive activity of policemen of the National Police of Ukraine (individual-preventive, precautionary, victimological preventive, protective, communicative, resocialization, caring, control, fixation, analytical, organizational, educational) and personalized functional and activity components of preventive activities of police divisions of mass and security measures (communicative, preventive, precautionary, fixation, information-analytical, organizational, control, organizational) and of police departments of preventive communication of the Department of preventive activities of the Main Department of the National Police of Ukraine in the regions (communicative, preventive, precautionary, organizational).In accordance with our selected functional- active components of preventive activities of policemen during mass and security activities there are pointed out the functions of preventive activities (preventive, precautionary, warning, cessation of offenses, prevention of offenses and security, provision) and functions for police divisions of mass and security activities (epistemological, methodological, organizational, communicative, prognostic, researching, creative, perceptual, synthesizing, interpretive, explanatory, ascertaining, critical), as well as police departments of preventive communication (communicative, epistemological, informational, explanatory, interpretational, ascertaining, perceptual, prognostic, organizational, regulatory, coordination, controlling, distracting).

У дисертації досліджено теоретичні засади та практику фінансування закладів вищої освіти (ЗВО), здійснено оцінювання чинної моделі фінансування ЗВО в Україні та розроблено практичні підходи щодо її трансформації у контексті кращих міжнародних практик та євроінтеграційних процесів в Україні.У дослідженні узагальнено наукові підходи щодо інституційного призначення вищої освіти у забезпеченні соціально-економічного розвитку держави через прояви та акумулювання індивідуальних та суспільних вигод, активізації інноваційноїдіяльності, підвищення продуктивності праці, розвитку людського капіталу та збільшення податкових надходжень до державного бюджету.Розкрито сутнісні характеристики процесу і моделей фінансування ЗВО на макро та мікроекономічному рівнях. На макроекономічному рівні модель фінансування ЗВО охоплює процеси конкурентного розподілу бюджетних асигнувань на вищу освіту на основі законодавчо встановлених процедур та показників діяльності для забезпечення ефективності і прозорості фінансування вищої освіти, а також досягнення якості вищої освіти та фінансової автономії ЗВО. На мікроекономічному рівні модель фінансування окремого ЗВО розглянуто через розширення джерел фінансових надходжень та можливості їх використання у контексті збалансуванні інтересів усіх стейкхолдерів, а саме: ЗВО, держави, домогосподарств і бізнесу.Проаналізовано вітчизняні та міжнародні практики фінансування ЗВО та здійснено класифікацію форм розподілу фінансових ресурсів між ЗВО за ознакою руху бюджетних коштів: прямого або опосередкованого. До прямого розподілу віднесено такі моделі фінансування ЗВО, як: інкрементне фінансування, переговорне фінансування, формульне фінансування (на основі вхідних або вихідних показників), фінансування на основі результатів (на основі показників діяльності, контракти на основі результатів та конкурентні фонди); фінансування досконалості. Непрямий розподіл охоплює такі моделі фінансування ЗВО, як: ваучери на вимогу, студентські кредити; податкові пільги.^UThe dissertation examines theoretical foundations and practice of funding higher education institutions (HEIs), evaluates a current funding model of HEIs in Ukraine, and develops practical approaches to its transformation in the context of best internationalpractices and European integration processes in Ukraine.The study summarizes scientific approaches to the institutional purpose of higher education in ensuring the socio-economic development of the state through the manifestation and accumulation of individual and public benefits, intensification ofinnovation, increase in labor productivity, human capital development and increase in tax revenues to the public budget.The essential characteristics of the funding process and funding models of HEIs at the macro and microeconomic levels are revealed. At the macroeconomic level, the funding model of HEIs covers the processes of competitive allocation of budgetary funds for highereducation based on legally established procedures and performance indicators to ensure the efficiency and transparency of higher education funding, as well as to achieve the quality of higher education and financial autonomy of HEIs. At the microeconomic level, the funding model for an individual HEI is considered through the diversification of financial revenue streams and the possibility of their use in the context of balancing the interests of all stakeholders, namely: HEIs, the state, households, and businesses.The study analyzes domestic and international practices of funding HEIs and classifies the forms of distribution of financial resources between HEIs on the basis of budgetary funds flow: direct or indirect. The direct distribution includes such funding models of HEIs as: incremental funding, negotiated funding, formula-based funding (based on input or output indicators), performance-basedfunding (based on performance indicators, performance-based contracts, and competitive funds); and funding for excellence. Indirect allocation includes such funding models for HEIs as: vouchers on demand, student loans, and tax incentives.

Об’єкт дослідження: гендерна толерантність у студентів. Предмет дослідження: соціально-психологічні механізми формування гендерної толерантності у студентської молоді. Мета дослідження: здійснити теоретико методологічне обгрунтування соціально-психологічних механізмів формування гендерної толерантності у студентської молоді; Емпірично дослідити соціально-психологічні механізми формування гендерної толерантності у студентської молоді та апробувати ефективностіь програми тренінгу розвитку гендерної толерантності студентів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що у дисертації вперше визначено емпіричні показники Так, феномен гендерної толерантності особистості розглядається як цілісна єдність таких компонентів: когнітивного, емотивного та поведінкового. В роботі визначено та обґрунтовано соціально-психологічні механізми формування толерантних уявлень та ставлень особистості, які, власне, проявляються через вищезгадані компоненти, а саме: соціальне навчання, вплив професійного середовища через перетворення ціннісно-смислової сфери студента під впливом критеріїв професійної компетентності у сфері міжгендерних відносин; соціальної та професійної апробації толерантних Розкрито теоретично обґрунтовано і розроблено структурну модель розвитку гендерної толерантності у студентській молоді.^UResearch Object: Gender tolerance among students. Research Subject: Social-psychological mechanisms of gender tolerance formation among student youth. Research Objective: To conduct a theoretical and methodological justification for the social-psychological mechanisms involved in the formation of gender tolerance among university students. Additionally, the research seeks to empirically investigate the social-psychological mechanisms contributing to the development of gender tolerance among the student population and to assess the effectiveness of a training program designed to enhance students' gender tolerance.Scientific novelty of the obtained research results lies in the fact that, for the first time in the dissertation, empirical indicators of the phenomenon of gender tolerance are defined as a holistic unity of the following components:Cognitive Component, Emotional Component, Behavioral Component. In the work, social-psychological mechanisms for the formation of tolerant beliefs and attitudes in individuals have been identified and substantiated, which, in essence, manifest through the aforementioned components, namely: Social Learning, Influence of the Professional Environment, Social and Professional Validation of Tolerant Attitudes. The dissertation has theoretically substantiated and developed a structural model for the development of gender tolerance in student youth. This model comprises the following components: Target Block, Scientific-Design Block, Developmental-Activity Block, Diagnostic-Result Block.

Адміністративно-правові засади регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський державний університет внутрішніх справ, Львів, 2024.Дисертація є першим комплексним дослідженням адміністративно-правових засад регулювання обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки, в якому наведено теоретичні, методологічні та організаційно-правові засади відповідності обмеження права на інформацію інтересам національної безпеки.У дисертації набула подальшого розвитку ідеологема побудови інформаційного суспільства, відповідно до якої кожен на свій вибір має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент) усно, письмово чи в інший спосіб, але здійснення цих прав позиціонується як таке, що може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Наголошено на доцільності використання «права на інформацію» для узагальнення комплексу прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, реалізація яких тією чи іншою мірою забезпечує розбудову інформаційного суспільства та загальну цифровізацію держави, а також найчастіше трактується як право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (контент). Запропоновано визначення термінів «інформація (контент)», «одиниця інформаційного ресурсу».Акцентовано на відсутності широкої практики обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки в умовах розбудови ліберальної державної політики й відкритого інформаційного суспільства. Можливість обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки розглянуто у взаємозв’язку з механізмом правового регулювання на міжнародному і вітчизняному рівнях. До обмеження права на інформацію (контент) віднесено окремі види інформаційної діяльності, які були об’єднані в систему інформаційних обмежень (за формою інформаційної діяльності), способів та методів обмеження права на інформацію. В основу рішення щодо обмеження права на інформацію (контент) покладено принцип детермінізму обмеження права на інформацію інтересами національної безпеки. Проаналізовано механізми практичного обмеження права на інформацію (контент) в інтересах національної безпеки та правозастосовну практику використання механізмів компенсаційного обмеження права на інформацію (контент) відповідно вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сформульовано вимоги до суб’єктів обмеження права на інформацію в інтересах національної безпеки. Запропоновано Концепцію відповідності інтересам національної безпеки обмеження права на інформацію на основі встановлення: доречності способів (засобів) обмеження; необхідності обмеження права на інформацію та мінімальних обсягів інформаційних ресурсів (контенту), що обмежуються; пропорційності встановлення обмеження визначеним загрозам національній безпеці та ймовірним негативним наслідкам для державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України; реальності й законності (правомірності) обмеження. Проаналізовано форми оскарження обмеження права на інформацію (контент).^UAdministrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security. ‒ Qualifying scientific work as a manuscript.The thesis for the degree of Doctor of Law in speciality 12.00.07 – Administrative Law and Procedure; Financial Law; Information Law – Lviv State University of Internal Affairs, Lviv, 2024. The thesis is the first comprehensive study of the administrative and legal principles governing restrictions of the right to information in the interests of national security, which provides theoretical, methodological organizational and legal foundations for the compliance of the restriction of the right to information with the interests of national security. The ideology of constructing an information society is presented and developed in the dissertation. Due to the doctrine each individual has the right to freely collect, store, use and distribute information (content) in oral, written, or alternative forms. However, the exercise of these rights is considered subject to legal constraints in the interests of national security, territorial integrity, or public order. This is aimed at preventing disturbances or crimes, safeguarding public health, protecting the reputation or rights of others, preventing the disclosure of confidential information, and maintaining the authority and impartiality of the judiciary. The author emphasizes that the «right to information» is used to generalize a set of rights, freedoms and obligations of a person and a citizen, the implementation of which to some extent ensures the development of the information society and the overall digitalization of the State, and is also most often interpreted as the right to freely collect, store, use and disseminate information (content). The guarantee of the right to information (content) is recognized as the active actions of the State and the obligation of the legislator to direct its efforts to the normative denial of restrictions on the right to information (content) in the information society due to the existence of public interest in the realization of the relevant content.The author proposes to define information (content) as any information and/or data that reflects the content (composition) of a certain unit of an information resource and can be stored on material carriers or in digital (electronic) form. The definition of the term «unit of information resource» is proposed.The author emphasizes that there is no widespread practice of restricting the right to information in the interests of national security in the context of development of a liberal state policy and an open information society, which has led to the perception of restriction of the right to information in the interests of national security as a failure to comply with the requirements of current legislation, which negates all efforts of lawmakers to properly regulate social relations and contributes to the emergence of discrepancies between regulatory and legal provisions and activities related to their implementation. The possibility of restricting the right to information in the interests of national security has been considered both at the international and domestic levels, in connection with the mechanism of legal regulation, which is recognized as a prerequisite for the restriction itself.Restrictions on the right to information (content) include certain types of information activities which have been combined into a system of information restrictions (by the form of information activities), ways and methods of restricting the right to information in the interests of national security. Separately, the author suggests that the subject of restriction of the right to information should focus his/her attention on the phenomena with which his/her activities in the interests of national security are related or interact (activity-based approach). The decision to restrict the right to information (content) is based on the principle of determinism of the restriction of the right to information by national security interests.The author analyzes the mechanisms of practical restriction of the right to information (content) in the interests of national security (administrative law, economic law, criminal law, civil law, international law, and other public law mechanisms of restriction of the right to information). They are based on the statutory regime of temporary general or specific individual suspension or narrowing of the scope of the right to information, which is carried out by the specified specially authorized entities (elements) in order to protect state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order and other national interests of Ukraine from real and potential threats.