Вивчено вплив протонного струму на перебіг реакції гідратації пропену. Розроблено мембранно-каталітичний реактор, в якому процес гідратації здійснюється в реакційному об'ємі, утвореному двома протонопровідними мембранами на основі перфторсульфованих катіонітів (МФ-4-СК, Nafion). Показано, що шляхом зміни інтенсивності потоку протонів крізь мембранний каталізатор можна створювати та стабільно підтримувати певну гідратну структуру активних центрів. З'ясовано, що у разі оптимальних значень інтенсивності протонних струмів крізь плівки мембран питома каталітична активність останніх перевищувала відвідні дані для гранульованого каталізатора у проточному реакторі у 5 разів. З використанням одержаних експериментальних результатів і літературних відомостей щодо механізму протонного перенесення у твердих середовищах запропоновано модель транспорту протонів крізь мембрани та структуру бренседівського кислотного центру за умов перебігу реакції гідратації. Базуючись на запропонованих структурах, пояснено наявність високої протонної провідності мембран за присутності значної кількості води, дегідратуючої здатності протона та її зв'язок з каталітичною активністю мембран. Установлено ефект впливу протонного струму на підвищення активності каталізатора.

  Скачати повний текст

Показано роль кислої трегалази та білків теплового шоку у термотолерантності Н. polymorpha. Ідентифіковано новий ген Н. polymorpha, який відповідає за резистентність до етанолу та високих температур. Розглянуто позитивний вплив гетерологічної експресії гену ацетилтрансферази MPR1 S. cerevisiae на резистентність Н. polymorpha до етанолу. Визначено, що надекспресія гену PDC1, який кодує піруватдекарбоксилазу, у Н. polymorpha може бути використаним для конструювання покращених продуцентів етанолу за умов підвищених температур. Розроблено методи генної інженерії для D. bruxellensis: систему трансформації на базі векторів, які містять ауксотрофні та домінантний маркери. Клоновано та проведено аналіз центромерних послідовностей D. bruxellensis.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі наведено результати експериментального комплексного фармакогностичного дослідження самосилу гайового (Teucrium chamaedrys L.) та самосилу гірського (Teucrium montanum L.), встановлення вмісту основних класів біологічно активних речовин та параметрів стандартизації рослинної сировини.В експериментальних дослідженнях за допомогою хімічних реакцій та інструментальних методів проведено дослідження трави, листя, коренів, стебел та суцвіть самосилу гайового та самосилу гірського. Встановлено наявність таких компонентів, як полісахариди, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди, монотерпени, тритерпеноїди, сесквітерпени, амінокислоти, вуглеводні, дубильні речовини, стерини, іридоїди, фенілпропаноїди, токофероли, хлорофіли та каротиноїди.Хімічними та фізико-хімічними методами аналізу у сировині досліджуваних об’єктів визначено 117 компонентів, а саме: 3 гідроксикоричні кислоти, 3 флавоноїди, 18 амінокислот, 9 жирних кислот, 3 цукри, 21 монотерпен та монотерпеноїд, 23 сесквітерпени, 1 тритерпен, 1 токоферол, 3 стерини, 2 хлорофіли, 4 фенілпропаноїди, 7 вуглеводнів, 5 спиртів, 10 альдегідів та 4 кетони.За допомогою рентгенфлуоресцентного методу аналізу досліджено якісний склад та кількісний вміст макро- та мікроелементів у коренях, суцвіттях, листках, стеблах і траві досліджуваної сировини, ідентифіковано та визначено вміст 13 мікро- та макроелементів. Вивчення якісного та кількісного складу суми амінокислот в об’єктах дослідження свідчить про наявність 18 амінокислот, з яких 7 є незамінними. Визначення вмісту летких сполук проведено методом газової хроматографії з масс-детекцією. В екстракті трави самосилу гайового було виявлено та ідентифіковано 42 леткі компоненти. Найбільшу концентрацію мають хамазулен та віридифлорол. В екстракті трави самосилу гірського було виявлено та ідентифіковано 44 леткі компоненти. Найбільшу концентрацію мають каріофіленоксид, гермакрен D та евгенол.Дослідження вмісту гідроксикоричних кислот та флавоноїдів проводили методом високоефективної рідинної хроматографії. В найбільшій кількості у сировині самосилу гайового переважає цикорієва кислота, її вміст у листі, траві та коренях становить відповідно 2,9257±0,050 %, 1,6057±0,048 % та 5,6548±0,167 %. Для сировини самосилу гірського є характерним високий вміст хлорогенової кислоти (в листях - 1,9429±0,058 %, в траві - 0,6026±0,017 % та 0,4782±0,014 % в коренях). Серед флавоноїдів в найбільшій кількості у сировині самосилу гайового виявлено рутин, вміст якого у листі, траві та коренях дорівнює 0,4237±0,012 %, 0,4069±0,012 % та 0,0302±0,001 % відповідно. У сировині самосилу гірського вміст рутину також є найбільшим і становить 0,2667±0,007 % у листі та 0,0766±0,002 % у коренях рослини.Вивчення жирнокислотного складу сировини проводили з використанням методу газової хроматографії детектуванням іонізацією полум’я. В ліпофільній фракції самосилу гайового ідентифіковано 8 жирних кислот, а в екстракті самосилу гірського відповідно 9. Дослідження кількісного вмісту полісахаридних фракцій (ВПРС, ГЦ А, ГЦ Б, ПР) в сировині самосилу гайового та самосилу гірського показало, що вміст полісахаридних фракцій схожий. Розроблені методики аналізу сировини самосилу гайового та самосилу гірського за вмістом наступних БАР: флавоноїдів, оксикоричних кислот, полісахаридів, поліфенолів, амінокислот, жирних кислот, каротиноїдів, токоферолів та хлорофілів. Обґрунтовано вибір оптимальних умов екстракції біологічно активних речовин із обох видів сировини. Оптимальними умовами екстракції є: використання сировини зі ступенем подрібнення 2-3 мм; в якості екстрагенту застосовувати 70 % етиловий спирт; співвідношення між сировиною та екстрагентом – 1:20; час екстракції – 45 хвилин, кратність екстракції - 2.Проведено визначення морфолого-анатомічних ознак сировини самосилу гайового та самосилу гірського. Виявлено анатомо-морфологічні ознаки, що характерні для кожного з досліджених видів сировини та дозволяють ідентифікувати досліджувані об’єкти.З метою стандартизації сировини визначено показники доброякісності для трави самосилу гайового, трави самосилу гірського, а також для сухого екстракту самосилу гайового. Розроблені проекти МКЯ «Трава самосилу гайового», «Трава самосилу гірського», «Сухий екстракт трави самосилу гайового».За результатами проведеного дослідження гострої токсичності сухого екстракту самосилу гайового встановлено, що він належить до V класу токсичності (практично не токсичних речовин) та виявляє протизапальну, антиоксидантну, анальгезуючу та протисудомну дію.Новизна наукових досліджень підтверджено заявкою на патент України на корисну модель «Спосіб стандартизації трави самосилу гайового (Teucrium chamaedrys L.) в багатокомпонентних рослинних сумішах» (заявка № U 2023 05076).Результати фармакогностичного дослідження впроваджено у навчальний процес та науково-дослідну роботу споріднених кафедр закладів вищої освіти України.^UThe dissertation is devoted to the results of an experimental complex pharmacognostic study of representatives of the Teucrium genus: Teucrium chamaedrys L. and Teucrium montanum L., establishing the content of the main classes of biologically active compounds (BAC) and parameters of standardization of plant raw materials.In experimental studies, using chemical reactions and instrumental methods on herb, leaves, roots, stems, and inflorescences of Teucrium chamaedrys L. and Teucrium montanum L. was determined the presence of such components as polysaccharides, hydroxycinnamic acids, flavonoids, monoterpenes, triterpenoids, sesquiterpenes, amino acids, hydrocarbons, tannins, sterols, iridoids, phenylpropanoids, tocopherols, chlorophylls, and carotenoids.Using chemical and physicochemical methods, 117 components were qualitatively and quantitatively determined in the raw materials of the studied objects, namely: 3 hydroxycinnamic acids, 3 flavonoids, 18 amino acids, 9 fatty acids, 3 sugars, 21 monoterpenes and their derivatives, 23 sesquiterpenes, 1 triterpene, 1 tocopherol, 3 sterols, 2 chlorophylls, 4 phenylpropanoids, 7 hydrocarbons, 5 alcohols, 10 aldehydes and 4 ketones.The qualitative composition and quantitative content of macro- and microelements in roots, inflorescences, leaves, stems and herb were investigated using the X-ray fluorescence method of analysis. The content of 13 micro- and macroelements was identified and determinedThe qualitative and quantitative composition of the amino acids in the research objects indicate the presence of 18 amino acids, of which 7 are essential. Determination of the content of volatile compounds was carried out by the method of gas chromatography with mass detection. 42 volatile components were detected and identified in the extract of the herb Teucrium chamaedrys L..The highest concentration have hamazulene and viridiflorol. 44 volatile components were detected and identified in the extract of the Teucrium montanum L. herb. Caryophyllene oxide, hermacrene D and eugenol have the highest concentration. The study of the content of hydroxycinnamic acids and flavonoids was carried out by the method of high-performance liquid chromatography. Chicory acid prevails in the largest quantity in the raw material of Teucrium chamaedrys L., its content in the leaves, herb, and roots is 2.9257±0.050 %, 1.6057±0.048 % and 5.6548±0.167 %, respectively. A high content of chlorogenic acid is characteristic of the raw material of Teucrium montanum L. (1.9429±0.058 % in the leaves, 0.6026±0.017 % in the herb, and 0.4782±0.014 % in the roots). Among the flavonoids, rutin was found in the largest quantity in the raw material of Teucrium chamaedrys L., the content of which in the leaves, herb, and roots is equal to 0.4237±0.012 %, 0.4069±0.012 % and 0.0302±0.001 %, respectively. The rutin content is also the highest in the raw material of Teucrium montanum L. and equal to 0.2667±0.007 % in the leaves and 0.0766±0.002 % in the roots of the plant.The study of the fatty acid composition of raw materials was carried out using the method of gas chromatography with flame ionization detection. Were identified 8 fatty acids in the lipophilic fraction of Teucrium chamaedrys L., and 9 fatty acids were identified in the extract of Teucrium montanum L., respectively. The content of stearic acid, which is 38.23 % and 32.15 %, prevails in the largest amount in both representatives.

Надано визначення поняття «вулична злочинність» та «вуличний злочин». Встановлено типові прояви вуличної злочинності. Обґрунтовано, що під час дослідження вуличної злочинності слід використовувати інституціональну парадигму, відповідно до якої злочинність слід розглядати як масове деструктивне явище, різновид протиправної соціальної практики. Розроблено типовий кримінологічний портрет вуличного злочинця. Доведено, що вуличний злочинець – це чоловік у віці 18–39 років, який має повну загальну середню, базову загальну середню освіту, не працює і не навчається, не перебуває у шлюбі, схильний до вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин, мешкає у тому ж населеному пункті, де вчинив злочин, раніше вчиняв злочин (злочини).Проаналізовано стан, структуру, динаміку та географію вуличних злочинів; охарактеризовано латентність вуличної злочинності; надано характеристику часу, предметів, спільності вчинення вуличних злочинів; ціни вуличної злочинності та фонових для неї явищ. Доведено, що причинами вуличної злочинності є соціально- економічні, регіональні та демографічні, морально-психологічні та культурні, архітектурні фактори. Основною умовою вуличної злочинності визнано втрату контролю над вуличною злочинністю. Жертву вуличного злочину визначено як будь-яку фізичну особу, якій вуличним злочином завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.Розроблено заходи запобігання вуличній злочинності на загальносоціальному, спеціально-кримінологічному, індивідуальному рівнях та у віктимологічному вимірі. З метою належного забезпечення запобігання вуличним злочинам запропоновано внести зміни та доповнення до чинного КК України.Ключові слова: злочин, вулиця, відкритий простір, географія злочинності, архітектура, вулична злочинність, кримінологічна характеристика, запобігання, програма, жертва, віктимність.^UStreet crime is seen as a massive destructive phenomenon, a type of illegal social practice, manifested in the commission of relatively uniform socially dangerous criminally punishable acts in open and free access to a part of a settlement outside the premises, the territory of organizations and private possessions.Typical manifestations of street crime have been established. The manifestations of street crime are: premeditated murder, bodily harm, beatings and torture, rape, theft, robbery, robbery, fraud, unlawful seizure of a vehicle, hooliganism, illegal production, manufacture, purchase, storage, transportation, transfer or sale of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues, illegal production, manufacture, acquisition, storage, transportation or transfer of narcotic drugs, psychotropic substances or their analogues for no purpose, illegal production, manufacture, purchase, storage, transportation or transfer of precursors, illegal public use of drugs.It is proved that in the course of street crime research an institutional paradigm should be used, according to which crime should be considered as a mass destructive phenomenon, a kind of illegal social practice. A typical criminological portrait of a street criminal has been developed. It is proved that a street criminal is a man aged 18-39 years, who has a full secondary, basic secondary education, does not work and does not study, is not married, is prone to alcohol, drugs, psychotropic substances, lives in the same locality where he committed the crime, previously committed the crime (crimes).The state, structure, dynamics and geography of street crimes are analyzed; latency of street crime is characterized. It is proved that the causes of street crime are socio- economic, regional and demographic, moral-psychological and cultural, architectural factors. The main condition for street crime is the loss of control over street crime. A street crime victim is defined as any natural person who has suffered moral, physical or property damage as a street crime.The feasibility of using the experience of certain Asian countries in preventing street crime in Ukraine (early elimination of harmful socio-economic, cultural, political and other factors; widespread use of preventive, educational and awareness-raising measures; the application of classical law enforcement practices; programming environmental safety; law enforcement cooperation with members of the public).Measures have been developed to prevent street crime at the social, special criminological, individual levels and in the victimological dimension. In order to properly ensure the prevention of street crimes, it is proposed to amend and supplement the current Criminal Code of Ukraine.Key words: crime, street, open space, geography of crime, architecture, street crime, criminological characteristics, warning, program, victim, victimization.

Науково обгрунтовано застосування електрохімічних принципів для регенерації відпрацьованих лужних розчинів. Визначено ефективність дії регенерованих розчинів у процесі мерсеризації бавовняних тканин за рахунок утворення у процесі електрохімічної регенерації багатоатомних спиртів. Доведено можливість створення замкнутого циклу мерсеризації сурових тканин з одночасною регенерацією відпрацьованих лужних розчинів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню морфо-функціональних змін при гострих і хронічних алкогольних інтоксикаціях. На основі морфо-функціонального аналізу яєчників експериментальних тварин (білих щурів) і трупів осіб жіночої статі репродуктивного віку, які мали достовірний алкогольний катамнез, визначено кореляційні зв'язки та проведено зіставлення змін яєчників в умовах гострого отруєння етанолом і тривалого впливу етилового спирту. Виявлено зниження загальної кількості фолікулів та ознаки сполучнотканинної трансформації органа, що свідчать про розвиток стійкого гіпоовуляторного статусу.

  Скачати повний текст

В якості об'єктів досліження обрано різні за своєю природою рідинні системи: подвійні розчини метанол-гексан, метанол-гептан, нітрометан-н-аміловий спирт і нітробензол-гексан та рідкий кристал пентилціанобіфеніл (5ЦБ) в ізотропній фазі. Встановлено, що в досліджуваних розчинах існують дві області акустичної релаксації, визначено їх особливості: низькочастотна релаксаційна область має флуктуаційну природу, тобто визначається процесами утворення та розпаду флуктуацій; високочастотна зумовлена міжмолекулярними процесами, які відбуваються в рідинній системі в результаті утворення та розриву зв'язків між молекулами. На основі даних частотної й температурної поведінки коефіцієнта поглинання звуку в низькочастотному діапазоні досліджено температурну та концентраційну залежність періодів релаксації подвійних рідинних систем, що пов'язана з періодами життя флуктуацій концентрацій поблизу КТ.

  Скачати повний текст

Розроблено засади технології виробництва пластобетону з підвищеними експлуатаційними характеристиками, який використовується для ремонту та відновлення споруд спеціального призначення за рахунок модифікування полімерної та зв'язувальної речовини. Доведено, що оптимізація структури наповненої полімерної матриці і одержання пластбетону з заданими експлуатаційними характеристиками здійснюється шляхом сополімеризації фурфуролацетонового мономера з уриловим спиртом та кислою смолкою. За цього продукти отверднення, у складі яких утворюються полярні OH-групи з високою енергією когезії, кількість яких збільшується під час розкриття фуринового кільця, взаємодіють з новоутвореннями цементу та кольматують поровий простір. Розроблено технологічні схеми виробництва ремонтних робіт у разі відновлення несучої спроможності бетонних і залізобетонних елементів з використанням пластбетону на основі модифікованої фуранової зв'язувальної речовини, особливістю якої є виключення енергоємної операції сушки наповнювачів за умов використання цементу як поглинача вологи.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних і практичних досліджень якісного складу та кількісного вмісту ароматоутворювальних сполук, які беруть участь в утворенні сортового аромату столових виноматеріалів, виготовлених із сортів винограду Аліготе, Ркацителі, Рислінга рейнського та Каберне-Совіньон. Виявлено діапазони варіювання їх концентрацій і співвідношень під час виробництва столових виноматеріалів. Створено математичні моделі сортового аромату столових виноматеріалів, які характеризують взаємозв'язок між числами аромату і кількісним вмістом ароматоутворювальних сполук. Виявлено технологічні прийоми виробництва столових виноматеріалів, які сприяють їх отриманню з характерним сортовим ароматом. Встановлено режими використання ферментного препарату Новоферм 12 під час виробництва столових виноматеріалів. Науково обгрунтовано вибір технологічної схеми виробництва столових сортових виноматеріалів, який передбачає визначення масової концентрації терпенових спиртів у винограді в період його технічної зрілості.

  Скачати повний текст

Досліджено фізико-хімічні закономірності розчинення алюмінію та його сплавів у водних і водно-спиртових розчинах гідроксидів натрію та літію. Показано, що реакція розчинення алюмінію та його сплавів у лужних водних розчинах проходить за електрохімічним механізмом з переважним катодним контролем. Встановлено, що під час переходу від розбавлених до концентрованих розчинів лугу відбувається зміна лімітуючої стадії анодної реакції. Запропоновано багатостадійний механізм анодної реакції розчинення алюмінію і його сплавів у розчинах NaOH. У водних розчинах LiOH кінетика реакції ускладнюється утворенням на поверхні електрода алюмінатів літію. З'ясовано, що інгібуюча дія спиртів обумовлена взаємодіями, що відбуваються в об'ємі розчину (утворенням водневого зв'язку, кислотно-основними перетвореннями, сольватацією). Виявлено, що вплив багатоатомних спиртів (етиленгліколю та гліцерину) на кінетику розчинення у багато разів сильніший у порівнянні з одноатомними, що пов'язано не з адсорбційними явищами, а з більшою гідрофільністю молекул багатоатомних спиртів. Визначено локальні температурні ефекти на межі поділу метал/розчин. Встановлено, що у всіх досліджених розчинах, на межі поділу фаз спостерігається значний екзотермічний ефект, зумовлений, головним чином, утворенням поверхневих оксидних сполук алюмінію. Для сплавів Д-16 і В-95 значення локального температурного ефекту більше, ніж для чистого алюмінію, що пов'язано з більшою швидкістю розчинення сплавів. На основі отриманих даних оптимізовано склад лужного травильного розчину, що застосовується для контурного травлення алюмінію та його сплавів. Запропоновано базовий склад електроліту для лужних джерел струму з алюмінієвим анодом.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод синтезу сполук на основі амінних комплексів нікелю (II) та міді (II) та іонів поліоксометалатів, з використанням якого одержано 23 нові комплекси. На підставі даних рентгеноструктурного аналізу встановлено, що аніони оксометалатів утворюють координаційні зв'язки лише з іонами міді (II). Показано, що у кристалічних гратках окремих сполук є вакантний простір, доступний для входження адсорбатів. Проведено систематичне вивчення кінетичних і термодинамічних особливостей реакцій гетерофазної взаємодії одержаних полікристалічних сполук з парами води, метанолу, етанолу, ацетону та ацетонітрилу. Продемонстровано стехіометричність та оборотність вивчених процесів. З'ясовано, що їх кінетичні характеристики описуються моделлю лінійної рушійної сили масопереносу і кінетичні профілі реакцій апроксимуються моно- або біекспоненційними залежностями, а це свідчить про наявність одного або двох енергетичних бар'єрів, які лімітують процес дифузії. На підставі кінетичних даних встановлено, що механізми взаємодій не залежать від природи полярних молекул. Вперше для металокомплексних сполук одержано кінетичні характеристики процесів десорбції молекул спиртів і показано ідентичність механізмів ад/десорбції. На підставі одержаних результатів обгрунтовано припущення про структурну природу енергетичних бар'єрів, що визначаються топологією пористої будови кристалічних решіток. Встановлено, що синтезовані сполуки ефективно зв'язують аміак за умов низької вологості. Показано принципову роль присутності у газовій парі води у визначенні кінетичних особливостей даних процесів.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальних проблем спиртової галузі, пов'язаних зі зменшенням енергетичних та інвестиційних витрат, підвищенням якості продукції, а також покращенням екологічної ситуації за рахунок утилізації відходів спиртовоговиробництва. Всі поставлені задачі пропонується вирішити за рахунок інтенсифікації процесів масообміну в ректифікаційних колонах з використанням технології циклічної дистиляції. Основним методом досліджень вибрано математичне моделювання процесів, здійснене на базі запропонованої моделі теоретичної тарілки циклічної дистиляції. Результати моделювання показали зменшення енергетичних витрат на 30 % та зменшення кількості тарілок в 2,5 рази для колон циклічної дистиляції, а також зменшення оптимального флегмового числа на 25 %. Для промислових гідроселекційних колон підтверджено збільшення ефективності розділення компонентів за рахунок зменшення кількості тарілок в колоні. Циклічна колона має 14–15 тарілок, традиційна 39–56 тарілок. Моделювання гідроселекційних колон визначило оптимальні умови вилучення домішок. Запропоновано утилізацію концентрату головної фракції етилового спирту, як відходів спиртового виробництва.^UThe dissertation is devoted to solving current problems of the alcohol industry, related to reducing energy and investment costs for production, improving product quality, as well as improving the environmental situation through the utilization of related impurities. Based on the analysis of literature sources and own experience, it is established that the tasks can be solved by increasing the efficiency of separation of components in mass transfer column apparatus and creating optimal conditions for removing all types of impurities from the zones of their maximum accumulation. As the next, consistent step in work with impurity, the technology of their utilization for the purpose of improvement of an ecological situation is offered. The model of the theoretical plate of cyclic distillation was used to calculate the distillation columns (distillation, purification, impurity concentration column) and to study the influence of control parameters on the mass transfer process. The result of the calculation for the distillation column was to determine the number of plates depending on the reflux value for the set values of the concentration of distillate and Luther. The result of the calculation for the purification column and the impurity concentration column was to determine the distribution of ethanol concentration on the plates of the column, depending on the place of power and water introduction for hydroselection. In this case, the epuration and impurity concentration column are the same type of columns with a fixed number of plates, which have been operating in industrial conditions. The results of comparisons showed that the optimal value of the phlegmaratio for cyclic distillation is 25 % less than traditional. The efficiency of cyclic distillation is divided between saving steam and reducing the number of plates. Steam savings are in the range from 0 to 30 %, reducing the number of plates by 2.6 and 1.5 times in accordance with the specified values of energy saving. The purification column and the impurity concentration column are of the same type, as they perform the same task related to the concentration and removal of impurities of the main nature. In addition, when creating favorable conditions in the columns the concentration of intermediate upper and lower impurities takes place. It is known that the main effect on the volatility of all types of impurities has the concentration of ethanol. With decreasing ethanol concentration, the volatility of the bulk of impurities increases. On the other hand, significant dilution of alcohol with water for hydroselection leads to overuse of energy in their further processing. When studying the distribution of ethanol concentrations on the plates of the purification column, it was found that in all cases but one, in the column there are concentration barriers with high concentrations of ethanol in different parts of the column. Their presence leads to changes the conditions of impurities release and deteriorates their concentration, so the task of the dissertation was to create a mathematical model that could determine the redistribution of flows in the column so as to ensure the absence of concentration barriers across the height of the column. For this type of cyclic distillation columns at 15 plates, four variants of external liquid flow points were proposed. Hydroselection water: column top and power dilution. Reflux: the top of the column and suppling on several plates below the top of the colon. Modeling of different variants of flow ratios and the place of their supply allowed, at a fixed concentration of liquid, to determine the conditions under which the concentration of ethanol is the same throughout the height of the column. The concentrate is about 1 % of the plant's productivity. Its further use is reduced to the production of car glass washers in the winter. Eventually, all impurities enter the atmosphere, which pollute the environment. We offer the technology of concentrate utilization using the process of desorption of impurities by air. The concentrate is diluted to 10 % vol., And served in a column desorber with 5 plates. The air is saturated with alcohol impurities, and after the desorber is sent to the air supply fan in the boiler where the impurities burn. This operation should be performed twice to reduce the amount of impurities in the liquid to 99 % of their initial content. Part of the ethanol flies with the impurities, and the remaining in the liquid is about 0.7 % of the plant's productivity. The bottom liquid is sent back to the production on the alcohol column.

Досліджено умови синтезу однорідномезопористих кремнеземів із сферичною морфологією частинок, визначено структурно-спрямувальну роль іонену типу 1,4-MePh у темплатному синтезі мезопористих кремнеземів і розроблено методику синтезу однорідномезопористих кремнеземів у нанореакторах на основі великопористих неорганічних матриць. Показано можливість контролю геометричних парметрів структури та морфології синтезованих кремнеземів залежно від pH середовища та співвідношення вихідних компонентів. У спиртово-основному середовищі модифікованим методом Штобера з використанням міцелярних розчинів гексадецилтриметиламінійброміду та тетраетоксисилану синтезовано однорідномезопористі кремнеземи типу МСМ-41, що мають розвинену питому поверхню, виключно вузький розподіл пор за розмірами та складаються з однорідних частинок сферичної форми, розміром 0,5 мкм. У кислому середовищі проведено темплатний синтез впорядкованих пористих кремнеземів з високими значеннями питомої поверхні та сферичною грануляцією частинок розміром 10 мкм. У спиртово-основному середовищі проведено синтези з використанням у складі міцелярного темплату полііонену типу 1,4-MnPh. Встановлено, що введення невеликої кількості іонену дозволяє синтезувати кремнеземи високими значеннями питомої поверхні та впорядкованою гексагональю структурою пор. Вперше показано можливість проведення темплатного синтезу мезопористих кремнеземів у нанореакторах на основі великих пор силікагелю.

  Скачати повний текст

Узагальнено теоретичні підходи до визначення економічної сутності оборотних засобів у контексті врахування специфіки діяльності підприємств спиртової галузі. Проаналізовано забезпеченість підприємств спиртопродукового підкомплексу АПК оборотними засобами та досліджено структуру джерел їх формування. Встановлено, що основними причинами зміни функціональної структури оборотних засобів підприємств спиртової галузі поглиблення інфляційних процесів в економіці, підвищення відсоткових ставок за кредитні ресурси, істотне звуження внутрішнього та зовнішнього ринків збуту. Запропоновано ситему показників для здійснення об'єктивної оцінки ефективності використання оборотних засобів, проаналізовано її рівень на підприємствах спиртової галузі та розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності їх використання.

  Скачати повний текст

Розроблено способи інтенсифікації технологічних процесів виробництва спирту активацією гідролітичних ферментів та забезпечення їх стабільності за умов виробництва. Досліджено закономірності активації ферментів ферментними препаратами (ФП) різного походження іонами металів, ультразвуковими хвилями та гідроакустичними коливаннями. Встановлено, що на ефект активації ферментів ФП іонами металів впливають різні фактори (іони металів, концентрація іонів, температура, тривалість обробки, ступінь очищення ФП). Доведено можливість зниження витрати активованого ФП на стадії оцукрювання. Досліджено термостабільність водного розчину ФП Термаміл 120 L.

  Скачати повний текст

Запропоновано способи мінімізації випадкових і виключення систематичних похибок абсолютних методів акваметрії напівпродуктів і сировини для оптичних функціональних матеріалів та оцінено метрологічні характеристики цих методів. Показано, що тільки титриметричний метод за К. Фішером є абсолютним, незалежно від вмісту визначеної води, і може використовуватися як арбітражний для градуювання інших методів визначення води. Встановлено, що газохроматографічний і кальцій-гідридний газометричний методи у разі визначення малих концентрацій води в органічних розчинниках не можуть вважатися абсолютними та потребують градуювання. Показано, що спектрофотометрія з використанням концетраційної залежності положення максимуму світлопоглинання спиртових розчинів хлоранілової кислоти та діелькометрія на середніх та НВЧ частотах дозволяють швидко та з високою точністю визначити вологість напівпродуктів і сировини для оптичних функціональних матеріалів. Показано, що дані акваметрії є важливими під час розв'язання деяких матеріалознавчих питань.

  Скачати повний текст

Досліджено поводження високомолекулярних ефірів, альдегідів, спиртів і летких кислот вина в процесі перегонки, їх перехід у окремі фракції дистиляту та коньячний спирт. Визначено вплив швидкості згону спирту, який міститься в перегінному середовищі та концентрації домішок на характер переходу домішок у дистилянт. Установлено кореляційний зв'язок між складом летких домішок вина або спирту-сирцю з оптимальним об'ємом головної фракції. Вивчено особливості впливу духмяних вод на склад та якість коньяків. Запропоновано новий спосіб одержання духмяних вод на базі ефективного використання головної та хвостової фракцій. Створено пристрій для фракціонування дистилянту та визначено основні параметри його роботи. Розроблено, випробувано та впроваджено удосконалену технологічну схему перегонки коньячних виноматеріалів, що базується на застосуванні розрахункового способу визначення оптимального об'єму головної фракції, раціональному використанні головної та хвостової фракцій в процесі виробництва духмяних вод, застосуванні даного пристрою для фракціонування дистилянту. Оптимізовано основні технологічні параметри процесу перегонки для апарата ПУ-500, що працює за схемою подвійної перегонки. Зазначено, що схема пройшла виробничі та приймальні випробування та впроваджена з фактичним економічним ефектом 7,9 тис.грн.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню ролі розчинника в радикальній полімеризації дієнів під дією пероксиду водню. Проведено широкі дослідження кінетики полімеризації в різних типах розчинників і визначення порядків реакції полімеризації по мономеру та ініціатору. Використання методу множинної кореляції до експериментальних результатів щодо кінетики полімеризації дало можливість знайти рівняння багатопараметрової кореляції, яке встановило кількісну залежність параметрів полімеризації від властивостей розчинників. Використання мічених 14С спиртів показало, що розчинники є компонентами ініціювальної системи і входять до складу олігомера. Проаналізовано літературні дані по реакції ініціювання в системі, що вивчається, які привели до висновку про неадекватність існуючих поглядів на цей процес. Методами визначення розподілу за типами функціональності та хімічного аналізу гідроксильних груп в олігомерах із залученням термохімічних та квантово-хімічних розрахунків встановлено, що первинні радикали утворюються при узгодженому розпаді двох зв'язків в потрійному комплексі [мономер٠٠٠ініціатор (ПВ)٠٠٠розчинник (ІПС)], а не через розпад молекули пероксиду водню або її комплексу з розчинником. Дані кінетичного ацетилювання гідроксильних груп та реакції уретаноутворення показали, що гідроксильні групи в олігомерах нееквівалентні. Олігодієни, отримані в різних спиртах, показують різну реакційну здатність в реакціях ацетилювання та в реакції уретаноутворення через наявність фрагментів спиртів, в яких гідроксильні групи показують різну схильність до комплексоутворення по водневих зв'язках. Шляхом аналізу літературних та власних даних із залученням модельних розрахунків зроблено висновок, що обрив макрорадикалів відбувається не їх рекомбінацією, а шляхом передачі ланцюга на ініціатор пероксид водню з утворенням кінцевої гідроксильної групи. Запропонована нова схема радикальної полімеризації дієнів в розчинах спиртів під дією пероксиду водню, яка враховує вказані механізми ініціювання та обриву ланцюга.^UThe dissertation is devoted to the study of the role of solvent in the radical polymerization of dienes under the influence of hydrogen peroxide (HP). A systematic study of the polymerization kinetics in various types of solvents and the processing of its results on the basis of the principle of linearity of free energies by multiple correlation analysis established the dependence of the initial polymerization rate on the characteristics of the solvents. This dependence is described by a four-parameter equation that characterizes the influence of solvent parameters, the most important of which was the electrophilic solvation of ET according to Reichardt. This parameter characterizes the ability of a solvent molecule to interact with a hydrogen peroxide molecule, in which the oxygen atom of the peroxide bond is the electron donor. The determination of the polymerization orders by the monomer and the initiator showed that the orders of magnitudes exceed the values for ideal radical polymerization. This indicates the formation of complexes between the components of the polymerization system.The use of alcohols labeled with carbon 14C as solvents shows that their fragments are included into oligomers. The label functionality was 0.5, regardless of the alcohol used, monomer conversion and molecular weight of the oligomers. This indicates that alcohols are included at the initiation stage. In the range of molecular weights of about 2000, the total functionality in the oligomers obtained in solutions of primary alcohols was close to 2, and in a solution of isopropyl alcohol (IPA) – to 1.5. If we take into account that tertiary hydroxyl groups are not determined by the acetylation method, then these results are consistent with the idea that the total functionality, taking into account the label, is 2 in the oligomer obtained in IPA solution. The nonequivalence of hydroxyl groups in oligodienes was demonstrated by spectral methods, as well as the reactivity of hydroxyl groups in acetylation and urethane formation reactions. The decomposition of the HP-IPA complexes proposed by different researchers is not realized under polymerization conditions. The only way to generate radicals proceeding with negative enthalpy is the decomposition of the ternary monomer-initiator-solvent complex [butadiene٠٠٠HP٠٠٠IPA]. The coordinated decomposition of this complex in two bonds gives two hydroxyl-containing radicals and water: НОСН2СН=СНСН2• + (СН3)2С•ОН + Н2О. When using IPA, one of the radicals contains a tertiary hydroxyl group. The formation of such a complex is confirmed by quantum chemical calculations, which showed that the formation of the complex proceeds with positive energy relative to the sum of the energies of the individual components of the system.Kinetic calculations performed using published data for reaction rate constants of individual polymerization stages taking into account chain transfer reactions were performed. They showed that chain termination is carried out through chain transfer by a macroradical to the HP initiator. In this case, a terminal hydroxyl group and a hydroxyl radical in the oligomer are formed. It is this radical that transfers the chain to the polymer with the formation of tri- and polyfunctional molecules.The use of all the results presented allowed us to propose a new scheme for the radical polymerization of dienes in alcohol solutions under the action of HP. Its fundamental difference from the previously proposed schemes lies in the method of generating primary radicals through the decomposition of the ternary complex [monomer٠٠٠initiator٠٠٠solvent], which involves the inclusion of alcohol hydroxyl-containing fragments into the oligomers. Another difference is the way of chain termination, which is carried out by transferring the chain by a macroradical to the HP.The inclusion of solvent fragments into the oligomer at the initiation stage was also established when using labeled 14C acetone as a solvent. In this case, the label functionality was 0.18-0.20 what is explained by decomposition of primary acetonyl radicals.

Досліджено вплив антисептичних засобів нового покоління на кислоутворювальну мікрофлору. Одержано нові наукові дані щодо впливу даних антисептичних засобів на дріжджову популяцію, активність ферментних препаратів, хіміко-технологічні показники напівпродуктів спиртового виробництва та показники якості спирту. Підтверджено ефективність використання антисептичного засобу полідез і встановлено його оптимальне дозування та спосіб використання у спиртовому виробництві. Удосконалено технологічну схему зброджування сусла з крохмалевмісної сировини в спирт з застосуванням антисептичних засобів.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню механізмів перебудови підсистеми дефектів в об'ємних і нанорозмірних світловипромінюючих напівпровідникових матеріалах на основі сполук А2В6 і А3В5 під дією електричного поля, термічного відпалу та опромінення і з'ясуванню впливу цієї перебудови на нерівноважні електронні та іонні процеси в цих матеріалах. Досліджено чотири класи нанорозмірних об'єктів, які є актуальними для створення високоефективних, енергозберігаючих та дешевих світловипромінюючих приладів видимого та ближнього інфрачервоного діапазонів світла: тонкі плівки, гетероструктури з квантовими ямами (КЯ) і самоорганізованими квантовими точками (КТ), колоїдні КТ і композити на їх основі. На прикладі монокристалів ZnO і CdS, які були модельними об'єктами, продемонстровано, що за допомогою електричного поля можна легувати та очищати матеріали сполук А2В6 від домішок металів, а також розділити вплив домішок та власних точкових дефектів на їх люмінесцентні характеристики. В тонких шарах і монокристалах ZnO виявлено ефекти, зумовлені впливом внутрішніх електричних полів на перелокалізацію мілких донорів та характер сегрегації домішок рідкоземельних металів при термічних відпалах. В гетероструктурах сполук А2В6 виявлено ефект негативного впливу катіонних вакансій на самоорганізацію КТ через посилення процесів інтердифузії. Продемонстрована роль вакансій в деградації структур з КТ при термічних відпалах і підтверджена вища термічна стабільність структур з КТ у порівнянні з КЯ. Встановлено механізми термічного гасіння інтенсивності екситонної фотолюмінесценції (ФЛ) в гетероструктурах CdSe/ZnSe та InAs/ InGaAs/GaAs з самоорганізованими КТ та запропоновані люмінесцентні методи контролю розподілу дефектів в цих матеріалах. Запропоновані способи підвищення інтенсивності ФЛ гетероструктур CdZnTe/ZnTe та InGaAsN/GaAs з КЯ. Ідентифіковані процеси та запропоновані механізми перебудови дефектів на поверхні нелегованих та легованих домішками металів колоїдних КТ сполук А2В6 та А1А3В6, стимульовані опроміненням світлом, взаємодією з іонами важких металів та приєднанням біо-молекул. Виявлено ефекти фото- та термостимульованого підсилення та деградації ФЛ в композитах з КТ, які зумовлені перебудовою функціональних груп полімеру на інтерфейсі КТ/желатин і КТ/полівініловий спирт і виявлена вища стабільність композитів з желатином. Продемонстровано можливість використання колоїдних КТ сполук А1А3В6 для детектування іонів важких металів. Запропоновано метод підтвердження утворення біокомплексів з колоїдними КТ CdSe(Te)/ZnS, який базується на реєстрації зміни спектрального положення смуги люмінесценції КТ.^UThe dissertation is aimed at elucidation of the mechanisms of defect rearrangement under electric field, thermal annealing, and irradiation as well as at clarification of the influence of this rearrangement on electron and ion processes in bulk and nanoscale light-emitting semiconductor materials based on II-VI and III-V compounds. Four classes of nanoscale objects that are relevant for application in highly efficient, energy saving and cheap light-emitting devices of visible and near-infrared spectral ranges have been investigated: thin films, heterostructures with quantum wells (QW) and self-organized quantum dots (QDs), colloidal QDs and nanocomposites on their basis. In addition, the single crystals have been studied as the model objects. It is shown that in the single crystals and thin films based on II-VI semiconductors the rearrangement of ionized point defects under internal electric fields in the region of p-n junctions and the fields created by electric charges localized on the surface plays a significant role in the reconstruction of defect system. Using the drift of ionized defects, it is shown that the interstitial zinc, Zni, that is a shallow donor in ZnO, is a part of defect complex responsible for green luminescence band. The model of the Tb3+ luminescence center in ZnO including the substitutional terbium, Tb3+Zn, and interstitial oxygen is proposed. In the nanoscale heterostructures based on II-VI compounds, the negative impact of cation vacancies on QD self-organization is revealed for the first time. It is shown that in CdSe/ZnSe QD heterostructures with a large number of cation vacancies, a wetting layer with an ensemble of QDs with shallow exciton localization potential are formed due to enhancing interdiffusion processes. Similarly, insertion of 1 monolayer of CdTe in the Cd0.4Zn0.6Te/ZnTe QW promotes Cd/Zn interdiffusion and formation of the QW with shallow exciton localization potential that causes an increase in 8 times of the photoluminescence (PL) intensity. The process of thermal generation of cation vacancies in the near surface layer of CdSe/ZnSe QD heterostructures is revealed and the influence of cation vacancies on the degradation of the QD structures under thermal annealing is demonstrated. Higher thermal stability of the QD structures in comparison with the QWs is confirmed and ascribed to effective localization of carriers in the QDs that prevents their diffusion into other parts of heterostructure, in which radiation-stimulated strain relaxation could occur. The mechanisms of thermal quenching of exciton PL in CdSe/ZnSe and InAs/InGaAs/GaAs heterostructures with self-organized QDs were established and the luminescent methods for control of defect distribution in these materials were proposed. An analytical solution of the system of coupled equations in the stationary case for the model of independent capture of charge carriers in the CdSe/ZnSe QD heterostructure is obtained. It is shown that this model satisfactorily describes thermal quenching of quantum dot PL intensity. In the undoped and doped with metal impurities colloidal QDs based on II-VI and I-III-VI compounds, the processes of surface defect reconstruction under light irradiation, interaction with heavy metal ions and conjugation with biomolecules were identified and their mechanisms were established. It is found that the changes in the PL characteristics of CdSe(Te)/ZnS QDs occurred upon drying the QD solution on a solid substrate are caused by QD oxidation resulted in the reduction of QD's core diameter and rearrangement of defects on its surface. It is shown for the first time that QD conjugation with biomolecules promotes QD oxidation. In the QD composites, the effects of photo- and thermally stimulated enhancement and degradation of the QD luminescence caused by rearrangement of polymer functional groups at the QD/gelatin and QD/polyvinyl alcohol interfaces which affects surface defect passivation were identified. The mechanisms of the effects were proposed. Higher stability of the gelatin-based composites was demonstrated. The method for the increase of the PL intensity of InGaAsN/GaAs QW heterostructures by adding about 1% Sb acting as surfactant is proposed. The possibility of application of colloidal QDs based on I-III-VI compounds for heavy metal ion detection has been demonstrated. A simple method for detection of QD bioconjugate is proposed. The method is based on registration of the changes that occur in the spectral position of the PL band of CdSe(Te)/ZnS QDs due to conjugation with bio-molecules upon drying on a solid substrate.