Бази даних

Автореферати дисертацій - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Наукова електронна бібліотека (1)Реферативна база даних (12)Книжкові видання та компакт-диски (318)Журнали та продовжувані видання (2)
Пошуковий запит: (<.>K=СОНЕЧК$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4

      
1.

Абдулаєва О.Р. 
Драматичний цикл "Романтика" у творчості і долі М.І.Цвєтаєвої: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.02 / О.Р. Абдулаєва ; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2007. — 20 с. — укp.

Розглянуто проблеми осмислення драматургії М.І.Цвєтаєвої на сучасному етапі. Висвітлено підсумки та напрямки вивчення творчості поетеси, а також основні підходи та методи дослідження ліричної драми. Досліджено біографічні засади циклу, ідею героїчного театру і "романтизм" М.І.Цвєтаєвої. Проведено аналіз циклу "Романтика" і традицій російської поетичної драми. Метафізику любові та творчості подано як внутрішній сюжет "Романтики", а Диптих про Казанову ("Пригода", "Фенікс") - як ліричну серцеву шкалу. Романтичні п'єси М.І.Цвєтаєвої розглянуто на тлі ліричних циклів 1910-х рр. і "класичних" драм 1924 - 1928 рр. Досліджено відображення колізій "Романтики" у пізній прозі поетеси (на прикладі "Повісті про Сонечку)."

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4РОС)6-4 Цвєтаєва, М.І. 536 +
Шифр НБУВ: РА351366

Рубрики:

Географічні рубрики:

      
2.

Курцев В.О. 
Сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в північному Степу України: автореф. дис... канд. с.-г. наук: 16.00.10 / В.О. Курцев ; Ін-т захисту рослин УААН. — К., 2009. — 20 с. — укp.

В агробіоценозі озимої пшениці у Північному Степу України виявлено 55 видів комах-фітофагів з 21-ї родини, з них 27 - домінувальних. Установлено три критичні періоди розвитку рослин озимої пшениці, з якими взамопов'язані певні комплекси фітофагів: сходи-кущіння, вихід рослин у трубку, цвітіння-налив зерна. В шкідливому ентомокомплексі пшеничого агроценозу вирізняється комплекс сисних шкідників, серед яких найбільш чисельними та небезпечними шкідниками є представники родини щитники-черепашки (Scutelleridae) з домінувальним видом шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), родини попелиць (Aphidinea) - велика (Sitobion avenae F.) і звичайна злакові (Schizaphis graminum Round.) попелиці, а серед трисів (Tripidae) - пшеничний трипс (Haplothips trici Kurd). Вивчено структуру видового складу цієї групи шкідників, динаміку їх чисельності у посівах озимої пшениці, вплив екологічних, гідротермічних чинників, агротехнічних прийомів (строки сівби, норми висіву насіння, попередника, норми мінерального живлення) і хімічних засобів культури на розвиток, чисельність і шкідливість фітофагів. Виявлено 30 видів ентомофагів сисних шкідників, що регулюють їх чисельність на даних посівах. Найбільш важливими серед них є сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata L.), сонечко мінливе (Adonia variegata Goeze) і двокрапкове (Adonia bipunctata L.) теленоміни (Telenomus choropus M.) і (Telenomus grandis T.), жук малашка (Malachius geniculatus) і хижий трипс (Aeolothrips intermedius Bagn.). Обгрунтовано ефективність певних нових інектицидів та їх сумішей для зменшення чисельності шкідників до економічно невідчутного рівня. Доведено економічну перевагу застосуання надлегкої авіації у порівнянні з наземними обприскувачами під час захисту озимої пшениці від комплексу сисних шкідників.

  Скачати повний текст


Індекс рубрикатора НБУВ: П468.61 + П491.121.03 +
Шифр НБУВ: РА363039

Рубрики:

      
3.

Медвідь Я. А. 
Жуки-сонечка (Coleoptera: Coccinellidae) в агроценозах Правобережного Лісостепу України та їх роль у контролі чисельності фітофагів / Я. А. Медвідь. — Б.м., 2021 — укp.

Родина Coccinellidae Latr. має важливе економічне значення у господарській діяльності людини. Більшість видів є хижаками попелиць,щитівок, червчиків, трипсів, павутинних кліщів, листоблішок, білокрилок, яєць і личинок інших дрібних членистоногих. Кокцинелідам властива висока ненажерливість, багатоїдність, плодючість. Жуки та личинки сонечок відіграють значну роль у регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських, лісових і декоративних рослин. У результаті досліджень уточнено кокцинелідофауну типових агроценозів Правобережного Лісостепу України. Виявлено 16 видів кокцинелід, серед них домінантними були сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata L.) і сонечко мінливе (Hippodamia variegata Gz.), субдомінантними — пропілея чотирнадцятикрапкова (Propylea quatuordecimpunctata L.) і сонечко азійське (Harmonia axyridis Pall.). У виробничому досліді на посіві кукурудзи після обробки інсектицидами середня чисельність кокцинелід була: на контролі — 3,5 екз./м2, Ампліго 150 ZC, ФК (хлорантраніліпрол, 100 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 екз./м20, Белт 480 SC, КС (флубендіамід, 480 г/л) — 0,7 екз./м2, Кораген 20 — 2,4 екз./м2. Оцінка економічної ефективності показала найбільшу рентабельність інсектициду Кораген 20 (440,16 %), обприскування яким сприяло збереженню урожаю на 0,96 т/га і забезпечило чистий прибуток — 3 817,5 грн/т. Застосування препарату Ампліго 150 ZC дозволило одержати збереженийурожай 0,73 т/га, з чистим прибутком 2 647,4 грн/т та рівнем рентабельності 289,33 %. За обробки інсектицидом Белт 480 SC збережений урожай складав 0,32 т/га, чистий прибуток — 873,1 грн/т, рівень рентабельності — 126,81 %.^UThe Coccinellidae Latr. family has an important economic value in the human business activities. Most species are predators of aphids, scale insects, thrips, spider mites, leafhoppers, whiteflies, eggs and larvae of other small arthropods. Coccinellids are marked by their high gluttony, polyphagous, fertility. Beetles and larvae of ladybirds play a significant role in the quantity control of pests of agricultural, forest and ornamental plants. As a result of the researches the coccinellids fauna of typical agrocoenosis of Ukrainian Right-Bank Forest Steppe was specified. Also there were educed 16 species of coccinellids, among them seven spot ladybird (Coccinella septempunctata L.) and variegated lady beetle (Hippodamia variegata Gz.) were marked as dominants, fourteen spot ladybird (Propylea quatuordecimpunctata L.) and Asian lady beetle (Harmonia axyridis Pall.) as subdominants. In the production experiment on corn crop after insecticides application the mean quantity of coccinellids was: on control — 3,5 exemplars/m2 , Ampligo 150 ZC (chlorantraniliprole, 100g/l+lambda-cyhalothrin, 50g/l) — 0,4 exemplars/m2, Belt 480 SC (flubendiamide, 480 g/l) — 0,7 exemplars/m2, Coragen 20 SC — 2,4 exemplars/m2. The estimation of economic efficiency showed the highest profitability of theinsecticide Coragen 20 SC (440,16 %) spraying of which contributed to the preservation of the yield on 0,96 t/ha and provided the net profit on the level 3 817,5 UAH/t. The use of preparation Ampligo 150 ZC allowed to obtain a preserved yield of 0,73 t/ha with a net profit of 2 647,4 UAH/t and the level of profitability 289,33 %. After application of insecticide Belt 480 SC a preserved yield was 0,32 t/ha, a net profit —873,1 UAH/t, the level of profitability — 126,81 %.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
4.

Філіцька О. О. 
Добір батьківських форм для створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої адаптованого до умов Лісостепу України: автореферат дис. ... д.філософ : 201 / О. О. Філіцька. — Б.м., 2024 — укp.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального завдання щодо розширення генетичного різноманіття вихідного матеріалу при використанні в гібридизації низькорослих, середньорослих та високорослих сортів пшениці м’якої озимої, а також виявлення генетичних джерел господарсько-цінних ознак для подальшого залучення в селекційний процес.Встановлено, що досліджувані батьківські форми у 2019–2022 рр. характеризувалися відмінностями індивідуальної фенотипової мінливості за наступними елементами продуктивності: довжини головного колоса, кількості колосків із головного колоса, маси 1000 зерен із колоса та рослини на рівні незначної; кількості зерен та маси зерна з головного колоса від незначної до середньої; продуктивної кущистості, кількості зерен і маси зерна з рослини від незначної до значної.Виділено сорти Білоцерківська напівкарликова, Донська напівкарликова та Ластівка одеська, які проявляли незначну мінливість за більшістю досліджуваних ознак.Генотипова мінливість у контрастні за гідротермічними умовами роки в досліджуваних за висотою групах стиглості пшениці проявляла певну диференціацію за кількісними ознаками, а саме: довжина колоса, кількість колосків, кількість зерен із головного колоса, маса 1000 зерен із головного колоса та рослини – на рівні незначної; продуктивна кущистість – на середньому рівні; кількість зерен із рослини – незначна у високорослих та середня у середньорослих І–ІІ групи, низькорослих сортів; маса зерна головного колоса – незначна у низькорослих сортів та середня в інших групах; маса зерна з рослини – від незначної у середньорослих І групи до середньої у низькорослих, середньорослих ІІ групи і високорослих сортів. Дисперсійним аналізом встановлено, найбільший вплив умов року на формування продуктивної кущистості (56,99 %), довжини головного колоса (42,76 %), кількості колосків із головного колоса (41,59 %), кількості зерен із колоса (41,45 %) та рослини (46,31 %), маси зерна головного колоса (55,84 %) та рослини (43,96 %). За таких умов модифікація генотипом склала від 12,92 % (кількість зерен із рослини) до 35,07 % (кількість колосків із головного колоса), а взаємодією «умови року–сорт» – від 17,91 % (маса зерна з головного колоса) до 36,52 % – кількість зерен із рослини. Частка інших факторів була незначною 0,72–4,97 %. При формуванні маси 1000 зерен із головного колоса (55,74 %) та рослини (58,47 %) відбувалася істотна модифікація ознаки сортом, за впливу умов року на рівні 18,48 та 20,48 % відповідно. В розрізі досліджуваних груп визначено певні відмінності впливу факторів на елементи продуктивності пшениці м’якої озимої. Незначною мінливістю довжини стебла та коефіцієнтом варіації в контрастні за метеорологічними умовами роки характеризувалися сорти: Столична, Сонечко, Одеська 267, Ластівка одеська, Колос Миронівщини, Писанка, Пилипівка. Генотипова мінливість досліджуваних за висотою груп була незначною – 7,6–8,2 %.Встановлено, що в 2019–2022 рр. довжина головного стебла в усіх досліджуваних сортів пшениці м’якої озимої на 51,07 % визначалася умовами року, натомість, сорт формував даний показник лише на 25,11 %, а вплив взаємодії «умови року – сорт» склав 23,48 %, за частки інших факторів – 0,33 %. В розрізі досліджуваних груп найбільший вплив генотипу на формування довжини головного стебла (22,93 %) встановили у високорослих сортів.Встановлено, що показники ступеня фенотипового домінування за довжиною головного стебла та елементами продуктивності пшениці м’якої озимої залежать як від підбору пар гібридизації, так і умов року.Найбільш поширеним типом успадкування елементів продуктивності головного колоса за використання в гібридизації низькорослих, середньорослих і високорослих сортів у гібридів F1 в 2020–2022 рр. визначено позитивне наддомінування, а саме: продуктивної кущистості – 58,7 %, довжини головного колоса – 80,8 %; кількості колосків – 50,0 %; кількості зерен – 81,7 %; маси зерна – 86,5 %; маси 1000 зерен – 59,6 %.Успадкування довжини головного стебла в більшості випадків проходило за від’ємним наддомінуванням від 74,3 % (середньорослі І групи) до 100,0 % (середньорослі ІІ групи, високорослі). У контрастні за метеорологічними умовами роки виділені комбінації схрещування Лісова пісня / Смуглянка, Лісова пісня / Одеська 267, Лісова пісня / Пилипівка, в яких успадкування довжини колоса, кількості колосків і зерен, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен відбувалось за позитивним наддомінуванням, а також Білоцерківська напівкарликова / Відрада зі стабільним успадкуванням продуктивної кущистості, довжини головного колоса, кількості зерен, маси зерна з головного колоса та маси 1000 зерен за типом позитивного наддомінування.^UThe dissertation presents a theoretical generalisation and a new solution to the urgent task of increasing the genetic diversity of the source material when using short, medium and tall winter wheat varieties in hybridisation, as well as identifying genetic sources of economically valuable traits for further inclusion in the breeding process.It was found that the studied parental forms in 2019– 2022 were characterised by differences in individual phenotypic variability in the following productivity elements: length of the main ear, number of spikelets, weight of 1000 grains per ear and plant at the level of insignificant; number of grains and weight of grains per ear from insignificant to medium; productive bushiness, number of grains and weight of grains per plant from insignificant to significant.The varieties Bilotserkivska semi-dwarf, Donska semi-dwarf and Lastivka Odeska were identified, which showed insignificant variability in most of the studied traits.Genotypic variability in years with contrasting hydrothermal conditions in the wheat maturity groups studied by height showed some differentiation in quantitative traits, main spike length, number of spikelets, number of grains per ear, weight of 1000 grains per ear and plant – at the level of insignificance; productive bushiness – at the average level; number of grains per plant – insignificant in tall and average in medium-sized groups I–II, low-growing varieties; grain weight of the main ear – insignificant in low-growing varieties and average in other groups; grain weight per plant – from insignificant in medium-sized group I to average in low-growing, medium-sized group II and tall varieties.The analysis of variance showed that year conditions had the greatest influence on the formation of productive bushiness (56,99 %), main spike length (42,76 %), number of spikelets per ear (41,59 %), number of grains per ear (41,45 %) and plant (46,31 %), grain weight of the main ear (55,84 %) and plant (43,96 %). The modification by genotype ranged from 12,92 % (number of grains per plant) to 35,07 % (number of ears per spike) and the interaction «year conditions-variety» – from 17,91 % (grain weight of the main ear) to 36,52 % – number of grains per plant. Other factors ranged from 0,72 % to 4,97 %. In the formation of the weight of 1000 grains per main spike (55,74 %) and plant (58,47 %), there was a significant modification of the characteristic by the variety, under the influence of the annual conditions, at the level of 18,48–20,48 %. In the context of the studied groups, certain differences in the influence of factors on the elements of soft winter wheat productivity were determined.The following varieties were characterised by insignificant variability of stem length and coefficient of variation in years with contrasting meteorological conditions: Stolychna, Sonechko, Odeska 267, Lastivka Odeska, Kolos Myronivshchyny, Pysanka, Pylypivka. The genotypic variability of the groups studied by height was insignificant – 7,6–8,2 %.It was found that in 2019–2022 the length of the main stem of all studied varieties of soft winter wheat was determined by the conditions of the year in 51,07 %, while the variety formed this indicator only in 25,11 %, and the influence of the interaction «conditions of the year – variety» was 23,48 %, and the share of other factors was 0,33 %. In the context of the studied groups, the greatest influence of the genotype on the formation of the length of the main stem (22,93 %) was found in the tall varieties.The degree of phenotypic dominance in main stem length and productivity elements in soft winter wheat depends on the selection of hybridisation pairs and the conditions of the year.The most common type of inheritance of the main spike productivity elements when using short, medium and tall varieties in hybridisation in F1 hybrids in 2020–2022 was positive superdominance, namely: productive bushiness – 58,7 %, main spike length – 80,8 %; number of spikelets – 50,0 %; number of grains – 81,7 %; grain weight – 86,5 %, weight of 1000 grains – 59,6 %.Inheritance of main stem length was negative dominant in most cases: from 74,3 % (medium group I) to 100,0 % (medium group II, tall). In years contrasted by meteorological conditions, the following cross combinations were identified Lisova Pisnia/Smuglyanka, Lisova Pisnia/Odeska 267, Lisova Pisnia/Pylypivka, in which the inheritance of spike length, number of spikelets and grains, grain weight per spike and weight of 1000 grains was positive dominant, as well as Bilotserkivska semi-dwarf/Vidrada with stable inheritance of productive bushiness, length of the main spike, number of grains, grain weight per spike and weight of 1000 grains by the type of positive dominance.


Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського